Постанова

від 24.01.2008 по справі 2-13/1101-2006 (2-13/13678-05)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2-13/1101-2006 (2-13/13678-05)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 24 січня 2008 р.                                                                                    № 2-13/1101-2006 (2-13/13678-05)  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКочерової Н.О.

суддів:Рибака В.В.,Черкащенка М.М.

розглянувкасаційну скаргуДержавного підприємства "Керченський судноремонтний завод"

на постановувід 27.08.07 Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі                          № 2-13/1101-2006

господарського суду        Автономної Республіки Крим

за позовомДержавного підприємства "Керченський судноремонтний завод"

до малого приватного підприємства "Кітей"

проза зустрічним позовомстягнення  157 543,13 грн.  про повернення незаконно утримуваного майна

за участю представників сторін:

від позивача     не з'явились

від відповідача Матвєєв Ю.В. директор

ВСТАНОВИВ:

          В вересні 2008 Державне підприємство "Керченський судноремонтний завод" звернулось до господарського суду з позовом до малого приватного підприємства "Кітей" про стягнення суми основного боргу в рамках контракту № 308 від 11.08.2004 в розмірі 129 335,60 грн., пеню в розмірі 11 544,53 грн., 3% річних в розмірі 3 082,79 грн., збитків з урахуванням інфляції в розмірі 13 580,21 грн., а всього 157 543,13 грн.

          В обґрунтування позовних вимог зазначало, що позивач свої зобов'язання щодо ремонтних робіт за укладеним між сторонами контрактом № 308 від 11.08.2004 виконав в повному обсязі. Судно було прийнято замовником без зауважень , акт приймання судна з ремонту був підписаний замовником 22.10.2004. Проте, відповідач частково сплатив суму виконаних робіт у розмірі 184 324 грн., у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість у розмірі 129 335,60 грн.

В січні 2006 року мале приватне підприємство "Кітей" звернулось до господарського суду з зустрічним позовом про спонукання Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" повернути майно, що незаконно утримується, а саме: метал листовий б=5 мм, б=8 мм, б=12 мм загальною вагою 3000 кг., вартістю 12000 грн.; рештованіє –3 етажерки вартістю 6000 грн.; ліс 1,5 куб.м. й угольник 63х40 для подрештовки в баластному танку № 3 вартістю 2 900 грн.; старі металоконструкції корпуса і відходи метала у кількості 12 000 кг. вартістю 12 000 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що  після закінчення ремонту т/х "Професор Бубнов" з нього було знято й завантажено на стінку Керченського СРЗ спірне майно. Відповідно до умов контракту старі металоконструкції, які були демонтовані з судна є власністю МПП "Кітей", проте керівництво заводу заборонило вивозити спірне майно зі своєї території.

В жовтні 2006 року мале приватне підприємство "Кітей" уточнило вимоги по зустрічному позову і просило стягнути з ДП "Керченський судноремонтний завод" 32 900 грн. вартості незаконно утриманого майна та 10 000 грн. матеріальної компенсації за моральну шкоду.

В доповненнях до зустрічного позову мале приватне підприємство просило стягнути з заводу 32 900 грн. вартості незаконно утриманого майна, 92 863,75 грн. збитків у вигляді неотриманого прибутку, на якій позивач по зустрічному позову мав право розраховувати при належному виконанні ДП "Керченський СРЗ" контрактних зобов'язань по дотриманню строків ремонту судна; 1 234,59 грн. пені відповідно до пункту 9.1 контракту № 308 від 11.08.2004; 13 676,40 грн. (у тому числі 20 % ПДВ) збитків від переплати поза умовами контракту № 308 за спожиту на суднові потреби електроенергії; 4 899,60 грн. (у тому числі 20 % ПДВ) збитків від переплати за послуги буксирів поза визначеними умовами контракту № 308 ціни, 10 000 грн. моральної шкоди.

В березні 2007 року мале приватне підприємство подало клопотання в якому просило суд стягнути з ДП "Керченський судноремонтний завод" 92 863,75 грн. недоотриманого прибутку; 32 900 грн. вартості незаконно утриманого майна; 13 676,40 грн. (у тому числі 20% ПДВ) збитків від переплати поза умовами контракту № 308 за спожиту на суднові потреби електроенергії; 4 899,60 грн. (у тому числі 20% ПДВ) збитків від переплати за послуги буксирів поза визначеними умовами контракту № 308 ціни; 3 453,12 грн. вартості судово-бухгалтерської експертизи; 46 111,22 грн. витрат від інфляції; 10 000 грн. моральної шкоди; 1 735,75 грн. витрат за сплату державного мита та 118 грн. на інформаційні послуги  судового процесу. Також просив стягнути 72 851,60 грн. боргу за виконані роботи та надані послуги згідно умов контракту № 308 від 11.08.2004.

Заявою від 14.03.2007 ДП "Керченський судноремонтний завод" уточнило позовні вимоги та просило стягнути з МПП "Кітей" суму основного боргу в розмірі 96 503,60 грн. у рамках контракту № 308 від 11.08.2004, пеню у розмірі 8 661,53 грн.; 3% річних у розмірі 6 599, 26 грн.; збитки, пов'язані з інфляцією у розмірі 25 821,05 грн., а загалом на суму 137 585,44 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.05.2007 (Жукова А.І.) позов  Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Кітей" 72 851 грн. основного боргу; 6 538,70 грн. пені; 3% річних в сумі 4 981,85 грн.; інфляцію у сумі 19 492,59 грн.; 690,65 грн. витрат на проведення судової експертизи; 1 156,37 грн. витрат по сплаті державного мита, 77,79 грн. витрат, пов'язаних із інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

В іншій частині в позові відмовлено.

Зустрічний позов МПП "Кітей" задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" 1 234,59 грн. пені; 13 676,40 грн. збитків від переплати за спожиту на суднові потреби електроенергію; 4 899,60 грн. збитків за послуги буксирів; інфляцію у розмірі 5 015,52 грн.; 248,26 грн. державного мита; 13,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у зустрічному позові відмовлено.

Стягнуто з МПП "Кітей"на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз 2 441,6 грн. за проведення судової експертизи.

Задовольняючи первісний позов частково, господарський суд виходив з того, що відповідно до п.1 додаткової угоди №1 від 02.09.2004, підписаної обома сторонами вартість ремонтних робіт складає 257 208 грн. у тому числі ПДВ 42 868 грн. Оскільки мале приватне підприємство сплатило 184 324 грн., то стягненню підлягає заборгованість в сумі 72 851 грн., яка не оспорюється відповідачем по первісному позову. Враховуючи, що сума заборгованості за ремонті роботи становить 72 851,60 грн. господарський суд пропорційно задовольнив вимоги первісного позову і стягнув пеню за період з 15.11.2004 по 15.05.2005 в сумі 6 538,7 грн., 3% річних в розмірі 4 981,85 грн. та інфляційні в сумі 19 492,59 грн.

Задовольняючи зустрічний позов в частині стягнення 1234,59 грн. пені збитки від переплати за спожиту на суднові потреби електроенергію в сумі 13 676,40 грн. та 4899,60 грн. збитків за послуги буксирів, господарський суд виходив з того, що у період ремонту судна форс-мажорні обставини були відсутні. Наслідком того, що судно перестояло у ремонті є вина відповідача.

Відмовляючи в зустрічному позові щодо стягнення збитків в сумі 92 863,75 грн. та моральної шкоди в сумі 10 000 грн., господарський суд виходив з необґрунтованості позовних вимог в цій частині.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 (судді: Щепанська О.А., Гонтар В.І.. Гоголь Ю.М.) рішення змінено.

Стягнуто з малого приватного підприємства "Кітей" 72 851 грн. основного боргу; 690,65 грн. витрат на проведення судової експертизи; 728,51 грн. витрат з оплати державного мита; 59 грн. витрат, пов'язаних із інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

В іншій частині в позові відмовлено.

Зустрічний позов малого приватного підприємства "Кітей" задоволено частково.

Стягнути з державного підприємства “Керченський судноремонтний завод” 1234,59 грн. пені; 13676,40 грн. збитків від переплати за спожиту на суднові потреби електроенергію; 4899,60грн. збитків за послуги буксирів; 92865,75грн. упущеної вигоди; 1126,76грн. державного мита; 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у зустрічному позову відмовлено.

Стягнути з малого приватного підприємства "Кітей" 2441,6 грн. за проведення судової експертизи.

Змінюючи рішення в частині відмови в первісному позові щодо стягнення пені, інфляційних і річних, апеляційний господарський суд виходив з того, що МПП "Кітей" не вважається боржником, прострочившим виконання своїх зобов'язань з оплати боргу, оскільки останнє не мало можливості виконати свої обов'язки з оплати 72 851 грн. із-за відсутності акту прийому-передачі виконаних робіт та рахунку на сплату.

Змінюючи рішення в частині зустрічного позову щодо стягнення упущеної вигоди в сумі 92865,75 грн., апеляційний господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності названої суми, оскільки підприємство за перестій судна у ремонті продовж 35 діб лишилось доходу (прибутку) у розмірі 92865,75 грн.

В касаційній скарзі Державне підприємство "Керченський судноремонтний завод" просить змінити постанову апеляційного господарського суду та стягнути з МПП "Кітей" 6538,70 грн. пені, 4981,85 грн. 3% річних, інфляцію в сумі 19 492,59 грн., судові витрати, в задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі, в іншій частині постанову залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2004 року між державним підприємством "Керченський судноремонтний завод" та малим приватним підприємством "Кітей" укладено контракт № 308, відповідно до умов якого замовник передає, а завод приймає зобов'язання по ремонту т/х "Професор Бубнов".

Відповідно до  пунктів 2.1, 2.2 контракту, вартість ремонту т/х "Професор Бубнов" в об'ємі прийнятому заводом складає 284 676,00грн., у тому числі податку на додану вартість 47 446,00грн., що також підтверджується ремонтною відомістю.

Вартість послуг з видачі для суднових потреб електроенергії, води, міжміських телефонних переговорів, послуг орендних буксирів та інших послуг не включена до пункту 2.1, а сплачується за фактично надані послуги, які підтверджуються узгодженим сторонами зведеним розрахунком.

Пунктом 11.1 контракту сторонами передбачено, що дійсний контракт вступає у силу з моменту його підписання і діє до 30.12.2004, а у разі невиконання сторонами, до вказаного строку, взятих на себе зобов'язань по контракту - до повного їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2004 між сторонами було укладено додаткову угоду до контракту № 308 від 11.08.2004 року по ремонту т/х "Професор Бубнов".

Згідно з  пунктом 1 додаткової угоди, пункт 2.1 контракту викладений у наступній редакції: "вартість ремонту т/х "Професор Бубнов" згідно з Протоколом уточнення об'єму ремонту від 31.08.2004, складає 257 208,00грн., у тому числі податку на додану вартість 42 868,00 грн."

Господарськими судами встановлено, що ДП "Керченський судноремонтний завод" здійснило ремонт судна т/х "Професор Бубнов", а мале приватне підприємство "Кітей" частково сплатило суму ремонтних робіт у розмірі 184 324,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Разом з тим досліджено, що 22.10.2004 року між сторонами було підписано акт прийому судна з ремонту у рамках контракту № 308, який було підписано замовником без заперечень.

Згідно п. 2.3 контракту кінцева вартість ремонтних робіт визначається за результатами дефекації і фактично виконаним об'ємам робіт і здійснених заводом послуг, оформленого сторонами протоколом узгодження кінцевої вартості ремонту.

Пунктом 10.10 контракту сторонами передбачено, що зміна позицій заявочної ремонтної відомості замовника, яке тягне за собою збільшення об'ємів ремонтних робіт - не допустимо.

Крім того, пунктами 10.12, 10.14 контракту закріплено, що роботи, пред'явлені заводом як фактично виконані, проте не узгоджені з замовником до початку їх виконання оплачуватися не будуть. Самостійне рішення заводом конструкторсько-технологічних проблем, які радикально змінюють зміст контракту у частині тривалості ремонту, об'єму та вартості без участі замовника не допускається.

Враховуючи акт виконаних робіт від 29.10.2004, який підписано двома сторонами без заперечень, та висновки судово-бухгалтерської експертизи, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, правомірно прийшов до висновку, що роботи по ремонту т/х "Професор Бубнов" виконані на загальну суму 219 840 грн.

В пункті 1 додаткової угоди, підписаної обома сторонами без заперечень, зазначено, що вартість ремонтних робіт складає 257 208,00грн., у тому числі податку на додану вартість 42 868,00грн.

Отже, вказана сума є узгодженою і не оскаржується сторонами.

Виходячи з часткової оплати малим приватним підприємством "Кітей" вартості ремонтних робіт в розмірі 184 324 грн., що підтверджується платіжним дорученнями, судові інстанції прийшли до правильного висновку, що борг  замовника становить 72 851грн., у зв'язку з чим керуючись ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили первісний позов в частині стягнення основного боргу.

Як встановлено господарськими судами і вбачається з матеріалів справи, мале приватне підприємство "Кітей" виконало шість платежів на загальну суму 184 324 грн. і повинно було зробити останній платіж після завершення ремонту судна. На всі шість платежів позивачем були виставлені рахунки.

Згідно з п.4.3 контракту № 308 від 11.08.2004 цей платіж виконується при таких умовах: повний розрахунок за ремонт судна та виконані послуги замовник (мале приватне підприємство "Кітей") виконує протягом 15 діб з моменту підписання акта на виконані роботи.

Апеляційним господарським судом встановлено, що акт станом на 20.06.2007 не підписано, тому що в порушення вимог пункту 10.12 контракту завод включив до акту роботи, що не виконувалися. Враховуючи, що позивач не підписав акт прийому-передачі виконаних робіт на реально виконані роботи, не виставив рахунок відповідачу на сплату 72 851,00грн за виконані роботи, судом другої інстанції правильно встановлено, що останній суттєво порушив умови контракту № 308 від 11.08.2004  і допустив просрочку виконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим мале приватне підприємство  "Кітей" не мало можливості виконати свої обов'язки з оплати 72 851,00грн.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція погоджується з висновком суду другої інстанції щодо відсутності підстав для покладення на мале приватне підприємство "Кітей" відповідальності у вигляді сплати пені, річних та індексу інфляції, оскільки  відповідач не вважається боржником, прострочившим виконання своїх обов'язків з оплати боргу, із-за відсутності акту прийому-передачі виконаних робіт та рахунку на сплату.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, ДП "Керченський судноремонтний завод" контрактом № 308 від 11.08.2004 притягнуто до виконання міжнародного Контракту, як підрядника малого приватного підприємства "Кітей", яке в свою чергу доручило державному підприємству "Керченський судноремонтний завод" виконати роботи пов'язані з докуванням судна, тому що у малого приватного підприємства "Кітей" не має своїх доків.

У період докування судна мале приватне підприємство "Кітей" продовжувало виконувати роботи згідно свого міжнародного Контракту № 14/204 від  07.08.2004.

Разом з тим, судовими інстанціями досліджено, що  державне підприємство "Керченський судноремонтний завод"  суттєво  порушувало  умови  контракту  №308  від   11.08.2004  і перетримувало судно у своєму доку на 38 діб, у зв'язку з чим, згідно ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України для державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" наступає відповідальність.

Як встановлено апеляційним господарським судом і вбачається з матеріалів справи, відповідно до  умов параграфу 12 Контракту № 14/24, судовласник стягував з малого приватного підприємства "Кітей" по 500 дол. США за кожний день перетримки судна у ремонті, що оформляється "Протоколом узгодження вартості ремонту т/х  "Професор Бубнов" від 25.10.2004.

Протоколом від 25.10.2004 судовласник визнав, що мале приватне підприємство "Кітей" виконало на т/х "Професор Бубнов" ремонтних робот на 151 043,54 дол. США, але ця сума зменшується у тому числі на 17 500 дол. США (92 863,65 грн. станом на 25.10.2004) за перестой судна у ремонті продовж 35 діб.

Враховуючи наведене, судом другої інстанції правильно встановлено, що мале приватне підприємство "Кітей" лишилось доходу (прибутку) у розмірі 92 863,75 грн. станом на 25.10.2004. При цьому обґрунтовано досліджено, що сума 92 863,75грн. (17 500 дол. США) не є штрафом, а є сплатою за неналежне виконання контрактних обов'язків і вона є упущеною вигодою малого приватного підприємства "Кітей".

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" упущена вигода, це доход або прибуток, який міг би одержати суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав в наслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна обґрунтувати.

Таким чином,  мале приватне підприємство "Кітей" було не в змозі прискорити виконання докових робіт (бо док є унікальна плавуча споруда, де мають право працювати тільки спеціально підготовлені спеціалісти володаря доку), тому це є обставина, що не залежить від малого приватного підприємства "Кітей".

Стаття 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" надає право суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з поміж тих, що не суперечать Законам України та відповідають міжнародним правилам.

Отже, апеляційна інстанція прийшла до правильного висновку, що  "Протокол узгодження вартості ремонту т/х "Професор Бубнов" не суперечить Законам України та відповідає міжнародним правилам і знижка ціни за виконані ремонтні роботи на 92 863,75грн. (17 500 дол. США) обґрунтована розрахунком за перестій судна при ремонті у доку.

Враховуючи наведене, суд другої інстанції обґрунтовано застосував  Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" і стягнув з ДП "Керченський судноремонтний завод" збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі  92 863,75 грн.

Касаційна інстанція погоджується з висновком судових інстанцій щодо задоволення зустрічного позову в частині стягнення 1234,59 грн. пені за порушення строку ремонту, збитків від переплати за спожиту на суднові потреби електроенергію в сумі 13 676,40 грн. та 4899,60 грн. збитків за послуги буксирів, враховуючи слідуюче.

Згідно з умовами контракту № 308 від 11.08.2004 строк ремонту судна становить 14 діб на території ДП "Керченський судноремонтний завод".

Самостійне рішення заводом конструкторсько-технологічних проблем, які радикально змінюють зміст контракту у частині тривалості ремонту, об'єму та вартості, відповідно до п. 10.14 контракту, без участі замовника не допускається.

Пунктом 11.2 контракту передбачено, що строк ремонту судна може продовжуватися у час дії контракту по обоюдній письмовій згоді сторін.

Пунктом 3.3 контракту передбачено, що датою закінчення ремонту судна є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання судна з ремонту.

Як встановлено господарськими судами і вбачається з матеріалів справи, акт приймання судна у ремонт був підписаний сторонами 01.09.2004, а акт приймання судна з ремонту підписаний 22.10.2004.

Враховуючи, що строк ремонту тривав 52 доби замість передбачених контрактом 14 діб, господарські суди прийшли до правильного висновку, що перестій судна в ремонті склав 38 діб.

Пеня за порушення строку ремонту у розмірі 0,1 % за кожен день за 30 діб становить 1234,59 грн.

Пунктом  10.2 контракту передбачено, що у разі, якщо затримка ремонтних робіт заводом спричинена форс-мажорними обставинами, сторони не несуть відповідальність друг перед другом за збільшення строку ремонту.

Господарськими судами встановлено відсутність форс-мажорних обставин в період ремонту.

Наслідком того, що судно перестояло у ремонті з вини заводу стало те, що МПП "Кітей" надмірно спожило електроенергію.

Відповідно до контракту № 308 за 14 діб планувалося 9 600 квт/час на суму 3 673,20 грн., а за 52 доби споживання склало 53 540 квт/час на суму 17 349,60 грн., що також підтверджується ремонтною відомістю.

Отже, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку, що різниця за надмірно спожиту електроенергію становить 13 676,40 грн.

Оскільки, умовами контракту № 308 передбачалося, що завод буде використовувати 2 буксири протягом 7 годин з оплатою 5 810,40 грн., а виставив до оплати 4 буксири з роботою протягом 8,11 годин з оплатою 10 710 грн., отже різниця між контрактовою ціною та виставленим рахунком за буксування судна становить 4 899,60 грн.

Апеляційний господарський суд підставно відмовив в зустрічному позові в частині стягнення 5015,52 грн. суми інфляції, яка нарахована на суму збитків, оскільки даний засіб відповідальності може бути застосована лише при  порушенні грошового зобов'язання.

          Касаційна інстанція також погоджується з висновком судових інстанцій, які відмови в зустрічному позові щодо стягнення 10 000 грн. моральної шкоди у зв'язку з її необґрунтованістю.

Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і підставно застосував норми процесуального та матеріального права.

Прийнята судом другої інстанції постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, підстав для її скасування не вбачається.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків апеляційного господарського суду і не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" залишити  без задоволення, а  постанову  від 27.08.2007 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-13/1101-2006 без змін.

Головуючий                                                                Н.Кочерова

Судді                                                                                    В.Рибак   

                                                                                     М.Черкащенко