Рішення

від 13.09.2006 по справі 47/394-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13"

вересня 2006 р.                                                           

Справа № 47/394-06

вх. № 9131/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Немикіна О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 08.09.2006р.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Суб"єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків 

до  Закритого

акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня", с. Кандрашівка  

про стягнення 27562,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суб"єкт підприємницької діяльності-фізична особа

ОСОБА_1(позивач) звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з

відповідача - Закритого акціонерного товариства 

"Агрофірма "8 Березня" 

основної заборгованості у розмірі 19991,90грн., інфляційних у розмірі

1206,34грн., 5% річних у розмірі 766,81грн., пені у розмірі 5597,73грн., які

виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на

підставі договору поставки НОМЕР_1 від 01.03.2005р. Крім того, позивач просить

покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі

275,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у

розмірі 118 грн.

Відповідач  в судове

засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним

чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського

процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено

на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу

України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника

позивача господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було

укладено договір поставки НОМЕР_1 від 01.03.2005р. строком дії до 31.12.2005р.

Відповідно до умов даного договору постачальник приймає на себе

зобов"язання по поставці покупцю продукції в асортименті, кількості та

ціні що зазначено у накладних, а покупець зобов"язується прийняти та

оплатити товар на умовах передбачених цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи позивач поставив відповідачу у

2005р. товар (запасні частини до сільгосптехніки) на загальну суму

22991,90грн., а відповідач у свою чергу відповідно до п.2.1. вищезазначеного

договору зобов"язався регулярно протягом 30 днів з дня отримання товару

здійснювати оплату, але своїх зобов"язань за договором не виконав в

результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі

22991,90грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на

01.10.2005р.

08.11.2005р. відповідач в рахунок погашення заборгованості перевів

частину грошових коштів у сумі 3000,00грн. на поточний рахунок позивача.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем після

часткової сплати становить у сумі 19991,90грн.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору направи на адресу

відповідача вимогу НОМЕР_2 від 12.01.2006р. з проханням погасити дану

заборгованість, яка залишилась без відповіді.

При цьому, боржник відповідно до ч.2 статті 530 Цивільного кодексу

України повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня

пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає

із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,

інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -

відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем

не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення

відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги

обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у

розмірі 19991,90грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611

Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі

порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або

законом, зокрема: сплата неустойки.

Господарські відносини, які виникають у процесі організації та

здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання регулюються

Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.231 Господарського Кодексу України законом щодо

окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна

якого за погодженням сторін не допускається. Законом України „Про відповідальність

за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені за

просрочку платежу, встановлений у договорі за згодою сторін, не може

перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у

період ,за який сплачується пеня.

Отже, зазначеним законом встановлений максимальний розмір пені за

несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, який не може збільшуватися за

згодою сторін.

Згідно зі ст.231 ГК України та Законом України  „Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань” підлягає стягненню

пеня  в розмірі подвійної облікової

ставки у сумі  1581,83грн., а в іншій

частині 4015,90грн. не  підлягає

задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який

прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора

зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу

інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми,

якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині

стягнення інфляційних у розмірі 1206,34грн. та 5% річних, що становить суму у

розмірі 766,81грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому

законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу

України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету

Міністрів України “Про державне мито”, що становить 234,93грн. та згідно зі

статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету

Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 100,81гривень слід

покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, ч.2 ст. 530, ч.2

ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів

України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від

29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерноготовариства "Агрофірма

"8 Березня" (Харківська область, Куп"янський район, с.

Кондратівське, р/р 26001301760656 в Куп"янському АК Промінвестбанку, МФО

351511, код ЄДРПОУ 32015641) на користь Суб"єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний

номер НОМЕР_3) основної заборгованості у розмірі 19991,90грн., інфляційних у

розмірі 1206,34грн., 5% річних у розмірі 766,81грн., пені у розмірі

1581,83грн., держмита у розмірі 234,93грн. та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового засідання у розмірі 100,81грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті частини позову у сумі 4015,90грн. відмовити.

Суддя                                                                                           

Светлічний Ю.В.