Ухвала від 26.11.2025 по справі 200/9786/21

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

26 листопада 2025 року Справа №200/9786/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження питання про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2021 позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що складає 8845 (вісім тисяч вісімсот сорок п`ять) гривень 00 копійок.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2024 зобов`язано Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі №200/9786/21 протягом 60 днів з дня отримання повного тексту даної ухвали.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2025 прийнято звіт Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі №200/9786/21 в частині донарахування заборгованості з допомоги «до 5 травня» у розмірі 7 354 грн., зобов`язано Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року у справі №200/9786/21 в частині виплати заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 8 845 грн. протягом нового строку - 30 днів з дня отримання повного тексту даної ухвали.

Ухвалою суду від 20.06.2025 зобов`язано Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі №200/9786/21 в частині виплати заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 8 845 грн. протягом нового строку.

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі №200/9786/21 про зобов`язання Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради нарахувати та сплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі 8 845 гривень.

Ухвалою суду від 06.11.2025 призначено до розгляду звіт Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі №200/9786/21 в частині сплати ОСОБА_1 грошової допомоги до «5 травня за 2021 рік», як учаснику бойових дій, у розмірі 8 845 гривень на 19.11.2025 о 12:00 в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду (Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця Незалежності, 1).

Розглядаючи звіт Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі №200/9786/21 в частині сплати ОСОБА_1 грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі 8 845 гривень суд зазначав, що суб`єкт владних повноважень у своєму звіті стверджує, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/9786/21 від 07.09.2021 кошти в розмірі 8 845,00 грн. перераховано до Центрального відділу виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Разом з тим, Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради не надав докази щодо перерахування до Центрального відділу виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції коштів в розмірі 8 845,00 грн. на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/9786/21 від 07.09.2021. Матеріали справи також не містять документів щодо перерахування коштів в розмірі 8 845,00 грн. на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/9786/21 від 07.09.2021.

У зв`язку з чим, ухвалою суду від 19.11.2025 вирішено відкласти розгляду звіту Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі №200/9786/21 в частині сплати ОСОБА_1 грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі 8 845 гривень до 10:00 26.11.2025; витребувано у Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради докази щодо перерахування до Центрального відділу виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції коштів в розмірі 8 845,00 грн. на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/9786/21 від 07.09.2021, а саме - відповідні бюджетні платіжні інструкції; Зобов`язано Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради надати витребувані документи на адресу Донецького окружного адміністративного суду (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Незалежності, 1), або з використанням кваліфікованого електронного підпису на офіційну електронну адресу суду inbox@adm.dn.court.gov.ua, чи через систему «Електронний суд» до 25.11.2025 включно.

25.11.2025 від представника відповідача - Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради засобами підсистеми «Електронний суд» надійшла заява про відвід судді Зеленова А.С.

Учасники справи повідомлені належним чином, до судового засідання не з`явилися. Тому суду розглядає дану заяву у письмовому провадженні.

Так, в обґрунтування поданої заяви представник зазначив, що він вбачає сукупність обставин, які свідчить про системне безпідставне повернення заяв виконавця без розгляду, формальний підхід до оцінки їх змісту та ігнорування заяв сторони виконавчого провадження, що у своїй сукупності може свідчити про упередженість судді та створення штучних перешкод для вирішення питання по суті.

Зазначає, що дії судді Зеленова А.С. додатково підтверджують його наперед встановлену думку щодо необхідності накладення штрафу на т.в.о. директора Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, оскільки накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, що свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Крім того, вказує, що 31.10.2025 Департаментом подано звіт про виконання рішення суду, в якому надано постанову про закриття виконавчого провадження заступником начальника відділу Центрального відділу виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Воробйовим В.В. 07.08.2025 про закінчення виконавчого провадження № 74614897 щодо зобов`язання нарахувати та виплатити грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 8 845,00 грн. ОСОБА_1 , тим самим слід зробити висновки, що рішення суду виконано. Однак, суддею винесено ухвалу про отримання додаткових доказів у справі.

Вирішуючи питання щодо даної заяви суд зазначає таке.

Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

При цьому, положеннями статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід).

Відповідно до положень вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно з приписами частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина одинадцята статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини дванадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Дослідивши доводи заяви про відвід, суд зазначає наступне.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Суд звертає увагу на висновки викладені Верховним Судом у постанові від 11.10.2006, відповідно до яких зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

В заяві про відвід судді заявник зазначав, що 25.09.2024 представником Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано заяву про заміну способу та порядку виконання судового рішення у зазначеній справі. У заяві виконавець просив вирішити питання щодо зміни способу та порядку виконання рішення, на підставі якого видано виконавчий лист №200/9786/21, яким Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що становить 8845 грн 00 коп. Ухвалою від 16.10.2024 суддя Донецького окружного адміністративного суду Зеленов А.В. повернув зазначену заяву без розгляду з підстави невказаного конкретного способу, на який необхідно змінити виконання рішення суду.

04.02.2025 представником Центрального відділу державної виконавчої служби знову подано заяву про заміну способу та порядку виконання рішення. Однак ухвалою від 21.02.2025 суддею Зеленовим А.С. заяву повернуто без розгляду у зв`язку з відсутністю доказів направлення її іншим учасникам справи.

14.03.2025 виконавцем втретє подано аналогічну заяву. Ухвалою від 07.04.2025 її знову повернуто, з тих самих підстав - начебто відсутності зазначення конкретного способу зміни виконання.

16.04.2025 представником виконавчої служби вчетверте подано заяву про заміну способу та порядку виконання рішення. Ухвалою від 08.05.2025 її повернуто через несплату судового збору.

27.05.2025 подано чергову заяву, до якої вже було долучено квитанцію про сплату судового збору. Проте ухвалою від 18.07.2025 суддя знову повернув заяву без розгляду, цього разу посилаючись на помилку у призначенні платежу.

Крім того, 20.06.2025 представник Центрального відділу державної виконавчої служби Воробйов В.В. подав заяву про розгляд питання щодо зміни способу виконання рішення суду за ініціативою суду у зв`язку з неможливістю його особистої участі у засіданні. Однак зазначена заява суддею Зеленовим А.С. фактично була проігнорована та не отримала жодної процесуальної оцінки.

Отже, зі змісту розглядаємої заяви про відвід вбачається, що про упередженість та необ`єктивність судді Зеленова А.С. фактично свідчить прийнятті судом ухвали про залишення без розгляду заяв щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №200/9786/21, а також щодо постановленої ухвалу про отримання від Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради додаткових доказів у справі.

Перевіряючи вказані обставини, суд зазначає, що вони стосуються процесуального рішення головуючого судді Зеленова А.С., прийнятого ним під час розгляду адміністративної справи.

Водночас, згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як заначено у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 №8 "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Суд зазначає, що незгода відповідача із процесуальним рішенням, прийнятими суддею по даній справі, не є підставою для відводу судді, а сумнів у неупередженості судді у зв`язку із вчиненням процесуальних дій та прийняття рішень у справі, не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ`єктивність суду.

Верховний Суд в ухвалах від 13.05.2024 у справі №215/2945/23, від 23.07.2024 у справі №990/217/24 неодноразово зазначав, що суб`єктивна незгода сторони з діями судді (ів) не може вважатися обставиною, яка викликає сумнів у його (їх) неупередженості.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як вже зазначалось, в заяві про відвід судді заявник посилався на заяви органу ДВС та ухвали суду щодо їх розгляду, які прийняті з вересня 2024 року по 18.07.2025. Проте, заяву про відвід судді подано 25.11.2025, тобто з порушенням строків передбачених ч. 3 ст. 40 КАС України.

Крім того суд зауважує, що у кожній з ухвалі про повернення заяв органу ДВС від 16.10.2024, від 21.02.2025, від 07.04.2025, від 08.05.2025 та від 18.07.2025 детально зазначені підстави для повернення та роз`яснено, що це повернення не позбавляє боржника про можливість їх повторної подачі заявником. Крім того, у кожній з вказаних ухвал окремо роз`яснено про право, порядок та строки їх оскарження, але жодна з них у апеляційному порядку оскаржена не була.

Також суд наголошує, що всіма ухвалами судді Зеленова А.С., від 16.10.2024, від 21.02.2025, від 07.04.2025, від 08.05.2025 та від 18.07.2025, на які посилається заявник у своїй заяві про відвід, заяви повернені не Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради або його т.в.о. керівника, а зовсім іншому учаснику розгляду, а саме Центральному відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Щодо ніби то ігнорування судом заяви Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.06.2025 суд зазначає, що вказана заява була подана в межах справи по розгляду заяви органу Державної виконавчої служби про зміну способу та порядку виконання судового рішення від 27.05.2025, щодо якої судом за даною заявою у межах відповідної справи вже було прийнято процесуальне рішення щодо її повернення ухвалою від 18.07.2025. Також суд вкотре наголошує, що відповідно до статті 378 КАС України питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Разом з тим, слово «може» означає, що порушення питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за власною ініціативою суду є правом, а не обов`язком суду.

Є також безпідставним твердження заявника відводу щодо «ігнорування заяв сторони виконавчого провадження», оскільки у своїй заяві він вказує на повернення заяв державного виконавця, однак відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження останній» не входить до складу сторін виконавчого провадження, якими є стягувач і боржник.

Також не має під собою будь-якого підґрунтя твердження, що ніби-то повернення суддею Зеленовим А.С., заяв державного виконавця ухвалами від 16.10.2024, від 21.02.2025, від 07.04.2025, від 08.05.2025, є свідченням упередженого відношення саме до ОСОБА_2 , оскільки вона була встановлена як керівник суб`єкта - боржника, зокрема на підставі пояснень т.в.о заступника міського голови м. Маріуполя Коробки І.О. судом лише 11.06.2025, тобто вже значно пізніше від дат винесення вказаних ухвал.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Аргументи, якими мотивовано заяву про відвід судді не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення суддею гарантій неупередженості.

Відтак, з урахуванням доводів, заявлених представником у заяві від 25.11.2025 про відвід судді Зеленова А.С. від розгляду даної справи, судом не встановлено підстав, передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, які б перешкоджали приймати участь у розгляді даної справи чи свідчили б про упередженість судді, а заявлені підстави для відводу, на переконання суду не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не стосуються особистого відношення судді до результатів розгляду даної справи.

Отже, суд констатує, що мотиви, наведені заявником, не дають підстав для застосування відводу судді, передбачені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, що свідчить про необґрунтованість заявленого відводу.

Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) об`єктивним критерієм, який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) суб`єктивним критерієм, який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Поряд з цим, слід відмітити, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначені в обґрунтування заяви про відвід судді обставини є суб`єктивними та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об`єктивності судді, у зв`язку з чим заява про відвід судді Зеленова А.С. не підлягає задоволенню, як необґрунтована.

В силу вищевказаного абзацу другого частини 4 статті 40 КАС України, з огляду на надходження заяви про відвід судді до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, дана заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати необґрунтованою заяву представника Департаменту соціального захистку населення Маріупольської міської ради про відвід судді Зеленова А.С. від розгляду адміністративної справи №200/9786/21 та у її задоволенні відмовити.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов