Постанова

від 11.01.2008 по справі 6/185-4514

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/185-4514

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" січня 2008 р.Справа № 6/185-4514

 12 год. 25 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

при секретарі судового засідання  Ранецькій Л.А.

Розглянув справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Підволочиському районі, вул. Зелена, 1, смт. Підволочиськ, Тернопільської області, 47800

до відповідача №1: Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль, 46000

відповідача №2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб”, вул. 22 Січня, 7, смт. Підволочиськ, Тернопільської області, 47800

про визнання недійсними господарських зобов'язань.

За участю представників сторін:

          позивача: Свірська А.О.                 

відповідача №1: не з'явився

відповідача №2: Якимів У.М.

Суть справи:

У квітні 2006 року Державна податкова інспекція  у Підволочиському  районі звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш" (відповідач №1) та  Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб" (відповідач №2) про:

- визнання недійсним господарського зобов'язання з продажу та поставки борошна першого сорту в кількості 15 тонн, яке виникло 09.09.2005 року на підставі договору постачання борошна від 03.01.2005 року № 17, укладеного між Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” та  Товариством з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб";

- стягнення з Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш” в дохід державного бюджету кошти  в розмірі 12 794 грн. 94 коп. одержані за борошно першого сорту;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб" в дохід державного бюджету  борошно першого сорту в кількості 15 тонн, а у разі неможливості стягнення в натурі –стягнення його вартості  грошима в розмірі 12794,94 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Вищого господарського суду України від 4 жовтня 2007 року, рішення господарського суду Тернопільської області від 13 липня 2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2006 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд, через необхідність вирішення спору за правилами  Кодексу адміністративного судочинства.

Розпорядженням голови господарського суду Тернопільської області від 31 жовтня 2007 року справу передано на розгляд судді Шумському І.П.

З урахуванням зміни позовних вимог, Державна податкова інспекція  у Підволочиському  районі просила суд:

1. Визнати недійсними:

- господарське зобов'язання з продажу та поставки УПП «Укртехмаш»борошна першого сорту в кількості 15,0000 тон на загальну суму 12794,94 грн.;

- господарське зобов'язання з оплати ТОВ «Надзбруччя хліб»борошна першого сорту в кількості 15,0000 тон на загальну суму 12794,94 грн., які виникли 09 вересня 2005 року на підставі договору про постачання борошна від 03 січня 2005 року №17, укладеного між УПП «Укртехмаш»та ТОВ «Надзбруччя хліб».

2. Стягнути з:

УПП «Укртехмаш»в дохід державного бюджету кошти в розмірі 12794,94 грн. одержані за борошно першого сорту;

ТОВ «Надзбруччя хліб» в дохід державного бюджету борошно першого сорту в кількості 15,0000 тонн, а у разі неможливості стягнення в натурі –стягнути його вартість грошима в  розмірі 12794,94 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що  оспорюване господарське зобов'язання вчинено з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), а  також суперечить інтересам держави і суспільства.

У запереченнях на позов та усних поясненнях його представника, у т.ч. даних у попередніх судових засіданнях, відповідач №2 проти позову заперечив, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Судове засідання, призначене вперше на 14 листопада 2007 року неодноразово відкладалось, в останнє на 11 січня 2008 року.

Представник відповідача №1, участь якого не визнавалась обов'язковою,  в судові  засідання не з'явивлявся, витребувані документи, у т.ч. заперечення проти позову не подав. Причини свого неприбуття суду не повідомив. Направлені на його адресу процесуальні документи, повернулись з відміткою пошти про неможливість вручення у зв'язку з відсутністю адресата. Однак, як вбачається з поданого позову та довідки відділу державних реєстраторів №3152/02-2 від 06 грудня 2007 року, УПП «Укртехмаш»про зміну свого місцезнаходження  органи державної реєстрації  не повідомляло, а від - так направлені ухвали та повістки про виклик, слід вважати врученими, відповідно до вимог ст.40 КАС України.

При даних обставинах, неявка відповідача №1 не перешкоджає розгляду справи по суті, і слухається згідно з приписами ч.2 ст. 128 КАС України, за наявними у ній доказами.

У судовому засіданні, учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, беручи до уваги пояснення, у т.ч. дані у попередніх судових засіданнях представників позивача, відповідача №2, суд встановив наступне:

Гусятинською МДПІ Тернопільської області проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Надзбруччя хліб»за період з 01 липня 2004 року по 31 листопада 2005 року з питань дотримання вимог податковою, валютного та іншого законодавства, за результатами якої 22 березня 2006 року складено акт за №397/23/31273795.

Відповідно до змісту Акту, у період що перевірявся ТОВ «Надзбруччя - хліб»отримало від УПП «Укртехмаш»товарно-матеріальні цінності на загальну суму 393975,72 грн., зокрема 09 вересня 2005 року 15 тонн борошна на суму 12 794,94 грн., в т.ч.  - 2 124.99 грн. ПДВ.

В ході проведення перевірки було направлено запит до Тернопільської ОДПІ для проведення зустрічної перевірки УПП «Укртехмаш», в результаті чого встановлено, що:

Унітарне приватне підприємство "Укртехмаш", м. Тернопіль, зареєстроване як юридична особа, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 16 червня 2004 року.

Відповідно до установчих документів УПП «Укртехмаш», даних державного реєстратора та податкового органу, власником, керівником та головним бухгалтером підприємства є одна особа -  Гнатюк Михайло Євгенович. Кількість працюючих на даному підприємстві складає одна особа –Гнатюк Михайло Євгенович.

За вказані у запиті періоди, виробничих та складських приміщень по даному підприємству не рахується, трудові ресурси відсутні.

Згідно довідки Скалатської міської Ради №1553 від 08 грудня 2005 року, Гнатюк Михайло Євгенович помер, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний запис №20 від 12 липня 2005 року.

Відповідно до відповіді Державного реєстратора від 06 грудня 2007 року №3152/02-2, реєстрація змін до статуту УПП «Укртехмаш»щодо засновника і керівника не проводилась.

З матеріалів справи вбачається, що 03 січня 2005 року між УПП "Укртехмаш" (в особі директора підприємства Гнатюка М.С.) та ТОВ „Надзбруччя - хліб" (в особі директора товариства Паюка М.М.) укладено договір поставки № 17, терміном дії до 31 грудня 2005 року, згідно якого УПП "Укртехмаш" зобов'язалося поставити, а ТОВ „Надзбруччя - хдіб" отримати та оплатити на протязі 2005 року борошно пшеничне вищого ґатунку за ціною 1 120 грн. (без ПДВ) за тонну, борошно першого ґатунку за ціною 958 грн. (без ПДВ) за тонну, борошно другого ґатунку за ціною 791,67 грн. (без ПДВ) за тонну. Договором сторони передбачили, що поставка борошна проводиться згідно заявки погодженої в усній або письмовій формі.

На підтвердження виконання господарської операції проведеної 09 вересня 2005 року, невідома особа від імені продавця (відповідача №1) виписала накладну № 0909-04 від 09 вересня 2005 року та податкову накладну від 09 вересня 2005 року № 28 на суму 12 749.94 грн. (в тому числі ПДВ 2 124,99 грн.).

Покупцем (відповідачем № 2), в свою чергу, підписано накладну № 0909-04 від 09 вересня 2005 року про отримання борошна, оплачено його вартість, а 2124,99 грн. ПДВ віднесено до податкового кредиту, і тим самим зменшено належне до сплати податкове зобов'язання.

Зазначене господарське зобов'язання оспорюється позивачем в судовому порядку.

Відповідача №2 проти позову заперечує, посилаючись на те, що 30 липня 2004 року сторонами було укладено угоду на використання факсимільного підпису Гнатюка М.Є., тому керівництво ТОВ «Надзбруччя хліб», при оформленні первинних бухгалтерських документів на одержане 09 вересня 2005 року борошно, не знаючи про смерть Гнатюка М.Є., документи за його підписом прийняло без застережень.

Крім зазначеного, вказує на відсутність у ЦК України норм, що передбачають санкцію у вигляді стягнення в доход держави коштів одержаних сторонами за угодами, укладеними з метою суперечною інтересам держави, а також на відсутність у позивача повноважень на пред'явлення такого  позову та інше.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 65 ГК України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу; власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів; для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства: керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Відповідач №1 (УПП «Укртехмаш») згідно установчих документів є унітарним підприємством.

Відповідно до ч.4 ст.63 Господарського кодексу України, унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Як вбачається з матеріалів справи, кількість працюючих на УПП «Укртехмаш»становила одну особу, а саме це засновник, керівник, головний бухгалтер зазначеного підприємства - Гнатюк Михайло Євгенович, який згідно довідки Скалатської міської ради помер, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний запис №20 від 12 липня 2005 року.

З моменту державної реєстрації та після дати смерті Гнатюка М.С. зміни до установчих документів УПП «Укртехмаш»щодо засновника не вносились, право управління іншим особам не передавалось.

З врахуванням наведеного, власник, директор і головний бухгалтер відповідача №1 - Гнатюк Михайло Євгенович участі у фінансово-господарській діяльності УПП „Укртехмаш" на час вчинення господарських зобов'язань з продажу, поставки борошна першого сорту не брав, не уповноважував інших осіб на підписання документів, та не міг особисто підписувати накладної, податкової накладної, на підставі яких відповідачами сформовано податковий кредит з податку на додану вартість і податкове зобов'язання. Від його імені зазначені документи - підписано невідомою особою, що свідчить про умисел зі сторони відповідача №1 на вчинення правочину, що суперечить інтересам держави, який направлений на безпідставне отримання прибутків (доходу) та ухилення від сплати податків, зборів, обов'язкових платежів до бюджету та до державних цільових фондів від результатів своєї діяльності.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.207 Господарського кодексу України - господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї зі сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Тому господарські зобов'язання, що виникли з названих правовідносин, підлягають визнанню недійсними з вказаних підстав.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як  таке, що  вчинено  з метою,  яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  то за наявності  наміру  в  обох  сторін  -  у  разі виконання  зобов'язання  обома  сторонами  -  в  доход  держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням,  а  у разі  виконання  зобов'язання  однією  стороною  з  другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного.  У разі наявності наміру лише у однієї із  сторін  усе  одержане  нею  повинно  бути повернено  другій стороні,  а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного  стягується  за  рішенням  суду  в  доход держави (ч.1 ст.208 ГК України).

Крім того, оспорювані зобов'язання, укладені з порушенням їх учасником господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності). Вказана обставина, згідно з  ч.1 ст. 207 ГК України також є підставою для визнання зобов'язань недійсними.

Так, відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 80 ЦК України, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, яка виникає з моменту державної реєстрації та може бути обмежена лише за рішенням суду.

Згідно вимог ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Як передбачено ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч.1 ст. 92 ЦК України).

Виходячи з поняття та ознак унітарного підприємства, враховуючи положення статутних документів відповідача №1, відсутність керівного органу такого підприємства фактично позбавляє його, як суб'єкта господарських відносин, можливості реалізації своїх прав та обов'язків, в тому числі на укладення господарських зобов'язань.

За таких обставин, господарські зобов'язання, учасником яких є УПП «Укртехмаш»слід визнати недійсними і з підстав порушення господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

В частині першій ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені у т.ч. частиною 2 статті 203 цього Кодексу, а саме: особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

З'ясовано також, що судовими рішеннями у справах №№22а-871/07, 9/305-4301, 9/300-4296, які набрали законної сили встановлено обставини відсутності в УПП «Укртехмаш»правосуб'єктності після 12 липня 2005 року (смерті його керівника і власника).

Вказані факти, в силу ч. 1 ст. 72 КАС України, не потребують повторного доведення.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу,  районах  у  містах, міжрайонних та  об'єднаних  державних  податкових інспекцій, і відповідно до пункту 11 якої, вказані органи вправі подавати до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход  держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.11,70,71 КАС України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

За таких обставин, позовні вимоги ДПІ в Підволочиському районі підлягають задоволенню як обґрунтовані і належним чином не спростовані.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАСУ, та зважаючи на  пільги  якими користується позивач щодо сплати державного мита при поданні позову до суду, судові витрати  з відповідачів стягненню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2,3,7-17,70,71,87,89,94,128,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним господарське зобов'язання з продажу та поставки борошна першого сорту, яке мало місце 09.09.2005 року на підставі договору про постачання борошна від 03.01.2005 року №17, укладеного між Унітарним  приватним  підприємством  «Укртехмаш» (м. Тернопіль, вул.Тролейбусна,16, код ЄДРПОУ 33011784, р/р 26009010031100 у 15 відділенні ТУ ЗРД АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надзбруччя хліб»(Тернопільська обл. смт. Підволочиськ, вул.22 січня,7, код ЄДРПОУ 31273795, р/р 26001372896001 у Тернопільській філії КБ «Приватбанк», МФО 338783).

Стягнути з Унітарного приватного підприємства «Укртехмаш»(м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 16, код ЄДРПОУ 33011784, р/р 26009010031100 у 15 відділенні ТУ ЗРД АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Надзбруччя хліб»(Тернопільська обл., смт. Підволочиськ, вул. 22 січня, 7, код ЄДРПОУ 31273795, р/р 26001372896001 у Тернопільській філії КБ «Приватбанк», МФО 338783) –12749,94 грн. одержані за борошно першого сорту.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надзбруччя хліб»(Тернопільська обл., смт. Підволочиськ, вул.22 січня,7, код ЄДРПОУ 31273795, р/р 26001372896001 у Тернопільській філії КБ «Приватбанк», МФО 338783) в доход державного бюджету борошно першого сорту в кількості 15 тонн, а у разі неможливості стягнення в натурі стягнути його вартість грошима в розмірі 12749,94 грн.

Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 24 січня 2008 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя