Рішення

від 10.01.2008 по справі 55/364-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10"

січня 2008 р.                                                           

Справа № 55/364-07

вх. № 11374/5-55

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Капустіна Г.В.

відповідача- не з"явився 

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства

"Тісса", м. Чугуїв 

до  Фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1., с. Солоницівка  

про стягнення 18837,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Тісса", м. Чугуїв, звернулось до

господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1., с.

Солоницівка, 18837,44 грн. заборгованості та судових витрат, мотивуючи свої

вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 307 від 11.09.07

р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2007

р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та

призначено її розгляд на 19 листопада 2007 р.

Ухвалами господарського суду Харківської області від  19.11.07 р., від 10.12.07 р. було відкладено

розгляд справи на інший день у зв"язку з неявкою у судове засідання

представника відповідача, враховуванням принципу змагальності сторін та того,

що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх

учасників судового процесу перед законом і судом, а також того, що  у сторін необхідно витребувати додаткові

документи.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 10 грудня 2007

р. було продожено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК

України, до 19 січня 2008 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 10 січня 2008 р.

в зв"язку з хворобою судді Гребенюк Н.В. було передано справу № 55/364-07

для подальшого розгляду судді Інте Т.В.

Представник позивача у судовому засіданні  підтримував позовні вимоги 10 січня 2008 р..

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився,

документів, витребуваних ухвалою, суду не надав.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з

Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом

на 29 листопада 2007 року місце проживання відповідача - АДРЕСА_1, саме на

вказану адресу судом було направлено процесуальні документи.

Представник позивача 

звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних

засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як

така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за

наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши

обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника

позивача, судом встановлено наступне.

11 вересня 2007 р. між 

Приватним підприємством "Тісса", м. Чугуїв(далі позивач) та

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1., с. Солоницівка(далі відповідач) був

укладений договір № 307, у відповідності до умов якого позивач

зобов"язався поставляти товар, а відповідач, в свою чергу, приймати та

оплачувати його. Пунктом 4.1 договору сторонами передбачений порядок

розрахунків, який здійснюється відповідачем по узгодженню сторін з відстрочкою

платежу на 21 календарних днів від дати поставки. Пунктом 10.1 договору

передбачений строк дії договору, а саме договір 

є укладеним з моменту підписаня та діє до повного виконання

зобов"язань сторонами за договором.

На виконання умов вказаного договору позивачем була здійснена

перша поставка товару, що підтверджується видатковою накладною № 9199м від 14.09.07

р. на суму 15418,93 грн., в графі підстава зазначений саме договір № 307 від

11.09.07 р. Вказана накладна підписана обома сторонами та скріплена печатками

підприємства позивача та фізичної особи підприємця, що свідчить про отримання

товару з боку відповідача.

Таким чином, відповідно до п.4.1 договору, строк оплати за

накладною № 9199м настав 05.10.07 р..

Як вказує позивач у позовній заяві, також  ним було здійснено другу поставку товару

відповідачу, на підтвердження чого позивачем було надано копію видаткової

накладної № 9595м від 21.09.07 р.  на

суму 3418,51 грн.

Як зазначає позивач, відповідач товар отримав, проте не виконав

свої зобов"язання щодо його оплати, внаслідок чого у останнього виникла

заборгованість перед позивачем у сумі 18837,44 грн..

Розглянувши надані позивачем документи, суд встановив, що  на копії накладної № 9595м від 21.09.07 р.,

на підставі якої на ствердження позивача здійснювалась поставка товару

відповідачеві на суму 3418,51 грн., яка є в матеріалах справи, в графі

отримувача товару стоїть підпис та прізвище ОСОБА_2., повноваження якої ніякими

документами не підтверджуються. Таким чином, фізична особа підприємець повинен

був отримувати товар або особисто або видати іншій особі довіреність на

отримання товару, проте в матеріалах справи відсутні документи, які

підтверджують повноваження особи, яка отримувала товар з боку відповідача, хоча

неодноразово судом було зобов"язано позивача надати вказані документи,

проте позивач їх не надав.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм

внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись

законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є

будь-які фактичні дані, на підставі  яких

господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи 

відсутність  обставин, на яких

грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, ствердження позивача про отримання відповідачем

товару за накладною № 9595м від 21.09.07 р., яке грунтується тільки на копії

видаткової накладної, доданої позивачем до позовної заяви, на думку суду, є

необгрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад

судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин

покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок

доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того,

хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та

заперечення. Це стосується позивача, який повинен довести факти, на підставі

яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість

доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна

містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги з зазначенням

доказів. До обставин, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги, відносять

обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це

сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи.

У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є

підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Враховуючи викладені обставини та враховуючи вимоги ст.526

Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд дійшов

висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення боргу у сумі 15418,93 грн. за

накладною № 9199 від 14.09.07 р. правомірна та обгрунтована, така що не

спростована відповідачем, оскільки він не надав жодного доказу, який би свідчив

про відсутність заборгованості, повне або часткове погашення боргу, хоча мав

можливість для реалізації своїх процесуальних прав.

Щодо стягнення боргу у сумі 3418,51 грн. за накладною № 9595м від

21.09.07 р. позивачем не доведено суду, в обгрунтування заявленої вимоги не

надано доказів щодо отримання відповідачем товару, таким чином суд дійшов висновку

про відмову в позові в цій частині.

У відповідності  зі статтями

44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним

витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно розміру

задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись 

ст. 129 Конституції 

України,ст.  526 ЦК України ст.ст.

32, 33, 43, 44, 49,54 ст.ст.82-85 ГПК України, 

суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код

НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Тісса", м. Чугуїв (юр.

адреса: 63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. К. Лібкнехта, буд. 30; факт.

адреса: 61102, м. Харків, вул. Достоєвського, 3, код 33645367, р/р

26006835533650 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) 15418, 93 грн.

основного боргу, 154,18 грн.  державного

мита   та 96,58  грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

В стягненні 3418,51 грн. основного боргу відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 11 січня 2008 року.

Суддя