Постанова від 04.11.2025 по справі 910/11390/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2025 р. м.Київ Справа№ 910/11390/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 04.11.2025,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг

ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 10.02.2025

у справі №910/11390/23 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд"

арбітражного керуючого Носенко Т.С.

до 1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_1

про покладення солідарної відповідальності на колишніх директорів боржника

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Освітня корпорація

інформаційних технологій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рух справи, короткий зміст заяви про покладення солідарної відповідальності та заперечень на неї

Товариство з обмеженою відповідальністю "Освітня корпорація інформаційних технологій" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" (04073, м. Київ, вул. Вербова, буд. 23; ідентифікаційний код 24725951) у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.08.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Освітня корпорація інформаційних технологій" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" залишено без руху.

12.08.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання заявника про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.09.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Освітня корпорація інформаційних технологій" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 21.09.2020 та встановлено арбітражним керуючим Чалаплюку С.В., Кириченку Є.В. та Штельманчуку М.С. строк до 16.09.2020 (включно) для подачі до суду заяв про їх участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" у порядку ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.09.2020 відкрито провадження у справі № 910/11390/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд", визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Освітня корпорація інформаційних технологій" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" в розмірі 1 888 196,88 грн., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Чалаплюка Сергія Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 945 від 28.05.2013). Попереднє засідання призначено на 18.11.2020.

Оголошення про відкриття провадження у справі № 910/11390/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 28.09.2020 за № 65285.

27.10.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 972 705 497, 69 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.11.2020 заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 972 705 497, 69 грн прийнято до розгляду на 18.11.2020.

09.11.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника на суму 14 903, 77 та відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.11.2020 заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника на суму 14 903, 77 та відстрочення сплати судового збору прийнято до розгляду на 18.11.2020.

22.10.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Чалаплюка С. В. про сплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.11.2020 розгляд справи відкладено на 02.12.2020.

Ухвалою попереднього засідання від 02.12.2020 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд". Підсумкове засідання призначено на 21.12.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2020 задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Чалаплюка Сергія Вікторовича про сплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд".

16.12.2020 до Господарського суду м. Києва надійшов звіт розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Чалаплюка Сергія Вікторовича про продовження строку процедури розпорядження майном.

18.12.2020 до Господарського суду м. Києва надійшов звіт розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Чалаплюка Сергія Вікторовича про основну грошову винагороду розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд".

Також 18.12.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Чалаплюка С. В. про сплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.12.2020 задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Чалаплюка Сергія Вікторовича про сплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" з 21.11.2020 по 21.12.2020 у розмірі 12 507,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.12.2020 затверджено звіт розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Чалаплюка Сергія Вікторовича про основну грошову винагороду розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.12.2020 розгляд справи відкладено на 18.01.2021.

12.01.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Левченка В.М. про участь у справі.

16.01.2021 та 18.01.20201 до Господарського суду м. Києва надійшли заяви про участь у справі арбітражних керуючих Глеваського В.В., Носенко Т.С., Шкіптана Д.С. та Беркута М.С.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2021 розгляд справи призначено на 27.01.2021.

25.01.2021 та 29.01.2021 до Господарського суду м. Києва надійшли заяви арбітражного керуючого Ляшка О.В. про участь у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та відкладено розгляд справи на 15.02.2021.

15.02.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Носенко Т.С.

Постановою Господарського суду м. Києва від 15.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Носенко Тетяну Сергіївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1387 від 23.07.2013).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.09.2021 відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носенко Т.С. про витребування документів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.11.2021 залишено без розгляду скаргу заявника на бездіяльність ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носенко Тетяну Сергіївну.

Також ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.11.2021 відмовлено в задоволенні клопотання заявника про відсторонення ліквідатора банкрута.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.11.2021 визнано кредиторські вимоги Головного управління ДПС у м. Києві до боржника на суму 1 100,00 грн. та замінено кредитора Головне управління Державної податкової служби у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

27.06.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носенко Т.С. про стягнення основної грошової винагороди.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.07.2022 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відсторонення арбітражного керуючого Носенко Т.С. від виконання обов`язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.07.2022 розгляд клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носенко Т.С. про стягнення основної грошової винагороди відкладено на 22.08.2022.

Судове засідання 22.08.2022 не відбулось у зв`язку з направленням матеріалів справи № 910/11390/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення та ухвалу господарського суду м. Києва від 18.07.2022 у справі № 910/11390/20 залишено без змін.

Матеріали справи № 910/11390/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" повернуто до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.02.2023 залишено без розгляду заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носенко Т.С. про стягнення основної грошової винагороди.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.02.2023 визнано кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до боржника на суму 83 953, 57 грн.

25.06.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носенко Т.С. до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про покладення солідарної відповідальності на колишніх директорів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд".

Заява мотивована тим, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.09.2020 відкрито провадження у справі № 910/11390/20 за заявою ТОВ «Освітня корпорація інформаційних технологій» про банкрутство ТОВ «Солтрейд». Постановою Господарського суду м. Києва від 15.02.2021 визнано банкрутом ТОВ «Солтрейд», відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ТОВ «Солтрейд» Носенко Тетяну Сергіївну.

Згідно з ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2020 визнано кредиторами у справі № 910/11390/20 по відношенню до боржника:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Освітня корпорація інформаційних технологій» з грошовими вимогами на суму 1 888 196,88 грн., з яких: 1 757 516,88 грн. - вимоги четвертої черги, 130 680,00 грн. - вимоги шостої черги;

- Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» з грошовими вимогами до боржника на суму 972 705 497,69 грн., з яких: 4 204,00 грн. - вимоги першої черги, 842 896 119,09 грн. - вимоги четвертої черги, 2 674 086,08 грн. - вимоги шостої черги, 127 131 088,52 грн. окремо, як забезпечені заставою майна боржника.

- Головне управління Державної податкової служби у м. Києві на суму 14 903,77 грн. - вимоги другої черги;

- вимоги кредиторів, щодо виплати заборгованості по заробітній платі в розмірі 48 657,91 грн.

Як встановлено в ухвалі Господарського суду м. Києва від 21.09.2020 у справі № 910/11390/20 про банкрутство ТОВ «Солтрейд», відповідно до умов договору ТОВ «Солтрейд» мало здійснити платіж на користь ТОВ «Освітня корпорація інформаційних технологій» за надані послуги в розмірі 1 620 000,00 грн. в строк до 06.02.2020; в розмірі 108 000,00 грн. в строк до 06.06.2020.

В свою чергу, ТОВ «Солтрейд» умови договору не виконало і судом визнано вимоги ТОВ «Освітня корпорація інформаційних технологій».

Як встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 08.08.2012 у справі № 5011-34/6378-2012 (набрало законної сили 13 листопада 2012) 18.08.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - Банк) та Багатопрофільним підприємством «Солідарність» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -БП «Солідарність» ТОВ або Позичальник) було укладено Кредитний договір № 18106К31/2159 (далі -Кредитний договір).

На виконання умов Кредитного договору та Додаткових договорів Банк надав Позичальнику Кредит шляхом відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом заборгованості, із кінцевим терміном погашення кредиту 25.12.2014 та зі сплатою процентів за користування Кредитом в порядку та в розмірі, встановлених в пп. 3.2.5 п. 3.2 та п. 3.5 ст. 3 Кредитного договору.

У результаті порушення умов Кредитного договору щодо строків сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами у Позичальника, за даними Банку, станом на 20.04.2012 виникла заборгованість в загальній сумі 194 572 627,87 грн. та 75 985,08 шв.франків.

Водночас, з метою забезпечення виконання зобов`язань БП «Солідарність» за Кредитним договором № 18106К31/2159 від 18.08.2006 між АТ «Укрексімбанк», БП «Солідарність» та ТОВ "Солтрейд" в якості поручителя укладено Договір поруки від 28.04.2010 № 151410Р10 із змінами і доповненнями. Відтак, ТОВ «Солтрейд» є поручителем БП «Солідарність» за Кредитним договором № 18106КЗ1/2159 від 18.08.2006.

Як встановлено Господарським судом м. Києва у рішенні від 16.10.2012 по справі № 5011-18/5927-2012 (набрало законної сили 10.01.2013), 16.11.2007 між АТ «Укрексімбанк» та ТОВ «Солтрейд» був укладений Кредитний договір №151407К43.

На виконання умов Кредитного договору Банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії з лімітом заборгованості із кінцевим терміном погашення кредиту 25.12.2014 та зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та в розмірі, встановлених в підпунктах 3.2.5. пункту 3.2. та в пункті 3.5 Кредитного договору.

В зв`язку з порушенням умов кредитного договору, Банк 23.03.2012 направив на адресу позичальника та поручителя повідомлення про порушення зобов`язань №158- 04/2452 та №158-04/2448 в яких вимагав достроково в десятиденний строк повернути кредит. Утім, вимоги Банку залишилися без відповіді та належного реагування з боку позичальника та поручителя.

Оскільки, вимоги так і не були погашені, рішенням Господарського суду м. Києва від 16.10.2012 у справі №5011-18/5927-2012 позов Банку було задоволено повністю та стягнуто солідарно в тому числі з ТОВ «Солтрейд» на користь АТ «Укрексімбанк» 40 668 210, 78 грн. заборгованості за кредитом, 3 010 510, 05 грн. процентів за користування кредитом, 118 929, 42 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 358 645, 92 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 14 020,32 грн. трьох відсотків річних у зв`язку з несвоєчасним погашенням кредиту, 68 991,39 грн. трьох відсотків річних у зв`язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом, 4 478, 59 доларів США трьох відсотків річних у зв`язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом, 81 176, 72 грн. інфляційних втрат у зв`язку з несвоєчасним погашенням кредиту та процентів за користування кредитом.

Відповідно до листа від ТОВ «Солтрейд» за підписом ОСОБА_1 , перед ОСОБА_1 , директором ТОВ «Солтрейд» наявна заборгованість по заробітній платі в розмір 48 657, 91 грн, яка накопичена з червня 2013 року, також з цього періоду не сплачено податки і збори, вказане також підтверджується даними ПФУ та ДПС.

Отже, підсумовуючи вищевикладене та як підтверджується матеріалами справи № 920/11390/20 і встановлено Господарським судом м. Києва у рішенні від 16.10.2012 по справі № 5011-18/5927-2012 (набрало законної сили 10.01.2013) та у рішенні від 08.08.2012 (набрало законної сили 13.11.2012) по справі № 5011-34/6378-2012 заборгованість у ТОВ «Солтрейд» перед АТ Укрексімбанк» виникла ще до 2012 року, а в 2012 році була підтверджена вказаними рішеннями судів.

З вересня 2008 року по 25.06.2013 директором ТОВ «Солтрейд» був ОСОБА_2 , а з 26.06.2013 по 25.06.2021 директором ТОВ «Солтрейд» був ОСОБА_1 . Таким чином, ознаки неплатоспроможності виникли коли директором ТОВ «Солтрейд» був ОСОБА_2 та продовжували існувати після призначення нового керівника ТОВ «МІК» - ОСОБА_1 .

Ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 не вжили заходів, які встановлені нормами законодавства про банкрутство та не звернулися до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Солтрейд», хоча ТОВ «Солтрейд» вже мало ознаки неплатоспроможності. Натомість із заявою звернувся вже кредитор в 2020 році.

З посиланням на ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор звернувся з заявою про покладення на колишніх директорів ТОВ «Солтрейд» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Солтрейд».

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.07.2024 прийнято заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носенко Т.С. до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про покладення солідарної відповідальності на колишніх директорів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" та розгляд справи призначено на 16.09.2024.

02.09.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 щодо заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носенко Т.С. про покладення солідарної відповідальності на колишніх директорів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд", в якій він заперечував проти покладення на нього солідарної відповідальності з огляду на наступне:

- протягом 2013-2022 років за активної участі ОСОБА_1 проводилися наступні заходи спрямовані на погашення заборгованості ТОВ «Солтрейд» перед АТ «Укрексімбанк» та відновлення роботи підприємства;

- господарська діяльність ТОВ «Солтрейд» була заблокована ще з 25.03.2013 р. (до моменту коли ОСОБА_1 став директором) на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 на реалізацію виконання рішення у справі № 5011-34/6378-2012 від 08.08.2012;

- 12.07.2013 багатопрофільне підприємство «Солідарність» в особі директора ОСОБА_1 з метою погашення заборгованості за рішенням суду у справі № 5011-34/6378-2012 від 08.08.2012 (на яке посилається ліквідатор, як підставу для солідарної відповідальності) звернулося до АТ «Укрексімбанк» з пропозицією провести інвентаризацію майна та передати його на баланс банка, проте, банк проігнорував вказану пропозицію та подальші звернення про необхідність прийняття на баланс будівлі;

- в подальшому в межах справи №5011-34/6378-2012 (на яку посилається ліквідатор, як підставу для солідарної відповідальності) в 2016 році розглядалося питання про розстрочку виконання рішення у справі, і ухвалою від 10.10.2016 у справі N 5011-34/6378-2012, судом було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Солідарність», Товариства з обмеженою відповідальністю «Диво-Світ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтрейд» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2012 у справі №5011-34/6348-2012 задовольнити частково та розстрочити виконання рішення наступними частинами: - з листопада 2016 року по серпень 2020 року включно - по 20000 грн. щомісячно; - у вересні 2020 року - 1616000 грн.; - з жовтня 2020 року по травень 2025 року включно - 3403000 грн.; - у червні 2025 року - 71988 франків 98 сантимів (по курсу НБУ на дату рішення 595569,94 грн.) та 1496120,85 грн.;

- проте, АТ "Укрексімбанк" оскаржив зазначену ухвалу в апеляційному суді, про що зазначено в постанові Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі N 5011-34/6378-2012, чим не дозволив покращити фінансовий стан ТОВ «Солтрейд»;

- наприкінці 2021 за участі директора БП «Солідарність» ОСОБА_1 звернулося до АТ «Укрексімбанк» з пропозицією про реструктуризацію боргу за рішенням від 08.08.2012 у справі № 5011-34/6378-2012 та рішенням від 16.10.2012 у справі № 5011-18/5927-2012 (за якими ТОВ «Солтрейд» проходить боржником); 03.02.2022 від БП «Солідарність» подано до АТ «Укрексімбанк» заяву про реструктуризацію заборгованості за кредитом, на підставі якого прийнято рішення від 08.08.2012 у справі № 5011-34/6378-2012; 27.06.2022 представником БП «Солідарність» на виконання домовленостей повторно подано представнику АТ «Укрексімбанк» Дмитру Зікєєву заяву про реструктуризацію заборгованості за кредитом на підставі якого прийнято рішення від 08.08.2012 у справі № 5011-34/6378-2012, в додатках до якої долучено і згоду ТОВ «Освітня корпорація інформаційних технологій» щодо проведення фінансової реструктуризації БП «СОЛІДАРНІСТЬ»; 12.07.2022 від представника АТ «Укрексімбанк» було надано перелік питань необхідних для реструктуризації; проте, АТ «Укрексімбанк» надалі в односторонньому порядку без пояснення причин відмовився від позасудового врегулювання рішень судів від 08.08.2012 у справі № 5011-34/6378-2012 та рішення від 16.10.2012 у справі № 5011-18/5927-2012;

- заборгованість перед ТОВ «Освітня корпорація інформаційних технологій» виникла на підставі Договору про організацію охорони об`єкта будівництва, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 21, 23, охорона якого здійснювалася з 05 лютого 2015 року до 05 лютого 2020 року; вказаний об`єкт будівництва будувався за рахунок коштів отриманих за Кредитним договором №151407К43 від 16.11.2007, який було укладено між АТ «Укрексімбанк» та ТОВ «Солтрейд» і за яким банкрут має заборгованість на підставі рішення суду від 16.10.2012 у справі № 5011-18/5927-2012;

- намагання покласти відповідальність за охорону об`єкта будівництва протягом 2015-2020 р. на ОСОБА_1 є протиправною і неспівмірною дією, оскільки саме завдяки укладанню вказаного договору об`єкт незавершеного будівництва є збереженим, що відповідає інтересам всіх кредиторів у справі № 910/11390/20.

Узагальнюючи, ОСОБА_1 наголошував, що:

- він прийняв обов`язки керівника з 26.06.2013, тому не може відповідати за діяльність товариства в минулому періоді часу і заборгованість за рішенням суду від 08.08.2012 у справі № 5011-34/6378-2012 та рішенням від 16.10.2012 у справі № 5011-18/5927-2012;

- він протягом 2013-2022 р. вів перемовини з АТ «Укрексімбанк» намагаючись домовитися як в позасудовому так і в судовому порядку про погашення заборгованості за рішенням суду від 08.08.2012 у справі № 5011-34/6378-2012 та рішенням від 16.10.2012 у справі № 5011-18/5927-2012. Саме через те, що відносно єдиного кредитора АТ «Укрексімбанк» проводилися заходи спрямовані на розстрочку оплати заборгованості, пошук інвестора та спільна з банком робота над планом реструктуризації, заява про банкрутство ТОВ «Солтрейд» і не подавалася;

- заборгованість перед ТОВ «Освітня корпорація інформаційних технологій» зумовлена необхідністю охорони майна, що відповідає інтересам всіх кредиторів у справі № 910/11390/20;

- ліквідатором при фінансовому аналізі не виявлено жодних ознак нецільового використання коштів зі сторони директора ТОВ «Солтрейд» ОСОБА_1 та ознак доведення ним ТОВ до банкрутства;

- АТ «Укрексімбанк» протягом 2013-2024 років знає про фінансовий стан ТОВ «Солтрейд» на підставі виконавчих проваджень, які відкриті за зверненням банка на виконання рішення суду від 08.08.2012 у справі № 5011-34/6378-2012 та рішенням від 16.10.2012 у справі № 5011-18/5927-2012.

16.09.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли письмові пояснення Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", в яких наголошувалось на наступному:

- станом на 07.02.2020 року боржник мав безспірні (підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили) та визнані ним грошові зобов`язання, строк виконання яких настав, перед такими кредиторами: - АТ «Укрексімбанк», ТОВ «Освітня корпорація інформаційних технологій»;

- у вказаний період фінансовий стан боржника містив всі ознаки неплатоспроможності, оскільки розмір всіх активів боржника був меншим, ніж сумарний розмір грошових зобов`язань перед вищенаведеними кредиторами боржника, про що свідчить Аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ТОВ «СОЛТРЕЙД», проведений розпорядником майна - арбітражним керуючим Чалаплюком С.В. в процедурі розпорядження майном боржника;

- для аналізу фінансово-господарської діяльності боржника розглянуті показники результатів його діяльності за період з 01 січня 2017 р. до 30 вересня 2020 р., які знаходять відображення у фінансовій звітності підприємства, складеної в порядку передбаченому законодавством на підставі бухгалтерських записів, і який підтверджує, що до моменту відкриття провадження у даній справі про банкрутство за ініціативою кредитора, ТОВ «СОЛТРЕЙД» вже мало ознаки загрози неплатоспроможності;

- в порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства директор ТОВ «СОЛТРЕЙД» ОСОБА_1 не звернувся в місячний строк до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності загрози невиконання грошових зобов`язань боржником перед третіми особами;

- попри обізнаність керівника боржника про наявність у ТОВ «СОЛТРЕЙД» невиконаного з 2012 року грошового зобов`язання перед АТ «Укрексімбанк», а також невиконаного з 07.02.2020 грошового зобов`язання перед ТОВ «Освітня корпорація інформаційних технологій», а також попри володіння інформацією щодо фінансового стану ТОВ «СОЛТРЕЙД» та про те, що сумарний розмір зобов`язань боржника перед кредиторами є більшим за сумарний розмір усіх активів товариства, ним не подано до суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наведених підстав, яке було відкрито лише у 21.09.2020 року за заявою одного із кредиторів;

- наведені вище обставини є підставою для застосування солідарної відповідальності до керівника боржника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2024 розгляд справи відкладено на 11.11.2024.

У судовому засіданні 11.11.2024 оголошено перерву до 23.12.2024.

23.12.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.12.2024 задоволено клопотання ОСОБА_1 та відкладено розгляд справи на 10.02.2025.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 року у справі №910/11390/23 заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носенко Тетяни Сергіївни про покладення солідарної відповідальності на колишніх директорів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" задоволено.

Визнано ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) солідарними боржниками за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд".

Ухвала суду першої інстанції мотивована наступним.

Обов`язок боржника звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності) був передбачений також ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на час перебування на посаді директора ТОВ "Солтрейд" ОСОБА_2 ).

Посилання колишнього керівника боржника на відсутність обвинувального вироку, який би підтверджував вину ОСОБА_1 щодо доведення ТОВ "Солтрейд" до банкрутства, є безпідставним, адже, солідарна відповідальність за приписами ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства застосовується за наявності лише таких умов: порушення місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство; наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.

Тобто наявність або відсутність притягнення керівника боржника до кримінальної відповідальності не має жодного значення для покладення на нього солідарної відповідальності у справі про банкрутство.

Твердження колишнього керівника боржника про вжиття ним заходів щодо подолання загрози неплатоспроможності підприємства суд також вважає безпідставними, оскільки вони вичерпують свою дію 28.11.2016, інших дій потягом 2017-2020 р.р., спрямованих на подолання фінансових труднощів, ОСОБА_1 не вчинялось. Окрім того, обов`язок звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Солтрейд" виник у керівника боржника 07.02.2020, коли настав строк виконання грошового зобов`язання перед другим кредитором - ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій".

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з 07.02.2020 та по 21.09.2020 ОСОБА_1 не вживав жодних заходів щодо усунення загрози неплатоспроможності боржника, покращення його фінансового становища чи інших заходів, спрямованих на оздоровлення його діяльності, або про звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ознаки неплатоспроможності боржника виникли коли директором ТОВ «Солтрейд» був ОСОБА_2 та продовжували існувати після призначення нового керівника боржника - ОСОБА_1 . При цьому, ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 не вжили заходів, які встановлені нормами законодавства про банкрутство та не звернулися до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Солтрейд», хоча товариство вже мало ознаки неплатоспроможності.

Розглянувши заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носенко Т.С. про покладення солідарної відповідальності на колишніх директорів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд", дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості поданої заяви та задовольнив заяву, визнав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарними боржниками за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд".

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд визнати поважними причини пропуску строку а апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/11390/25 ОСОБА_2 з підстав та із врахуванням обставин, наведених в даній апеляційній скарзі, та поновити ОСОБА_2 строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/113090/20. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/11390/20 в частині визнання ОСОБА_2 солідарним боржником за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд". В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/11390/20 про вжиття заходів забезпечення позову залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскажувана ухвала постановлена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, скаржник посилався на те, що судом першої інстанції безпідставно не враховано наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи (Т. 3 а.с. 1-79 «Аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтрейд» код ЄДРПОУ 24725951 місцезнаходження: 04073, місто Київ, вул.. Вербова, будинок 23») та встановлено в оскаржуваній ухвалі суду (абз. 2 арк. ухвали від 10.02.2025 - 7), під час розгляду питання про солідарну відповідальність скаржника було досліджено період діяльності банкрута з 01 січня 2017 по 30 вересня 2020 року.

Доказами встановлення фактичних обставин справи виключно в даний період слугує, власне, «Аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтрейд» код ЄДРПОУ 24725951 місцезнаходження: 04073, місто Київ, вул.. Вербова, будинок 23» (надалі іменований - Аналіз), на підставі якого суд дійшов помилкових висновків про солідарну відповідальність скаржника.

Так, як вбачається з вищезгаданого Аналізу, арбітражним керуючим Чалаплюком С.В. під час складання наведеного документу було проаналізовано основні показники, що визначають фінансово-господарський стан підприємства на початок загального періоду - 01.01.2017 р. на кінець загального періоду - 30.09.2020 р. (Т.3 а.с. 11);

Також, сам арбітражний керуючий Чалаплюк С.В. вказує, що для аналізу фінансово- господарської діяльності ТОВ «Солтрейд» розглянуті показники результатів його діяльності за період з 01.01.2017р. до 30 вересня 2020 р., які знаходять своє відображення у фінансовій звітності підприємства, складеної в порядку передбаченому законодавством на підставі бухгалтерських записів.

Згідно відповіді від 17.11.2020 № 092-02/3333-20 (Т. З а.с. 56) на запит арбітражного керуючого Головним управлінням статистики у м. Києві було повідомлення про подання до вказаного органу фінансової звітності за 2017 - 2018 роки (тобто банкрут вже здійснював свою діяльність вже як чотири роки під керівництвом ОСОБА_1 ).

Відповідно до відповіді від 17.11.2020 № 55656/АК/26-15-12-01-21 (Т.З а.с. 58) на запит арбітражного керуючого Головним управлінням ДПС у м. Києві ДПС України було повідомлено, серед іншого, що за період з 01.01.2015 року по час надання відповіді ТОВ «Солтрейд» податкову звітність з податку на додану вартість, зокрема додаток 5 «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до контролюючого органу:

за січень - квітень 2015 року надавало з нульовими показниками;

з травня 2015 року по час надання відповіді - не надавало, свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Солтрейд» анульовано 24.04.2015.

Таким чином, фактично арбітражним керуючим не вивчався та не встановлювались дані відносно періоду з 26.06.2013 по 01.01.2017 (три з половиною роки, які банкрут працював під керівництвом ОСОБА_1 ), та, відповідно, взагалі не досліджувався період до 25.06.2013 року (до звільнення ОСОБА_2 ), що вказує на об`єктивну неможливість встановлення будь-яких ознак неплатоспроможності до 01.01.2017 у зв`язку із відсутністю дослідження фінансово-господарської діяльності банкрута за попередні роки.

Крім того, Господарським судом м. Києва не було взято до уваги, що ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо притягнення до солідарної відповідальності керівника боржника, в силу положень ст. 58 Конституції України, не може бути застосована до правовідносин, що мали місце у 2013 році.

Умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного ч. 6 ст. 34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:

існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо):

розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів Боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

Обчислення визначеного абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку для обов`язку боржника звернутись із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу. поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце факт настання строку виконання боржником зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами (1) разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів боржника (2), які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2

17.07.2025 від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в якому банк заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з посиланням на наступне:

- матеріалами справи підтверджується, що на час перебування ОСОБА_2 на посаді директора ТОВ «Солтрейд» фінансовий стан боржника характеризувався ознаками неплатоспроможності;

- твердження скаржника про те, що ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо притягнення до солідарної відповідальності керівника боржника, в силу положень ст. 58 Конституції України, не може бути застосована до правовідносин, що мали місце у 2013 році - є необгрунтованими, посилаючись на правові висновки Верховного Суду у постановах від 06.10.2022 у справі № 903/988/20 та від 27.08.2024 у справі № 914/3052/23.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд визнати поважними причини пропуску строку а апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/11390/25, та поновити ОСОБА_1 строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/113090/20. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/11390/20 щодо визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарними боржниками за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд".

Апеляційна скарга обґрунтована тим, оскажувана ухвала постановлена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, скаржник посилався на те, що судом першої інстанції безпідставно не враховано наступні обставини:

- суд ототожнює та не розділяє окремо діяльність кожного відповідача в період перебування директором товариства, не надає аналізу заходів, які були вчинені та не давали підстав вважати товариство неплатоспроможним, не надається оцінка фактичних обставин справи;

- до заяви про покладення відповідальності та взагалі у матеріалах справи № 910/11390/20, відсутні будь - які докази, а саме обвинувальний вирок, які б підтвердили вину ОСОБА_1 щодо доведення ТОВ «Солтрейд» до банкрутства, відсутній вирок суду про наявність умислу на доведення товариства до банкрутства;

- суд не врахував, що протягом 2013-2022 років за активної участі ОСОБА_1 проводилися заходи спрямовані на погашення заборгованості ТОВ «Солтрейд» перед АТ «Укрексімбанк» та відновлення роботи підприємства;

- в оскаржуваній ухвалі суд жодним чином не проаналізував та не врахував те, що ОСОБА_1 став директором в той час, коли господарська діяльність підприємства вже не велася, те що він неодноразово намагався врегулювати оплату заборгованості, та те що організував збереження заставного майна.

Наголошуючи на передчасності розгляду питання солідарної відповідальності, скаржник вказував на необхідність врахування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження No 14-122цс20), згідно якої передчасне звернення з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство виключає розгляд, дослідження, оцінку та встановлення осіб винних у правопорушенні з доведення боржника до банкрутства, та є наслідком відмови у задоволенні таких вимог. Таким чином, право ліквідатора подати заяву про покладення солідарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.

Протягом 2013-2020 рр. ОСОБА_1 докладав зусиль спрямованих на погашення заборгованості, перед єдиним кредитором АТ «Укрексімбанк», що підтверджують відповідні докази.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.11.2023 у справі № 910/11390/20 (910/1365/23) визнано недійсними 14 договорів договір купівлі-продажу (відступлення) часток у праві власності на майно, які було укладено між ТОВ «Солтрейд» та Багатопрофільним підприємством «Солідарність». Також до ліквідаційної маси у справі № 910/11390/20 входить об`єкт, будівництво якого не завершено: Торговельно - громадський центр "Петрівка" літ. "А" за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 21, 23, Оболонський р-н, який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:78:223:0012. Оцінка вартості вказаного об`єкта, будівництво якого не завершено - не проведена, об`єкт на аукціон не виставлено, вимоги кредиторів не погашено.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не надав значення відповідним обставинам, а в доказах, які подані ліквідатором банкрута, зокрема аналіз фінансового, майнового, та господарського стану банкрута не визначено, що саме діяльність відповідача - 2 на посаді директора боржника призвела до банкрутства товариства.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1

01.05.2025 від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому банк заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з посиланням на наступне:

- посилання колишнього керівника боржника на відсутність обвинувального вироку, який би підтверджував вину ОСОБА_1 щодо доведення ТОВ "Солтрейд" до банкрутства, є безпідставним, адже, солідарна відповідальність за приписами ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства застосовується за наявності лише таких умов: порушення місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство; наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності, тобто наявність або відсутність притягнення керівника боржника до кримінальної відповідальності , зокрема за доведення до банкрутства, не має жодного значення для покладення на нього солідарної відповідальності у справі про банкрутство;

- станом на 07.02.2020 року боржник мав безспірні (підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили) та визнані ним грошові зобов`язання, строк виконання яких настав, перед такими кредиторами: - АТ «Укрексімбанк», ТОВ «Освітня корпорація інформаційних технологій»;

- в порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства директор ТОВ «СОЛТРЕЙД» ОСОБА_1 не звернувся в місячний строк до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності загрози невиконання грошових зобов`язань боржником перед третіми особами;

- попри обізнаність керівника боржника про наявність у ТОВ «СОЛТРЕЙД» невиконаного з 2012 року грошового зобов`язання перед АТ «Укрексімбанк», а також невиконаного з 07.02.2020 грошового зобов`язання перед ТОВ «Освітня корпорація інформаційних технологій», а також попри володіння інформацією щодо фінансового стану ТОВ «СОЛТРЕЙД» та про те, що сумарний розмір зобов`язань боржника перед кредиторами є більшим за сумарний розмір усіх активів товариства, ним не подано до суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наведених підстав, яке було відкрито лише у 21.09.2020 року за заявою одного із кредиторів;

- завершення продажу майна банкрута не має жодного значення для застосування солідарної відповідальності до керівника боржника, адже покладення солідарної відповідальності на керівника боржника відбувається на будь-які стадії провадження у справі про банкрутство;

- для аналізу фінансово-господарської діяльності боржника розглянуті показники результатів його діяльності за період з 01 січня 2017 р. до 30 вересня 2020 р., які знаходять відображення у фінансовій звітності підприємства, складеної в порядку передбаченому законодавством на підставі бухгалтерських записів, і який підтверджує, що до моменту відкриття провадження у даній справі про банкрутство за ініціативою кредитора, ТОВ «СОЛТРЕЙД» вже мало ознаки загрози неплатоспроможності, про що директор ОСОБА_1 був обізнаний;

- наведені вище обставини є підставою для застосування солідарної відповідальності до керівника боржника та свідчить про необгрунтованість апеляційної скарги.

Рух справи, дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 року у справі №910/11390/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11390/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі про банкрутство.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі №910/11390/20 - задоволено. Поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк апеляційного оскарження на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі №910/11390/20. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/11390/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025, розгляд призначено на 27.05.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 розгляд відкладено на 24 червня 2025 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 розгляд справи № 910/11390/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025, відкладено до 22 липня 2025 року.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 у справі № 910/11390/20 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 - задоволено. Поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/11390/20. Об`єднано для спільного розгляду апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/11390/20 в одне апеляційне провадження, розгляд справи відбудеться 22.07.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 оголошено перерву в розгляді апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 до 23 вересня 2025 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 розгляд справи № 910/11390/20 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 відкладено до 04 листопада 2025 року.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 04.11.2025 з?явились:

- представник скаржника ОСОБА_1, підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/11390/20 щодо визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарними боржниками за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтрейд» - скасувати; проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 - не заперечував;

- представник скаржника ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/11390/20 щодо визнання ОСОБА_2 солідарними боржниками за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтрейд» - скасувати; проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 - не заперечував;

- представник Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", який заперечував проти доводів апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін;

- арбітражний керуючий Носенко Т.С., який заперечував проти доводів апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Інші учасники справи своїх представників в судове засідання не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Від інших учасників справи, окрім Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України, відзиви на апеляційну скаргу не надходили, проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується матеріалами справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.09.2020 у справі № 910/11390/20 визнано грошові вимоги ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" до ТОВ "Солтрейд" в розмірі 1 888 196,88 грн., з яких: 1 728 000,00 грн. - основний борг, 29 516,88 грн. - інфляційні втрати, 130 680,00 грн. - пеня.

В свою чергу, судом встановлено, що 03 лютого 2015 року між ТОВ "Солтрейд" та ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" укладено договір про організацію охорони об`єкта будівництва, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 21, 23.

Відповідно до умов договору (п. 3.4) ТОВ "Солтрейд" мало здійснити платіж за надані послуги в розмірі 1 620 000,00 грн. (акт №1 від 01.02.2020) в строк до 06.02.2020; в розмірі 108 000,00 грн. (акт № 2 від 01.06.2020) в строк до 06.06.2020.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань щодо своєчасної сплати боржником за спожиті послуги, 09.06.2020 ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" направило на адресу ТОВ "Солтрейд" претензію про негайне виконання зобов`язань та сплату на користь заявника коштів у розмірі 1 728 000,00 грн.

01.07.2020 у відповідь на направлену претензію ТОВ "СОЛТРЕЙД" повідомило про визнання заявленої заборгованості однак неспроможність її погасити.

Також з ухвали Господарського суду м. Києва від 21.09.2020 у справі № 910/11390/20 вбачається, що представник боржника у судовому засіданні подав відзив на заяву ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" та заявив про визнання заявленої заборгованості в повному обсязі.

Водночас, ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2020 у справі № 910/11390/20 визнано кредитором у справі № 910/11390/20 по відношенню до боржника Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами до боржника на суму 972 705 497,69 грн., з яких: 4 204,00 грн. - вимоги першої черги, 842 896 119,09 грн. - вимоги четвертої черги, 2 674 086,08 грн. - вимоги шостої черги, 127 131 088,52 грн. окремо, як забезпечені заставою майна боржника.

В свою чергу, зазначена заборгованість виникла в результаті невиконання ТОВ "Солтрейд" грошових зобов`язань за кредитним договором № 151407К43 від 16.11.2007 та за Кредитним договором № 18106К31/2159 від 18.08.2006, внаслідок чого виникла заборгованість перед АТ "Укрексімбанк", про стягнення якої були прийняті відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 16.10.2012 у справі № 5011-18/5927- 2012 ухвалено стягнути з ТОВ "Солтрейд" та БП "Солідарність" у формі ТОВ солідарно на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" 40 668 210 грн. 78 коп. заборгованості за кредитом, 3 010 510 грн. 05 коп. процентів за користування кредитом, 118 929 грн. 42 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 358 645 грн. 92 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 14 020 грн. 32 коп. трьох відсотків річних у зв`язку з несвоєчасним погашенням кредиту, 68 991 грн. 39 коп. трьох відсотків річних у зв`язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом, 4 478 доларів США 59 центів трьох відсотків річних у зв`язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом, 81 176 грн. 72 коп. інфляційних втрат у зв`язку з несвоєчасним погашенням кредиту та процентів за користування кредитом, 64 380 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 16.10.2012 був виданий наказ Господарського суду м. Києва від 01.02.2013 у справі № 5011-18/5927-2012, який було передано на примусове виконання.

З 26.02.2013 по 27.10.2020 наказ Господарського суду м. Києва від 01.02.2013 у справі № 5011-18/5927-2012 перебував на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а в подальшому - у приватного виконавця Суліми О.О.

Також рішенням Господарського суду м. Києва від 08.08.2012 у справі № 5011- 34/6378-2012 ухвалено стягнути солідарно з БП "Солідарність", ТОВ "Солтрейд", ТОВ "Диво-Світ" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість за Кредитним договором № 18106К31/2159 від 18.08.2006 у розмірі 194 535 754 грн. 37 коп. та 71 988 франків 98 сантимів.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 08.08.2012 був виданий наказ Господарського суду м. Києва від 25.02.2013 у справі № 5011-34/6378-2012, який було передано на примусове виконання.

З 25.03.2013 по 01.06.2020 наказ Господарського суду м. Києва від 25.02.2013 у справі № 5011-34/6378-2012 перебував на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

При цьому, з долучених до справи розрахунків, на підставі яких господарським судом були визнані грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" до боржника вбачається, що:

08.02.2011 року - дата виникнення прострочення за процентами за Кредитним договором № 151407К43 від 16.11.2007;

08.03.2011 року - дата виникнення прострочення за процентами за Кредитним договором № 18106К31/2159 від 18.08.2006;

01.02.2012 року - дата виникнення прострочення за кредитом за Кредитним договором № 151407К43 від 16.11.2007;

01.02.2012 року - дата виникнення прострочення за кредитом за Кредитним договором № 18106К31/2159 від 18.08.2006.

Отже, як підтверджується матеріалами справи і встановлено Господарським судом м. Києва у рішенні від 16.10.2012 по справі № 5011-18/5927-2012 та у рішенні від 08.08.2012 по справі № 5011-34/6378- 2012 заборгованість у ТОВ "Солтрейд" перед АТ Укрексімбанк" виникла ще до 2012 року, а в 2012 році була підтверджена вказаними рішеннями судів.

Так, з вересня 2008 року по 25.06.2013 директором ТОВ "Солтрейд" був ОСОБА_2 .

З 26.06.2013 по 25.06.2021 директором ТОВ "Солтрейд" був ОСОБА_1 .

Таким чином, ознаки неплатоспроможності боржника виникли коли директором ТОВ "Солтрейд" був ОСОБА_2 (з вересня 2008 року по 25.06.2013) та продовжували існувати після призначення нового керівника боржника - ОСОБА_1 (26.06.2013 по 25.06.2021) При цьому, як зазначав ліквідатор боржника, ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 не вжили заходів, які встановлені нормами законодавства про банкрутство та не звернулися до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Солтрейд", хоча товариство вже мало ознаки неплатоспроможності.

Розглянувши заяву ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Носенко Т.С. про покладення солідарної відповідальності на колишніх директорів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд", дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості поданої заяви та задовольнив заяву, визнав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарними боржниками за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд"

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно п. 17 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ч. 2 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Кодексу України з процедур банкрутства.

Ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визначено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 9 КУзПБ визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, з урахуванням їх меж, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

КУзПБ визначає особливі підстави та порядок покладення солідарної відповідальності на виконавчі органи (одноосібний орган - керівника) юридичної особи-боржника, щодо якої здійснюється судова процедура банкрутства.

Так, за приписами абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з абзацом другим частини шостої цієї статті КУзПБ, якщо керівник (а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон України від 20.03.2023 № 2971-IX)- органи управління боржника) допустив порушення цих вимог, то він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання щодо порушення керівником боржника (згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX - органами управління боржника) зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи (зазначених осіб).

Отже, солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника.

Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (див. постанови Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21).

Зазначене дає підстави для висновку про те, що застосуванням «солідарної відповідальності» законодавець стимулює виконання боржником обов`язку з подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності відповідних умов (загрози неплатоспроможності), тоді як для кредитора подання такої заяви є правом, обумовленим лише наявністю у нього незадоволених/невиконаних боржником зобов`язань за вимогами кредитора (стаття 1, частини перша, друга статті 34, частина шоста статті 39 КУзПБ).

При цьому задоволення кредитором або кредиторами своїх вимог за рахунок солідарної відповідальності керівника та/або органів управління боржника, тобто інших осіб, ніж боржник, не призводить до зміни розміру або складу ліквідаційної маси боржника у бік зменшення активів, за рахунок яких підлягають задоволенню кредиторські вимоги, а навпаки, має наслідком зменшення сукупного розміру кредиторських вимог і, як наслідок, більш ефективне задоволення таких кредиторських вимог.

Беручи до уваги принцип конкурсного імунітету, що діє разом із принципом судового контролю під час здійснення процедур банкрутства, не допускається стягнення кредитором або кредиторами з керівника/органів боржника коштів у рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури.

У справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки, як неможливість виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника.

Тому солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Закон визначає суб`єктом правопорушення керівника як одноособовий орган управління підприємства боржника, а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX, суб`єктами правопорушення, а отже, і солідарної відповідальності, є органи управління боржника, які можуть бути як одноособовим органом управління, так і колективними.

Визначення керівника боржника (а з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX - членів органів управління боржника) суб`єктом солідарної відповідальності узгоджується з положеннями частини першої статті 92 ЦК України, через що саме на керівника (членів органів управління) боржника покладений обов`язок у встановлених законом випадках ініціювати справу про банкрутство, і, відповідно, і нести відповідальність у разі невиконання цього обов`язку.

За змістом положень частини шостої статті 34 КУзПБ порушення, яке є умовою покладення солідарної відповідальності, є допущене керівником боржника (а з 20.03.2023 - органами управління боржника) порушення місячного строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності боржника та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Такими іншими випадками можна б було вважати, зокрема, визначений законом припис частини третьої статті 110 ЦК України - якщо вартості майна юридичної особи недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Загроза неплатоспроможності боржника і визначається недостатньою вартістю майна юридичної особи для задоволення вимог кредиторів. Тому для покладення солідарної відповідальності на керівника/члена органу управління боржника істотне значення має встановлення моменту виникнення в нього обов`язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Момент виникнення такого обов`язку залежить у кожному конкретному випадку від наявності об`єктивних юридичних фактів, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності і вочевидь свідчать про неможливість продовження нормальної господарської діяльності без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.

Своєчасне, з дотриманням вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ подання боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є запорукою раціонального та справедливого розподілення активів боржника, якого за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності (звітності) боржника виявилося недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Належне (об`єктивне) визначення загрози неплатоспроможності боржника дає змогу уникнути як необґрунтованого відкриття за заявою боржника провадження у справі про банкрутство (з виключенням відповідного суб`єкта господарювання із звичайного господарського обороту), так і порушення прав кредиторів через несвоєчасне ініціювання боржником такої справи, приховання неплатоспроможності боржника тощо.

Умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема, протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів:

1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку. При цьому зобов`язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими.

Для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов`язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов`язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.

Отже, загроза неплатоспроможності боржника розкривається законодавцем через його фінансово-економічний стан, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов`язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов`язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.

При цьому фінансово-економічний стан, що визначається на підставі відповідних показників матеріального, фінансового стану боржника та стану його господарської діяльності (з контрагентами тощо) як загроза неплатоспроможності, має бути не умовно-тимчасовим, а стабільно-незворотним для боржника і наслідки такого стану мають безпосередньо впливати на стан розрахунків з кредиторами. Також доцільно враховувати реальні (доведені належними доказами) майбутні зміни вартості та/або складу активів, з використанням яких можуть бути задоволені вимоги кредиторів, що відбудуться (повинні відбутись) протягом відповідного місяця, тому що керівник має право посилатись на реальні очікування зміни складу та вартості активів, фінансового стану підприємства з огляду на його господарську діяльність.

Якщо звернення або незвернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство жодним чином не впливає і не змінює стану та порядку розрахунків з кредиторами, не призводить до порушення їхніх прав на задоволення вимог до боржника (інших негативних наслідків для кредиторів: простій, збитки, штрафні санкції внаслідок невиконання боржником зобов`язання перед кредиторами) або якщо внаслідок неподання боржником відповідної заяви не змінились/не погіршились його розрахункові можливості (можливості відповідати за зобов`язаннями, зокрема і належними йому активами: майном, коштами, правом вимоги до третіх осіб тощо), - що свідчить про відсутність загрози неплатоспроможності боржника.

За змістом абзацу другого статті 34 КУзПБ, передумовою для звернення кредиторів своїх вимог щодо зобов`язань боржника до суб`єкта солідарної відповідальності (керівника/члена органу управління боржника) є розглянуте та вирішене судом питання порушення керівником/органами управління боржника вимог щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності із встановленням судом такого порушення та зазначення про це у відповідній ухвалі.

Такий порядок означає, що і (1) встановлення відповідного порушення, і (2) вирішення спору про покладення солідарної відповідальності на відповідного суб`єкта солідарної відповідальності (керівника/члена органу управління боржника) (3) зі стягненням з нього суми цієї відповідальності здійснюються судом в одному судовому провадженні за відповідним зверненням кредитора/кредиторів.

Отже, стягнення коштів із керівника/члена органу управління боржника на підставі частини шостої статті 34 КУзПБ має здійснюватися на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси. При цьому, арбітражний керуючий, діючи від імені боржника і захищаючи його інтереси, опосередковано діє і в інтересах кредиторів, оскільки кошти, стягнуті на користь боржника, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. Тому відповідно до тлумачення виразу «подальше звернення кредиторів своїх вимог» у частині шостій статті 34 КУзПБ цю норму слід розуміти у тому числі і як звернення боржника з метою подальшого задоволення вимог кредиторів.

Матеріалами справи підтверджується, що загроза неплатоспроможності боржника мала місце коли директором ТОВ "Солтрейд" був ОСОБА_2 (з вересня 2008 року по 25.06.2013) та продовжували існувати після призначення нового керівника боржника - ОСОБА_1 (26.06.2013 по 25.06.2021).

В свою чергу, діючий на той момент Закон про банкрутство (який втратив чинність із введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ) не містив приписів щодо місячного строку для звернення керівника боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, як і не містив наслідків не звернення із такою заявою.

Також Закон про банкрутство, який втратив чинність із введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ та який також містив умови, за яких боржник був зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі (частина п`ята статті 11 та статті 95 цього Закону) передбачав солідарну відповідальність, але за інше порушення - у разі недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з частиною першою статті 95 Закону про банкрутство (частина шоста статті 95 цього Закону).

Водночас вказаний Закон не містив положень про відповідальність за не звернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності.

Тобто, в Законі про банкрутство були відсутні положення щодо солідарної відповідальності керівника боржника у разі не звернення його до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності (правові висновки Верховного Суду у постановах від 27.07.2022 у справі № 902/1023/19, від 09.03.2024 у справі № 904/6900/20 та від 27.11.2024 у справі № 904/6740/20).

Солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.

Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності положення КУзПБ не передбачають.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце (висновок щодо застосування частини першої статті 58 Конституції України, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 3-1085гс15).

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджується, що ознаки неплатоспроможності боржника виникли коли директором ТОВ "Солтрейд" був ОСОБА_2 (з вересня 2008 року по 25.06.2013) та продовжували існувати після призначення нового керівника боржника - ОСОБА_1 (26.06.2013 по 25.06.2021), проте, діючий до 21.10.2019 Закон про банкрутство не містив приписів щодо місячного строку для звернення керівника боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, як і не містив наслідків не звернення із такою заявою, у зв?язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до керівників боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (стосовно періоду коли керівником боржника був ОСОБА_2 (з вересня 2008 року по 25.06.2013) та керівника боржника - ОСОБА_1 (з 26.06.2013 по 20.10.2019)) солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до вимог частини шостої статті 34 КУзПБ.

Подібний висновок щодо неможливості застосування частини шостої статті 34 КУзПБ до оцінки подій (обставин загрози неплатоспроможності), що мали місце до введення в дію КУзПБ, також викладений і у постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 902/1023/19, від 09.03.2024 у справі № 904/6900/20, від 27.11.2024 у справі № 904/6740/20,

Стосовно підстав для застосування солідарної відповідальності до керівника боржника ОСОБА_1 за період з 21.10.2019 (тобто з дня набрання чинності КУзПБ) по 25.06.2021, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в цій частині також відсутні підстави для задоволення вимог щодо покладення солідарної відповідальності, з огляду на їх передчасність заявлення, адже встановлення відповідного порушення, і (2) вирішення спору про покладення солідарної відповідальності на відповідного суб`єкта солідарної відповідальності (керівника/члена органу управління боржника) (3) зі стягненням з нього суми цієї відповідальності здійснюються судом в одному судовому провадженні за відповідним зверненням кредитора/кредиторів. Проте, звертаючись до суду з відповідною заявою ліквідатор боржника не обгрунтував та не заявив до стягнення розмір такої відповідальності щодо ОСОБА_1 (і принагідно, як і щодо ОСОБА_2 ).

Близькі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2025 у справі № 921/372/22.

Крім того, стосовно підстав для застосування солідарної відповідальності до керівника боржника ОСОБА_1 за період з 21.10.2019 (тобто з дня набрання чинності КУзПБ) по 25.06.2021, суд апеляційної інстанції виходить додатково і з того, що грошові суми солідарної відповідальності фактично є сумою збитків, завданих боржнику його керівником (членом органу управління) через неподання (несвоєчасне подання) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, попри загрозу неплатоспроможності боржника; і розмір такої відповідальності має визначатися як різниця між сумою вимог кредиторів та вартістю виявлених у боржника в процедурі ліквідації майнових активів та сум, отриманих від їх реалізації.

Так, Верховний Суд неодноразово (зокрема в постанові від 10.12.2024 у справі №902/1157/21) звертав увагу на те, що звернення до суду з вимогами про покладення на винного члена органу управління боржника солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство потребує визначення заявником розміру цієї відповідальності та заявлення ним до суб`єкта солідарної відповідальності вимоги щодо стягнення відповідної суми задля задоволення тих вимог кредиторів, що лишились незадоволеними внаслідок допущеного таким суб`єктом відповідного порушення.

Деліктна природа солідарної відповідальності в розумінні частини 6 статті 34 КУзПБ (з урахуванням правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду в складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21) зумовлює необхідність визначення розміру такої відповідальності, виходячи з обсягу майнової шкоди, заподіяної кредиторам неправомірною бездіяльністю керівника (органів управління) боржника, яка полягає в незадоволенні вимог кредиторів.

З огляду на таке неправильним є визначення солідарної відповідальності у загальному розмірі всіх грошових вимог кредиторів до боржника без урахування того, яка частина з них може бути погашена в процесі банкрутства, зокрема, за рахунок реалізації майна боржника, включеного до ліквідаційної маси, адже керівник (член органу управління) боржника має нести відповідальність саме за незадоволення вимог кредиторів.

Тобто в разі, якщо керівник (орган управління) боржника припустився порушень вимог частини 6 статті 34 КУзПБ, але його майна / активів у складі ліквідаційної маси (зокрема внаслідок вчинення арбітражним керуючим передбачених КУзПБ дій, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, визнання недійсними певних правочинів та спростування майнових дій боржника тощо) виявилося достатньо для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів, досягається виконання одного із основних завдань провадження у справі про банкрутство - задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника (положення преамбули КУзПБ).

Отже, достатність майна боржника, що включається до складу ліквідаційної маси і спрямовується на задоволення вимог кредиторів боржника, виключає застосування солідарної відповідальності у справі про банкрутство (з урахуванням її деліктної природи в розумінні вказаної норми), оскільки в такому випадку відсутні негативні наслідки, завдані кредиторам боржника внаслідок неправомірної бездіяльності його керівника (органу управління).

Водночас у разі недостатності майна/активів боржника для погашення всієї сукупності грошових вимог кредиторів, розмір солідарної відповідальності керівника (органу управління) боржника в разі допущення ним відповідного порушення належить визначати, виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, яка саме й становитиме розмір непогашених вимог кредиторів, тобто розмір заподіяної ним шкоди.

В свою чергу, як обгрунтовано вказував скаржник ОСОБА_1 , і обставини чого не заперечувались іншими учасниками справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 13.11.2023 у справі № 910/11390/20 (910/1365/23) визнано недійсними 14 договорів договір купівлі-продажу (відступлення) часток у праві власності на майно, які було укладено між ТОВ «Солтрейд» та Багатопрофільним підприємством «Солідарність». Також, до ліквідаційної маси у справі № 910/11390/20 входить об`єкт, будівництво якого не завершено: Торговельно - громадський центр "Петрівка" літ. "А" за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 21, 23, Оболонський р-н, який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:78:223:0012. Оцінка вартості вказаного об`єкта, будівництво якого не завершено - не проведена, об`єкт на аукціон не виставлено, вимоги кредиторів не погашено.

Отже, суд апеляційної інстанції враховує, що визначення зазначеної суми збитків кредиторів можливо лише після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі, тому звернення із заявою про покладення солідарної відповідальності на винних осіб (зокрема, ОСОБА_1 ) та задоволення такої заяви судом першої інстанції до встановлення факту недостатності майна боржника за результатами погашення грошових вимог кредиторів - є передчасним.

Близький за змістом правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 21.08.2025 у справі № 904/9266/21.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу, не врахував в сукупності усіх обставин та помилково постановив оскаржувану ухвалу з порушенням наведених вище норм, у зв?язку з чим ухвала в оскаржуваній частині підлягає скасуванню в апеляційному порядку, а у задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носенко Тетяни Сергіївни про покладення солідарної відповідальності на колишніх директорів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" та визнанні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарними боржниками за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" слід відмовити з підстав, наведених у даній постанові.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що кредитори та/або ліквідатор боржника, не позбавлені права звернутися з відповідними заявами про покладення солідарної відповідальності на керівника/керівників боржника, після встановлення та документального підтвердження факту недостатності майна боржника за результатами погашення грошових вимог кредиторів, зі стягненням суми цієї відповідальності в одному судовому провадженні.

Інші доводи, посилання, обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані, проте не є такими, що впливають на висновки суду у даній постанові.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, з урахуванням меж апеляційного оскарження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи скаржника у апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/11390/20 в оскаржуваній скаржниками частині - підлягає скасуванню на підставі п.1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням меж апеляційного оскарження, а у задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носенко Тетяни Сергіївни про покладення солідарної відповідальності на колишніх директорів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" та визнанні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарними боржниками за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" слід відмовити з підстав, наведених у даній постанові.

Судові витрати

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Носенко Т.С., на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги - 3 028 грн. 00 коп.

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Носенко Т.С. на користь ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги - 3 028 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/11390/20 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/11390/20 в оскаржуваній частині - скасувати.

3. У задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носенко Тетяни Сергіївни про покладення солідарної відповідальності на колишніх директорів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" та визнанні ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) солідарними боржниками за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" - відмовити повістю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Носенко Т.С., на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги - 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Носенко Т.С. на користь ОСОБА_2 судовий збір за подачу апеляційної скарги - 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

6. Матеріали справи №910/11390/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано: 25.11.2025.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко