Постанова від 24.11.2025 по справі 560/10204/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/10204/24

Головуючий у І інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

24 листопада 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кірабуд" до Головного управління ДПС у Хмельницькій про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у липні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кірабуд» (ТОВ «Кірабуд») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (ГУ ДПС у Хмельницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2021 №8931/2201-0715, від 04.08.2021 №8932/2201-0715.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також в апеляційній скарзі відповідач просить врахувати, що позивач пропустив усі передбачені статтею 122 КАС України строки для звернення до суду з адміністративним позовом, а відтак просив залишити позовну заяву без розгляду.

В обгрунтування вказаної позиції апелянт зазначив про те, що суд першої інстанції, грубо ігноруючи усі визначені КАС України, ПК України строки для оскарження податкових повідомлень-рішень та не беручи до уваги, в порушення ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, докази, що передували третьому зверненню позивача до суду, безпідставно протиправно відкрив провадження по даній справі та визнав поважними підстави пропуску строку. Порушення визначеної КАС України процедури призвело до ухвалення незаконних рішень.

При цьому, апелянт зазначив про те, що ухвали по даній справі про відкриття провадження та про поновлення строку оскарженню не підлягали, однак відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року - без змін.

Проте, постановою Верховного Суду від 10 липня 2025 року постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 15 квітня 2025року скасовано, а дану справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Так, у постанові Верховний Суд наголосив на тому, що податковий орган зазначив про те, що ТОВ «Кірабуд» неодноразово зверталось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 серпня 2021 року №8931/2201-0715, №8932/2201-0715.

Вперше позивач звернувся до суду в березні 2023 року, проте ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі № 560/3945/23 позовну заяву ТОВ «Кірабуд» повернуто позивачеві, в тому числі з підстав не надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

Вдруге позивач з аналогічним позовом звернувся до суду 28 квітня 2023 року, проте ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі № 560/7888/23, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року та постановою Верховного Суду від 30 квітня 2024 року, визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду ТОВ «Кірабуд» та залишено позов без розгляду.

Втретє позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду 15 липня 2024 року, вказавши у заяві про поновлення стоку, аналогічні підстави (неотримання рішення ДПС), які вже раніше, згідно судових рішень, які набрали законної сили, у справі №560/7888/23, визнавались неповажними.

Таким чином, Верховний Суд зазначив про те, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися доводи податкового органу в частині безпідставного поновлення ТОВ «Кірабуд» строку звернення до суду.

Під час нового розгляду справи, враховуючи висновки Верховного Суду викладені в постанові від 10.07.2025, перевіряючи правомірність розгляду Хмельницьким окружним адміністративним судом даного адміністративного спору, колегія суддів дійшла висновку щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, зокрема, прийняття до провадження позовної заяви ТОВ «Кірабуд», прийняття рішення по суті, в той час, як позивачем грубо порушено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Так, ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частинами 2, 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявамизакономпередбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбаченихКАС Українипевних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Тобто, КАС України передбачено можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч. 4 ст. 122 КАС України.

Так, відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст. 56 ПК України із змісту якої встановлено, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно п.п. 56.2, 56.3, 56.17 ст. 56, п. 57.3 ст. 57 ПК України процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених п. 56.17 ст. 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Тобто, норма ст. 56.19 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України та має перевагу у застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому прядку податкових повідомлень-рішень за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Дана норма визначає строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19.

Разом з тим, як зазначав Верховний Суд в постанові від 11.10.2019 справа №640/20468/18 рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки - шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення. Та тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.

Отже, в даному випадку з урахуванням висновків Верховного Суду має застосовуватись саме тримісячний строк на звернення з адміністративним позовом до суду.

Так, із матеріалів справи встановлено, що податкові повідомлення-рішення №8931/2201-0715 від 04.08.2021 та № 8932/2201-0715 від 04.08.2021 позивач оскаржив до Державної податкової служби України.

Рішенням від 28.12.2021 № 29241/6/99-00-06-01-01-06 скарга ТОВ "Кірабуд" залишена без задоволення, а прийняті податкові-повідомлення рішення без змін.

При цьому, рішення від 28.12.2021 № 29241/6/99-00-06-01-01-06 про результати розгляду скарги ТОВ "Кірабуд" надіслане за зареєстрованою адресою місцезнаходження зазначеного товариства, яка є його податковою адресою, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тоді як адміністративний позов подано до суду лише 15 липня 2024 року.

Так, ухвалою від 18.07.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ТОВ "Кірабуд" у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що дійсно рішення ДПС України від 28.12.2021 № 29241/6/99-00-06-01-01-06, прийняте за результатами розгляду скарги, отримала представника товариства Базан Ю.П. Проте, позивач не уповноважував Базан Ю.П. діяти на підставі довіреності з можливістю отримувати поштову кореспонденцію станом на 07.02.2022. Довіреність на вказану особу припинила свою чинність 04.01.2022. Після 04.01.2022 позивач не видавав для Базан Ю.П. довіреності на отримання поштової кореспонденції, оскільки вказана особа з 01.03.2022 і по сьогодні перебуває у відпустці без збереження заробітної плати.

Крім того, Базан Ю.П. надала товариству письмову відповідь на адвокатський запит, в якій зазначила, що дійсно 07.02.2022 вона отримала на відділенні Укрпошти поштове відправлення для ТОВ "Кірабуд", відправником якого була ДПС України, хоча повідомила про закінчення строку довіреності. Також Базан Ю.П. повідомила, що того самого дня, будучи у супермаркеті "Наш край", що у м. Нетішин, випадково залишила пакет із особистими речами у вказаному торгівельному закладі. У залишеному пакеті також було поштове відправлення для ТОВ "Кірабуд". З 07.02.2022 до лютого 2024 Базан Ю.П. не повідомляла про отримання та втрату поштового відправлення для ТОВ "Кірабуд" від ДПС України, що унеможливило позивача вчасно дізнатися про відповідь ДПС України та звернутись із позовом.

Так, ухвалою від 05.08.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду та продовжив ТОВ "Кірабуд" строк залишення позовної заяви без руху на 10 днів.

На виконання ухвали від 05.08.2024 позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що дійсно рішення ДПС України від 28.12.2021 №29241/6/99-00-06-01-01-06, прийняте за результатами розгляду скарги, отримала представник товариства Базан Ю.П. Проте, позивач не уповноважував Базан Ю.П. діяти на підставі довіреності з можливістю отримувати поштову кореспонденцію станом на 07.02.2022. Довіреність на вказану особу припинила свою чинність 04.01.2022. Після 04.01.2022 позивач не видавав для Базан Ю.П. довіреності на отримання поштової кореспонденції, оскільки вказана особа з 01.03.2022 і по сьогодні перебуває у відпустці без збереження заробітної плати.

У зв`язку з цим позивач зазначив, що неотримання уповноваженим представником товариства протягом строків, визначених Податковим кодексом України, рішення податкового органу за результатами розгляду його скарги, давало позивачу обґрунтовані підстави вважати, що скарга є задоволеною. Тому відповідно у позивача не було необхідності звертатись до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2021 №8931/2201-0715, від 04.08.2021 №8932/2201-0715. Крім цього, позивач вказав, що в його електронному кабінеті з`являлась інформація про податкові зобов`язання, а потім видалялась самим контролюючим органом. У період з січня 2022 року по 29.04.2022 у електронному кабінеті була відсутня інформація про наявність податкових зобов`язань.

За результатами розгляду заяви про поновлення строку, Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 21.08.2024 поновив строк звернення до адміністративного суду та відкрив провадження у справі.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що оцінка вказаним позивачем причинам поважності пропуску строку вже була надана під час розгляду справи №560/7888/23 в результаті чого суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та залишення позову без розгляду. Дане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в даній справі позивачем зазначені аналогічні підстави поважності пропуску строку, як і під час розгляду справи №560/7888/23, яким вже була надана оцінка судом під час прийняття відповідного рішення, яке набрало законної сили.

Так, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентованістаттею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач пропустив строки звернення до суду, а оцінка поважності причин його пропуску неодноразово надавалась судами під час розгляду справ, за результатами розгляду яких прийнято рішення, яке набрало законної сили про визнання їх неповажними, а тому суд першої інстанції безпідставно не врахував дані обставини та прийшов до передчасного висновку про прийняття рішення по сутті позовних вимог, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 3-4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно із ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 243, 250, 308, 313, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кірабуд" до Головного управління ДПС у Хмельницькій про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. .

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.