Постанова

від 31.01.2008 по справі 14/414-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/414-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2008                                                                                   Справа № 14/414-07  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя   Герасименко І.М. (доповідач)    

суддів: Пруднікова В.В., Ясир Л.О.,

секретар судового засідання: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:

представник позивача: Заусайлов С.В.;

представник відповідача:  Буденко Ю.Ф.;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика “Солодкий Вік”, м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від  22.11.2007 року

у справі № 14/414-07

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Глорія”, м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика “Солодкий Вік”, м. Дніпропетровськ

про  стягнення 106 145 грн. 62 коп.

 В С Т А Н О В И В :

           До господарського суду Дніпропетровської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Глорія”, м. Луганськ до товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика “Солодкий Вік”, м. Дніпропетровськ про  стягнення 106 145 грн. 62 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своє зобов'язання по оплаті за поставлений товар на підставі договору купівлі-продажу №16 від 12.02.2007 р. та не надав доказів виконання зобов'язань з маркетингових послуг.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2007р.(суддя –доповідач С.П. Панна) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача           45 405 грн. 00 коп. –основного боргу, 1 732 грн. 95 коп. –пені, 1 021 грн. 86 коп. –інфляційних втрат, 305 грн. 81 коп. –3% річних, 57 680 грн. 00 коп. –витрат по сплаті маркетингових послуг, 1 061 грн. 45 коп. - витрати по сплаті держмита, 118 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.           

          Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської  області від 22.11.2007 р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду повністю. Вказує,  що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що привело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 24.01.08р.  представник відповідача просить рішення суду скасувати; представник позивача заперечує проти апеляційній скарги. По справі оголошувалась перерва до 31.01.08р.

Заслухавши доповідь судді –доповідача,  дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

12.02.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі –продажу №16 та додаткова угода №1 від 12.02.2007р. Згідно п.1.1 договору позивач прийняв на себе зобов'язання по передачі у власність відповідачу товар (кондитерські вироби), а відповідач прийняв зобов'язання прийняти та оплатити товар у грошовому вигляді, з відстроченням платежу 80% вартості отриманого товару на 30 календарних днів та 20% на 90 календарних днів від моменту отримання товару.

Сторони передбачили у п.3.1 договору, що якість товару підтверджується сертифікатом та посвідченням якості виробника по виду товару.

Відповідно п. 4.4 договору отриманий покупцем товар переходить у власність покупця з моменту підписання накладної.

Згідно п. 4.8 договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється у відповідності до інструкцій: “Про порядок отримання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю № П-6 та № П-7” в присутності уповноважених представників сторін з оформленням акту приймання товару.

Відповідно до п. 4.9 договору, товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем за кількістю та якістю відповідно до підписаних сторонами накладних. Днем оплати товару вважається день надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно умов договору п. 6.3.

На виконання зобов'язань по поставці товару, позивач передав, а відповідач –прийняв товар за накладними №622 від 13.03.07р. на суму 39 654 грн. 00 коп. та №676 від 15.03.2007р. на суму 5 751 грн. 00 коп., тобто кінцевим днем оплати товару є 12.06.07р. та 14.06.07р.

Позивач вказує, що сертифікати та посвідчення якості товару були направлені відповідачу та відповідають встановленому зразку.

Відповідач посилається в апеляційній скарзі на те, що позивач не передав йому посвідчення та сертифікати з якості товару, тому він був позбавлений можливості реалізувати кондитерські товари через торгівельну мережу “АТБ-маркет”.

Зі змісту ст. 666 ЦК України витікає, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром, відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач не надав доказів того, що позивач, як покупець, не передав документи, що підтверджують якість товару. Крім того, накладні, за якими було  отримано товар, не містять відомостей про те, що продавцем було порушено п. 4.10 договору стосовно надання відповідних документів. Надані копії листів (а.с. 46-51 том 1) не містять доказів відправлення їх позивачу.

Таким чином, доводи відповідача не підтверджені належними доказами по справі, (ст. 33 ГПК України), тому вони не можуть бути прийняті судом.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, суд обґрунтовано стягнув з відповідача суму боргу; пеню, яка передбачена п. 7.1 договору; 3% річних та інфляційні втрати і рішення суду в цій частині обґрунтовано та законне.

Відповідно до матеріалів справи позивач прийняв на себе зобов'язання по сплаті відповідачу маркетингових послуг у сумі 57 680 грн. 00 коп. за входження в мережу “АТБ-маркет” (згідно умов договору №16 від 12.02.2007р. та додаткової угоди №1 від 12.02.2007р.), при цьому відповідач прийняв на себе зобов'язання надати ці послуги та надати позивачу акт виконаних робіт, а також копію ідентичного акту між ним та “АТБ-маркет” (п.2 додаткової угоди №1 від 12.02.07р.).

Відповідно до п.4 додаткової угоди №1 від 12.02.2007р. договір було доповнено пунктом 7.7, розділу 7 “Відповідальність сторін”, в наступній редакції: “7.7. У випадку, якщо при узгодженні акту виконаних робіт, зазначеного в п. 2.4 даного договору, буде виявлено часткове або повне невиконання оплачених продавцем маркетингових послуг, покупець зобов'язаний повернути продавцю суму 57 680 грн. 00 коп., а також сплатити штраф у розмірі 3% від зазначеної суми.”

Угода між сторонами не містить тлумачення фрази “маркетингові послуги”, але за змістом укладеної між сторонами угоди, вона відповідає ознакам договору послуг               (ст. 901 ЦК України). Зважаючи на те, що надання послуг по входженню до торгівельної мережі “АТБ-маркет” повинно доводитись актом виконаних робіт, а наданий (а.с. 43 том 1) акт № ОУ –0000003 від 30.03.07р. підписано лише відповідачем і він не звертався з вимогою про зобов'язання позивача підписати вказаний акт, колегія суддів вважає, що відповідач не надав доказів виконання маркетингових послуг. Наданий відповідачем акт про надання послуг з боку “АТБ-маркет” (а.с. 44 том 1) взагалі не можна розцінювати як доказ тому, що він не містить відомостей, що послуги стосувались товару позивача і датований 31.03.2007р., тобто після складання відповідачем акту № ОУ –0000003 від 30.03.07р. Таким чином, в частині стягнення витрат по оплаті маркетингових послуг, рішення суду також не підлягає зміні чи скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,  

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика “Солодкий Вік”, м. Дніпропетровськ, –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2007 року

у справі № 14/414-07– залишити без змін

Головуючий                                                                                              І.М. Герасименко

Судді                                                                                                          В.В. Прудніков

                                                                                                                   Л.О. Ясир