Ухвала від 26.11.2025 по справі 932/1440/22

УХВАЛА

26 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 932/1440/22

провадження № 61-14102ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства «Дніпропетровський обласниймедичний центрсоціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства«Дніпропетровський обласниймедичний центрсоціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення середнього заробіткуза час невиконання судового рішення про поновлення на роботі, моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства«Дніпропетровський обласниймедичний центрсоціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» (далі - КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради»), у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив суд: стягнути з відповідача на його користьсередній заробіток за час затримки виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року в справі № 200/20428/17 щодо негайногойого поновленняна посаді інженера за період від 18 грудня 2021 року до дати прийняття судового рішення у справі, що розглядається, у сумі 190 796, 20 грн, а також стягнути з відповідача на його користь 218 000, 00 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року в справі № 200/20428/17 щодо негайного поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера, за період з 18 грудня 2021 року по 06 грудня 2024 року в сумі 447 567, 47 грн.

Стягнуто з КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 80 000, 00 грн.

Стягнуто з КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» на користь держави судовий збір у сумі 7 503, 67 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року в частині стягнення з КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року в справі № 200/20428/17 щодо негайного поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера за період з 18 грудня 2021 року по 06 грудня 2024 року у сумі 447 567, 47 грн скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з КП «Дніпропетровський обласної медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» на його користь середнього заробітку за час затримки виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року в справі № 200/20428/17 щодо негайного поновлення позивача на посаді інженера за період з 18 грудня 2021 року до дати прийняття судового рішення залишено без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року в частині стягнення з КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 80 000, 00 грн змінено в частині суми відшкодування та вирішено вважати стягнутими 10 000, 00 грн.

В іншій частині рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року залишено без змін.

25червня 2025 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинамипостанови Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року задоволено частково.

Переглянуто постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року за нововиявленими обставинами.

Викладено резолютивну частину постанови Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року у такій редакції.

Апеляційну скаргу КП «Дніпропетровський обласної медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року в частині негайного поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо негайного поновленні позивача на посаді інженера залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року в частині стягнення з КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 80 000, 00 грн змінити в частині суми відшкодування та вважати стягнутими 10 000, 00 грн.

В іншій частині рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року залишити без змін.

24 листопада 2025 року представник заявника КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» -адвокат Тер-Товмасян Ю. Г. через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року у вказаній справі.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.

Ціна позову в цій справі становить 408 796, 20 грн, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн).

Представник заявника посилається на підпункт «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та зазначає, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанції в частині розрахунку розміру середнього заробітку за час невиконання рішення про поновлення позивача на роботі стане преюдиційним фактом та може бути покладено судом в основу рішення у справі № 932/7564/25. Вважає, що у межах справи № 932/7564/25 відповідач буде позбавлений можливості спростувати обставини щодо неправильного розрахунку середнього заробітку за час невиконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року, оскільки такі обставини встановлені оскаржуваним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року в справі № 932/1440/22.

Проте Верховний Суд, проаналізувавши зазначені аргументи, вважає, що представник заявникане навела переконливих доводів на підтвердження того, що заявник буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням суду першої інстанції, під час розгляду іншої справи.

Також адвокат Тер-Товмасян Ю. Г. вказує, що справа має для заявника виняткове значення (підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), оскільки у цій категорії справ не застосовується поворот виконання рішення, а стягнена сума коштів є значною для відповідача як підприємства, що фінансується за рахунок бюджету відповідного рівня.

Оцінка судом «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Представник заявника не навела переконливих доводів та не надала відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа має для КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» виняткове значення. Верховний Суд зауважує, що незгода заявника з рішенням суду не свідчить про винятковість справи для нього, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для заявника внаслідок прийняття такого судового рішення.

Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких суд міг би визнати оскаржуване судове рішення таким, що підлягає касаційному оскарженню, у касаційній скарзі не зазначено та не обґрунтовано.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Зазначення у постанові Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ціна позову в цій справі не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому ухвалені в ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання представника заявника про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою комунального підприємства«Дніпропетровський обласниймедичний центрсоціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства«Дніпропетровський обласниймедичний центрсоціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення середнього заробіткуза час невиконання судового рішенняпро поновлення на роботі, моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко