Рішення від 19.11.2025 по справі 640/3295/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 640/3295/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Пішта І.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

представник позивача Покотило Віталій Миколайович,

представник відповідача Лісова Наргіз Шохрат Кизи,

представник третьої особи не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» (07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 245, офіс 52, код ЄДРПОУ 35326295) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 44245840), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, код ЄДРПОУ 26345558), про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису і рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить:

1) визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцького Сергія Івановича щодо проведення позапланової перевірки про дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил стосовно надання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу» на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва», які затверджені наказом Департаменту від 27.09.2018 № 978;

2) визнати протиправним та скасувати припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 11.11.2019, складений головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким Сергієм Івановичем, за результатами позапланової перевірки стосовно надання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу» на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва», які затверджені наказом Департаменту від 27.09.2018 № 978, виданий Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

3) визнати протиправним та скасувати рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу» на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва», які затверджені наказом Департаменту від 27.09.2018 № 978 від 11.11.2019, прийнятого головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким Сергієм Івановичем, за результатами позапланової перевірки стосовно надання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу» на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва», які затверджені наказом Департаменту від 27.09.2018 № 978, видане Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 19 квітня 2019 року №ІУ 113191091251 та заяви про внесення змін в дозвіл від 10 грудня 2019 року №40-30/1012-12 (реєстраційний № ІУ 123193462240) є замовником будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу» на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва». Позивачу стало відомо, що відповідачем відповідно до наказу від 16.10.2019 № 1154 було проведено позапланову перевірку стосовно надання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу» на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва», за наслідками якої головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким Сергієм Івановичем було складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 11.11.2019 року та прийнято рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу» на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва», які затверджені наказом Департаменту від 27.09.2018 № 978. Позивач вважає, що оскаржуваний припис та рішення, винесені головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким Сергієм Івановичем є незаконними та повинні бути скасовані, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства України, та як наслідок грубо порушують права та інтереси позивача, як замовника об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу» на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва». За наведених обставин, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020 прийнято адміністративну справу до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами; залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2020, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020, вжито заходи забезпечення адміністративного позову: до набрання рішенням по справі №640/3295/20 законної сили: заборонено Державній архітектурно-будівельній інспекції України, її структурному підрозділу - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві вчиняти дії, направлені на реалізацію Припису від 11.11.2019 та Рішення про зупинення дії Містобудівних умов та обмежень від 11.11.2019, що складені головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким Сергієм Івановичем на підставі Акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.11.2019, проведеної відповідно до наказу від 16.10.2019 №1154; заборонено Державній архітектурно-будівельній інспекції України, її структурному підрозділу - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві на підставі Припису від 11.11.2019 та Рішення про зупинення дії Містобудівних умов та обмежень від 11.11.2019, що складені Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким Сергієм Івановичем, вчиняти будь-які дії, направлені на: 1) скасування Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу» на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва», які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.09.2018 № 978 та 2) анулювання Дозволу на виконання будівельних робіт від 19.04.2019 №ІУ 113191091251.

Представником відповідача подано відзив на позовну, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що на підставі вимоги прокуратури міста Києва від 25.09.2019 № 04/2/4/1-1582-19, наказу Держархбудінспекції від 16.10.2019 № 1154 «Про проведення позапланової перевірки», направлення на проведення позапланової перевірки від 21.10.2019 № б/н головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким Сергієм Івановичем проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівної діяльності: а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі міста Києва. За результатами перевірки встановлено, що зазначені дані у п. 1 «Містобудівні умови та обмеження» гранична висота h=31,9 м, не відповідає положенням Генерального плану м. Києва, що є порушенням п. 4 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах). Також згідно матеріалів Генерального плану м. Києва, земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:85:369:0002 площею 0,5224 га потрапляє в зону планувальних обмежень, а саме: 1) підтоплювальна територія: 2) санітарно-захисна зона. При цьому вказав, що представник позивача під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду та встановлення фактів порушення ним вимог чинного законодавства не висловив жодних зауважень щодо порядку проведення перевірки та встановлених фактів порушень. Відтак вважає, що доводи викладені в позовній заяві є такими, що не обґрунтовані положеннями чинного законодавства та не відповідають обставинам справи, а при проведенні перевірки та при винесенні оскаржуваного рішення посадова особа Департаменту діяла виключно в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому представник звертає увагу, що в акті перевірки відповідача від 11.11.2019 підтверджено, що «наміри забудови відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а отже відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не містять підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень», а зазначене порушення п. 4. ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» спростовується містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва», що затверджені наказом Департаменту від 27.09.2018 №978, в п. 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження», у яких міститься інформація про гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах. Додатково звертає увагу, що відповідно до поданого до позовної заяви Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку: № НВ-0001841372018 від 26.07.2018 відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, не зареєстровано.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №640/3295/20 передана на розгляд та вирішення Закарпатському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду таку передано для розгляду судді Луцович М.М.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №640/3295/20.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року замінено відповідача Державну архітектурно-будівельну інспекцію України на процесуального правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

Ухвалою суду від 09 квітня 2025 року суд перейшов до розгляду справи № 640/3295/20 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року закрито пiдготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив такі задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. У матеріалах справи міститься заява представника третьої особи про розгляд справи у його відсутності.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до наказу «Про проведення позапланової перевірки» від 16.10.2019 №1154 на підставі письмової вимоги Прокуратури міста Києва від 25.09.2019 № 04/2/4/1-1582-19 та направлення на проведення позапланової перевірки від 21.10.2019 № б/н головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким Сергієм Івановичем проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі міста Києва.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.11.2019, яким встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності: пункту 4 частини 5 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 3 пункту 8 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698.

На підставі акту за результатами проведення позапланового заходу щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил від 11.11.2019 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 11.11.2019 року, виданий товариству з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд», згідно якого вимагає:

1. Усунути порушення у п. 1 «Містобудівні умови та обмеження» гранична висота h=31,9 м, шляхом приведення вимог містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу» на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва», які затверджені наказом Департаменту від 27.09.2018 № 978 до умов Генерального плану м. Києва.

2. Усунути порушення у п. 5 «Містобудівні умови та обмеження» планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зона санітарної охорони) шляхом зазначення планувальних обмежень Генерального плану м. Києва.

3. Надати витяг щодо чинних містобудівних регламентів та інших умов та обмежень щодо певної території, а також наявних вимог та обмежень щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об`єктів нерухомості в т. ч. викопіювання із містобудівної документації стосовно земельної ділянки на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва, із зазначенням всіх без виключення обмежень Генерального плану м. Києва.

Рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцького Сергія Івановича про зупинення дії від 11.11.2019 зупинено дію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу» на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва», які затверджені наказом Департаменту від 27.09.2018 №978, прийнятого Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Позивач, вважаючи дії відповідача, а також припис та рішення від 11.11.2019 протиправними, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі по тексту - Закон України №3038-VI, в редакції чинній на час спірних правовідносин) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з положеннями статті 29 вказаного Закону містобудівні умови та обмеження є одними з основних складових вихідних даних.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Отже, відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні визначається на момент прийняття рішення про видачу містобудівних умов та обмежень та у разі виявлення такої невідповідності спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури приймає рішення про відмову у видачі МБУО.

Судом встановлено, що Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу» на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва», затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.09.2018 № 978, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:369:0002 площею 0,5224 га.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 р. № 294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 408) затверджено Положення про Держархбудінспекцію (далі - Положення № 294) відповідно до пункту 1 якого Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до п. 7 вищезазначеного Положення, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Відповідно до Положення № 294, основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме:

- підготовка і внесення на розгляд Міністра розвитку громад та територій пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до компетенції Держархбудінспекції;

- здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт;

- здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності;

- виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках;

- ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, та здійснення контролю за додержанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.

Згідно ст. 411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Частиною третьою статті 411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду:

1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду;

2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади;

3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду;

4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Частиною четвертою статті 411 Закону №3038-VI у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема, видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Порядок здійснення архітектурно-будівельного нагляду визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - Порядок №698, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку №698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Пунктом 3 Порядку №698 визначено, що основними завданнями нагляду є, зокрема, виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 698, підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання об`єктом нагляду письмової заяви про проведення перевірки щодо нього;

2) перевірка виконання об`єктом нагляду припису головного інспектора будівельного нагляду;

3) обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності;

4) письмова вимога правоохоронних органів про проведення перевірки;

5) виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об`єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пунктів 23-26 Порядку №698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається об`єкту нагляду, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який проводив перевірку.

Акт перевірки підписується головним інспектором будівельного нагляду, який проводив перевірку, та керівником об`єкта нагляду, або його заступником, або уповноваженою керівником особою, а також фахівцями підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів, що залучалися до проведення перевірки.

Якщо керівник об`єкта нагляду, щодо якого проводилася перевірка, або його заступник, або уповноважена керівником особа не погоджуються з результатами перевірки, викладеними в акті перевірки, вони мають право в акті викласти письмові пояснення, зауваження або заперечення.

Згідно з пунктом 29 Порядку №698 у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об`єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.

Так, на підставі вимоги Прокуратури міста Києва від 25.09.2019 № 04/2/4/1-1582-19, наказу Держархбудінспекції від 16.10.2019 № 1154 «Про проведення позапланової перевірки», направлення на проведення позапланової перевірки від 21.10.2019 № б/н головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким Сергієм Івановичем проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівної діяльності: а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі міста Києва.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.11.2019, яким встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності: пункту 4 частини 5 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 3 пункту 8 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698.

На підставі акту за результатами проведення позапланового заходу щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил від 11.11.2019 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 11.11.2019 року, виданий товариству з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд», згідно якого вимагає:

1. Усунути порушення у п. 1 «Містобудівні умови та обмеження» гранична висота h=31,9 м, шляхом приведення вимог містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу» на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва», які затверджені наказом Департаменту від 27.09.2018 № 978 до умов Генерального плану м. Києва.

2. Усунути порушення у п. 5 «Містобудівні умови та обмеження» планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зона санітарної охорони) шляхом зазначення планувальних обмежень Генерального плану м. Києва.

3. Надати витяг щодо чинних містобудівних регламентів та інших умов та обмежень щодо певної території, а також наявних вимог та обмежень щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об`єктів нерухомості в т. ч. викопіювання із містобудівної документації стосовно земельної ділянки на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва, із зазначенням всіх без виключення обмежень Генерального плану м. Києва.

При цьому рішенням про зупинення дії від 11.11.2019 зупинено дію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу» на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва».

Головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким С.І. в оскаржуваних Приписі та Рішенні від 11.11.2019 року зроблено висновок, що Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу» на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва», які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.09.2018 № 978, прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: п.4 ч.5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: зазначені дані у п. 1 «Містобудівні умови та обмеження» про те, що гранична висота h=31,9 м не відповідають положенням текстової частини Генерального плану м. Києва про те, що для збереження історико-культурної спадщини та історичного ландшафту центральної планувальної зони з обмеженням висоти будівель, що споруджуються згідно спеціальних обґрунтувань, але не вище 27 метрів від поверхні землі.

Надаючи оцінку встановленого в оскаржуваних приписі та рішенні порушення, суд вказує наступне.

Відповідно до Розділу 5 «Функціонально-планувальна організація» Генерального плану міста Києва на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 р. № 370/1804 перспективи функціонально-планувальної організації передбачають: відтворення архітектурно-художнього колориту Києва, збереження історико-культурної спадщини та історичного ландшафту центральної планувальної зони з обмеженням висоти будівель, що споруджуються згідно спеціальних обґрунтувань, але не вище двадцяти семи метрів від поверхні землі.

Слід звернути увагу, що об`єкт будівництва багатофункціональний комплекс за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва не є пам`яткою культурної спадщини, не розташований в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини, розміщений поза межами зони історичного ландшафту; не є об`єктом, що споруджується згідно спеціальних обґрунтувань, а розміщений на території, функціональне призначення якої чітко визначено Генеральним планом м. Києва як території громадських будівель і споруд.

Все це унеможливлює застосування положень текстової частини Генерального плану м. Києва, яку можливо застосовувати виключно щодо обмеження висоти будівель, що споруджуються згідно спеціальних обґрунтувань у розрізі перспективи функціонально-планувальної організації у контексті передбачення відтворення архітектурно-художнього колориту Києва, збереження історико-культурної спадщини та історичного ландшафту центральної планувальної зони.

Поняття «спеціальне обґрунтування» зустрічалося в законодавстві, що регулює правовідносини у сфері містобудівної діяльності у таких нормативно-правових актах.

Відповідно до Закону України «Про планування і забудову територій» (втратив чинність 12.03.2011), Порядку надання вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 489 (втратив чинність 06.06.2011), ДБН Б.1.1-4-2009 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування» містобудівне обґрунтування - вид містобудівної документації, в якому відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації визначаються містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки (об`єкта будівництва), обов`язкові для врахування при відведенні земельної ділянки та/або проектуванні об`єкта.

Згідно Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 № 11/2587 (втратили чинність у 2011), містобудівне обґрунтування - текстові та гpaфічні матеріали, які розробляються з метою внесення змін до містобудівної документації, принципового визначення можливостей розміщення (реконструкції) об`єкта містобудування в системі забудови міста, граничних параметрів об`єкта, узгодження з існуючою забудовою з урахуванням потреб у об`єктах соціальної інфраструктури, закладах охорони здоров`я, торгівлі, культури, розміщення зон відпочинку, уточнення орієнтовної площі та конфігурації земельної ділянки, яка передбачається для відведення, встановлення умов та обмежень її використання.

Отже, інститут «містобудівних обґрунтувань» втратив своє існування із набранням чинності Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (12.03.2011), і на час видачі спірних Містобудівних умов та обмежень таке поняття було відсутнє.

Також до поняття «спеціальні обґрунтування» можна віднести «історико-містобудівне обґрунтування», яке зустрічається в Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (надалі Порядок 318), зокрема пункти 8 та 9: Проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану (пункт 8); У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом МКСК (Мінкультури) та Мінрегіону.

В 2017 році замовником будівництва, на виконання вимог чинного законодавства України, в тому числі вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», було розроблено історико-містобудівне обґрунтування та здійснено його розгляд та погодження Консультативною радою Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (протокол №06/17/ІУ від 18.08.2017 р.), Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (№060-7577 від 10.10.2017р.), Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (№060/51-809 від 06.10.2017 р.), Міністерством культури України (№863/10-2/61-18 від 17.08.2018р.)

Відповідно до висновків погодженого історико-містобудівного обґрунтування, зокрема п. 2 «Гранично допустима висота і поверховість будинку (споруди)» зазначено, що висотні параметри об`єкта слід обмежити наступними, більш помірними значеннями:

- вздовж фронту вул. Набережно-Хрещатицької - не вище за 27 (двадцять сім) метрів від рівня денної поверхні до верхніх позначок будівель, з відповідною поверховістю;

- всередині кварталу - не вище 32 (тридцять два) метри від рівня денної поверхні до верхніх позначок будівель, з відповідною поверховістю.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваних рішень, містобудівні умови та обмеження містять гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах.

Оскільки розроблене в 2017 році історико-містобудівне обґрунтування в 2017-2018 роках було погоджене у встановленому чинним законодавством України порядку, а тому зазначені дані в п. 1 «Містобудівні умови та обмеження» зазначено, гранична висота - 31,9 м. не суперечить вимогам Генерального плану м. Києва та не порушує п. 4 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Разом з тим, відповідно до положень п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 92 від 21.02.2018 вимоги, зазначені в пункті 9 Порядку № 318, застосовувались до 1 січня 2019 року.

Отже, поняття «історико-містобудівного обґрунтування» застосовувалося до 01.01.2019, а з 01.01.2019 припинило своє існування, а проектна документація у межах історичних ареалів населених місць мала би розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану.

При цьому Історико-архітектурний опорний план м. Києва (Том 8 Генерального плану м. Києва) було погоджено Міністерством культури та інформаційної політики України лише 28.07.2021 року (копія листа від 28.07.2021 №875/6.11.1 мітиться в матеріалах справи а.с.229, том 3) і відповідно його положення не могли бути враховані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) при затверджені Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва наказом від 27.09.2018 № 978.

Щодо твердження відповідача, що земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:85:369:0002, площею 0,5224 га потрапляє в зону планувальних обмежень, а саме: 1) підтоплювальна територія; 2) санітарно-захисна зона, а відтак мають застосовуватися положення ч.2 ст. 114 Земельного кодексу України про те, що у межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей, суд зазначає наступне.

Власником земельної ділянки кадастровий номeр 8000000000:85:369:0002, площею 0,5224 га, яка знаходиться на вул. Набережно-Хрещатицькій, 21 у Подільському районі м. Києва з цільовим призначенням: для будівництва, обслуговування та експлуатації готельно-офісного комплексу є Дочірнє підприємство з 100% іноземною інвестицією «Союзконтракт Інвестмент».

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001841372018 від 26.07.2018, земельна ділянка кадастровий номeр 8000000000:85:369:0002 має цільове призначення: 03.15 для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання: для будівництва, обслуговування та експлуатації готельно-oфісного комплекcу. Функціональне призначення земельної ділянки - територія громадських будівель та споруд, частково територія вулиць і доріг (уточнюється червоними лініями). Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, не зареєстровано (а.с.155-156, том 1).

Відповідно до ч.2 ст. 114 Земельного кодексу України у межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей.».

За змістом ст. 114 Земельного кодексу України (тут і надалі за текстом в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваних рішень станом на 20.10.2019 р.) санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови (частина перша). У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей (частина друга). Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України (частина третя).

Відповідно до ч. 2 ст. 111 Земельного кодексу України законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель: а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків; б) заборона на провадження окремих видів діяльності; в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту; г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги; ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт; д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку; е) обов`язок щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг.

За змістом ч.ч. 4 та 5 ст. 111 Земельного кодексу України обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації. Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.

З матеріалів справи вбачається, що ані земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:85:369:0002, ані проектований багатофункціональний комплекс не є об`єктами, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо. Протилежного відповідачем не доведено.

За неведених обставин, суд погоджується з доводами позивача, що на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:85:369:0002 не розповсюджується правовий режим земель санітарно-захисних зон.

Суд також враховує, що у матеріалах справи мітиться сертифікат відповідача про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво багатофункціонального комплексу» за адресою: вул. Набережно - Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва № ІУ123240710638 разом з документами, на підставі яких було виданий даний сертифікат, та відповідачем визнається, що замовником було подано до Державної інспекції архітектури та містобудування України повний пакет документів, який у повному обсязі відповідав вимогам законодавства щодо видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Отже, враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини з приводу зазначених у оскаржуваних приписі та рішенні порушень вимог законодавства у сфері містобудування та архітектури, виданий відповідачем припис та прийняте рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень не відповідають вимогам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, оскільки вказані у них порушення, які були виявлені в ході проведення заходу будівельно-архітектурного нагляду не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, спростовуються встановленими судом обставинами, у зв`язку з чим такі припис та рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості та правомірності заявлених позивачем вимог у даній справі в частині визнання протиправними та скасування припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 11.11.2019 та рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень від 11.11.2019, а тому такі підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених позивачем вимог про визнання протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцького Сергія Івановича щодо проведення позапланової перевірки про дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил стосовно надання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівних умов та обмежень, то в ході судового розгляду судом встановлено, що головним інспектором проведено позапланову перевірку відповідно до наказу «Про проведення позапланової перевірки» від 16.10.2019 №1154 на підставі письмової вимоги Прокуратури міста Києва від 25.09.2019 № 04/2/4/1-1582-19 та направлення на проведення позапланової перевірки від 21.10.2019 № б/н, в порядку та строки, визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 698. При цьому зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується саме з результатом проведеної позапланової перевірки, а не з процедурою її проведення.

За таких обставин, суд вказує, що позивачем не доведено протиправність дій головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцького Сергія Івановича щодо проведення позапланової перевірки про дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість доводів позивача та наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 7567,22 грн. Враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3783,61 грн.

Керуючись ст. 77, 139, 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» (07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 245, офіс 52, код ЄДРПОУ 35326295) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 44245840), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, код ЄДРПОУ 26345558), про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису і рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 11.11.2019, винесений головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким Сергієм Івановичем, стосовно надання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу» на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва», які затверджені наказом Департаменту від 27.09.2018 № 978.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 11.11.2019 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу» на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва», які затверджені наказом Департаменту від 27.09.2018 № 978 від 11.11.2019, прийнятого головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким Сергієм Івановичем.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» (07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 245, офіс 52, код ЄДРПОУ 35326295) за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 44245840) сплачений судовий збір у розмірі 3783,61 грн (три тисячі сімсот вісімдесят три гривні шістдесят одна копійка).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 21.11.2025 року.