Рішення

від 08.01.2008 по справі 39/196-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08"

січня 2008 р.                                                           

Справа № 39/196-07

вх. № 11556/2-39

Суддя господарського суду Швидкін А.О.

при секретарі судового засідання Бурма Т.В.

за участю представників сторін:

позивача - Тютюнник О.А., доручення б/№ від 16.01.2007 р.  відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ ВТП "Арго" м.

Х-в 

до  ФОП ОСОБА_1., м.

Харків  

про стягнення 337105,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути з

Відповідача 304676,78 (триста чотири тисячі шістсот сімдесят шість) гривень 78

коп. основного боргу , 24799,47 (двадцять чотири тисячі сімсот дев'яносто

дев'ять) гривень 47 коп.  пені, 3046,77

(три тисячі сорок шість) гривень 77 коп. штрафу, 4582,67 (чотири тисячі п'ятсот

вісімдесят дві) гривні 67 коп. 3% річних на тій підставі, що позивач за

договором поставки №№1119 від 29 вересня 2006 року між ТОВ ВТП «АРГО» та ФО-П

ОСОБА_1. поставив відповідачу товар, а відповідач отримав товар, проте оплату

його вартості здійснив лише частково та порушив строки остаточного розрахунку,

передбачені умовами укладеного договору поставки.

Відповідач проти позову заперечує та стверджує що не має

заборгованості перед Позивачем, бо частково розрахувався з останнім грошовими

коштами, а частину отриманого  товару

повернув Позивачеві.

В судове засідання 08.01.2008 р. відповідач, який  був належним чином повідомлений про час і

місце розгляду справи, не з'явився. На підставі ст. 75 ГПК України, суд

розглядає справу за наявними матеріалами.

          У судове засідання

представником позивача були надані оригінали документів, що підтверджують

поставку товару на зальну суму 390676,78 (триста дев'яносто тисяч шістсот

сімдесят шість) гривень 78 коп., а саме договір поставки №1119 від 29.09.2006

року, видаткову накладні №13902 від 02.10.2006 року на загальну суму 42574,26

гривень у т.ч. ПДВ та видаткову накладну №13903 від 02.10.2006 року на загальну

суму 348102,52 гривень у т.ч. ПДВ., а також документи що підтверджують часткову

оплату товару у сумі 86000,00 (вісімдесят шість тисяч) гривень 00 коп., а саме

квитанцію №229 від 31.10.2006 року та квитанцію №231 від 31.10.2006 року.

          Відповідачем були

надані документи, які на його думку, підтверджують розрахунки за товар, а саме:

фіскальні чеки РРО та накладну №1 від 16.11.2006 року та накладну №2 від

16.11.2006 року, що на думку відповідача свідчать про повернення товару, через

комірника ОСОБА_2. Крім того, відповідач у судовому засіданні пояснив, що

дійсно він отримав товар за накладною №13903 від 02.10.2006 року на загальну

суму 348102,52 гривень, однак на цей час не має заборгованості перед позивачем,

бо частину товару на суму 222406,64 грн., він повернув через комірника

ОСОБА_2., відповідно до накладних  №1 від

16.11.2006 року та №2 від 16.11.2006 року, а за частину товару він розрахувався

шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача у сумі 86000гривень та

готівкою через РРО у сумі 39695,88гривень. Щодо отримання товару за накладною

№13902 від 02.10.2006 року на загальну суму 42574,26 гривень у т.ч. ПДВ

Відповідач пояснив, що не пам'ятає такої поставки, але підпис на вказаній

накладній його, він вважає, що міг підписати накладну, але фактично не отримати

товар.

За клопотанням сторін до судового засідання були викликані та

з'явились колишні посадові особи та матеріально-відповідальні особи ТОВ ВТП

«АРГО», а саме головний бухгалтер ОСОБА_4 та комірник ОСОБА_2., які у порядку

ст. 30 ГПК України надали суду усні та письмові пояснення, щодо відомих їм

обставин по справі. ОСОБА_4 пояснила, що надані відповідачем фіскальні чеки

РРО, дійсно є розрахунковими документами та свідчать про сплату за товар раніш

отриманий відповідачем за накладними, щодо повернення відповідачем товару за

накладними  №1 та №2 від 16.11.2006 року

то про даний факт їй не відомо, бо довіреність на отримання Многодетним товару

за вказаними накладними не видавалась, документи про повернення до бухгалтерій

підприємства не надходили, крім того у жовтні 2006 року склад ТОВ ВТП «АРГО»

було опечатано, а весь товар арештовано виконавчою службою. ОСОБА_2. пояснив,

що він не отримував товар за накладними №1 та №2 від 16.11.2006 року та у

жовтні 2006 року склад ТОВ ВТП «АРГО» було опечатано, а весь товар арештовано

виконавчою службою, тому на склад ТОВ ВТП «АРГО» не поступало товару зовсім.

          Розглянувши надані

суду докази, вислухавши пояснення представників сторін та колишній посадових

осіб підприємства,  суд дійшов висновку

про те, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних

підстав:

29 вересня 2006 року між ТОВ ВТП «АРГО» та ФОП ОСОБА_1. був

укладений договір поставки №1119, відповідно якого позивач зобов'язався

постачати відповідачеві (товари народного споживання, асортимент, кількість та

ціна яких визначалась згідно видаткових накладних, а останній зобов'язався

прийняти та оплатити вказаний товар. Позивачем було здійснено  поставку товару, згідно накладної  №13902 від 02.10.2006 року на загальну суму

42574,26 гривень у т.ч. ПДВ та накладної №13903 від 02.10.2006 року на загальну

суму 348102,52 гривень у т.ч. ПДВ. Всього було поставлено товару на загальну

суму - 390676,78 (триста дев'яносто тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 78

коп. Товар був отриманий особисто ФОП ОСОБА_1., про що свідчить його підпис на

накладних, що відповідач не заперечує.

Відповідач за отриманий товар згідно договору поставки

розрахувався лише частково - шляхом перерахування грошових коштів на рахунок

позивача у сумі 86000, 00 гривень, що підтверджено відповідними квитанціями) та

готівкою через РРО у сумі 39695,88 гривен (що підтверджено відповідними

фіскальними чеками РРО).

Надані відповідачем накладні №1 та №2 від 16.11.2006 року, не є

належним доказом повернення відповідачем товару на загальну суму 222406,64

грн., бо з наданих документів не вбачається, що відповідачем переданий товар

позивачеві, так як довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей за

вказаними накладними не видавалась комірнику ОСОБА_2. не видавалась, а сам він

заперечує, що отримував товар. Відповідно до положень Інструкції про порядок

реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання

цінностей, завт. наказом Міністерства фінансів України

від 16 травня 1996 р. N 99 

товарно-матеріальні цінності відпускаються або передаються тільки за

довіреністю одержувачів. згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна

довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень. Відповідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за

своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та

об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем не доведений факт отримання

позивачем товару за накладними № 1 та №2 від 16.11.2006 року.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає

264980,9 (двісті шістдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят гривень 90 коп.)

Своїми діями відповідач порушив умови укладеного договору та ст..

526, 527, 530, 611, 625, 692 ЦК України, ст..ст.173,174216,217,218,

220,230,232  ГК України відповідно яких

зобов'язання по оплаті товару  повинні

виконуватися належним чином та в встановлений строк, а особа яка порушила

зобов'язання несе відповідальність відповідно чинного законодавства та  умов укладеного договору .

Згідно п.6.2 укладеного між сторонами договору поставки №1119 від

29.09.2006 року оплата проводиться протягом 30 (тридцяти) календарних днів з

моменту поставки.

Згідно п.7.2. договору поставки №1119 від 29.09.2006 року за

несвоєчасне виконання зобов'язань щодо оплати товару Покупець зобов'язався

виплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми

простроченого платежу за кожен день прострочення. Згідно п.7.2. цього ж

договору, якщо Покупець порушив строк сплати більш ніж на 5 календарних днів,

він зобов'язався виплатити Постачальнику штраф у розмірі 1% від суми

несплаченого товару на кожен випадок порушення. Згідно ст.625 ЦК України

боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити 3%

річних від суми заборгованості.

Сума пені складає - 21568,38 грн., сума штрафу у розмірі 1% від

заборгованості відповідно до умов договору складає 2649,81 грн.. 3% річних від

суми заборгованості складають 3985,60 грн.

У відповідності із ст..49 ГПК України суд вважає необхідним

витрати по сплаті державного мита у розмірі 2931,85 грн. та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 102,63 грн.

покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись п.2. Інструкції про порядок

реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання

цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня

1996 р. N 99, ст.ст. 526, 527, 530, 611, 612, 625, 692  ЦК України та ст.173, 174, 216, 217, 218,

220, 230, 232 ГК України, ст.ст. 1, 12, 30, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-84 ГПК

України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Код

НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного

підприємства «АРГО» (61080, м. Харків, вул. Продольна, 4, Код ЄДРПОУ 25461469,

Р/р 26004035220300 у АКІБ “Укрсиббанк” відділення № 450  в м.Харкові, МФО 351005) 264980,9 (двісті

шістдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят гривень 90 коп.) заборгованість на

договором постачання, 21568,38 (двадцять одну тисячу п'ятсот шістдесят вісім

гривень 38 коп.) - пені, 2649,81 грн. (дві тисячі шістсот сорок дев'ять гривень

81 коп.) - штрафу, 3985,60 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 60

коп.) - 3% річних, 2931,85 витрат по сплаті державного мита, 102,63 - витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                           

Швидкін А.О.