Ухвала від 18.11.2025 по справі 320/40567/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 листопада 2025 року справа № 320/40567/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Аверс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

26.06.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Аверс" до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд:

- поновити Публічному акціонерному товариству "Аверс" строк на подання даної позовної заяви;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.05.2019 №0387201212.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати копію оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.05.2019 №0387201212, або докази того, що позивачем вживались заходи щодо його отримання, проте з незалежних від позивача причин оскаржуване податкове повідомлення-рішення не було отримано; надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 44,96 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу).

03.01.2024 на адресу суду від позивача надійшли документи по справі, дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 21.12.2023 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 поновлено Публічному акціонерному товариству "Аверс" строк звернення до суду із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Відкрито провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися одноособово суддею за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

22.02.2024 канцелярією суду зареєстровано клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху, в якому Головне управління ДПС у м. Києві зазначило, що позовна заява ПАТ "Аверс" подана з порушенням строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідач вказав, що податкове повідомлення-рішення №0387201212 від 13.05.2019 було направлено позивачу рекомендованим листом за податковою адресою, однак повернулося без вручення 20.06.2019 у зв`язку із закінченням строку зберігання. На підтвердження цього факту відповідач надав копію повідомлення про повернення поштового відправлення.

Відповідач послався на положення статті 42 Податкового кодексу України, згідно з якими документи контролюючого органу вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платника податків. Відповідач також навів правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 14.07.2022 у справі №120/479/21-а, від 21.10.2021 у справі №360/4692/19 та від 20.10.2020 у справі №140/30/20, згідно з якою платник податків зобов`язаний забезпечити отримання кореспонденції, а неотримання податкового повідомлення-рішення з причин, що залежать від самого платника, не звільняє його від негативних наслідків.

На думку відповідача, позивач повинен був дізнатися про винесення податкового повідомлення-рішення не пізніше червня 2019 року, а отже строк звернення до суду мав обчислюватися з цього моменту. Оскільки позовна заява подана лише 04.11.2023, тобто майже через чотири з половиною роки, відповідач вважає, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України. Відповідач також зазначив, що підстави, наведені позивачем у заяві про поновлення строку, не є поважними, а тому просив суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України.

З`ясовуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із даною позовною заявою, суд зазначає наступне.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

У цій справі позивач не скористався правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.05.2019 №0387201212.

Як вже зазначено, частина 1 статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

У податкових правовідносинах питання строку звернення до суду тлумачилося судами з урахуванням пункту 56.18 статті 56 ПК України, який передбачає право платника податків на звернення до суду у будь-який момент після отримання рішення контролюючого органу, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України (тобто 1095 днів). Такий підхід був закріплений у постановах Верховного Суду, зокрема від 03.04.2018 у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 у справі №803/728/17, від 18.06.2018 у справі №805/1146/17-а.

Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

Суд вважає, що у випадку відсутності правового регулювання в спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, в яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, Верховний Суд відступив від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі №805/1146/17-а, та в постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 сформулював такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною 2 статті 122 КАС України та становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що строк звернення до суду з цим позовом визначається статтею 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, як зазначено Верховним Судом у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20, зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій. Задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Разом з тим у цій справі податкове повідомлення-рішення було винесене 13.05.2019, тобто до зміни судової практики.

Так, з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 76 та пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку ПАТ "Аверс" з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю позивачем. Камеральна перевірка проводилась у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків. За результатами перевірки було складено акт 25.03.2019 №1679/Ж5/26-15-12-12-12, який направлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення на зазначену позивачем податкову адресу: 01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5. Лист повернуто за закінченням строку зберігання, що підтверджується довідкою Укрпошти від 02.05.2019.

13.05.2019 на підставі висновків камеральної перевірки, відповідно до акту 25.03.2019 №1679/Ж5/26-15-12-12-12, ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0387201212 (форма "Ш") про встановлення порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, визначеного пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України в сумі 215 964,31 грн. Вказане рішення також було направлено платнику поштовим зв`язком рекомендованим листом на зазначену позивачем податкову адресу: 01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, який повернуто без вручення, що підтверджується довідкою Укрпошти від 20.06.2019.

Позовну заяву в даній справі позивачем подано 26.06.2023, що підтверджується відміткою на поштовому відправленні, та зареєстровано канцелярією суду 04.11.2023, що підтверджується штампом суду. Таким чином, встановлений законодавством строк звернення до суду, був позивачем пропущений.

Враховуючи, що позивач не скористався процедурою адміністративного оскарження, не звертався до суду протягом строку, який був чинним на момент виникнення правовідносин, і не надав належних доказів того, що не міг дізнатися про порушення своїх прав раніше, вбачається, що позивач не вчинив жодних дій щодо захисту своїх прав у межах трирічного строку, передбаченого статтею 102 ПК України.

Частиною 3 статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами 13 15 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовна заява подана поза межами процесуального строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, а наявні матеріали справи не містять належного обґрунтування причин пропуску такого строку. Враховуючи, що податкове повідомлення-рішення було винесене у травні 2019 року, а позивач не скористався процедурою адміністративного оскарження, не звертався до суду протягом тривалого періоду, не надав доказів неможливості своєчасного отримання рішення контролюючого органу, а також не підтвердив факт направлення позовної заяви в межах встановленого законодавством строку, позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, та належні докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 123, 161, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд,

ухвалив:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, та належні докази поважності причин його пропуску.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.