Герб України

Рішення від 01.10.2025 по справі 757/61314/18-ц

Печерський районний суд міста києва

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61314/18

пр. 8-7/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2025 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

учасники справи не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін заяву третьої особи у справі Акціонерного товариства «Сенс Банк» (раніше Акціонерне товариство «Альфа-Банк») з самостійними вимогами на предмет спору про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 березня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» до Компанії «Аджіндо Лімітед» (AGINDO Limited), ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «БРІТІКО», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за позовом третьої особи ОСОБА_2 , яка заявляє самостійні вимоги, до Компанії «Аджіндо Лімітед» (AGINDO Limited), ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відновлення становища, що існувало до порушення права, за позовом третьої особи Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з самостійними вимогами на предмет спору до Компанії «Аджіндо Лімітед» (AGINDO Limited), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «БРІТІКО» про визнання права, скасування рішення, відновлення записів та звернення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року третя особа АТ «Сенс Банк» (раніше Акціонерне товариство «Альфа-Банк»), яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду міста Києва від 05.03.2020 року з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 423 ЦПК України.

Заява мотивована тим, що постанова Київського апеляційного суду від 11.10.2021 року у цій справі є нововиявленою обставиною, оскільки нею скасовано рішення Печерського районного суду міста Києва від 05.03.2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі.

При цьому, в касаційному порядку за постановою Верховного Суду від 12 липня 2023 року справі № 757/61314/18-ц переглядалося рішення Печерського районного суду міста Києва від 05.03.2020 року та постанова Київського апеляційного суду від 20.10.2020 року в справі № 757/61314/18-ц тільки в частині вирішення позову ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» (Позову 1) та в частині вирішення позову ОСОБА_2 (Позову 2).

В апеляційному порядку (на новому розгляді) за постановою Київського апеляційного суду від 11.10.2021 у справі № 757/61314/18-ц переглядалося рішення Печерського районного суду міста Києва від 05.03.2020 року тільки в частині вирішення позову ОСОБА_2 (Позову 2).

При цьому, рішення Печерського районного суду міста Києва від 05.03.2020 та постанова Київського апеляційного суду від 20.10.2020 у справі № 757/61314/18-ц в частині вирішення позову AT «Сенс Банк» (Позову 3) не було предметом касаційного оскарження за постановою Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 757/61314/18-ц, чи предметом апеляційного оскарження за постановою Київського апеляційного суду від 11.10.2021 у справі № 757/61314/18-ц.

У той же час, прийняття рішення Печерського районного суду міста Києва від 05.03.2020 року в справі № 757/61314/18-ц про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 (Позову 2) стало підставою для відмови у задоволенні позову AT «Сенс Банк» (Позову 3).

Оскільки, в подальшому постановою Київського апеляційного суду від 11.10.2021 року в справі № 757/61314/18-ц вказане рішення в частині вирішення позову ОСОБА_2 (Позову 2) скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі, AT «Сенс Банк» на підставі пункту 3 частини 2 статті 423 ЦПК України просило: скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 05.03.2020 у справі № 757/61314/18-ц в частині позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Акціонерного товариства «Сенс Банк», та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вказаний позов задовольнити. Визнати наявним за Акціонерним товариством «Сенс Банк», як правонаступником Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», право іпотекодержателя за Іпотечним договором № 02-10/3541, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І. В. 18.10.2007 року за реєстровим № 4889. Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію зміни (вилучення) обтяжень - заборони на нерухоме майно ЄРЗ: 5863821 від 18.10.2007 року час 15:35 та рішення реєстратора про державну реєстрацію зміни (вилучення обтяження) іпотеки з Держав реєстру іпотек: 6089626 від 23.11.2007 року час 14:05. Відновити записи шляхом перенесення до спеціальних розділів новоствореного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: про обтяження нерухомого майна, Тип обтяження: заборона на нерухоме майно, Реєстраційний номер обтяження: 5863821; Зареєстровано: 18.10.2007 15:35, реєстратором: Приватним нотаріусом Кравченко І.В., щодо земельної ділянки площею 0,082 га, кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, за адресою: АДРЕСА_1 , та про іпотеку нерухомого майна, Реєстраційний номер обтяження: 6089626; Тип обтяження: іпотека; Зареєстровано: 23.11.2007 14:05 реєстратором: Приватний нотаріус Кравченко І.В., щодо земельної ділянки площею 0,082 га, кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, за адресою: АДРЕСА_1 . У рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 перед АТ «Сенс Банк» за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4439 від 18.10.2007 року у загальній сумі 329 324,88 Євро, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 02-10/3541 від 18.10.2007 року (з врахуванням змін та доповнень від 24.06.2009 року), а саме, на земельну ділянку, площею 0,082 га, кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, яка була розділена на земельну ділянку, площею 0,0410 га кадастровий номер 8000000000:82:130:0060, та земельну ділянку, площею 0,0410 га кадастровий номер 8000000000:82:130:0061, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу через прилюдні торги у межах процедури виконавчого провадження за ціною не нижчою за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності та незалежним експертом на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви третьої особи АТ «Сенс Банк», яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року апеляційну скаргу третьої особи АТ «Сенс Банк», яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, задоволено. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Литвинової І.В. від 20.03.2024 року заявлено самовідвід від розгляду заяви третьої особи у справі Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (АТ «Сенс Банк») з самостійними вимогами на предмет спору про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 березня 2020 року у справі № 757/61314/18-ц.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2024 року для розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами визначено суддю Хайнацького Є.С.

Постановою Верховного Суду від 02.10.2024 року постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року залишено без змін.

05.11.2024 року матеріали цивільної справи було передано судді Хайнацькому Є.С. для розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.11.2024 року прийнято до провадження справу за заявою третьої особи у справі Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з самостійними вимогами на предмет спору про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 березня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» до Компанії «Аджіндо Лімітед» (AGINDO Limited), ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «БРІТІКО», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за позовом третьої особи ОСОБА_2 , що заявляє самостійні вимоги, до Компанії «Аджіндо Лімітед» (AGINDO Limited), ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відновлення становища, що існувало до порушення права, за позовом третьої особи Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з самостійними вимогами на предмет спору до Компанії «Аджіндо Лімітед» (AGINDO Limited), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «БРІТІКО» про визнання права, скасування рішення, відновлення записів та звернення на предмет іпотеки. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 14.01.2025 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2025 року відкладено судове засідання на 31.03.2025 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.03.2025 року відкладено судове засідання на 16.07.2025 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.07.2025 року відкладено судове засідання на 01.10.2025 року.

Представник третьої особи Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з самостійними вимогами на предмет спору до судового засідання не з`явився; подав заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи, заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами просив задовольнити.

Представник відповідача-1 Компанії «Аджіндо Лімітед» (AGINDO Limited) до судового засідання не з`явився, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач-2 ОСОБА_1 та представник відповідача-2 до судового засідання не з`явився, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач-3 ОСОБА_2 та представник відповідача-3 до судового засідання не з`явилися, представник відповідача-3 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши клопотання представника відповідача-3 про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку відмовити в його задоволенні. Верховний Суд у справі № 361/8331/18 в постанові від 01.10.2020 року зауважив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

У запереченнях на заяву представник відповідача-3 зазначив про сплив строку позовної давності, недоведеність розміру боргу за кредитним договором, у рахунок погашення якої заявлена вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також послався на недобросовісність поведінки АТ «Сенс Банк».

Представник третьої особи без самостійних вимог до судового засідання не з`явився, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню частково, враховуючи наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що в грудні 2018 року ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» (далі - ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент») звернулося до суду з позовом до Компанії «Аджіндо Лімітед» (AGINDO Limited), ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Компанії «Аджіндо Лімітед», ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відновлення становища, яке існувало до порушення права.

У червні 2019 року Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - АТ «Укрсоцбанк»), правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», звернулося до суду з позовом до Компанії «Аджіндо Лімітед», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права, скасування рішення, відновлення записів та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, позов ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду з позовом ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент».

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року залучено ПАТ «Укрсоцбанк» до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року замінено АТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа-Банк».

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року позов ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент» задоволено. У рахунок погашення заборгованості ТОВ «БРІТІКО» звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 10 липня 2018 року із змінами і доповненнями від 12 липня 2018 року та від 04 грудня 2018 року на підставі статті 39 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон), а саме: на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:82:130:0060), площею 0,0410 га, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить компанії «Аджіндо Лімітед» на підставі договору про поділ майна у натурі від 19 липня 2018 року за реєстровим № 1367, та на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:82:130:0061), площею 0,0410 га, за цією ж адресою, що належить ОСОБА_1 на підставі договору про поділ майна у натурі від 19 липня 2018 року за реєстровим № 1367, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за ціною, що буде визначена при примусовому виконанні рішення на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. У позовах третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , АТ «Альфа-Банк» відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , АТ «Альфа-Банк» залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 26 травня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року у частині позовних вимог ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент» скасовано, провадження у цій частині закрито. Повідомлено ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент», що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду. Постанову Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року у частині позовних вимог ОСОБА_2 скасовано, передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року та постанова Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року в скасованих частинах втратили законну силу та виконанню не підлягають.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Печерського районного суду м. Києва 05 березня 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 скасовано, ухвалено нове рішення в цій частині про задоволення позову.

Витребувано у Компанії «Аджіндо Лімітед» (AGINDO Limited), ОСОБА_1 у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 0,0820 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 8000000000:82:130:0010, за адресою: АДРЕСА_1 , яка була поділена на дві земельні ділянки площею по 0,041 га кожна з присвоєнням кадастрових номерів: 8000000000:82:130:0061 та 8000000000:82:130:0060. Відновлено становище, яке існувало до порушення прав ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки, загальною площею 0,0820 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, що мала кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, за адресою: АДРЕСА_1 , та була поділена на дві земельні ділянки площею по 0,041 га кожна з присвоєнням кадастрових номерів: 8000000000:82:130:0061 та 8000000000:82:130:0060, шляхом визнання недійсним договору про поділ майна в натурі серія та номер: 1367, виданий 19 липня 2018 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сохнич K. M., щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,0820 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, по АДРЕСА_1 . Скасовано державну реєстрацію прав власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності: 29158609 від 28 листопада 2018 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:130:0061, та за номером запису про право власності: 29161048 від 28 листопада 2018 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:130:0060, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ Сохнич К. М.

Постановою Верховного Суду від 12.07.2023 року в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено. Касаційну скаргу АТ «Альфа-Банк» задоволено частково, касаційні скарги Компанії «Аджіндо Лімітед» (AGINDO Limited), ОСОБА_2 залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 11.10.2021 року змінено, доповнено мотивами, викладеними в цій постанові.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2023 року відмовлено у задоволенні заяви третьої особи АТ «Сенс Банк», яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 14.02.2024 року апеляційну скаргу третьої особи АТ «Сенс Банк», яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, задоволено. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26.09.2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень, зокрема з того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв`язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання.

Судом установлено, що ОСОБА_2 на підставі договору дарування жилого будинку від 29.04.2003 року на праві власності належать житловий будинок і земельна ділянка площею 0,0820 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер 8000000000:82:130:0010) за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 149923, ОСОБА_2 був власником земельної ділянки, площею 0,0820 га за адресою: АДРЕСА_1 .

18.10.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та наразі правонаступником є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_2 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії, за умовами якого останній отримав кредит у межах максимального ліміту заборгованості у розмірі 624 000,00 Євро з кінцевим терміном повернення 17.10.2022 року.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором 18.10.2007 року Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок та земельна ділянка загальною площею 0,0820 га, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору дарування від 29.04.2003 року.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором від 18.10.2007 року за ОСОБА_2 утворилась заборгованість у розмірі 1 027 651, 78 Євро, що за курсом Національного банку України складає 10 715 190,48 грн.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2013 року у справі № 757/14247/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.02.2017 року, позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено: у рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 18 жовтня 2007 року у розмірі 9 617 000, 00 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за банком права власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що складається з: житлового будинку, позначеного на плані літ. «А», загальною площею 75, 3 кв м, житловою площею 33 кв м, сараю-гаражу, що позначений на плані літ. «Б», сараю, що позначений на плані літ. «В», вбиральні, що позначені на плані літ. «Г», вбиральні, що позначені на плані літ. «Д», споруджень, що позначені на плані № 1-5 та земельну ділянку загальною площею 0, 0820 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

03.03.2014 року заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2013 року у справі № 757/14247/13-ц виконано шляхом внесення записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за ПАТ «Укрсоцбанк» на земельну ділянку, загальною площею 0,0820 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та на зазначений будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 75, 3 кв м, житловою - 33 кв м.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 31.07.2013 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 28.02.2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі № 757/14247/13-ц заяву ОСОБА_2 , який діє через представника ОСОБА_3 , задоволено. Заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 31.07.2013 року, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 28.02.2017 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

Постановою Київського апеляційного суду від 03.12.2019 року заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2016 року у справі № 757/30497/15-ц скасовано та ухвалено нове рішення. Позов Акціонерного товариства «Альфа - Банк», який є правонаступником Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Альфа - Банк» заборгованість: за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3503 від 01 червня 2007 року у розмірі 2 093 395 грн 46 коп., за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4028 від 16 серпня 2007 року у розмірі 34 728 266 грн 14 коп., за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4439 від 18 жовтня 2007 року у розмірі 8 002 214 грн 43 коп., за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4955 від 28 грудня 2007 року у розмірі 9 800 577 грн 48 коп., а всього стягнуто заборгованість на суму 54 624 453 грн 51 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Надалі, постановою Верховного Суду від 26.04.2022 року у справі № 757/30497/15-ц постанову Київського апеляційного суду від 03.12.2019 року залишено без змін.

Поряд із цим, 10.04.2017 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «БРІТІКО» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за № 674, та підписано акт прийому-передачі, за яким ТОВ «БРІТІКО» придбало земельну ділянку, площею 0,082 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 1.4 даного договору відчужувана земельна ділянка належала ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 липня 2013 року у справі № 757/14247/13-ц.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Сохнич К. М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34713476, яким проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на земельну ділянку з реєстраційним номером 311457080000, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, за ТОВ «БРІТІКО».

10.07.2018 року в забезпечення виконання зобов`язань за договором процентної поворотної позики від 03.04.2017 року № 30/17 між ТОВ «БРІТІКО» та ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент» укладено договір іпотеки, за яким ТОВ «БРІТІКО» передало в іпотеку земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:130:0010 з оцінкою в 7 462 673,63 грн.

12.07.2018 року ТОВ «БРІТІКО» продало вищезазначену земельну ділянку в рівних частках по 1/2 Компанії «Аджіндо Лімітед» (AGINDO LIMITED) та фізичній особі ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу.

Також, 12.07.2018 року державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Сохнич К. М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42034995, яким проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, спільна часткова, розмір частки 1/2 на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, за ОСОБА_1 ; та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42035209, яким проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, спільна часткова, розмір частки 1/2 на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, за компанією «Аджіндо Лімітед» (AGINDO LIMITED).

Одночасно, 12.07.2018 року компанія «Аджіндо Лімітед» (AGINDO LIMITED) та ОСОБА_1 (далі - іпотекодавці) передали в іпотеку ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент» (далі - іпотекодержатель) належну їм на праві спільної часткової власності земельну ділянку площею 0,0820 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:130:0010 за договором про внесення змін до договору іпотеки від 10 липня 2018 року.

На підставі наданої ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент» згоди Компанії «Аджіндо Лімітед» (AGINDO LIMITED) та ОСОБА_1 , як іпотекодавцям, між вказаними особами укладено договір про поділ майна в натурі від 19.07.2018 року.

Приймаючи рішення від 05.03.2020 року в справі № 757/61314/18-ц про відмову в задоволенні позову третьої особи АТ «Альфа-Банк» з самостійними вимогами на предмет спору суд зазначив, що оскільки АТ «Альфа-Банк» після звернення стягнення на предмет іпотеки та реєстрації права власності на нього за собою здійснило продаж майна третій особі, після чого нею дане майно було відчужено, а новими власниками - передане в іпотеку позивачеві за первісним позовом, то з огляду на реалізацію предмета іпотеки, зазначена іпотека припинилася у силу положень ст. 17 Закону України «Про іпотеку» і може бути відновлена лише за умови відновлення права власності ОСОБА_2 , проте у задоволенні його позовних вимог суд відмовляє, тому відхиляються і позовні вимоги банку.

Отже, правовими підставами для відмови в задоволенні позову третьої особи АТ «Альфа-Банк» з самостійними вимогами на предмет спору в рішенні суду від 05.03.2020 року в справі № 757/61314/18-ц визначено припинення іпотеки внаслідок реалізації предмета іпотеки та відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про відновлення права власності на нерухоме майно, що перебувало в іпотеці.

Водночас, постановою Київського апеляційного суду від 11.10.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Печерського районного суду м. Києва 05 березня 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 скасовано, ухвалено нове рішення в цій частині про задоволення позову.

Витребувано у Компанії «Аджіндо Лімітед» (AGINDO Limited), ОСОБА_1 у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 0,0820 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 8000000000:82:130:0010, за адресою: АДРЕСА_1 , яка була поділена на дві земельні ділянки площею по 0,041 га кожна з присвоєнням кадастрових номерів: 8000000000:82:130:0061 та 8000000000:82:130:0060. Відновлено становище, яке існувало до порушення прав ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки, загальною площею 0,0820 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, що мала кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, за адресою: АДРЕСА_1 , та була поділена на дві земельні ділянки площею по 0,041 га кожна з присвоєнням кадастрових номерів: 8000000000:82:130:0061 та 8000000000:82:130:0060, шляхом визнання недійсним договору про поділ майна в натурі серія та номер: 1367, виданий 19 липня 2018 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сохнич K. M., щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,0820 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, по АДРЕСА_1 . Скасовано державну реєстрацію прав власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності: 29158609 від 28 листопада 2018 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:130:0061, та за номером запису про право власності: 29161048 від 28 листопада 2018 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:130:0060, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ Сохнич К. М.

Таким чином, скасування рішення Печерського районного суду м. Києва 05 березня 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 та ухвалення нового рішення в цій частині про задоволення позову, яким відновлено право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, що перебувало в іпотеці, є істотною для даної справи обставиною в розумінні пункту 3 частини 2 статті 423 ЦПК України.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1048, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити проценти за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до cтатті 572 ЦК України, силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Частинами п`ятою, шостою статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

За правилами частин першої та другої статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

За змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Припинення зобов`язань за кредитним договором його повним виконанням є підставою для задоволення вимог про зняття заборони відчуження нерухомого майна та виключення відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом, а тому згідно з указаною нормою іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання (абзац другий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 06.03.2018 у справі № 910/6968/17, іпотека є дійсною до припинення основного зобов`язання, іпотека не припиняється, якщо основне зобов`язання, забезпечене іпотекою, є невиконаним. Зазначений висновок узгоджується з положеннями статті 599 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 3 та частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку".

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12.07.2023 року в даній справі № 757/61314/18, наслідком витребування земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та відновлення становища, яке існувало до порушення його прав щодо земельної ділянки, є обтяження цього майна відповідно до іпотечного договору від 18.10.2007 року, укладеного між АКБ СР «Укрсоцбанк» (правонаступник АТ «Альфа -Банк») та ОСОБА_2 . Отже, оскільки земельна ділянка, яка була обтяжена іпотекою, витребувана у власність ОСОБА_2 , тому іпотечний договір від 18.10.2007 року залишається чинним.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що іпотека за Іпотечним договором № 02-10/3541 від 18.10.2007 року не припинилася, оскільки строк дії іпотечного договору не закінчився, основне зобов`язання ОСОБА_2 з погашення боргу за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4439 від 18.10.2007 року не є припиненим, та право власності на предмет іпотеки за АТ «Сенс Банк» було скасовано.

Водночас, наразі право власності ОСОБА_2 на спірне нерухоме майно відновлено за постановою Київського апеляційного суду від 11.10.2021 року, відтак іпотечний договір від 18.10.2007 року продовжує свою дію.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 9.8 постанови від 15.06.2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) зазначила, що у випадку, якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя.

Судом установлено, що право власності на нерухоме майно, яке виступає предметом іпотеки за Іпотечним договором № 02-10/3541 від 18.10.2007 року, відновлено за іпотекодавцем ОСОБА_2 на підставі постанови Київського апеляційного суду від 11.10.2021 року в справі № 757/61314/18-ц.

Ураховуючи викладене, права іпотекодержателя АТ «Сенс Банк» підлягають відновленню шляхом визнання права іпотекодержателя за Іпотечним договором № 02-10/3541 від 18.10.2007 року.

Одночасно, суд вважає неефективними в даному випадку позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію зміни (вилучення) обтяжень та відновлення записів про обтяження нерухомого майна у вигляді іпотеки.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) зауважила, що запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя.

Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) зроблено висновки про те, що обрання позивачем неналежного (неефективного та/або неправомірного) способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Отже, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову третьої особи АТ «Сенс Банк» із самостійними вимогами щодо предмету спору в частині позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію зміни (вилучення) обтяжень та відновлення записів про обтяження нерухомого майна у вигляді іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»).

Як слідує з наданих АТ «Сенс Банк» доказів, заборгованість ОСОБА_2 перед АТ «Сенс Банк» за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4439 від 18.10.2007 року становить 329 324,88 Євро.

Судом прийняті до уваги посилання представника ОСОБА_2 - адвоката Цвєткова Г.О., на відсутність судового рішення щодо стягнення з ОСОБА_2 боргу за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4439 від 18.10.2007 року саме в іноземній валюті.

Разом із цим, за умовами договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4439 від 18.10.2007 рок кредит наданий ОСОБА_2 в іноземній валюті в розмірі 624 000,00 Євро.

Доказів погашення ОСОБА_2 боргу в повному обсязі за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4439 від 18.10.2007 року та виконання рішення суду у справі № 757/30497/15-ц матеріали справи не містять.

Отже, суд дійшов висновку звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 02-10/3541 від 18.10.2007 року в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 перед АТ «Сенс Банк» за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4439 від 18.10.2007 року у загальній сумі 329 324,88 Євро.

Щодо заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Цвєткова Г.О., про пропуск строку позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд дійшов висновку про наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Частиною 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як наголошено в запереченнях відповідача-3, оскільки останні платежі по кредитному договору №10-29/4439 від 18.10.2007 року здійснені 25.06.2009 року, відтак у зв`язку з несплатою в подальшому до 10.07.2009 року згідно з п. 2.5 кредитного договору процентів, відбулася зміна строку виконання зобов`язання, тобто з 09.10.2009 року строк користування кредитом вважається таким, що сплив.

При цьому, представник ОСОБА_2 адвокат Цвєтков Г.О. посилався також на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.04.2019 у справі №523/10225/15 про те, що подача позову про звернення стягнення на предмет іпотеки не перериває строку позовної давності у справі про стягнення заборгованості.

Утім, у межах даної справи №757/61314/18 розглядається позов банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, а не позов про стягнення заборгованості, у зв`язку з чим правовідносини в цій справі та в справі №523/10225/15 не є подібними.

Одночасно, в постанові Київського апеляційного суду від 03.12.2019 року у справі № 757/30497/15-ц судом установлено, що укладаючи додаткові угоди від 24 червня 2009 року до кредитних договорів, у тому числі до кредитного договору №10-29/4439 від 18.10.2007 року, щодо зміни кредитного ліміту, збільшення строків кредитування, строків погашення заборгованості відповідач ОСОБА_2 вчинив дії, спрямовані на визнання заборгованості по кредитних договорах перед ПАТ «Укрсоцбанк».

Оскільки додаткові угоди від 24 червня 2009 року були укладені між сторонами по спливу 90 днів після виникнення заборгованості по сплаті кредиту та процентів, а також виходячи із змісту додаткових угод щодо підстав та порядку дострокового повернення кредиту та сплати процентів, у постанові Київського апеляційного суду від 03.12.2019 року у справі № 757/30497/15-ц судом зроблено висновок, що пункт 4.5 кредитних договорів втратив чинність.

Відповідно до ч.1-2 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також, якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судом у справі № 757/30497/15-ц також встановлено, що вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» про дострокове повернення кредиту, процентів від 04 квітня 2013 року за кредитними договорами були направлені рекомендованими листами на адресу відповідача ОСОБА_2 05 квітня 2013 року. Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення адресату поштового повідомлення вказані вимоги були вручені ОСОБА_2 08 квітня 2013 року.

Відтак, строк дії кредитного договору №10-29/4439 від 18.10.2007 року змінено на 08.05.2013 року, та з позовом у справі № 757/30497/15-ц про стягнення боргу за вказаним договором ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося 25.08.2015 року.

Також, ПАТ «Укрсоцбанк» звертався в липні 2013 року до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2013 року у справі № 757/14247/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.02.2017 року, позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 31.07.2013 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 28.02.2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі № 757/14247/13-ц заяву ОСОБА_2 , який діє через представника ОСОБА_3 , задоволено. Заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 31.07.2013 року, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 28.02.2017 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

Отже, в період після реєстрації за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на предмет іпотеки 03.03.2014 та до 13.06.2018 року останній правомірно вважав свої права іпотекодержателя реалізованими належним чином.

У зв`язку з цим, після скасування 13.06.2018 року судом касаційної інстанції заочного рішення Печерського районного суду міста Києва від 31.07.2013 року у справі № 757/14247/13-ц, у ПАТ «Укрсоцбанк» виникло право на подання відповідного позову на захист прав іпотекодержателя.

З огляду на викладене, суд вважає дотриманим АТ «Сенс Банк» (правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк») строк позовної давності на звернення 14.06.2019 року до ОСОБА_2 з позовом до суду в межах справи № 757/61314/18-ц про визнання права, відновлення записів та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій на думку добросовісного розсудливого спостерігача виключає необхідність вчинення процесуальних дій спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів в порядку іншого судочинства тощо. За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах. Дана правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 15.05.2020 року у справі № 922/1467/19.

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» («Беллет проти Франції» (Bellet v. France), рішення від 4.12.1995 року, Серія A, № 333-Б, ст. 42, п. 36).

Європейський суд з прав людини наголошував, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

Відповідно до ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 429 ЦПК України в разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; и2) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду; 3) приймає постанову - якщо переглядалася постанова.

Виходячи з наведеного, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про перегляд рішення Печерського районного суду міста Києва від 05.03.2020 року в справі №757/61314/18-ц в частині позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Акціонерного товариства «Сенс Банк» за нововиявленими обставинами.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення Печерського районного суду міста Києва від 05.03.2020 року в справі №757/61314/18-ц в частині позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Акціонерного товариства «Сенс Банк», та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вказаний позов задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, третьою особою у справі Акціонерним товариством «Сенс Банк» (раніше Акціонерне товариство «Альфа-Банк») з самостійними вимогами на предмет спору понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 7 684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 14.06.2019 року, та 11 526,00 грн. за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, що підтверджується меморіальним ордером від 26.10.2021 року № 651606830.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги третьої особи Акціонерного товариства «Сенс Банк» з самостійними вимогами на предмет спору частково, та вимоги фактично пред`явлені лише до відповідача-3 ОСОБА_2 , то з останнього на користь третьої особи Акціонерного товариства «Сенс Банк» слід стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355, 423-429 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Заяву третьої особи у справі Акціонерного товариства «Сенс Банк» (раніше Акціонерне товариство «Альфа-Банк») з самостійними вимогами на предмет спору про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 березня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» до Компанії «Аджіндо Лімітед» (AGINDO Limited), ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «БРІТІКО», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за позовом третьої особи ОСОБА_2 , яка заявляє самостійні вимоги, до Компанії «Аджіндо Лімітед» (AGINDO Limited), ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відновлення становища, що існувало до порушення права, за позовом третьої особи Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з самостійними вимогами на предмет спору до Компанії «Аджіндо Лімітед» (AGINDO Limited), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «БРІТІКО» про визнання права, скасування рішення, відновлення записів та звернення на предмет іпотеки, - задовольнити.

Скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 05.03.2020 у справі №757/61314/18-ц в частині позовних вимог третьої особи, Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з самостійними вимогами на предмет спору до Компанії «Аджіндо Лімітед» (AGINDO Limited), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «БРІТІКО» про визнання права, скасування рішення, відновлення записів та звернення на предмет іпотеки, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вказаний позов задовольнити частково.

Визнати наявним за Акціонерним товариством «Сенс Банк» право іпотекодержателя за Іпотечним договором № 02-10/3541, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І. В. 18.10.2007 року за реєстровим № 4889.

У рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 перед АТ «Сенс Банк» за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4439 від 18.10.2007 року у загальній сумі 329 324,88 Євро, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 02-10/3541 від 18.10.2007 року (з врахуванням змін та доповнень від 24.06.2009 року), а саме, на земельну ділянку, площею 0,082 га, кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, яка була розділена на земельну ділянку, площею 0,0410 га кадастровий номер 8000000000:82:130:0060, та земельну ділянку, площею 0,0410 га кадастровий номер 8000000000:82:130:0061, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу через прилюдні торги у межах процедури виконавчого провадження за ціною не нижчою за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності та незалежним експертом на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Сенс Банк»: юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач-3: ОСОБА_2 : адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 10.11.2025 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення01.10.2025
Оприлюднено27.11.2025
Номер документу132066905
СудочинствоЦивільне
КатегоріяЗаява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

Судовий реєстр по справі —757/61314/18-ц

Рішення від 01.10.2025

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Хайнацький Є. С.

Ухвала від 08.11.2024

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Хайнацький Є. С.

Постанова від 02.10.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Сакара Наталія Юріївна

Ухвала від 20.03.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Русинчук Микола Миколайович

Ухвала від 20.03.2024

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Литвинова І. В.

Постанова від 14.02.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Стрижеус Анатолій Миколайович

Ухвала від 29.01.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Стрижеус Анатолій Миколайович

Ухвала від 10.10.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Стрижеус Анатолій Миколайович

Ухвала від 26.09.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Литвинова І. В.

Ухвала від 26.09.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Литвинова І. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні