Рішення від 20.11.2025 по справі 920/1203/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.11.2025м. СумиСправа № 920/1203/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1203/24

за позовом Фізичної особи підприємця Моши Лариси Вікторівни

( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідачів: 1. Шосткинської районної державної адміністрації (вул. Свободи,

буд. 54, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 23640854)

2. Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської

області (вул. Грушевського, буд. 31, селище Свеса,

Шосткинський район, Сумська область, 41226, код ЄДРПОУ 04390133)

про стягнення 2 586 800 грн 00 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Верем`юк Д.А.

від відповідача 1: не прибув,

від відповідача 2: не прибув,

при секретарі судового засідання Ляскевич М.О.,

Суть спору. 25.09.2024 позивач подав до Господарського суду Сумської області позовну заяву, в якій просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів грошові кошти в сумі 2586 800 грн 00 коп. в якості відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2024, справу № 920/1203/24 розподілено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.09.2024 у справі №920/1203/24 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.

09.10.2024 позивачем надано до суду заяву (вх.№ 5737/24) про усунення недоліків позовної заяви від 09.10.2024 та докази в підтвердження.

Ухвалою суду від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/1203/24 та призначено підготовче засідання на 21.11.2024, 10:40 (з урахуванням ухвали суду від 29.10.2024 про виправлення описки); позивачу та відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

11.11.2024 представником позивача надано до суду заяву від 11.11.2024, б/н (вх.№6289/24) про відкладення судового засідання.

18.11.2024 відповідачем 1 - Шосткинською районною державною адміністрацією через систему «Електронний суд» надано до суду відзив (вх.№3566) (вх.№3567) на позовну заяву, відповідно до якого просить суд: відмовити в задоволенні позову повністю; справу в підготовчому засіданні слухати без участі представника Шосткинської районної державної адміністрації.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 08 год. 49 хв. до 12 год. 11 хв. 21.11.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 21.11.2024 не відбулось.

Ухвалою суду від 21.11.2024 призначено підготовче засідання у справі 920/1203/24 на 10.12.2024, 11:00.

Ухвалою суду від 10.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 13.01.2025.

Протокольною ухвалою суду від 10.12.2024 оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі №920/1203/24 до 09.01.2025, 10:00.

Ухвалою суду від 10.12.2024 повідомлено Шосткинську районну державну адміністрацію та Свеську селищну раду Шосткинського району Сумської області про дату, час і місце судового засідання на 09.01.2025, 10:00.

Ухвалою суду від 09.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/1203/24 до судового розгляду по суті на 28.01.2025, 10:00.

Протокольною ухвалою суду від 28.01.2025 оголошено перерву з розгляду справи №920/1203/24 по суті до 11.02.2025, 10:00.

Ухвалою суду від 28.01.2025 повідомлено Шосткинську районну державну адміністрацію та Свеську селищну раду Шосткинського району Сумської області про дату, час і місце судового засідання на 11.02.2025, 10:00.

10.02.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду додаткові пояснення (вх.№551) у справі №920/1203/24.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 08 год. 22 хв. до 12 год. 06 хв. 11.02.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 11.02.2025 не відбулось.

Ухвалою суду від 11.02.2025 (з урахуванням ухвали суду від 12.02.2025 про виправлення описки) призначено судове засідання у справі №920/1203/24 на 04.03.2025, 10:40. Явку відповідача 2 - Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області у судове засідання визнано обов`язковою.

03.03.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду клопотання (вх.№849) про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 10 год. 14 хв. до 12 год. 56 хв. 04.03.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 04.03.2025 не відбулось.

Ухвалою суду від 04.03.2025 призначено судове засідання у справі №920/1203/24 на 20.03.2025, 10:40. Явку відповідача 2 - Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області у судове засідання визнано обов`язковою.

Розгляд справи 20.03.2025 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 14.03.2025 по 31.03.2025, у відпустці з 01.04.2025 по 03.04.2025.

Ухвалою суду від 04.04.2025 призначено судове засідання у справі №920/1203/24 на 10.04.2025, 10:40. Явку відповідача 2 - Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області у судове засідання визнано обов`язковою.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 08 год. 58 хв. 10.04.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 10.04.2025 не відбулось.

Ухвалою суду від 10.04.2025 призначено судове засідання у справі №920/1203/24 на 01.05.2025, 11:00. Явку відповідача 2 - Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області у судове засідання визнано обов`язковою.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 09 год. 41 хв. до 11 год. 38 хв. 01.05.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 01.05.2025 не відбулось.

Ухвалою суду від 01.05.2025 призначено судове засідання у справі №920/1203/24 на 13.05.2025, 11:30. Явку відповідача 2 - Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області у судове засідання визнано обов`язковою.

12.05.2025 позивачем надано до суду заяву (вх.№2618/25) про відкладення розгляду справи №920/1203/24.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 09 год. 17 хв. до 12 год. 21 хв. 13.05.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 13.05.2025 не відбулось.

Ухвалою суду від 13.05.2025 призначено судове засідання у справі №920/1203/24 на 17.06.2025, 10:00. Явку відповідача 2 - Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області у судове засідання визнано обов`язковою.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 09 год. 20 хв. до 11 год. 08 хв. 17.06.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 17.06.2025 не відбулось.

Ухвалою суду від 17.06.2025 призначено судове засідання у справі №920/1203/24 на 03.07.2025, 10:40. Явку відповідача 2 - Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області у судове засідання визнано обов`язковою.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 01 год. 48 хв. до 11 год. 58 хв. 03.07.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 03.07.2025 не відбулось.

Ухвалою суду від 03.07.2025 призначено судове засідання у справі №920/1203/24 на 05.08.2025, 10:20. Явку відповідача 2 - Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області у судове засідання визнано обов`язковою.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 09 год. 35 хв. до 11 год. 01 хв. 05.08.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 05.08.2025 не відбулось.

Ухвалою суду від 05.08.2025 призначено судове засідання у справі №920/1203/24 на 19.08.2025, 11:30. Явку відповідача 2 - Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області у судове засідання визнано обов`язковою.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 09 год. 26 хв. до 11 год. 33 хв. 19.08.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 19.08.2025 не відбулось.

Ухвалою суду від 19.08.2025 призначено судове засідання у справі №920/1203/24 на 04.09.2025, 11:20. Явку відповідача 2 - Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області у судове засідання визнано обов`язковою.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 09 год. 26 хв. до 11 год. 28 хв. 04.09.2025 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 04.09.2025 не відбулось.

Ухвалою суду від 04.09.2025 призначено судове засідання у справі №920/1203/24 на 30.09.2025, 12:20. Явку відповідача 2 - Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області у судове засідання визнано обов`язковою.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 11 год. 19 хв. 30.09.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 30.09.2025 не відбулось.

Ухвалою суду від 30.09.2025 призначено судове засідання у справі №920/1203/24 на 16.10.2025, 12:30.

Розгляд справи 16.10.2025 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відрядженні з 15.10.2025 по 20.10.2025 та у відпустці з 21.10.2025 по 22.10.2025. Явку відповідача 2 - Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області у судове засідання визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 23.10.2025 призначено справу судове засідання з розгляду справи № 920/1203/24 по суті на 04.11.2025, 10:50. Явку відповідача 2 - Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області у судове засідання визнано обов`язковою.

Протокольною ухвалою суду оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи №920/1203/24 по суті до 20.11.2025, 12:00. Встановлено наступні резервні дату та час судового засідання на випадок оголошення повітряної тривоги на території Сумської області: 20.11.2025, 12:15; 20.11.2025 12:30; 20.11.2025, 12:45; 20.11.2025, 13:00; 20.11.2025, 13:15; 20.11.2025, 13:30; 20.11.2025, 13:45; 20.11.2025, 14:00; 20.11.2025, 14:15; 20.11.2025, 14:30; 20.11.2025, 14:45; 20.11.2025, 15:00; 20.11.2025, 15:15; 20.11.2025, 15:30; 20.11.2025, 15:45; 20.11.2025, 16:00; 20.11.2025, 16:15; 20.11.2025, 16:30.

Ухвалою суду від 04.11.2025 повідомлено Шосткинську районну державну адміністрацію та Свеську селищну раду Шосткинського району Сумської області про дату, час і місце судового засідання на 20.11.2025, 12:00. Встановлено наступні резервні дату та час судового засідання на випадок оголошення повітряної тривоги на території Сумської області: 20.11.2025, 12:15; 20.11.2025 12:30; 20.11.2025, 12:45; 20.11.2025, 13:00; 20.11.2025, 13:15; 20.11.2025, 13:30; 20.11.2025, 13:45; 20.11.2025, 14:00; 20.11.2025, 14:15; 20.11.2025, 14:30; 20.11.2025, 14:45; 20.11.2025, 15:00; 20.11.2025, 15:15; 20.11.2025, 15:30; 20.11.2025, 15:45; 20.11.2025, 16:00; 20.11.2025, 16:15; 20.11.2025, 16:30.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання 20.11.2025 не прибули, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 20.11.2025 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів грошові кошти в сумі 2 586 800 грн 00 коп. в якості відшкодування матеріальної шкоди, а також вирішити питання щодо стягнення на користь позивача суми сплаченого судового збору.

Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з`ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.

26.04.2011 між Ямпільською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Мошою Ларисою Вікторівною (далі Орендар, ФОП Моша Лариса Вікторівна, Позивач) укладено Договір оренди землі, з розташованим на ній водним об`єктом (далі Договір).

Відповідно до інформації, що міститься у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Ямпільська районна державна адміністрація Сумської області (код ЄДРПОУ 04058166) 02.07.2021 припинила свою діяльність як юридична особа. Правонаступником Ямпільської РДА є Шосткинська районна державна адміністрація (далі Шосткинська РДА, Відповідач 1).

Відповідно до п. 1. Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, з розташованими на ній водним об`єктом, гідроспорудою та прибережною захисною смугою навколо водойми для рибогосподарських потреб, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Микитівської сільської ради (став «Протопопівка») Ямпільського району Сумської області.

Згідно з п. 3. Договору в оренду передається земельна ділянка з розташованими на ній водним об`єктом, гідроспорудою та прибережною захисною смутою навколо водойми для рибогосподарських потреб із земель запасу водного фонду Микитівської сільської ради за межами населеного пункту загальною площею 53,0132 га, в тому числі: сільськогосподарських земель 4,2977 га, з них пасовищ 4,2977 га; лісів та інших лісо вкритих площ 0,7270 га, з них чагарників 0,7270 га; забудованих земель 1,0478 га, з них під гідротехнічними спорудами 0,3687 га;-заболочені землі 12,2582 га, з них низинні 12,2582 га; води 34,6825 га, з них під ставками 34,6825 га.

На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна: водний об`єкт ставок та гідротехнічна споруда, які знаходяться у задовільному стані (п. 3. Договору).

Пунктом 7. Договору встановлено, що Договір укладається строком на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, а орендодавець, після отримання цього повідомлення, повинен поновити договір оренди на новий строк з урахуванням вимог ст. 134 Земельного кодексу України без проведення продажу на конкурентних засадах (земельних торгів) права оренди об`єкту оренди за цим договором.

Відповідно до п. 14. та п. 15. Договору земельна ділянка з розташованими на ній водним об`єктом та гідроспорудою передається в оренду для: рибогосподарських потреб. Цільове призначення земельної ділянки - для рибогосподарських потреб, код КВЦПЗ-1.10.07.

Згідно з п. 18. Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) під водним об`єктом (ставком).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5 денний (строк) після підписання цього договору за актом її приймання передачі (п. 20. Договору).

Факт передачі Позивачу вказаного вище нерухомого майна підтверджується копією Акту прийому-передачі об`єкта оренди земельної ділянки, переданої в оренду Фізичній особі-підприємцю Моші Ларисі Вікторівні від 26.04.2011 (а.с. 26 т. 1).

Відповідно до розділу «Умови повернення земельної ділянки» Договору Сторони погодили наступний порядок повернення земельної ділянки з оренди:

21. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим. у якому він одержав її в оренду, в 5 денний термін згідно акту приймання - передачі. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

22. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

23. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою орендодавцем землі, підлягають відшкодуванню.

24. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконань орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором.

Збитками вважаються :

- фактичні витрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснює або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

- доходи, які орендар зміг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

25. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п. 35. Договору).

Згідно з п. 43. Договору надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд вирішується шляхом укладання окремого договору відповідно до законодавства про оренду нерухомого майна. Невід`ємною частиною цього договору є акт про експертну оцінку гідроспоруд.

Відповідно до п. 44. Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця - Ямпільській районній державній адміністрації, другий - в орендаря Фізичної особи-підприємця Моши Лариси Вікторівни, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію.

Невід`ємними частинами договору є:

1. план земельної ділянки;

2. кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, доданих до нього;

3. акт про погодження (встановлення), закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

4. акт приймання-передачі об`єкта оренди;

5. розрахунок орендної плати;

6. договір оренди гідроспоруд (після його укладання).

Набрання чинності Договором відбувалося з моменту його державної реєстрації у відділі Держкомзему у Ямпільському району Сумської області, яка відбулась 28.09.2011 року за №5925600040000272.

Разом з тим, враховуючи положення п. 43., п. 44. Договору, суд зазначає, що Позивачем до позовної заяви договір оренди гідроспоруд та акту про експертну оцінку гідроспоруд не надано.

Як вказує Позивач, одразу після отримання в оренду водного об`єкта ним був проведений зарибок мальком риби короп, товстолоб та карась. Таке зариблення водного об`єкту проводилось позивачем щороку. Видобуток товарної риби здійснювався позивачем також кожного року, але не в повному обсязі, оскільки залишена у водоймі риба створює потомство на майбутні роки, а сама водойма має рибу різного розміру. Такий порядок ведення господарської діяльності позивачем на вказаній водоймі тривав до 2020 року, коли невстановленими особами була пошкоджена гідроспоруда (закидані сміттям, камінням, мішками з піском та заварені механізми спуску води), що унеможливило зменшення рівня водойми для вилову риби.

18.08.2021 довіреною особою Позивача було надано до Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області (далі Відповідач 2) заяву від 18.08.2021, б/н (вх.№229-М від 18.08.2021), відповідно до змісту якої, у зв`язку з обставинами по блокуванню спуску води ініціативною групою членів громади та пошкодженням гідроспоруд, які призвели до неможливості здійснення скиду води та вилову риби, ФОП Моша Лариса Вікторівна просить підтримки Відповідача 2 та не перешкоджати восени цього року скиду води, за наявності необхідних на це документів, з метою вилову та реалізації майна (риби) підприємця (а.с. 45 т. 1).

Враховуючи п. 7. Договору, яким передбачено укладення останнього на 10 років, та дату реєстрації спірного Договору у відділі Держкомзему у Ямпільському районі Сумської області 28.09.2011 за №5925600040000272, Договір припинив свою дію 28.09.2021.

Як зазначає Позивач, у зв`язку з відсутністю відповіді від Відповідача 2 щодо результатів розгляду заяви від 18.08.2021, б/н (вх.№229-М від 18.08.2021), довіреною особою Позивача 28.09.2021 було надано до Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області заяву від 28.09.2021, б/н (вх.№247-Ш від 28.09.2021) з проханням розглянути попередньо подану заяву ФОП Моші Лариси Вікторівни від 18.08.2021, б/н щодо скиду води для вилову риби та погашення з цих коштів заборгованості з орендної плати, обстеження гідровузла та виконання необхідних ремонтних робіт для передачі ФОП Мошою Ларисою Вікторівною за актом прийому-передачі водного об`єкта з гідроспорудою селищній раді (а.с. 46 т. 1).

Листом від 04.10.2021 №02-22/279-М Відповідач 2 у відповідь на заяву від 18.08.2021, б/н (вх.№229-М від 18.08.2021) та заяву від 28.09.2021, б/н (вх.№247-Ш від 28.09.2021) повідомив Позивача про закінчення терміну дії спірного Договору, а тому на даний час ФОП Моша Лариса Вікторівна не має права господарювати на водному об`єкті, тим паче скидати воду (а.с. 47 т. 1).

Таким чином, Позивач вказує, що йому була завдана матеріальна шкода у вигляді вартості риби, яка залишилась у водоймі, яка знаходиться на земельній ділянці, власниками якої є Шосткинська районна державна адміністрація та Свеська селищна рада Шосткинського району Сумської області.

На підтвердження завданої ФОП Моші Ларисі Вікторівні матеріальної шкоди, внаслідок набуття Відповідачами вирощеної риби у водному об`єкті, Позивачем надано до матеріалів позовної заяви копію звіту ПП ЕОФ «Апекс» про розмір збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил риболовства та охорони водних живих ресурсів від 30.12.2023 року розмір збитків, заподіяних рибному господарству з водного об`єкту (ставок площею водного дзеркала 34,6825 га) на території Микитівської сільської ради Шосткинського (колишнього Ямпільського) району Сумської області станом на 01.10.2021 рік, розмір якої склав 2586800,00 гривень (а.с. 71-80 т. 1).

З метою врегулювання спірного питання у позасудовому порядку Позивачем 05.09.2024 було направлено на адресу Відповідача 1 та Відповідача 2 претензію від 03.09.2024 №11 та претензію від 03.09.2024 №12, відповідно з вимогами яких Позивач просить відшкодувати збитки завдані йому внаслідок не видобутку живих водних ресурсів у водному об`єкті в сумі 2 586 800,00 грн, оскільки всі живі водні ресурси у водному об`єкті, який був об`єктом оренди Договору оренди землі, з розташованим на ній водним об`єктом від 26.04.2011, залишились у власності та розпорядженні Шосткинської районної державної адміністрації та Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області (а.с. 91-96 т. 1).

Поряд з цим, матеріали справи не містять відповіді Відповідачів на вищевказані претензії та/або виконання їх вимог.

З огляду на наведені вище обставини, Позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення у солідарному порядку з Відповідачів на свою користь грошових коштів у сумі 2586 800 грн 00 коп. в якості відшкодування матеріальної шкоди.

Вирішуючи спір у цій справі, суд керується наступним.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК Україні) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Із положень частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт); ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів.

Відповідно до частини четвертої статті 56 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 51 Водного кодексу України, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом.

Так, судом встановлено, що 26.04.2011 між Ямпільською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Мошою Ларисою Вікторівною (Орендар) укладено Договір оренди землі, з розташованим на ній водним об`єктом.

Набрання чинності Договором, у відповідності до умов п. 44. Договору, відбувалося з моменту його державної реєстрації у відділі Держкомзему у Ямпільському району Сумської області, а саме - 28.09.2011 за №5925600040000272.

Водночас, судом враховано, що відповідно до інформації, яка міститься у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Ямпільська районна державна адміністрація Сумської області (код ЄДРПОУ 04058166) 02.07.2021 припинила свою діяльність як юридична особа. Правонаступником Ямпільської РДА є Шосткинська районна державна адміністрація.

Окрім цього, з 27.05.2021 Свеська селищна рада Шосткинського району Сумської набула повноважень розпоряджатись спірною земельною ділянкою на підставі Закону України від 28.04.2021 №1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Згідно з п. 3. Договору в оренду передається земельна ділянка з розташованими на ній водним об`єктом, гідроспорудою та прибережною захисною смутою навколо водойми для рибогосподарських потреб із земель запасу водного фонду Микитівської сільської ради за межами населеного пункту загальною площею 53,0132 га, в тому числі: сільськогосподарських земель 4,2977 га, з них пасовищ 4,2977 га; лісів та інших лісо вкритих площ 0,7270 га, з них чагарників 0,7270 га; забудованих земель 1,0478 га, з них під гідротехнічними спорудами 0,3687 га;-заболочені землі 12,2582 га, з них низинні 12,2582 га; води 34,6825 га, з них під ставками 34,6825 га.

Факт передачі Позивачу вказаного вище нерухомого майна підтверджується копією Акту прийому-передачі об`єкта оренди земельної ділянки, переданої в оренду Фізичній особі-підприємцю Моші Ларисі Вікторівні від 26.04.2011, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 14. та п. 15. Договору земельна ділянка з розташованими на ній водним об`єктом та гідроспорудою передається в оренду для: рибогосподарських потреб. Цільове призначення земельної ділянки - для рибогосподарських потреб, код КВЦПЗ-1.10.07.

Стаття 51 Водного кодексу України (у редакції, яка діяла на момент укладення Договору оренди) передбачала, що у користування на умовах оренди водні об`єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

За визначенням термінів, наведеним у статті 1 Закону України «Про аквакультуру»:

аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг;

ставкова аквакультура - діяльність з розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури з використанням рибницьких ставків, штучно створених водойм (руслових, балочних або одамбованих ставків), відокремлених від материнських водних об`єктів (їх частин), лиманів, обводнених торфових кар`єрів тощо;

суб`єкти аквакультури - юридичні чи фізичні особи, які здійснюють рибогосподарську діяльність у сфері аквакультури відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про аквакультуру» суб`єкти аквакультури мають право:

на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), рибогосподарськими технологічними водоймами, акваторією (водним простором) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, землями водного фонду для здійснення аквакультури;

на власність об`єктів аквакультури та продукції аквакультури, а також отримання доходу від їх реалізації;

на проведення робіт з рибогосподарської меліорації водних об`єктів (їх частин), які використовуються для цілей аквакультури.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про аквакультуру» об`єкти аквакультури, які розведені, утримуються та/або вирощуються суб`єктами аквакультури у межах наданих їм відповідно до закону у приватну власність, в користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, у межах належних їм технологічних пристроїв і споруд (рибницький басейн, плавучий рибницький садок тощо) або набуті іншим не забороненим законом шляхом, перебувають у їх приватній власності.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про аквакультуру» рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

Згідно із статтею 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Стаття 46 Водного кодексу України визначає, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Частинами першою, другою статті 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Процедура видачі юридичним і фізичним особам (далі - водокористувачі) дозволів на спеціальне водокористування врегульована статтею 49 Водного кодексу України та Порядком видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 321 (далі - Порядок № 321).

Так, приписи статті 49 Водного кодексу України встановлюють, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем заяви про одержання (переоформлення, одержання дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів, а також видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) їй цього дозволу здійснюються в паперовій або електронній формі.

Для одержання дозволу на спеціальне водокористування юридична або фізична особа, фізична особа - підприємець звертається до органів, зазначених у частині другій цієї статті, із заявою, до якої додаються: обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення; опис та схема місць забору води та скиду зворотних вод; нормативи гранично допустимого скидання (гдс) забруднюючих речовин у водні об`єкти із зворотними водами (з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо); затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (для підприємств та організацій житлово-комунального господарства, суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, житлово-експлуатаційних підприємств та організацій); копія правовстановлюючих документів на водні об`єкти (для орендарів водних об`єктів).

Аналогічний перелік документів також визначений у пункті 3 Порядку № 321.

Статтею 49 Водного кодексу України передбачено, що зазначений перелік документів є вичерпним.

Пунктом 2 Порядку № 321 визначено, що дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами Держводагентства, а у разі використання води водних об`єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - Держводагентством (далі - дозвільні органи).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 321 встановлено, що дозвіл підписується посадовою особою Держводагентства (згідно з розподілом функціональних обов`язків) в електронній формі з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа або інших засобів електронної ідентифікації, що забезпечують аналогічний рівень довіри до засобів електронної ідентифікації відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Отже, зі змісту наведених норм права вбачається, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається уповноваженим органом за процедурою, встановленою статтею 49 Водного кодексу України та Порядком № 321.

Законодавець встановив, що видача дозвільного документу здійснюється за заявою зацікавленої особи, до якої надається вичерпний перелік документів, серед яких міститься копія правовстановлюючих документів на водні об`єкти (для орендарів водних об`єктів).

Окрім цього, дослідивши вказані вище положення, судом встановлено, що відповідно до норм Водного кодексу України, Порядку № 321, Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №393 «Про затвердження Положення про Державне агентство водних ресурсів України» єдиним уповноваженим органом на видачу, переоформлення, припинення дії (відкликання, визнання недійсним) дозволів на спеціальне водокористування є Державне агентство водних ресурсів України (Держводагенство).

Суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України не передбачено іншого (альтернативного) суб`єкта дозвільної діяльності, до повноважень якого б належало право на видачу дозволів на спеціальне водокористування.

Згідно зі статтею 76 Водного кодексу України робота водогосподарських систем (водосховищ, каналів та інших зв`язаних між собою водних об`єктів) регулюється шляхом встановлення відповідних режимів для кожного водного об`єкта системи з урахуванням прогнозу водності.

Режими роботи цих систем встановлюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, на підставі правил експлуатації водних об`єктів з урахуванням екологічних вимог та інтересів всіх водокористувачів.

Відповідно до статті 78 Водного кодексу України водокористувачі, які експлуатують споруди штучних водних об`єктів і водогосподарських систем, зобов`язані дотримуватися встановлених режимів їх роботи.

Окрім цього, пунктом 31 спірного Договору встановлено, що до обов`язків орендаря,зокрема, належить:

- одержати дозвіл на спецводокористування;

- виконувати приписи, рекомендації і вказівки Сумського обласного виробничого управління водного господарства, інших контролюючих органів, дотримуватись щорічного режиму роботи водного об`єкту та звітувати про використання води за формою державної статистичної звітності 2-ТП не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним кварталом.

Так, судом встановлено, що Позивачем до матеріалів позовної заяви надано дозвіл на спеціальне водокористування від 31.08.2021 №80/СМ/49д-21, видане Державним агентством водних ресурсів України, метою водокористування відповідно до якого є рибогосподарські потреби поповнення за рахунок скиду; рибогосподарські потреби поповнення за рахунок фільтрації та випаровування (а.с. 53-58 т. 1).

Разом з тим, серед іншого, вказаним дозволом на спеціальне водокористування встановлені допустимі обсяги скиду та фактичні обсяги скиданні зворотних (стічних) вод для випуску №1: категорія зворотних (стічних) вод з рибогосподарських ставків; за межами с. Микитівка, Шосткинський район та для випуску №2: категорія зворотних (стічних) вод з рибогосподарських ставків; за межами с. Дорошівка, Шосткинський район.

За пунктом 6 умов спеціального користування зазначеного вище дозволу від 31.08.2021 №80/СМ/49д-21 здійснення спеціального водокористування можливо виключно за наявності договору оренди водного об`єкту, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Строк дії дозволу на спеціальне водокористування від 31.08.2021 №80/СМ/49д-21: з 31.08.2021 року по 31.08.2024 року.

Водночас, судом встановлено, що режим роботи для водного об`єкта на 2021 рік до матеріалів справи Позивачем не надано.

28.09.2021 Договір оренди землі, з розташованим на ній водним об`єктом від 26.04.2011, враховуючи пункт 7 спірного Договору, яким передбачено укладення останнього на 10 років, та дату його державної реєстрації у відділі Держкомзему у Ямпільському районі Сумської області 28.09.2011 за №5925600040000272, припинив свою дію. Дана обставина встановлена в рішенні Господарського суду Сумської області від 04.11.2021 у справі №920/73/21, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Окрім цього, суд звертає увагу, що рішенням Господарського суду Сумської області від 04.11.2021 у справі №920/73/21 зобов`язано Фізичну особу-підприємця Мошу Ларису Вікторівну (юридична адреса: АДРЕСА_2 ; фактична адреса: АДРЕСА_3 ; рнокпп НОМЕР_1 ) повернути Шосткинській районній державній адміністрації (41100, Україна, Сумська область, м. Шостка, вул. Свободи, буд. 54; код ЄДРПОУ 23640854) за актом приймання-передачі земельні ділянки (водний об`єкт та прибережну захисну смугу навколо водойми) для рибогосподарських потреб із земель водного фонду колишньої Микитівської сільської ради (на даний час - Свеської селищної ради) за межами населеного пункту загальною площею 53,0132 га, в тому числі: сільськогосподарських земель 4,2977 га, з них: пасовищ 4,2977 га; лісів та інших лісовкритих площ - 0,7270 га, з них: чагарників - 0,7270 га; забудованих земель - 1,0478 га, з них під гідротехнічними спорудами - 0,3687 га; заболочені землі - 12,2582 га, з них низинні - 12,2582 га; води 34,6825 га, з них під ставками - 34,6825 га., які ФОП Моша Л.В. орендувала згідно договору оренди від 26.04.2011, укладеного з Ямпільською районною державною адміністрацією Сумської області і зареєстрованого 28.09.2011 у відділі Держкомзему у Ямпільському районі Сумської області за № 5925600040000272.

Водночас, Позивачем акту приймання-передачі (повернення) означеної земельної ділянки (водного об`єкту) на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 04.11.2021 у справі №920/73/21 або будь-яких інших належних доказів на підтвердження факту повернення земельної ділянки, яка була об`єктом оренди відповідно до умов спірного Договору, до матеріалів позовної заяви не надано.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що Позивачем заявлено вимогу про стягнення в солідарному порядку грошових коштів з Відповідачів у якості матеріальної шкоди.

Вказане було підтверджено й самим представником ФОП Моші Лариси Вікторівни в судовому засіданні 20.11.2025 під час розгляду справи №920/1203/24 по суті.

Як вказує Позивач та підтверджується матеріалами справи, 18.08.2021 довіреною особою ФОП Моші Лариси Вікторівни було надано до Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області заяву від 18.08.2021, б/н (вх.№229-М від 18.08.2021), відповідно до змісту якої, у зв`язку з обставинами по блокуванню спуску води ініціативною групою членів громади та пошкодженням гідроспоруд, які призвели до неможливості здійснення скиду води та вилову риби, ФОП Моша Лариса Вікторівна просить підтримки Відповідача 2 та не перешкоджати восени цього року скиду води, за наявності необхідних на це документів, з метою вилову та реалізації майна (риби) підприємця.

У зв`язку з відсутністю відповіді від Відповідача 2 щодо результатів розгляду заяви від 18.08.2021, б/н (вх.№229-М від 18.08.2021), довіреною особою Позивача 28.09.2021 було надано до Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області заяву від 28.09.2021, б/н (вх.№247-Ш від 28.09.2021) з проханням розглянути попередньо подану заяву ФОП Моші Лариси Вікторівни від 18.08.2021, б/н щодо скиду води для вилову риби та погашення з цих коштів заборгованості з орендної плати, обстеження гідровузла та виконання необхідних ремонтних робіт для передачі ФОП Мошою Ларисою Вікторівною за актом прийому-передачі водного об`єкта з гідроспорудою селищній раді.

За результатами розгляду вказаних вище заяв, Відповідачем 2 листом від 04.10.2021 №02-22/279-М було повідомлено Позивача про закінчення терміну дії спірного Договору, а тому на даний час ФОП Моша Лариса Вікторівна не має права господарювати на водному об`єкті, тим паче скидати воду.

Таким чином, у зв`язку з відмовою Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області надати дозвіл на скид води на водному об`єкті для вилову Позивачем риби, останньому була завдана майнова шкода у вигляді вартості риби, що залишилась у водоймі, яка розміщена на земельній ділянці, власниками якої є Відповідачі.

На підтвердження заявленої до стягнення грошової суми матеріальної шкоди внаслідок набуття Відповідачами вирощеної риби у водному об`єкті, Позивачем надано до позовної заяви копію звіту ПП ЕОФ «Апекс» про розмір збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил риболовства та охорони водних живих ресурсів від 30.12.2023 року розмір збитків, заподіяних рибному господарству з водного об`єкту (ставок площею водного дзеркала 34,6825 га) на території Микитівської сільської ради Шосткинського (колишнього Ямпільського) району Сумської області станом на 01.10.2021 рік.

Так, згідно з вказаним вище звітом розмір реальних збитків включає лише прямі збитки (інші шкоди відсутні) і складає (без урахування ПДВ) 2 586 800,00 грн.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.12.2019 (справа № 917/1739/17), Суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

За приписами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Загальні положення щодо відповідальності за завдано майнову шкоду встановлюються статтею 1166 ЦК України відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи те, що відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника. Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на Позивача.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що обгрунтування наявної матеріальної шкоди, завданої ФОП Моші Ларисі Вікторівні внаслідок протиправних дій Відповідачів, зводиться виключно до посилання Позивача на відмову Свеською селищною радою Шосткинського району Сумської області Позивачу у наданні дозволу на скид води на водному об`єкті, який розташований на спірній земельній ділянці, у зв`язку з закінченням терміну дії Договору, про що свідчить лист Відповідача 2 від 04.10.2021 №02-22/279-М.

Як вже було зазначено судом вище, відповідно до вимог ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Так, приписи статті 49 Водного кодексу України встановлюють, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Окрім цього, згідно зі статтею 76 Водного кодексу України робота водогосподарських систем (водосховищ, каналів та інших зв`язаних між собою водних об`єктів) регулюється шляхом встановлення відповідних режимів для кожного водного об`єкта системи з урахуванням прогнозу водності.

Режими роботи цих систем встановлюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, на підставі правил експлуатації водних об`єктів з урахуванням екологічних вимог та інтересів всіх водокористувачів.

Відповідно до статті 78 Водного кодексу України водокористувачі, які експлуатують споруди штучних водних об`єктів і водогосподарських систем, зобов`язані дотримуватися встановлених режимів їх роботи.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про аквакультуру» до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері аквакультури належать:

участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних програм розвитку аквакультури;

надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановленихЗемельним кодексом України;

здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Стаття 12 Закону України «Про аквакультуру» визначає, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать:

надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановленихЗемельним кодексом України;

здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Отже, приписами чинного законодавства України не встановлено обов`язку місцевих державних адміністрацій та сільських, селищних, міських рад при здійсненні ними владних управлінських функцій з розпорядження землями державної та комунальної власності на видачу дозволів на спеціальне водокористування та встановлення режимів роботи водних об`єктів.

Суд наголошує, що відповідно до норм Водного кодексу України, Порядку № 321, Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №393 «Про затвердження Положення про Державне агентство водних ресурсів України» єдиним уповноваженим органом на видачу, переоформлення, припинення дії (відкликання, визнання недійсним) дозволів на спеціальне водокористування та встановлення режимів роботи ставків, наданих у користування на умовах оренди, є Державне агентство водних ресурсів України (Держводагенство).

При цьому, на думку суду, вилучення рибних ресурсів з водного об`єкта, право власності на які виникло у Позивача під час господарського використання водних об`єктів на підставі Договору оренди земельної ділянки водного фонду та водного об`єкта, можливе не лише шляхом зміни режиму роботи водного об`єкта (пониження рівня води), а також і шляхом вилову риби у спосіб, не пов`язаний з пониженням рівня води водних об`єктів.

Інших доводів в обґрунтування наявності матеріальної шкоди у вигляді збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діяннями Відповідачів і завданими збитками, Позивачем не надано.

Окрім цього, до матеріалів справи Позивачем не надано доказів вчинення інших дій, спрямованих на вирішення питання щодо повернення Відповідачами чи іншою особою належного йому майна (риби) до/після закінчення строку дії спірного Договору.

Водночас, суд вказує, що у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Позивача про стягнення в солідарному порядку з Шосткинської районної державної адміністрації та Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області грошових коштів у сумі 2 586 800 грн 00 коп. в якості відшкодування матеріальної шкоди.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на Позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Фізичної особи підприємця Моши Лариси Вікторівни до Шосткинської районної державної адміністрації та Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області про стягнення 2 586 800 грн 00 коп. відмовити.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 01.12.2025.

СуддяС.В. Заєць