Ухвала від 20.11.2025 по справі 643/1932/21

Дата документу 20.11.2025Справа № 643/1932/21 Провадження № 2/554/1242/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2025 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Материнко М.О.,

за участю секретаря Кашуби В.А.,

за участі прокурора Мушук Т.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом Салтівської окружної прокуратури міста Харкова, який діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департамент земельних відносин Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Державний реєстратор КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області Луценко Павло Геннадійович про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсними правочинів

встановив:

В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебувала вищевказана цивільна справа.

Згідно розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 року № 2/0/9-22 « Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану » змінено територіальну підсудність справ Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.

На виконання вищевказаного розпорядження цивільна справа надійшла до Октябрського районного суду м. Полтави та була розподілена на суддю Материнко М.О.

09.10.2025 Салтівською окружноюпрокуратурою містаХаркова поданозаяву прозміну предметупозову, в якій прохали прийняти до розгляду дану заяву до розгляду та продовжити розгляд з врахування зміни предмету позову.

Ухвалою суду від 21.10.2025 прийнято до розгляду заяву Салтівської окружної прокуратури міста Харкова про зміну предмету позову від 09.10.2025 року. Відкладено підготовчий розгляд справи на 20.11.2025 о 16 год. 30 хв. та викликати сторони по справі.

05.11.2025року ОСОБА_2 направив до судуклопотання прозалишення позовноїзаяви безруху,в якійзазначав,що відповіднодо заявипро змінипредмета позовувід 09.10.2025висувається вимогапро усуненняперешкоди уздійсненні праваХарківській міськійтериторіальній громадів особіХарківської міськоїради накористування тарозпорядження майномкомунальної власності.Йому направі власностіналежить нежитловабудівля літ."А-1"загальною площею28,3кв.м.за адресою: АДРЕСА_1 ,що підтверджуєтьсядоговорами купівлі-продажу,серія таномер:1072,виданий 11.04.2019та серіята номер:1068,виданий 10.04.2019,видавник:приватний нотаріусХарківського міськогонотаріального округуМалахова Г.І.Він єдобросовісним набувачемзазначеного майна,набув йогона підставівідплатного договорукупівлі-продажуз дотриманнямвимог чинногозаконодавства України.09.04.2025набрав чинностіЗакон України«Про внесеннязмін доЦивільного кодексуУкраїни щодопосилання захиступрав добросовісногонабувача» (даліЗакон №4292ІХ).Статтю 390ЦК Українидоповнено частиною5наступного змісту:«Суд одночасноіз задоволеннямпозову органудержавної влади,органу місцевогосамоврядування абопрокурора провитребування нерухомогомайна віддобросовісного набувачана користьдержави читериторіальної громадивирішує питанняпро здійсненняорганом державноївлади абоорганом місцевогосамоврядування компенсаціївартості такогомайна добросовісномунабувачеві.Суд постановляєрішення провитребування нерухомогомайна віддобросовісного набувачана користьдержави читериторіальної громади,за умовипопереднього внесенняорганом державноївлади,органом місцевогосамоврядування абопрокурором вартостітакого майнана депозитнийрахунок суду.Перерахування грошовихкоштів яккомпенсації вартостінерухомого майназ депозитногорахунку судуздійснюється безпред`явленнядобросовісним набувачемокремого позовудо державичи територіальноїгромади.Держава читериторіальна громада,яка напідставі рішеннясуду компенсуваладобросовісному набувачевівартість майна,набуває правовимоги простягнення виплаченихгрошових коштівяк компенсаціївартості майнадо особи,з виниякої такемайно незаконновибуло зволодіння власника.Порядок компенсації,передбачений цієючастиною,не застосовуєтьсящодо об`єктівприватизації,визначених ЗакономУкраїни "Проприватизацію державногожитлового фонду".Для цілейцієї статтіпід вартістюмайна розумієтьсявартість майна,оцінка (експертно-грошоваоцінка земельноїділянки)якого здійсненав порядку,визначеному законом,чинна надату поданняпозовної заяви».З системногоаналізу вказанихнорм законув частиніумов тапорядку компенсаціїорганом державноївлади абоорганом місцевогосамоврядування добросовісномунабувачеві вартостінерухомого майна,вбачається,що занаслідками розглядусправи провитребування нерухомогомайна віддобросовісного набувачана користьдержави читериторіальної громадисуд виноситьрішення провитребування майнавиключно заумови попередньоговнесення органомдержавної влади,органом місцевогосамоврядування абопрокурором вартостітакого майнана депозитнийрахунок суду.При цьому,приймаючи рішенняпро витребуваннямайна,суд вирішуєпитання проздійснення органомдержавної владиабо органоммісцевого самоврядуваннякомпенсації вартостітакого майнадобросовісному набувачеві.Перерахування грошовихкоштів здійснюєтьсябез пред`явленнядобросовісним набувачемокремого позовудо державичи територіальноїгромади. Таким чином,внесення органомдержавної влади,органом місцевогосамоврядування абопрокурором вартостіспірного майнана депозитнийрахунок судує обов`язковоюумовою дляподальшого розглядусправи провитребування майнау добросовісногонабувача.Невчинення такихдій унеможливлюєвинесення позитивногорішення усправі та,як наслідок,поновлення порушеногоправа,про якезазначено упозовній заяві.Фактично,норми,що зобов`язуютьвносити вартістьспірного нерухомогомайна надепозитний рахуноксуду,мають компенсаційнийта забезпечувальнийхарактер,оскільки їхньоюметою єзахист порушенихправ усіхучасників спірнихправовідносин,зокрема йдобросовісного набувача. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України), коли судом може бути застосована лише та процесуальна норма, яка є чинною на момент проведення тієї чи іншої процесуальної дії та/або прийняття процесуального рішення, а відтак, вирішуючи питання про відповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, не відповідає. Згідно із ч. 2 ст. 185 ЦПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. А тому просив Задовольнити клопотання про залишення позовної заяви без руху; Позовну заяву керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави о особі Харківської міської ради, Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Державний реєстратор КП «Постачальник послуг» Солоніцевської селищної ради Харківської області Луценко Паво Геннадійовича про усунення перешкоди Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради у здійсненні права на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 залишити без руху.

18.11.2025 представником Салтівської окружної прокуратури міста Харкова направлено заперечення, в якому зазначав, що у справі, що розглядається прокурором заявлено негаторний позов про усунення порушень права власності на земельну ділянку, які не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків. Фізичне зайняття особою, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. Інакше кажучи, зайняття земельної ділянки, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цією ділянкою. У таких випадках її власник має право вимагати усунення цих перешкод (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (пункти 70-71)), зокрема заявити негаторний позов про демонтаж спорудженого на земельній ділянці об`єкта нерухомого майна. Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна (відновив володіння майном), до будь-якої особи про усунення перешкод (шляхом повернення майна, виселення, демонтажу самочинного будівництва тощо), які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Предмет негаторного позову становить вимога власника майна до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей. Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина 2 статті 152 ЗК України). Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а не для захисту права володіння, яке належить власнику незалежно від вчинених щодо нього порушень (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (пункт 71)). Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (пункт «б» частини третьої статті 152 ЗК України). Крім того, як уже неодноразово зазначалось, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч.2 ст. 376 ЦК України). Таким чином, самочинно збудоване майно не є об`єктом цивільних прав і не може бути предметом віндикаційного позову. Щоб новостворене майно стало об`єктом цивільно-правових відносин, потрібно виконання трьох умов: завершення будівництва; прийняття до експлуатації; державна реєстрація. Доки ці умови не виконано, особа вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, яке було використано у процесі цього будівництва (створення майна). Також, Верховний Суд неодноразово виснував, що одночасне подання віндикаційного та негаторного позову (вимог) неможливе оскільки такі вимоги є взаємовиключеними (постанова ВСУ від 18 січня 2017р. у справі за № 6-2723цс16). Таким чином, з урахуванням того, що усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що є предметом спору у даній справі, не пов`язане з витребуванням майна з володіння добросовісного набувача у розумінні ст. ст. 387, 388 та 390 ЦК України, положення Закону України за №4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» не підлягають застосуванню у даному випадку. Щодо ж до доводів Відповідача про можливе порушення вимог Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначає наступне. Звернення прокурора до суду відповідає законній меті, оскільки спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо користування майном, яке становить власність територіальної громади. Виходячи з вищевикладеного, у правовідносинах щодо самочинного будівництва особою нерухомого майна на земельній територіальної громади, відсутній критерій законності та добросовісності набуття майна у власність. В даному випадку не порушується принцип справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи. Таким чином, гарантії, передбачені ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не порушуються. Беручи до уваги все вищенаведене, прошу суд врахувати наведені доводи прокурора у справі №643/1932/21, та відмовити у задоволенні клопотання Відповідача про залишення позовної заяви без руху.

Прокурор Мушук Т.В. в судовому засіданні заперечувала щодо клопотання ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без руху та зазначала, що Салтівською окружною прокуратурою міста Харкова направлені письмові заперечення на клопотання.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши подане клопотання та заперечення, приходить до наступного.

Відповідно до частини 11статті 187 ЦПК Українисуддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175,177цьогоКодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Оскільки, після відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява відповідає вимогамстатті 177 ЦПК України, суддя дійшов висновку про те, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає, підстав для залишення без руху позовної заяви немає.

Керуючись ст.ст.175-177,187,257,353 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без руху- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Материнко