Рішення

від 15.01.2008 по справі 4/264-4403(7/12-185(5/18-307)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/264-4403(7/12-185(5/18-307)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2008 р.Справа № 4/264-4403(7/12-185(5/18-307)

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

За позовом: Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту України в особі Державного територіально –галузевого об'єднання „Львівська залізниця”, її відособленого структурного підрозділу Тернопільської дирекції залізничних перевезень, м. Тернопіль, пр. Ст. Бандери, 6.

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Збараж-цукор”, м. Збараж, вул. Кармелюка, 1, Тернопільської області.

відповідача 2: Тернопільської митниці, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38.

відповідача 3: Чопської митниці, м. Чоп, пл. Європейська, 7, Закарпатської області.

відповідача 4: Департаменту аналізу ризиків та аудиту Держмитслужби України, м. Київ, вул. Тарасівська, 15-а.

відповідача 5: Товариства з обмеженою відповідальністю „СІНТЕК”, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, Полтавської області.

За участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Управління Державного казначейства в Тернопільській області, м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 39.

2. Управління Державного казначейства в Закарпатській області, м. Ужгород, вул. П. Мирного, 2а.

про  стягнення 111 254грн.76 коп. заборгованості

За участю представників сторін:

позивача: начальник юридичного сектору Тарарук Л.Р., довіреність №НЮ-16 від 01.01.08р.

відповідача 1: представник Кудінова Т.І., довіреність №9 від 10.09.07р.

відповідача 2: начальник юридичного сектору Галіян І.М., довіреність №18/1-1271 від 26.02.07р.

відповідача 3: начальник юридичного відділу Шишола Є.П., довіреність №1/42-3128 від 30.07.07 р.

відповідача 4: не з'явився.

відповідача 5: не з'явився.

третьої особи 1: головний спеціаліст-юрисконсульт Ченяківський В.Р., довіреність №24 від 09.01.08 р.

третьої особи 2: не з'явився.

Суть справи:

В судовому засіданні представникам сторін та третій особі роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Тернопільський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту України в особі Державного територіально - галузевого об'єднання „Львівська залізниця”, її відособленого структурного підрозділу Тернопільської дирекції залізничних перевезень, м. Тернопіль звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю „Збараж-цукор”, м. Збараж, вул. Кармелюка, 1, Тернопільської області, відповідача 2 - Тернопільської митниці, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38, відповідача 3 - Чопської митниці, м. Чоп, пл. Європейська, 7, Закарпатської області, відповідача 4 - Департаменту аналізу ризиків та аудиту Держмитслужби України, м. Київ, вул. Тарасівська, 15-а, відповідача 5 - Товариства з обмеженою відповідальністю „СІНТЕК”, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, Полтавської області, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1 - Управління Державного казначейства в Тернопільській області, м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 39; 2 - Управління Державного казначейства в Закарпатській області, м. Ужгород, вул. П. Мирного, 2а, про стягнення 111 254грн.76 коп. заборгованості за затримку вагонів на прикордонній станції.

Заявлені вимоги прокурор обґрунтовує тим, що 9, 11, 12, 13 серпня 2004 року на прикордонній станції Чоп Львівської залізниці для проведення митного огляду був затриманий вантаж (цукор-пісок), який відправлений ТзОВ „Збараж-цукор” в 57 вагонах на адресу „САRСО SLОVАКІА”.

Після закінчення проведеного митного огляду 16,17,19 серпня 2004р. дані вагони з вантажем (цукор-пісок) відправлені вантажоодержувачу, тобто вивезені за межі України.

За час затримки даних вагонів для митного огляду станцією Чоп складені акти загальної форми № 118 - за затримку 5 вагонів; № 120 -24 вагонів, № 124 - 8 вагонів; № 125 -10 вагонів і нараховані наступні  платежі:

-          за користування вагонами –19611 грн. 80 коп.;

-          збір за зберігання вантажів –65472 грн. 00 коп.;

-          за телеграфне повідомлення 419 грн. 50 коп.;

-          за маневрову роботу –1065 грн. 60 коп.;

-          за охорону - 5187 грн. 50 коп.;

-          за накладення пломб - 908 грн. 90 коп.;

-          за переважування –47 грн. 00 коп.,

всього на загальну суму 92712 грн. 30 коп., а разом з ПДВ –111254 грн. 76 коп., які позивач просить стягнути з відповідача, посилаючись на те, що в порушення ст.11 „Соглашения о  международном железнодорожном грузовом сообщении” (СМГС), учасником якого є Україна, відповідачем в залізничних накладних в графі 23 не зазначена інформація про долучення до накладних довідок Центральної митної лабораторії про результати дослідження проб давальницької сировини та готової продукції, що стало причиною призупинення пропуску вагонів з вантажем для проведення митних процедур шляхом узяття проб вантажу, а якщо перевезення вантажу затримується внаслідок того, що долучені до накладної і вказані в гр. 23 залізничної накладної документи є недостатніми чи неправильними, то за час затримки з відправника стягуються штрафи і збори, передбачені внутрішнім законодавством.

У поданому 14.12.2007р. відзиві на позовну заяву за №479-юр від 14.12.2007р. відповідач 1 –ТОВ „Збараж-цукор” проти позовних вимог заперечив, пояснивши, що затримка вагонів на станції Чоп виникла не з вини вантажовідправника, а тому останній не може нести відповідальність згідно п. 2 ст. 11 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення.

Відповідач 2 –Тернопільська митниця 14.12.2007р. подала суду пояснення по справі №б/н від 13.12.2007р. та просила врахувати при розгляді цієї справи факти, встановлені в ухвалі господарського суду від 05.10.2007р. у справі №7/12-185(5/18-307).

17.12.2007р. третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2 - Управління Державного казначейства в Закарпатській області подало суду клопотання за №12-15/3761 від 10.12.2007р. про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач 3 –Чопська митниця у поданому 08.01.2008р. поясненні по справі за №1/40-5600 від 25.12.2007р. та її представник в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що причиною затримки вагонів при здійсненні їх митного контролю стало проведення митницею процедури відібрання проб цукру, виготовленого з давальницької сировини та надання їх для дослідження до Центральної митної лабораторії за завданням Центрального бюро аналізу та аудиту. При розгляді цієї справи просить врахувати факти, встановлені в ухвалі господарського суду від 05.10.2007р. по справі №7/12-185(5/18-307).

Представники Департаменту аналізу ризиків та аудиту Держмитслужби України та ТОВ „СІНТЕК” в судові засідання не з'явилися, додаткових заяв чи клопотань не подали, хоча про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалами від 24.10.2007р., від 30.11.2007р., від 14.12.2007р. та від 24.12.2007р.

Розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України, відкладався на 14.12.2007р., на 24.12.2007р.  та на 15.01.2008р. для надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.

Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

- 13.02.2004р. між фірмою „Madison Avenue Financial Group LLG” (США, Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Сінтек” (Україна, Виконавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №1302/04 із змінами та доповненнями, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов'язання:

- Замовник надає давальницьку сировину цукор - сирець в кількості 18828,77 метричних тонн, а Виконавець зобов'язується її переробити на цукрових заводах України і поставити цукор - пісок білий в кількості 18075,6 метричних тонн (доповнення до договору № 1/5 від 04.07.2004р.) на умовах EXW, що згідно „Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів„ (підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953р., у редакції 1990р. та застосовуються згідно Указу Президента України від 04.10.1994р. № 567/94 „Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів”, далі Правила Інкотермс) означає: „франко –завод”, зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару у розпорядження покупця в зазначений у договорі пункт. Таким пунктом, згідно п. 5.1. даного контракту є станція Збараж Львівської залізної дороги (внесено зміни додатком до договору № 1/7 від 16.07.2004р.). При цьому продавець несе всі витрати і збори по товару до моменту, коли товар наданий у розпорядження покупця, який в свою чергу відшкодовує їх продавцю;

- на виконання умов цього контракту, ТзОВ „Торгово-промислова компанія „Сінтек” (Замовник) уклало 11.03.2004 року договір №11-03-Збараж з Товариством з обмеженою відповідальністю „Збараж-цукор” (Виконавець), згідно якого виконавець зобов'язався здійснити операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, а саме прийняти цукор –сирець, переробити його на цукор –пісок білий та відвантажити по реквізитах наданих ТзОВ „Сінтек” залізничними вагонами на умовах FCA Правил Інкотермс, що означає „франко –перевізник” - зобов'язання Заводу щодо поставки вважаються виконаними після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого ТзОВ „Сінтек”, у погодженому місці або пункті. Таким місцем, згідно пп. 4.1.п. 4 договору, є ст. Збараж Львівської залізної дороги. Поставка вважається завершеною, коли завантажений вагон приймається залізницею або якоюсь особою, що діє від її імені. При цьому, відповідно до п. А.3.(а) Правил Інкотермс, Завод  не має зобов'язань по договору перевезення, оскільки такі зобов'язання має ТзОВ „Сінтек” (п. Б.2. Правил Інкотермс), але може на прохання останнього укласти на звичайних умовах договір перевезення на його ризик і на його рахунок.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме копіями оригіналів накладних, дорожніми відомостями, договори з залізницею уклав Завод за дорученням ТзОВ „Сінтек”. Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони певні юридичні дії, які створюють, змінюють та припиняють цивільні права та обов'язки довірителя. Таким чином, зобов'язаним перед залізницею є ТзОВ „Сінтек”, яке являється декларантом, відправником (експортером) цукру по зовнішньоекономічному контракту та особою відповідальною за фінансове врегулювання питань, які виникають в процесі виконання договору, що також підтверджується даними внесеними в уніфіковані адміністративні документи (вантажно митні декларації №403000004/4/030312, №403000004/4/030313, №403000004/4/030317, №403000004/4/030319, №403000004/4/030323 та №403000004/4/030324).

Матеріали справи свідчать, що Завод виконав зобов'язання по договору №11-03-Збараж, а саме вантаж переданий з супровідними документами та належним чином проведеними платежами залізниці на ст. Збараж Львівської залізниці, про що свідчить календарний штемпель станції відправлення на накладних, який є підтвердженням прийняття вантажу та укладення договору на його перевезення: 03.08.2004р. укладено договір на  перевезення цукру - піску білого в кількості 10-ти вагонів; 06.08.2004р. - на 15 вагонів; 09.08.2004р. - 24 вагони та 10.08.2004р. - 8 вагонів. Оскільки ні прокурор, ні позивач не подали належних доказів та не обґрунтували законодавством, обов'язок Заводу, крім  зобов'язань передбачених договором №11-03-Збараж, нести витрати по перевезенню вантажу від ст. Збараж Львівської залізної дороги і до митного кордону, а тому слід вважати, що вимоги заявлені до нього безпідставно. Посилання позивача на те, що обов'язок ТзОВ „Збараж –цукор” оплатити виконані залізницею роботи та надані послуги під час митного контролю Чопською митницею, випливають з договору №1 від 01.07.2002р. „Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані послуги” є помилковими, так як предметом даного договору є надання Залізницею послуг пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за них Вантажовласнику –ТзОВ „Збараж –цукор”, який не є власником цукру виробленого з давальницької сировини. Відповідно доп.1.4. зовнішньоекономічного контракту власником цукру є фірма „Madison Avenue Financial Group LLG”, функції якої під час митного оформлення цукру, згідно пп. 2.3. п. 2. „Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору” затверджене наказом Державної митної служби України від 22.07.1997р. №340, здійснював декларант –ТзОВ „Сінтек”, на якого покладено обов'язок та відповідальність у повному обсязі як власника, що самостійно переміщує товари через митний кордон України, в тому числі обов'язок відшкодувати витрати понесені перевізником в процесі доставки товару у митний орган призначення. Витрати на такі перевезення відшкодовуються згідно ст. 154. Митного кодексу України у порядку, передбаченому законом, а саме Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та в розмірі встановленому в „Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України і Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів цього Збірника” затвердженого наказом Мінтранс України від 15.11.1999р. № 551.

Як випливає з матеріалів справи, прийнятий до перевезення залізницею цукор в кількості 57 вагонів, зупинений Чопською митницею (митницею призначення) для проведення його митного переогляду: вагони по ВДМ №403000004/4/0303112 від 05.08.2004р. та №403000004/4/030313 від 06.08.2004р. прибули на ст. Чоп 09.08.2004р. (вивезені за межі України - 16.08.2004р.); по ВДМ №403000004/4/030317 від 09.08.2004р. прибули 11.08.2004р. (вивезені –17.08.2004р.); по ВДМ №403000004/4/030319 від 10.08.2004р. прибули - 13.08.2004р. (вивезені –17.08.2004р.); по ВДМ №403000004/4/030323 та №403000004/4/030324 від 11.08.2004р. –15-16.08.2004р. (вивезені –20.08.2004р.). Обґрунтованість дій митниці підтверджується:

- діючим на час здійснення митного контролю, наказом Державної митної служби України „Про посилення контролю за вивезенням окремих видів готової продукції, виготовленої з давальницької сировини” від 27.01.2004р. №53 (далі Наказ №53, втратив чинність на підставі наказу №157 від 10.03.2005р.), відповідно до якого з 16.02.2004р. запроваджено посилений контроль за вивезенням з митної території України окремих видів готової продукції, яку виготовлено з давальницької сировини іноземного замовника, серед яких значиться цукор білий, який класифікується в товарній підкатегорії 1701 99 - інші цукри, згідно Закону України „Митний тариф України” № 2371-III від 05.04.2001р.;

- та вказівками Центрального бюро аналізу ризиків та аудиту (згідно п. 1.1. Положення про Центральне бюро аналізу ризиків та аудиту –є центральна митниця з питань аналізу, ризиків та аудиту, реорганізована в Департамент аналізу ризиків та аудиту на підставі наказу Держмитслужби України від 30.05.2005р. №442) яке діяло в межах наданих йому повноважень, як орган виконавчої влади на якого було покладено контроль за дотриманням митного законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та митними органами та здійснення організаційно контрольних заходів на митній території України. Проведення митного переогляду товару є одним із заходів такого контролю.

На виконання Наказу №53, пп. 4.7. п. 4. Порядку від 30.03.2001р. №231/174, ст.ст. 55, 75. Митного кодексу, Чопська митниця, на підставі інформації отриманої 10.08. та 12.08.2004р. з Центрального бюро аналізу ризиків та аудиту, керуючись „Порядком взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразкам” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002р. №1862, відібрала проби цукру для повторного дослідження на предмет відповідності його природного походження, цукру виготовленому з тростинного цукру-сирцю, з вагонних відправок оформлених ВДМ №№ 403000004/4/030312, 403000004/4/030313, 403000004/4/030317, 403000004/4/030319, про що складено акти від 11.08. та 13.08.2004р., а по ВДМ № 403000004/4/030323 та № 403000004/4/030324 провело контрольне зважування вагонів, у зв'язку з розбіжностями даних зазначених в накладних фактичним даним.

За результатами проведених досліджень Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи, оформлених довідкою експерта Цикало Ж.К. від 13.08.2004р. №3-420 та 18.08.2004р. №3-426, надані проби товару відповідають цукру-піску виробленого з тростинного цукру –сирцю. Даний висновок підтвердив результати досліджень проведених експертами того ж Центрального митного управління Карпенком Т.В., Вороним М.А., Бахматовою А.П. проб цукру відібраних Тернопільською митницею в процесі митного оформлення товару, а саме довідки №3-376, №3-377 від 28.07.2004р., №№ 3-390, 3-391, 3-392 від 03.08.2004р.

Як встановлено в процесі розгляду справи, причиною проведення додаткових досліджень, стало:

1) інформація служби безпеки про наявність достатніх даних про надання Чопській митниці документів, які містять неправдиві дані щодо терміну дії сертифікату відповідності товару, його характеристик та країни походження вантажу;

2) відсутність в переданій Тернопільською митницею електронним зв'язком в Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби України (п. 3.3. „Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення” затверджене наказом ДМС України №771 від 08.12.1998р.) відомостей за ВДМ про проведення аналізу проб цукру. Відповідно до п. 5. „Положення про вантажну митну декларацію” затверджена постановою КМ України від 09.06.1997р., п. 2. „Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації” затверджена наказом ДМС України №561 від 14.10.2002р. (чинна на момент проведення митного контролю вантажу), заповнює декларацію та несе відповідальність за відомості, зазначені в ній декларант. Так, згідно зазначених нормативних актів та п. 10. ст. 2. Закону „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” обов'язковим документом є висновок Торгово –промислової палати України або регіональних торгово –промислових палат про те, що готова продукція вироблена внаслідок переробки давальницької сировини. Як випливає з даних графи 44 ВМД (уніфікований адміністративний документ), в ній зазначений  висновок експерта Б –834. Що стосується цукру виготовленого з давальницької сировини, то згідно Наказу №53 його митне оформлення може бути закінчено тільки після одержання митним органом, у якому зберігається товар, висновку Центральної митної лабораторії, як обов'язкової форми контролю для товарів групи ризику. Матеріалами справи підтверджено, що Тернопільською митницею проведено митне оформлення цукру при наявності таких висновків, а дані не внесені в ВДМ за відсутності прямої вказівки в законодавстві.

Після проведених досліджень, за погодженням Центрального бюро аналізу ризиків та аудиту від 16.08. та 17.08.2004р., якими надано дозвіл на вивезення вантажу оформленого в порядку чинного законодавства Тернопільською митницею, товар пропущено Чопською митницею за межі митної території України, в межах строків встановлених ст. 43 Митного кодексу, спільним наказом Державної митної служби та Державної адміністрації залізничного транспорту України №105-Ц/209 від 08.04.1999р., „Технологічної схеми митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України у вантажних залізничних поїздах і взаємодії структурних підрозділів митного поста „Чоп-залізничний” з станціями Чоп і Батєво Ужгородської дирекції залізничних перевезень” затвердженої наказом Чопської митниці від 03.10.2001р. №420, а саме затримка вагонів у пункті пропуску становила не більше одного тижня.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що в діях посадових осіб Тернопільської та Чопської митниць, Центрального бюро аналізу ризиків та аудиту відсутні порушення порядку проведення митного контролю, додаткові дослідження товару проведено в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В процесі здійснення Чопською митницею вищезазначених процедур, необхідних для переогляду проведеного митного оформлення товару, залізницею понесені додаткові витрати на суму 111254,76 грн., вартість яких підтверджена матеріалами справи і не оспорюється учасниками судового процесу, із яких: 19611,80 грн. –вартість плати за користування вагонами; 65472 грн. –збір за зберігання вантажів; 419,50 грн. –за телеграфні повідомлення; 1065,60 грн. –за маневрову роботу; 5187,50 грн. –за охорону; 908,90 грн. за накладення пломб та 47 грн. за переважування вантажу. Дані витрати перевізника, згідно укладених договорів перевезення у зовнішньоекономічних відносинах та законодавства, що їх регулює, повинен оплатити ТзОВ „Сінтек”, як сторона  договору перевезення.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.08.2005р. у справі №6/145-29/139 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Сінтек” про визнання його банкрутом, затверджено звіт та ліквідаційний баланс банкрута –ТзОВ „Торгово-промислова компанія „Сінтек”. Про ліквідацію товариства повідомлено державного реєстратора Кременчуцької міської ради. Як свідчить довідка управління статистики №09/2-1075 від 27.09.2006р. Головним управлінням статистики у Полтавській області, ТзОВ „Торгово-промислова компанія „Сінтек” 23.08.2005р. вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Приймаючи до уваги, що відповідач 5 - ТзОВ „Торгово-промислова компанія „Сінтек”, який повинен відшкодувати заявлені позивачем вимоги, ліквідований, а тому провадження у справі щодо стягнення з нього 111254,76 грн. заборгованості за затримку вагонів на прикордонній станції підлягає припиненню на підставі п. 6 ст. 80. Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ст. 33 ГПК України –кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами порушення законності Товариством з обмеженою відповідальністю „Збараж-цукор”, Тернопільською митницею, Чопською митницею та Департаментом аналізу ризиків та аудиту Держмитслужби України, а тому в задоволенні позову щодо стягнення з них 111254,76 грн. заборгованості за затримку вагонів на прикордонній станції, господарський суд відмовляє, як безпідставно поданому.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 80 п. 6, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні позову про стягнення 111254,76 грн. заборгованості з:

-          Товариства з обмеженою відповідальністю „Збараж-цукор”, м. Збараж;

-          Тернопільської митниці, м. Тернопіль;

-          Чопської митниці, м. Чоп;

-          Департаменту аналізу ризиків та аудиту Держмитслужби України, м. Київ

відмовити.

2.  Провадження у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „СІНТЕК”, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, Полтавської області 111254,76 грн. заборгованості припинити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "01" лютого 2008 року  через місцевий господарський суд.

          Суддя