Постанова

від 23.01.2008 по справі 16/556/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/556/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 січня 2008 р.                                                                                    № 16/556/07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКривди Д.С.,

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос"

на постановувід 11.10.07 Одеського апеляційного господарського суду

та на рішеннявід 20.07.07

у справі№16/556/07

господарського судуМиколаївської області

за позовомПриватного виробничого комерційного підприємства "Лесфера"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Колос"

простягнення 115 т насіння пшениці на суму 103500 грн.

за участю представників сторін

від позивача:Іванцов І.А., дов.

від відповідача:Іванова Н.В. –директор, Баранніков І.В., дов.

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробниче комерційне підприємство "Лесфера" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Колос" про стягнення 115 т насіння пшениці еліти врожаю 2005 року.

Згодом позивач змінив предмет позову про стягнення з 103500 грн. збитків.

Відповідач проти позову заперечив, доводячи обставини непідписання директором відповідача акту акт приймання-передачі від 14.09.05, на який посилається позивач.

Рішенням від 20.07.07 господарського суду Миколаївської області (суддя Фролов В.Д.), яке залишено без змін постановою від 11.10.07 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Ліпчанської Н.В. –головуючого, Андрєєвої Е.І., Тофана В.М.), позов задоволено –стягнуто з відповідача на користь позивача 115 т насіння пшениці еліти врожаю 2005 року на суму 103500 грн.

Судові рішення мотивовані встановленням обставин передання спірної партії насіння за укладеним між сторонами договору комісії від 23.08.05, порушення відповідачем умов цього договору та відмови від нього позивача.

Ухвалою від 13.12.07 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування рішення і постанови у справі та відмову в задоволенні позову.

Касатор доводить, що надані позивачем докази передачі насіння пшениці оспорені відповідачем, але судами ці доводи не були досліджені та спростовані, що є недотриманням принципу рівності сторін у процесі. Також судами не прийнято до уваги невідповідність спірних партій пшениці узгодженій договором елітній пшениці.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

За вимогами ст.ст. 43, 47, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Для забезпечення принципу змагальності згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 84 та п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України господарський суд повинен у мотивувальній частині судового акту зазначити підстави, з яких відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п.п. 1, 2 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. В силу принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.

Проте оскаржувані рішення і постанова не можуть бути визнані відповідними вказаним вимогам процесуального законодавства, направленим на забезпечення рівності та змагальності сторін у судовому процесі, через неповне з'ясування судами першої і апеляційної інстанцій усіх суттєвих обставин у справі.

Звертаючись з позовом у справі, позивач заявив вимогу про повернення відповідачем 115 т насіння елітних сортів пшениці врожаю 2005 року внаслідок відмови позивача (комітента) від укладеного між сторонами у справі договору комісії у зв'язку з неперерахуванням відповідачем у встановлений договором строк плати за передану на комісію продукцію.

Надалі позивач змінив вимоги, визначивши вартість переданої пшениці у сумі 103500 грн. та заявивши вимоги про стягнення вказаної суми в якості збитків.

Згідно з положеннями п.п. 3, 4 ст. 1024 ЦК України у разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, –негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною. У разі відмови комітента від договору комісії комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач доводив, що видана від його імені довіреність є неналежно оформленим документом та не свідчить про одержання ним 135 т елітного насіння. Також відповідач зазначив, що платіжні документи про сплату ним позивачу 18000 грн. є доказами сплати коштів за іншими зобов'язаннями.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані платіжні та інші документи (а.с. 113-129) не були предметом дослідження в якості доказів у суді першої інстанції, а відтак слід визнати недотримання судом апеляційної інстанції вимог ст. 101 ГПК України.

Відповідно до ст.ст. 32, 36 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, по дається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Зокрема, довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ –накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей, і відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для її бухгалтерського обліку.

Таким чином, невиконання підприємцями вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 №99, матиме своїм наслідком порушення встановленого в Україні порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності.

Оскільки спір виник з обставин повернення елітного насіння пшениці позивачу, а надалі –відшкодування збитків у вартості спірного насіння, обставини передачі цього насіння відповідачу мають бути посвідчені відповідними доказами, які передбачені умовами договору або законом, зокрема передбаченою ст. 545 ЦК України розпискою або первинними документами бухгалтерського обліку.

Відповідач не визнав наданий позивачем в якості доказу акт від 14.09.05, вважаючи його фальсифікованим, і вимагав його експертизи. Решта наданих позивачем документів не містять відомостей про факт отримання відповідачем від позивача 135 т насіння саме елітного сорту.

За відсутністю дослідження первинних документів бухгалтерського обліку сторін у справі за спірний період, судова колегія не може визнати, що судами першої та апеляційної інстанцій дотримано принцип змагальності та встановлення усіх суттєвих обставин у справі. Тобто суди не дотрималися вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України, тому рішення і постанова у справі підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами, із застосуванням норм законодавства, що регулюють такі правовідносини.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.07 та рішення господарського суду Миколаївської області від 20.07.07 у справі №16/556/07 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий                                                                                Д.Кривда

Судді                                                                                                    Г.Жаботина

                                                                                                    А.Уліцький