Постанова від 18.11.2025 по справі 902/206/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2025 року Справа №902/206/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Олексюк Г.Є.

суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Переходько К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.09.2025 (суддя Шамшуріна М.В., повне рішення складено 10.10.2025)

за позовом Заступника керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Менської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Відінєя Романа Олександровича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Макошинська гімназія Менської міської ради

про зобов`язання виконати умови договору та стягнення 41246,71 грн пені

за участю:

прокурора - Казнодій С.Д.;

представника позивача - не з`явився;

представника відповідача - не з`явився;

представника третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30.09.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції, приймаючи до уваги, що про недоліки виготовленої відповідачем проектно-кошторисної документації стало відомо під час отримання замовником погоджень (отримання дозволу про початок виконання будівельних робіт), дійшов висновку, що замовник відповідно до умов договору та чинного законодавства має право вимагати безоплатного усунення недоліків у розробленій проектно-кошторисній документації, а виконавець (відповідач) у свою чергу зобов`язаний за власний кошт виправити недоліки, що виникли внаслідок допущених порушень, виявлених під час отримання погоджень, зокрема в частині коригування проектно-кошторисної документації відповідно до вимог чинних ДБН В.2.2-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту", оскільки такий обов`язок прямо передбачений умовами договору та чинним законодавством.

Разом з тим, враховуючи умови договору про виконання робіт від 13.09.2023, суд зазначив, що у спірних правовідносинах належним боржником є відповідач - фізична особа-підприємець Відінєй Роман Олександрович, а належним кредитором, на користь якого боржник повинен виконати взяте на себе зобов`язання є Макошинський ЗЗСО І-ІІІ ступенів. Однак, Макошинський ЗЗСО І-ІІІ ступенів не є позивачем у справі та залучений судом до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Господарський суд зауважив, що позивач у справі Менська міська рада у спірних правовідносинах не є стороною договору та відповідно не є належним кредитором на користь якого відповідач має виконати зобов`язання як з усунення недоліків у виконаній роботі, так і зі сплати пені, передбаченої договором за порушення строку виконання зобов`язання.

Із урахуванням встановлених судом обставин справи щодо змісту спірних зобов`язальних правовідносин та юридичного статусу Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради (Макошинської гімназії Менської міської ради), що є належним кредитором у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор фактично звернувся до суду за захистом прав та інтересів не позивача - Менської міської ради, а третьої особи - Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, права та інтереси якої у спірних правовідносинах підлягали захисту.

Відтак, враховуючи предмет та підстави позову, характер спірних правовідносин та склад його учасників, приймаючи до уваги, що метою подання позову є фактично захист прав та інтересів третьої особи як окремої юридичної особи у зобов`язальних правовідносинах, а не позивача у справі, який не є учасником спірних правовідносин та не є особою на користь якої має бути виконане зобов`язання за договором та сплачені штрафні санкції, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

При цьому, господарський суд звернув увагу, що Макошинська гімназія Менської міської ради (Макошинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів) має право самостійно звернутися із відповідним позовом для захисту своїх порушених прав та інтересів.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Перший заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт, зокрема, вказує, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення не врахував, що договірними зобов`язаннями між сторонами не передбачено, що пеня має сплачуватися саме замовнику. Вказане підтверджує можливість її сплати на користь місцевого бюджету, за кошти якого здійснено фінансування даного договору.

Таким чином, вважає, що суд першої інстанції не надав правову оцінку саме умовам п.6.1. договору №103 від 13.09.2023, що міститься в матеріалах справи, а застосував висновки інших судів у спорах з іншими правовідносинами та вимогами законодавства, що не підлягають застосуванню до вказаних правовідносин.

Окрім того, зауважує, що сплачені суб`єктом господарювання штрафні санкції за договором закупівлі, яка фінансувалася за рахунок коштів місцевого бюджету, не можуть розглядатися як кошти закладу освіти, як замовника закупівлі, а повинні бути перераховані до бюджету відповідної територіальної громади, у зв`язку з чим саме Менська міська рада є особою, уповноваженою на отримання пені.

Прокурор також зазначає, що оскільки засновником Макошинського закладу загальної середньої освіти є Менська міська рада, яка фінансує його діяльність, а також затверджує місцевий бюджет, з якого заклад фінансується, наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету, тому саме міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, що є складовою інтересів держави, та належним позивачем у справі, що також підтверджено судом у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

У відповідності до ст. 263 ГПК України відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на п.5.1.4, 5.1.5 договору та ч. 2 ст. 891 ЦК України, зазначає, що для усунення недоліків у проектно-кошторисній документації необхідно, аби такі недоліки були допущені виконавцем або виникли з його вини, а також щоб замовник подав відповідну вимогу про їх усунення. Водночас, на думку відповідача, у даному випадку такі обставини відсутні.

Відповідач вказує, що проектна документація та її експертиза була виконана за ДБН, що діяв до 01.11.2023 року, та експертизою встановлено відсутність порушень. Замовником було прийнято проектну документацію без зауважень, що підтверджується актом виконаних робіт.

Також зауважує, що ФОП Відінєй Р.О. як виконавець не мав права застосовувати при розробці проектної документації за договором ДБН В.2.2-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту", який не набрав чинності на момент розроблення, складання та експертизи проектної документації. Натомість, очікування набрання чинності ДБН призвело би до фактичного невиконання робіт за договором.

Крім того, відповідач вважає, що прокурор та позивач не обґрунтували, що Макошинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів не має достатнього рівня самостійності, враховуючи наявність у цього закладу статусу юридичної особи та відсутність у статуті цього закладу будь-яких обмежень на реалізацію права бути позивачем згідно приписів ст.80 ЦК України. Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо неналежності позивача у даній справі є правомірним та обґрунтованим.

ФОП Відінєй Р.О. просить апеляційну скаргу першого заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Вінницької області від 30.09.2025 - без змін.

У судове засідання, призначене на 18.11.2025 року, сторони та третя особа не забезпечили явку уповноважених представників, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Позивач та третя особа про причини неявки суд не повідомили. Водночас, відповідач, керуючись ст.42 ГПК України, подав клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представника.

Згідно з ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи приписи ст.269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, приймаючи до уваги відповідне клопотання відповідача та той факт, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, а також те, що правова позиція відповідача, викладена у відзиві на апеляційну скаргу і про її зміну будь-яких заяв або клопотань він не подавав, колегія суддів визнала за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та третьої особи.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 13.09.2023 року між Макошинським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради (надалі переіменовано у Макошинську гімназію Менської міської ради; замовник) та Фізичною особою-підприємцем Відінєєм Романом Олександровичем (виконавець) за результатами проведеної закупівлі укладено договір №103 на виконання робіт (т.1, а.с.25-42).

Згідно з п.1.1. договору, виконавець у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується на власний ризик своїми та залученими (у разі залучення субпідрядних організацій) силами і засобами, із використанням матеріалів виконавця, в установлені договором строки виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту: "Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ПІ за адресою: вул.Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область" за кодом ДК 021:2015:7і320000-7 "Послуги з інженерного проектування" (далі - роботи), а замовник зобов`язується надати передбачені умовами договору вихідні дані (інформацію, матеріали, документи тощо) для виконання робіт, прийняти від виконавця закінчені роботи належної якості та оплатити їх.

За змістом п.1.5. договору якість проектно-кошторисної документації, щодо якої виконуються роботи повинна відповідати вимогам законодавства, будівельним нормам, державним стандартам та правилам, нормативним, технічним та іншим вимогам в т.ч. завданню на проектування.

Відповідно до п.1.6. договору, виконавець гарантує відповідність проектно-кошторисної документації, щодо якої виконуються роботи вимогам вихідних даних на проектування та дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів у будівництві.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що загальна вартість робіт за договором визначена відповідно до кошторису, яка є твердою і складає 154719,21 грн, без ПДВ, та підлягає зміні виключно за погодженням сторін.

У відповідності до п.3.1. договору, при виявлених замовником недоліках (дефектах) у виконаних роботах, роботи не оплачуються замовником до повного усунення виявлених недоліків (дефектів).

Згідно з п.3.2. договору замовник перераховує виконавцю кошти за фактично виконані роботи на підставі акта виконаних робіт, підписані уповноваженими представниками обох сторін. При зменшенні об`ємів робіт, які узгодженні сторонами, оплата фактично виконаних робіт проводиться згідно актів виконаних робіт.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що договір діє з дати його укладення до 31.12.2023, але не пізніше строку здійснення повноважень Макошинським закладом загальної середньої освіти І-ІП ступенів Менської міської ради до ч.8 ст.4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", у частині оплати - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.1.4. договору замовник має право вимагати безоплатного (за власний кошт виконавця) виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених виконавцем порушень, виявлених під час проведення експертизи проектно-кошторисної документації та отримання погоджень.

Згідно з п.5.2., 5.2.2. договору замовник зобов`язаний прийняти проектно-кошторисну документацію належної якості після отримання позитивного експертного висновку та підписати акт приймання-передачі протягом 3-х робочих днів з моменту його отримання й повернути один екземпляр виконавцю.

За умовами п.5.4., 5.4.1., 5.4.2., 5.4.6. договору виконавець зобов`язаний забезпечити виконання робіт у порядку та строки, встановлені цим договором та одержати до початку робіт всі необхідні дозволи, ліцензії, паспорти, сертифікати тощо та самостійно нести всі витрати на отримання таких документів; забезпечити якість робіт відповідно до умов, установлених розділом 7 цього договору; за власний кошт виправити недоліки, що виникли внаслідок допущених порушень, виявлених під час виконання робіт, проведення експертизи проектно-кошторисної документації та отримання погоджень.

Пунктом 6.1. сторони передбачили, що за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 7.1. договору факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт.

Згідно із витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про проектні документації, 13.10.2023 року було зареєстровано проект (т.3, а.с.106-109).

07.11.2023 між Макошинським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради як замовником та фізичною особою-підприємцем Відінєєм Романом Олександровичем як виконавцем було складено акт №1 здачі-приймання робіт за договором №103 від 13.09.2023 (т.1, а.с.88, 89), згідно якого сторонами погоджено, що роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації, передбачені договором, виконано у повному обсязі; виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником, сторони претензій одна до одної не мають.

Відповідно до платіжної інструкції №841 від 07.11.2023, за виконані роботи замовником сплачено на користь виконавця 154719,21 грн (т.1, а.с.90).

Як вбачається із витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 12.12.2023 повідомлення про початок виконання будівельних робіт повернуто на доопрацювання (т.1, а.с. 43-54), у зв`язку з тим, що подана на розгляд проектна документація PD01:1011-0569-8596-6252 Редакція №1 на об`єкт будівництва не містить інформацію щодо врахування чинних будівельних норм, зокрема ДБН В.2.2-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту", що унеможливлює внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності.

Листом № 3 від 08.01.2024 року Макошинським ЗЗСО І-ІІІ ступенів Менської міської ради запропоновано ФОП Відінєю Р.О. розробити коригування проектно-кошторисної документації по об`єкту "Нове будівництво швидко споруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІІІ за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область" з метою приведення його у відповідність до нових ДБН (т.1, а.с.55-56, т.2 а.с. 138).

У відповідь на вказаний лист виконавець листом №3 від 11.01.2024 року повідомив, що у зв`язку з суттєвими змінами вимог до будівництва захисних споруд цивільного захисту, коригуванню будуть підлягати усі розділи проекту, тобто по суті це буде розробка нового проекту, вартість робіт якого складатиме 282 579,00 грн (т.2, а.с.139 (зворот), 141 (зворот).

Листом №21 від 24.01.2024 року Макошинський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Менської міської ради звернувся до ФОП Відінєя Р.О. із проханням передати авторське право на робочий проект: "Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІП за адресою: вул.Центральна, 70, смт.Макошине, Чернігівська область" замовнику - Макошинському закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів на безоплатній основі (т.2, а.с. 139).

У відповідь на вказаний лист ФОП Відінєй Р.О. повідомив Макошинський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Менської міської ради, що відповідно до укладеного договору від 13.09.2023 №103 на виконання роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту: "Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІІІ за адресою: вул.Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область" передача авторських прав не передбачена (т.2, а.с.140, 141). Окрім того, запропонував виконати коригування проектно-кошторисної документації по вказаному об`єкту із зазначенням про те, що вартість робіт складатиме 199 000,00 грн, без ПДВ, строк виконання - 60 днів.

24.06.2025 року Менською міською радою прийнято рішення №390 "Про перепрофілювання (зміну типу), зміну найменування та затвердження статуту Макошинської гімназії Менської міської ради в новій редакції" (т.3, а.с.126, 127, 153-177).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 01.09.2025 здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 1000501070016000058, зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого), зміна установчих документів (т.3, а.с.127).

Прокурор, вказуючи про порушення ФОП Відінєєм Р.О. зобов`язання щодо належного виконання робіт, профінансованих за рахунок коштів місцевого бюджету Менської міської територіальної громади, що свідчить про порушення інтересів держави, звернувся з даним позовом до суду.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац 2 частини 5 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).

Звертаючись до суду з вимогами про зобов`язання виконати умови договору та стягнення пені за порушення договірних зобов`язань, прокурор визначив позивачем як уповноважений державою орган у спірних правовідносинах - Менську міську раду, що є розпорядником коштів місцевого бюджету.

Обґрунтовуючи належність Менської міської ради як позивача у цій справі, прокурор, зокрема, зазначив, що засновником Макошинської гімназії Менської міської ради та власником її майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, який фінансує та контролює діяльність цього комунального закладу. Крім того, орган місцевого самоврядування зобов`язаний контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність і ефективність використання закладом бюджетних коштів за договорами про закупівлю товарів, робіт та послуг. Відтак, саме цей орган є уповноваженою особою для вжиття представницьких заходів щодо захисту інтересів територіальної громади, які є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним використанням коштів місцевого бюджету, у тому числі за укладеним договором.

Оцінюючи вказані доводи прокурора, колегія суддів враховує, що спірні правовідносини виникли на підставі договору про виконання робіт № 103 від 13.09.2023 року укладеного між Макошинським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради (надалі переіменовано у Макошинську гімназію Менської міської ради) як замовником та фізичною особою-підприємцем Відінєєм Романом Олександровичем як виконавцем, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо розробки проектно-кошторисної документації.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.167 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст.626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.01.2024 у справі №916/1247/23, цивільний договір виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Договір - це універсальний регулятор, який покликаний забезпечити регулювання приватноправових відносин та є підставою для встановлення, зміни чи припинення суб`єктивних прав і обов`язків, створення інших наслідків саме для його сторін.

Із аналізу змісту укладеного договору про виконання робіт вбачається, що належним боржником є відповідач - фізична особа-підприємець Відінєй Роман Олександрович, а належним кредитором, на користь якого боржник повинен виконати взяте на себе зобов`язання є Макошинська гімназія Менської міської ради, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ст.1 Закону України "Про повну загальну середню освіту" заклад загальної середньої освіти - юридична особа, основним видом діяльності якої є освітня діяльність, що провадиться на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти.

Положеннями ч.1 ст.31 Закону України "Про повну загальну середню освіту" визначено, що юридична особа має статус закладу загальної середньої освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність, що здійснюється на одному чи декількох рівнях повної загальної середньої освіти.

Заклад загальної середньої освіти має право набувати майнові та немайнові права, нести обов`язки, виступати стороною у судовому процесі, мати у власності кошти та інше майно відповідно до законодавства.

Заклад загальної середньої освіти має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки у фінансових установах і банках державного сектору та може мати бланки, печатки та штампи із своїм найменуванням та символікою.

Згідно п.1.1. статуту Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради, затв. рішенням Менської міської ради від 09.12.2021 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) Макошинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради (далі - заклад освіти, заклад) є комунальним закладом загальної середньої освіти, який надає освітні послуги у сфері повної загальної середньої освіти (початкова освіта, базова середня, профільна освіта), забезпечує допрофільну, профільну підготовку (т.1, а.с. 57-87; далі - статут).

Пунктом 1.5. статуту визначено, що засновником закладу освіти є Менська міська рада (далі - засновник). Уповноваженим органом засновника є відділ освіти Менської міської ряди (далі - орган управління).

Відповідно до пункту 1.11. статуту заклад освіти є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер, самостійно здійснює господарчу діяльність та бухгалтерський облік на умовах договору про надання послуг із планування, фінансування, ведення бухгалтерського обліку з Комунальною установою "Центр з обслуговування освітніх установ та закладів освіти" Менської міської ради. Має право відкривати реєстраційний, спеціальний реєстраційний та інші рахунки в органах Державного казначейства України.

Пунктом 2.11. статуту визначено, що взаємовідносини закладу освіти з юридичними і фізичними особами визначаються угодами, що укладені між ними у порядку встановленому законодавством України.

За змістом пункту 7.6. статуту фінансово-господарська діяльність закладу освіти проводиться відповідно до Бюджетного кодексу України, Законів України "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших нормативно-правових актів. Фінансова автономія закладів загальної середньої освіти в частині використання бюджетних коштів передбачає самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисами обсягів, зокрема на укладення відповідно до законодавства цивільно-правових угод (господарських договорів) для забезпечення діяльності закладу освіти.

Згідно пункту 7.9 статуту забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини поміж засновника закладу освіти, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску та інших відрахувань), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб.

Положеннями статті 80 ЦК України передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно приписів ч.1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Положеннями ч.2 ст.4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст.45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу позивача у справі.

У пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/17792/17 викладено висновок щодо застосування ст.21 ГПК України (у редакції, чинній до 14.12.2017), яка за змістом є подібною до норми ст.45 чинного ГПК України: "За змістом наведеної норми сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача".

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 09.02.2021 у справі №635/4741/17.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд зауважує, що у спірних правовідносинах кожна зі сторін договору є самостійною юридичною особою, наділеною власною цивільною правоздатністю і дієздатністю, тобто здатністю від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, а також самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.

Таким чином, Макошинська гімназія Менської міської ради (Макошинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради) може самостійно заявляти позовну вимогу про зобов`язання виконати умови договору та стягнення пені, передбаченої укладеним договором, за яким вона наділена правами та обов`язками.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, Макошинська гімназія Менської міської ради залучена до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Будь-яких доказів наявності у Менської міської ради повноважень на представництво інтересів комунального закладу ні прокурор, ні позивач суду не надали.

Відповідно до положень ст.170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні, комунальні підприємства чи заклади, які не мають статусу суб`єкта владних повноважень.

На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п.83)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №910/17792/17 зазначила, що не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також установлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.

У постановах від 31.10.2019 у справі №923/675/18, від 25.09.2024 року у справі №905/1263/23 Верховний Суд дійшов висновку, що прокурор наділений правом на звернення до суду з вимогами саме на користь позивачів, а не третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а позовні вимоги про зобов`язання виконати будь-які дії чи стягнути кошти на користь третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, чинним ГПК не передбачено.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подання прокурором в інтересах держави в особі Менської міської ради позову не призведе до відновлення інтересів держави в особі визначеного прокурором позивача, оскільки у разі встановлення порушення виконавцем договірних зобов`язань вимоги про коригування проектно-кошторисної документації та сплату пені мають бути виконані на користь належного кредитора - Макошинської гімназії Менської міської ради, а не на користь Менської міської ради, адже це є прерогативою сторін договору.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що фінансування позивачем як головним розпорядником бюджетних коштів виконаних відповідачем робіт за договором не є підставою для заміни кредитора та особи, чиї порушені права мають бути захищені та відновлені у спосіб визначений прокурором у спірних правовідносинах.

При цьому, походження саме з місцевого бюджету грошових коштів, за рахунок яких оплачено закупівлю товару/робіт/послуг, не є підставою для зміни умов господарського договору та не може визнаватися підставою для стягнення пені до місцевого бюджету, попри умови договору.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.10.2025 у справі №911/1578/24, від 09.08.2024 у справі № 917/1957/23 та від 09.09.2024 у справі №902/1372/23, від 23.07.2024 у справі № 909/532/23, від 09.08.2024 у справі №917/1957/23, від 09.09.2024 у справі №902/1372/23.

Зважаючи на викладене, виходячи з визначених прокурором підстав та предмету позову, колегія суддів дійшла висновку, що Менська міська рада не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто вказана особа є неналежним позивачем.

Пред`явлення позову неналежним позивачем є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Верховний Суд у своїх постановах зазначав, що у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №925/1214/19, від 16.02.2022 у справі №904/1407/21, від 19.05.2022 у справі № 904/5558/20).

Таким чином, з огляду на те, що метою подання позову є фактично захист прав та інтересів третьої особи - Макошинської гімназії Менської міської ради як окремої юридичної особи у зобов`язальних правовідносинах, а не позивача у справі (Менської міської ради), який не є учасником спірних правовідносин і не є особою, на користь якої мають бути виконані договірні зобов`язання чи сплачені штрафні санкції у разі їх порушення виконавцем, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову у повному обсязі.

Відтак, враховуючи встановлення факту неналежності позивача у даній справі, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, апеляційний суд не надає правової оцінки спірним правовідносинам.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, Макошинська гімназія Менської міської ради має право самостійно звернутися із відповідним позовом для захисту своїх порушених прав та інтересів.

У силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення рішення Господарського суду Вінницької області від 30.09.2025 без змін, з огляду на що апеляційна скарга Першого заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури задоволенню не підлягає.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Рішення Господарського суду Вінницької області від 30.09.2025 у справі №902/206/25 залишити без змін, апеляційну скаргу Першого заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена "25" листопада 2025 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.