Постанова

від 15.01.2008 по справі 13/172-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/172-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 січня 2008 р.                                                                                    № 13/172-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. –головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Плюшка І.А.,

розглянувши  матеріали касаційної скарги

ТОВ "Оптіма-Лізинг"

на рішеннята постановугосподарського суду Київської області від 11 червня 2007 рокуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 19 серпня 2007 року

у справі№ 13/172-07

господарського судуКиївської області

за позовомЗАТ "Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам"

доТОВ "Оптіма-Лізинг"

простягнення 1 482 грн. 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

ЗАТ "Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам" (ЗАТ “Укрінмедстрах”) звернулось до господарського суду Київської області із позовом до ТОВ "Оптіма-Лізинг" про стягнення несплаченої страхової премії в сумі 1 439 грн. 42 коп. та 3 % річних в розмірі 43 грн. 18 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог ЗАТ “Укрінмедстрах”, посилаючись на ст.ст. 526, 530, 615, 625 Цивільного кодексу України, зазначає про невиконання ТОВ "Оптіма-Лізинг" умов договору № 4364/2003 добровільного страхування заставлених транспортних засобів від 23.10.2003 в частині сплати страхової премії.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.06.2007 у справі №13/172-07 (суддя Наріжний С.Ю.) позов задоволено повністю.

          Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.08.2007 у справі № 13/172-07 (колегія суддів: головуючий –Андрейцева Г.М., судді –Мазур Л.М., Писана Т.О.) рішення господарського суду Київської області від 11.06.2007 залишено без змін.

          У касаційній скарзі ТОВ "Оптіма-Лізинг" просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 11.06.2007 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.08.2007 у справі № 13/172-07 і передати справу на новий розгляд до господарського суду Київської області.

          В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Оптіма-Лізинг", посилаючись на ст.28 Закону України "Про страхування", ст.ст. 258, 526, 598, 651, 653, 997 ЦК України, ст.230 Господарського кодексу України, зазначає про порушення та неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права, враховуючи особливості умов договору №4364/2003 добровільного страхування заставлених транспортних засобів від 23.10.2003, а також законодавства України про страхування.

Вищим господарським судом України ухвалою від 26.12.2007 у справі №13/172-07 порушено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Оптіма-Лізинг".

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.989 ЦК України та ст.21 Закону України “Про страхування” до обов'язків страхувальника входить, зокрема, своєчасне внесення страхових платежів (внески, премії) у розмірі, встановленому договором.

За ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 199 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до вказівок закону, акта планування, договору, при цьому, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

У відповідності до вимог ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Згідно ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.10.2003 ТОВ “Оптіма-Лізинг”(страхувальник) та ЗАТ “Укрінмедстрах”(страховик) уклали договір № 4364/2003 страхування заставлених транспортних засобів, відповідно до якого предметом страхування є страхування транспортних засобів, що належать на праві власності ТОВ “Оптіма-Лізинг” та надані АКБ “ТАС-Комерцбанк” у заставу згідно договору застави як засіб забезпечення виконання зобов'язання за договорами кредиту.

В силу ст.979 ЦК України, ст.16 Закону України “Про страхування” та договору № 4364/2003 страхування заставлених транспортних засобів одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 6.4 договору страхування транспортних засобів сторони передбачили сплату встановленої договором страхової премії рівними частинами кожного місяця. За умовами договору розмір страхової премії по кожному транспортному засобу  визначається у відповідних додаткових угодах до договору.

Відповідно до досліджених господарськими судами попередніх інстанцій матеріалів справи ТОВ “Оптіма-Лізинг” сплатило страхову премію за угодою № 1 від 23.10.2003 в сумі 10 123 грн. 62 коп. і залишок несплаченої суми страхової премії за даною угодою становить 920 грн. 30 коп.

Також суди встановили, що ТОВ “Оптіма-Лізинг” сплатило страхову премію за угодою № 2 від 30.01.2004 в сумі 2 595 грн. 60 коп. і залишок несплаченої суми страхової премії за даною угодою становить 519 грн. 12 коп.

За даних обставин суди визначили, що всупереч вищезазначених приписів закону, ТОВ “Оптіма-Лізинг” не виконало своїх зобов'язань щодо оплати відповідно встановлених графіків страхових платежів в розмірі та строки встановлені договором, і його заборгованість на час звернення ЗАТ “Укрінмедстрах” із позовом до господарського суду становила 1 439 грн. 42 коп.

Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи встановлені судами вищенаведені обставини у справі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірним висновок господарського суду апеляційної інстанції, яким підтримано позицію місцевого господарського суду, про правомірність позовних вимог ЗАТ “Укрінмедстрах” щодо стягнення з ТОВ “Оптіма-Лізинг” заборгованості по сплаті страхової премії за договором страхування № 4364/2003 від 23.10.2003.

В даному випадку йдеться про завершення договору страхування, оскільки він повинен діяти з 23.10.2003 по 22.10.2006, а не про дострокове припинення, тобто, як зазначено апеляційним господарським судом, в зв'язку з несплатою заборгованості ЗАТ “Укрінмедстрах” не приймає на страхування від ТОВ “Оптіма-Лізинг” додатково будь-яке майно, але сторони несуть відповідальність за взяті на себе зобов'язання за укладеними додатковими угодами в повному обсязі.

Господарський суд апеляційної інстанції вірно підтримав позицію місцевого господарського суду про правомірність вимоги ЗАТ “Укрінмедстрах” про стягнення з ТОВ “Оптіма-Лізинг” 3 % річних від суми заборгованості.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому постанова апеляційного господарського суду у справі відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України.

Оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження і порушень норм процесуального та матеріального права не встановлено, колегія суддів Вищого господарського суду України залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду, якою підтримано рішення місцевого господарського суду, без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ “Оптіма-Лізинг” залишити без задоволення.

          Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.08.2007 у справі № 13/172-07 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                            С. Самусенко

Судді:                                                                                Н. Дунаєвська

          І. Плюшко