Ухвала від 25.11.2025 по справі 991/10888/25

Справа № 991/10888/25

Провадження 1-кс/991/10976/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника власника майна ( ОСОБА_3 ) адвоката ОСОБА_4 ,

детектива ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3

про скасування арешту майна

у кримінальному провадженні №52021000000000224 від 27.04.2021

(об`єднаного з кримінальними провадженнями №42022000000001276 від 13.09.2022 і №52023000000000158 від 05.04.2023),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

22.10.2025 до ВАКС надійшло клопотання від 22.10.2022 адвоката ОСОБА_4 (далі-заявник) в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022000000001276, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_6 в судовій справі №991/10888/25 (провадження № 1-кс/991/10976/25).

29.10.2025 слідчий суддя ВАКС ОСОБА_6 заявив самовідвід від участі у цій справі, для розгляду якого на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю ОСОБА_7 в судовій справі №991/10888/25 (провадження №1-кс/991/11229/25).

05.11.2025 ухвалою судді ВАКС ОСОБА_7 в справі №991/10888/25 (провадження №1-кс/991/11229/25) задоволено заяву про самовідвід і відведено слідчого суддю ОСОБА_6 від розгляду справи №991/10888/25 (провадження № 1-кс/991/10976/25).

06.11.2025 на підставі протоколу повторного автоматизованого визначення слідчого судді для розгляду справи №991/10888/25 (провадження №1-кс/991/10976/25) визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 11.11.2025, 18.11.2025, 25.11.2025.

2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.

2.1. Заявник у клопотанні просила: «1. постановити ухвалу, якою скасувати арешт на грошові кошти у безготівковій формі, які розміщені на рахунках ОСОБА_3 в АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714 ), а саме: 19 000 000 грн. на рахунку IBAN НОМЕР_1 ; 1 218 468, 84 грн. рахунку IBAN НОМЕР_2 ; 1 400 580, 83 грн. на рахунку IBAN НОМЕР_3 ; 1 102 886,12 грн. на рахунку IBAN НОМЕР_4 , який накладено ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.05.2023 (справа №991/4463/23 провадження № 1-кс/991/4483/23)»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «23.05.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/4463/23 накладено арешт, серед іншого, на грошові кошти у безготівковій формі, які розміщені на рахунках ОСОБА_3 в АТ «СЕНС БАНК», а саме: 19 000 000 грн. на рахунку IBAN НОМЕР_1 ; 1 218 468, 84 грн. рахунку IBAN НОМЕР_2 ; 1 400 580, 83 грн. на рахунку IBAN НОМЕР_3 ;1 102 886,12 грн. на рахунку IBAN НОМЕР_4 .

Крім цього, цією ж ухвалою було накладено арешт на грошові кошти у безготівковій формі в сумі 23 832, 71 ЄВРО на рахунку ОСОБА_3 у АТ КБ «Приватбанк».

20.12.2023 представник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді ВАКС щодо скасування арешту на вищевказані грошові кошти та майно.

17.01.2024 за результатами розгляду слідчий суддя ВАКС своєю ухвалою скасував арешт лише на грошові кошти у безготівковій формі в сумі 23 832, 71 ЄВРО на рахунку ОСОБА_3 у АТ КБ «Приватбанк».

Крім цього, 21.08.2025 слідча суддя ВАКС ОСОБА_8 своєю ухвалою відмовила у скасуванні арешту на вказані грошові кошти посилаючись на постанову Великої Палати Верховного суду від 16.12.2021 у справі № 11- 164сап21, позицію ЄСПЧ у справі «Проніна проти України» як підставу ненадання у своїй ухвалі детальних відповідей на всі доводи заявника.

Разом з тим посилання у своїй ухвалі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №11-164сап21 як підставу для ненадання у своїй ухвалі детальних відповідей на всі доводи заявника слідчою суддею ВАКС є необгрунтованим, оскільки вказана постанова навпаки про необхідність перевірки всіх доводів сторін у справі…

Вважаю, що ухвала слідчого судді ВАКС від 23.05.2023 підлягає скасуванню в частині накладення арешту на грошові кошти, які належать ОСОБА_3 за наступних підстав.

1. Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, (1) збереження речових доказів та (2) спеціальної конфіскації (п.п. 1- 2 ч.2 ст. 170 КПК України).

У першому випадку - арешт накладається на майно будь-якої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК (ч.3 3 ст. 170 КПК України). Речовими доказами є серед іншого предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, набуті кримінально протиправним шляхом (ч.2 1 статті 98 КПК).

У другому випадку - арешт накладається зокрема на майно третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України (ч.4 ст. 170 КПК України). Зокрема, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; були предметом кримінального правопорушення (п.п. 1, 3 ч.1 96-2 КК України).

Таким чином, в обох випадках для арешту майна необхідно встановити щонайменше зв`язок майна з кримінальним правопорушенням.

Враховуючи заявлені в клопотанні цілі арешту грошових коштів, мотиви оскаржуваної ухвали ключовим є те чи мають кошти, розміщені на банківських рахунках ОСОБА_3 , зв`язок із можливим незаконним збагаченням ОСОБА_9 , який не був підозрюваним на даний час та не є ним після спливу понад 2 років та 5 місяців у кримінальному провадженні №42022000000001276 від 05.04.2023 за ст. 368-5 КК України.

2. У кримінальному провадженні ОСОБА_3 не була підозрюваною на час винесення оскаржуваної ухвали від 23.05.2023. На даний час, тобто понад 2 роки та 5 місяців після накладення арешту на вказані рахунки, підозра ОСОБА_3 також не вручена.

3. На даний час орган досудового розслідування так і не спростував, що на вказаних рахунках знаходяться грошові кошти, які мають законне походження і до накладення арешту на них використовувались виключно для законних розрахунків (цілей).

Фактично в своїй ухвалі від 21.08.2025 якою суддя відмовила у скасуванні арешту суддя взяла на себе виправдання позиції органу досудового розслідування, який за понад 2 роки під час розгляду клопотань про скасування арешту на майно не надав до суду жодних нових доказів необхідності продовження арешту коштів.

5. Кошти на банківських рахунках ОСОБА_3 не мають зв`язку із ОСОБА_10 та з кримінальним правопорушенням за статтею 368-5 КК. Ці кошти не відповідають критеріям речових доказів та не підпадають під випадки спеціальної конфіскації та не є предметом незаконного збагачення.

6. На час накладення арешту суд керувався тим, що арешт майна є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, а лише тимчасово обмежує її право на розпорядження грошовими коштами. Разом з тим накладення арешту на кошти призводить до негативних наслідків, оскільки ОСОБА_3 на протязі понад 2 років та 5 місяців не має можливості користуватися коштами, які мають законне походження. З часу накладення арешту на грошові кошти 23.05.2023 по 15.08.2025 сукупний індекс інфляції становить 120,630 %, тобто грошові кошти розміщені на рахунках ОСОБА_3 знецінились понад у 2 рази!!! (розрахунок проведено на сайті https://calculator.in.ua/). Така знецінка грошових коштів триває і наданий час, що завдає пряму матеріальну шкоду.

7. Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак вони мають бути об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності. В той же час досудове розслідування в кримінальному провадженні триває протягом тривалого часу, ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки під час розгляду клопотань про скасування арешту прокурором не надано нових доказів, як підстави для подальшого втрачання у права особи, в тому числі щодо обмеження права власності. Однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не надає належних доказів щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, який вже триває 2 роки та 5 місяців.Вказане свідчить про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_11 належним їй майном-грошовими коштами на підставі зазначених обставин» із доданими копіями такого: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і ордеру; ухвала слідчого судді ВАКС від 23.05.2023 у справі №991/4463/23 про накладення арешту на майно.

2.2. В судових засіданнях заявник підтримала клопотання і просив таке задовольнити, скасувавши арешт на майно. Також 24.11.2025 заявником надано до суду заяву про долучення до матеріалів справи доказів, що підтверджують здійснення ОСОБА_3 підприємницької діяльності та наявність у неї доходів за періоди з 2023 по 2025 роки.

Детектив НАБУ ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, подавши 27.10.2025 письмові заперечення, де зазначив зокрема таке: «Вважаю, що вказаний арешт накладено обґрунтовано, а також наразі відсутні нові обставини, які б свідчили про відпадання потреби в арешті, тому підстави для скасування арешту майна відсутні. Кримінальне провадження, в якому накладався вказаний арешт, було зареєстрована в ЄРДР за 52023000000000158, після чого об`єднано з провадженнями 42022000000001276, 42021000000000224. Об`єднаному провадженню присвоєно номер 42021000000000224 (копії постанов додаються в додатках №N9 16,17, витяг з ЄРДР в додатку 18).

У кримінальному провадженні, в якому накладено вказаний арешт, встановлені підстави вважати, що державний радник митної служби 1 рангу ОСОБА_9 , який займав посаду заступника Голови Державної митної служби України, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набув активи, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, а саме грошові кошти, об`єкти нерухомого майна, транспортні засоби та інше майно.

Доходи, правомірно отримані ОСОБА_9 із законних джерел, зокрема визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», станом на 31.12.2020 не могли перевищувати 17 386 205,4 гривень, та складалися: з грошових активів в сумі 8 553 008,4 гривень, наявних в нього та в членів його сім і станом на 31.12.2019, шо підтверджується виправленою декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік на ім`я ОСОБА_9 , яка розміщена в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі-декларація), згідно з якою грошові активи ОСОБА_9 та членів його сім`ї становили 1 494 232 гривень, 104 000 євро (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 31.12.2019 становило 2 747 888 гривень), 182 000 доларів США (шо згідно офіційного курсу НБУ станом на 31.12.2019 становило 4 310 888,4 гривень), з отриманих ним та членами його сім`ї доходів за 2020 рік розмірі 8 833 197 гривень, що підтверджується виправленою декларацією ОСОБА_9 за 2020 рік та відомостями податкових органів.

Разом з цим ОСОБА_9 та члени його сім`ї у 2020 році набули у власність активи на загальну суму 15 457 915 гривень, про які він публічно прозвітував у своїй виправленій декларації за 2020 рік, а саме: грошові активи в розмірі 1 1 945 015 гривень, які складались з 2 129 522 гривень, 75 000 євро (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 31.12.2020 становило 2 605 470 гривень), 255 000 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 31.12.2020 становило 7 210 023 гривень), автомобіль MERCEDES-BENZ G 350 D, 2020 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 , вартістю 3 512 900 гривень, який 23.10.2020 ОСОБА_9 придбав для своєї співмешканки ОСОБА_3 (зазначене доводиться протоколом огляду від 16.02.2023 документів з відомостями щодо грошових активів ОСОБА_9 та членів його сім і, обгрунтованим висновком НАЗК від 06.04.2023, декларацією ОСОБА_9 за 2020 рік, копії яких додаються в додатках 1,2,3).

Усвідомлюючи, що вартість цих активів майже дорівнює розміру його законних доходів, ОСОБА_9 вирішив приховати набуття ним інших активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, шляхом їх оформлення як подарунка, шляхом реєстрації права власності на придбане майно на підставних осіб та шляхом придбання об`єктів незавершеного будівництва з відтермінуванням оформлення права власності.

В 2019 році ОСОБА_9 домовився про будівництво будинку площею приблизно 300 кв.м. за 420 000 доларів США на земельній ділянці ОСОБА_3 з кадастровим номером 3222487000:03:001:5376 в с. Ходосівка, Києво-Святошинського району, Київської області, з розтермінуванням оплати за таке будівництво. Після цього він з кінця 2019 року та протягом 2020 року сплачував за це будівництво зазначені кошти (що згідно середньорічного курсу НБУ за 2020 рік склало 11 323 200 гривень), набувши будинок площею 299,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який 24.02.2021 зареєстровано за його співмешканкою ОСОБА_3 .

Окрім цього на початку 2020 року ОСОБА_9 придбав два автомобілі, які оформив на підставних осіб та використовував їх для власних потреб, а саме:

21.02.2020 ОСОБА_9 придбав та оформив у власність свого тестя ОСОБА_12 автомобіль BENTLEY CONTINENTAL GT, 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_7 номерний знак НОМЕР_8 (з 04.02.2022 - НОМЕР_9 ), вартість якого становила не менше ніж 225 000 доларів СІЛА (що згідно офіційного курсу НБУ станом на дату придбання становило 5 507 482,5 гривень),

05.03.2020 ОСОБА_9 придбав та оформив у власність ОСОБА_13 автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200, 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_10 , номерний знак НОМЕР_11 , вартість якого становила 2 557 631 гривень.

Окрім того в травні 2020 року ОСОБА_9 придбав годинник F.P. Journe, вартістю приблизно 58 000 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на дату придбання становило 1 560 542,2 гривень), а в серпні 2020 року годинник Graff, вартістю приблизно 49 500 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на дату придбання становило 1 360 057,05 гривень).

Окрім цього в червні 2020 року ОСОБА_9 оформив як подарунок від свого батька ОСОБА_14 грошові кошти в розмірі 150 000 доларів США, що становило 3 995 505 гривень.

Окрім цього в 2019 році ОСОБА_9 домовився про придбання кількох об`єктів незавершеного будівництва в будинку, який будувався на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:319:0088 по вул, Електриків в м. Києві, шляхом укладення між підставними особами (якими стали ОСОБА_3 та його племінник ОСОБА_15 ) та забудовником ТОВ «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД» (ідентифікаційний код 40039630) договорів купівлі-продажу майнових прав. У такий спосіб ОСОБА_9 оформив придбання об`єкта нежитлової нерухомості площею 277,26 кв. м., двох комор, п`яти паркомісць, загальною вартістю приблизно 23 082 118 гривень, на ім`я ОСОБА_15 , та об`єктів нежитлової нерухомості площею 149,67 кв. м. та 190,23 кв. м., вартістю приблизно 13 342 333 гривні, на ім`я ОСОБА_3 (10.05.2023 на останній об`єкт 190,23 кв. м. зареєстровано право власності за 'ГОВ «ТРИФОНОВА МД», власниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_15 , як на закінчений будівництвом об`єкт зі зміненою площею на 163,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3).

При цьому ОСОБА_9 може вчиняти щодо цього майна дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним, що підтверджується його спілкуванням з представниками забудовника щодо придбання цих об`єктів, підрахунком та обліком ви грат на це придбання, контролем за будівельними роботами, в тому числі візуальним за допомогою технічних засобів відеоспостереження, спілкуванням щодо прискорення будівельних робіт, а також спілкуванням зі своїм племінником ОСОБА_15 , з якого вбачається, що останній виконує роль номінального власника та фактично займається лише доставкою обладнання чи засобів для діяльності медичного закладу по вказівкам ОСОБА_9 (зазначене доводиться протоколами оглядів від 05-06.04,2023 копій мобільних телефонів ОСОБА_9 , витяги з яких додаються додатками №№ 5,6, а також договорами купівлі-продажу майнових прав та інформацією з держресстру щодо об`єкта нерухомості нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3, копії яких додаються додатком № 7)

Після закінчення будівництва зазначених об`єктів нежитлової нерухомості у вказаному будинку, який отримав адресу: АДРЕСА_4, ОСОБА_10 в жовтні 2020 року розмістив медичний заклад «КЛІНІКА ЕСТЕТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ TRYFONOVA M.D.» (з 30.11.2020 вказаний об`єкт взятий на облік в податкових органах як об`єкт оподаткування ТОВ «ТРИФОНОВА МД») та косметологічний кабінет ОСОБА_3 (з 02.08.2022 вказаний об`єкт взятий на облік в податкових органах як об`єкт оподаткування фізичної особи підприємця ОСОБА_3 ). (зазначене доводиться витягами з Інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби України іцодо ФОН ОСОБА_3 та ТОВ «ТРИФОНОВА МД», копії яких додаються додатками №№ 8,9).

З огляду на зазначене на кінець 2020 року ОСОБА_9 набув активи на загальну суму не менше ніж 78 186 783,75 гривень (з них активи на суму 62 728 868,75 гривень він у різний спосіб намагався приховати), маючи в цей же час законні доходи в розмірі 17 386 205,4 гривень.

Отже, вартість набутих на кінець 2020 року ОСОБА_9 активів на 60 800 578,35 гривень або на понад п`ятдесят сім тисяч вісімсот п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи (78186783,75-17386205,4=60800578,35).

Після набуття вказаних активів ОСОБА_9 почав отримувати дохід від зазначеного майна, у тому числі у вигляді платежів на банківські рахунки ОСОБА_3 за надання косметологічних та інших послуг, частина з яких була арештована на рахунках ОСОБА_3 в AT «СЕНС БАНК» ухвалою слідчого судді Вищого анти корупція ного суду від 23.05.2023 у справі № 991/4463/23. (зазначене доводиться протоколами огляду від 19.05.2023 та від 22.05.2023 виписок руху коштів за рахунками ОСОБА_3 , копії яких додаються додатками №№ 10,11)

Процес набуття частини об`єктів нежитлової нерухомості, в яких в подальшому ОСОБА_9 розмістив медичний заклад та косметологічний кабінет ОСОБА_3 , було розпочато приблизно в середині 2019 року, тобто до набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» від 31 жовтня 2019 року № 263-ІХ, але фактично набуто ці об`єкти не раніше, ніж 30. 11.2020 та 02.08.2022 (дати їх реєстрації в податкових органах як об`єктів оподаткування), тобто після набрання чинності цим законом.

Частина майна була придбана в 2021 році відповідно до договору № РЕЛЛ 1-КП/О23 купівлі-продажу майнових прав від 24.11.2021.

Юридичне оформлення прав власності на частину об`єктів площею 163,3 кв м здійснено 10.05.2023, а на решту об`єктів ще не оформлено.

З огляду на зазначене вказані об`єкти нежитлової нерухомості можуть бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, оскільки набуті після набрання чинності Законом України від 31 жовтня 2019 року № 263-ІХ, яким введено кримінальну відповідальність за вказане правопорушення.При цьому ОСОБА_3 було відомо, що вказані гроші є доходом від майна, одержаного внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з огляду на її безпосереднє залучення до одержання цих доходів, її участі в розміщенні медичного закладу іа косметологічного кабінету в набутих ОСОБА_9 приміщеннях, вибору неї цих приміщень та врахування ОСОБА_9 її побажань щодо площі та місця знаходження цих приміщень, здійснення ним контролю над веденням нею господарської діяльності, придбанням обладнання _ (зазначене доводиться протоколами оглядів від 05-06.04.2023 копій .мобільних телефонів ОСОБА_9 , витяглі з яких додаються додатками 5,6) Важливо, що обґрунтованість арешту неодноразово досліджувалася Вищимаитикорупційним судом, про що свідчать ухвали від 05.12.2023, 17.01.2024, 02.05.2024, 21.08.2025 (копії яких додаються додатками 12.13.14.15).

Жодних нових доводів в цьому клопотанні не зазначено… При цьому ОСОБА_3 було відомо, що вказані гроші є доходом від майна, одержаного внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з огляду на її безпосереднє залучення до одержання цих доходів, її участі в розміщенні медичного закладу та косметологічного кабінету в набутих ОСОБА_9 приміщеннях, вибору неї цих приміщень та врахування ОСОБА_9 її побажань щодо площі та місця знаходження цих приміщень, здійснення ним контролю над веденням нею господарської діяльності, придбанням обладнання (зазначене доводиться протоколами оглядів від 05-06.04.2023 копій мобільних телефонів ОСОБА_9 , витяги з яких додаються додатками №№ 5,6)

Важливо, що обґрунтованість арешту неодноразово досліджувалася Вищим антикорупційним судом, про що свідчать ухвали від 05.12.2023, 17.01.2024, 02.05.2024, 21.08.2025 (копії яких додаються додатками №№ 12,13,34,15). Жодних нових доводів в цьому клопотанні не зазначено.»,

із доданими копіями такого: 1. Копія протоколу огляду від 16.02.2023 документів з відомостями щодо грошових активів ОСОБА_9 та членів його сім`ї. 2. Копія обґрунтованого висновку НАЗК від 06.04.2023. 3. Копія декларації ОСОБА_16 за 2020 рік. 4. Копія розпорядження КМУ щодо ОСОБА_9 . 5. Витяг з протоколу огляду від 06.04.2023 з окремими додатками. 6. Витяг з протоколу огляду від 05.04.2023 з окремими додатками. 7. Копії договорів купівлі-продажу майнових прав та інформації з держреєстру щодо об`єкта нерухомості - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . 8. Копія витягу з Інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби України щодо ФОП ОСОБА_3 . 9. Копія витягу з Інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби України щодо ТОВ «ТРИФОНОВА МД». 10. Копія протоколу огляду від 19.05.2023 виписок руху коштів за рахунками ОСОБА_3 . 11. Копія протоколу огляду від 22.05.2023 виписок руху коштів за рахунками ОСОБА_3 . 12. Копія ухвали ВАКС від 05.12.2023. 13. Копія ухвали ВАКС від 17.01.2024. 14. Копія ухвали ВАКС від 02.05.2024. 15. Копія ухвали ВАКС від 21.08.2025. 16. Копія постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 02.06.2023. 17. Копія постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 17.12.2024. 18. Витяг з ЄРДР від 27.10.2025.

Також 19.11.2025 детективом ОСОБА_5 до ВАКС надіслано доповнення до заперечення, де зокрема зазначив таке: «Щодо строку досудового розслідування. Відповідно до чинної редакції ст. 219 КПК України у кримінальному провадженні 52021000000000224 та у кримінальних провадженнях №52023000000000158, 42022000000001276, які об`єднувалися з ним, вони не обчислюються, оскільки про підозру нікому не повідомлялось.

На початку досудового розслідування у кримінальному провадженні 52021000000000224 від 27.04.2021 діяла ч. 2 ст. 219 КПК України в редакції Закону 2617-VIII від 22.11.2018, згідно з якою строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становив вісімнадцять місяців, оскільки у цьому провадженні розслідувався особливо тяжкий злочин, передбачений ч. З ст. 209 КК України.

До спливу цього строку Законом 2137-ІХ від 15.03.2022 доповнено ст. 615 КПК України частиною восьмою такого змісту: «У кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, строк від дати введення до дати скасування або закінчення відповідного стану або заходів не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу».

Після цього Законом 2201-ІХ від 14.04.2022 ч. 8 ст. 615 КПК України викладено в такій редакції: «У кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу».

Указом Президента України 64/2022 від 24.02.2024 в Україні введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, воєнний стан діє безперервно дотепер.

З 24.02.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000224 перестав спливати.

Зазначена норма щодо особливостей обрахування строку під час воєнного стану діяла до прийняття Закону 3509-ІХ від 08.12.2023, яким її виключено разом із ч. 2 ст. 219 КПК України.

З того часу строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000224 не обчислюється.

Отже, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000224 за правилами ч. 2 ст. 219 КПК України в редакції Закону 2617-VIII від 22.11.2018 обчислювався з 27.04.2021 до 24.02.2022 та не перевищив 10 місяців, що на 8 місяців менше граничного строку розслідування особливо тяжкого злочину.

З огляду на зазначене строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000224 не продовжувався та не потребував продовження.

Щодо строку застосування арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

В клопотанні про скасування арешту майна не зазначений закон, відповідно до якого встановлено граничний строк застосування арешту майна, після спливу якого арешт скасовується.

Окрім того такий строк не встановлений в рішенні слідчого судді про накладення арешту.

З огляду на зазначене максимально можлива тривалість арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.05.2023 у справі 991/4463/23, обмежена часовими рамками досудового розслідування до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Тривалість арешту майна понад 2 роки та 6 місяців не визначена серед підстав для скасування арешту майна.

Інших доводів необхідності такого скасування, окрім як його тривалість, в клопотанні не зазначено.

Тривалість арешту майна обумовлена винятковою складністю провадження, множинністю кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, багаторічним періодом їх ймовірного вчинення, великим обсягом процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування.

На даний час арешт майна в повній мірі запобігає можливості його приховування, перетворення та відчуження. Скасування арешту унеможливить застосування до зазначеного майна спеціальної конфіскації. З огляду на зазначене потреба в арешті продовжує існувати» із доданими копіями запиту від 19.05.2023 04/11365-04 та відповіді на нього від 19.05.2025 №04/11371-04, постанови про визначення старшого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, від 29.01.2025.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК передбачений арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження.

Частиною 3 статті 132 КПК визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням

3.2. Відповідно до частини 1 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з частиною 2 статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 4 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 цієї статті (тобто арешту майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 КК України.

Згідно з частиною 10 статті 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна., заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до частини 1 статті 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

3.3. Згідно із частиною 1 статті 174 КПК, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом . Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто учасники кримінального провадження, які подали клопотання про скасування арешту майна, повинні довести окрему або одночасну наявність фактів необґрунтованості накладення такого арешту та/ або відпадіння подальшої потреби в його застосуванні.

3.4. Судом встановлено такі обставини:

23.05.2023 ухвалою слідчої судді ВАКС ОСОБА_8 у справі №991/4463/23 у кримінальному провадженні №52023000000000158 від 05.04.2023 накладено арешт на майно шляхом встановлення заборони відчуження та розпорядження таким майном, а саме: - автомобіль BENTLEY CONTINENTAL GT, 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_12 , номерний знак НОМЕР_9 , власником якого є ОСОБА_12 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2302022632000), власником якого с ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; -нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4. приміщення 4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2732817880000), власником якого є ТОВ «ТРИФОНОВА МД». код ЄДРПОУ 43768871; - майнові права на приміщення в будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:319:0088, збудованого ТОВ «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД» (ідентифікаційний код 40039630), власником яких є ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Накладено арешт на майно шляхом встановлення заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном, а саме: - гроші у безготівковій формі в сумі 23 832,71 євро на рахунку ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , IBAN НОМЕР_13 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; - гроші у безготівковій формі на рахунках ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в AT «СЕНС БАНК», а саме: 19 000 000 гривень на рахунку IBAN НОМЕР_1 ; 1 218 468,84 гривень на рахунку IBAN НОМЕР_2 ; 1 400 580,83 гривень на рахунку IBAN НОМЕР_3 ; 1 102 886,12 гривень на рахунку IBAN НОМЕР_4 , шо обґрунтовувалось зокрема таким: «4.2. Правовою підставою для арешту зазначеного у клопотанні майна є п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України: арешт з метою спеціальної конфіскації майна… 4.8.Отже, слідча суддя зауважує, що на даній стадії кримінального провадження для накладення арешту на майно обставини не повинні бути встановлені на підставі достатності доказів, як того вимагають положення ст. 96-2 КК України, натомість, діє стандарт «достатності підстав вважати», що майно підлягатиме спеціальній конфіскації. 4.9. Так, кримінальне провадження №52023000000000158 здійснюється за ст. 368-5 КК України, за яке відповідно до ст. 96-1 КК України, передбачено застосування спеціальної конфіскації. 4.10. Зі змісту ч. 4 ст. 170 КПК України слідує, що спосіб набуття майна третьою особою (оплатно чи безоплатно, за ціною вищою чи нижчою за ринкову вартість) не с визначальним при вирішенні питання щодо спеціальної конфіскації у такої особи майна. Визначальним є обізнаність цієї особи, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України. .. 4.13 На переконання, слідчої судді, наявні достатні підстави вважати, що майно, визначене у п. 1.1 цієї ухвали підлягатиме спеціальній конфіскації. Адже, матеріалами клопотання підтверджується, що таке ймовірно було одержане внаслідок незаконного збагачення або є доходами від такого майна. 3а змістом ухвали, кримінальне провадження №52023000000000158 здійснюється щодо можливого незаконного збагачення ОСОБА_9 , який будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в період часу з початку 2020 року до кінця червня 2022 року набув активи у вигляді грошових коштів, транспортних засобів, об?єктів нерухомого майна та іншого майна, вартість яких більше ніж на шість тисяч п?ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи… 4.41 .У подальшому на рахунки ОСОБА_3 почали надходити кошти, що є доходами від діяльності облаштованих у названих приміщеннях медичного закладу та косметологічного кабінету, а отже - доходами від майна, одержаного внаслідок вчинення кримінального правопорушення та з огляду на встановлені вище обставини, ОСОБА_3 була обізнана про їх можливе злочинне походження. 4.42. 3окрема, оглядом виписки руху коштів за рахунком ОСОБА_3 IBAN НОМЕР_1 в AT «СЕНС БАНК» встановлено, що 30.03.2023 на вказаний рахунок надійшли кошти в загальній сумі 19 000 000 гривень з її рахунку IBAN НОМЕР_14 в АТ КБ «ПриватБанк», джерелом яких були надходження в період з серпня 2022 року по березень 2023 року за надання косметологічних та інших послуг. Оглядом виписок руху коштів за іншими рахунками ОСОБА_3 в AT «СЕНС БАНК» встановлено, шо на них теж зберігаються кошти, раніше одержані нею за надання косметологічних та інших послуг, а саме: на рахунку IBAN НОМЕР_2 - 1 218 468,84 грн, на рахунку' IBAN НОМЕР_15 - 1 400 580,83 грн, на рахунку IBAN НОМЕР_16 - 1 102 886.12 грн. 4.43..3а встановлених обставин, такі кошти можуть підлягати спеціальній конфіскації…4.46. 3а викладеного, є обгрунтовані підстави вважати, що кошти в сумі 23 832,71 евро, розміщені на рахунку ОСОБА_3 IBAN НОМЕР_13 в АТ КБ «ПРИВАТЕАНК», джерелом походження яких були грошові перекази, здійснені з 24.08.2022 по 16.03.2023 від литовських компаній UAB «Medihub» та UAB «Innovatum», с доходами від майна, набутого внаслідок незаконного збагачення. Отже, можуть бути предметом спеціальної конфіскації. 4.47. Водночас, ОСОБА_3 було відомо про це з огляду на вчинення саме нею дій по вивезенню готівкових коштів з України, обернення їх на безготівкові, придбання за них литовської компанії UAB «Medihub group», якій і належать компанії UAB «Medihub» та UAB «Innovatum» та, відповідно, підконтрольність цих компаній ОСОБА_3 …4.48. Дослідивши матеріали клопотання та беручи до уваги сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вище зазначені дії з придбання рухомого та нерухомого майна, а також операції з коштами були спрямовані на маскування їх походження, слідча суддя доходить висновку, що не накладення арешту на відповідне майно та кошти може призвести до їх приховання, перетворення, відчуження та неможливості подальшої спеціальної конфіскації… 4.50, Виходячи з цих же обставин, арешт на гроші у безготівковій формі в сумі 23 832,71 євро на рахунку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , IBAN НОМЕР_13 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; гроші у безготівковій формі на рахунках ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в AT «СЕНС БАНК», а саме: 19 000 000 гривень на рахунку IBAN НОМЕР_17 ; 1 218 468,84 гривень на рахунку IBAN НОМЕР_18 ; 1 400 580,83 гривень на рахунку IBAN НОМЕР_19 ; 1 102 886,12 гривень на рахунку IBAN НОМЕР_20 , слід накласти шляхом встановлення заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном. …4.54. На переконання слідчої судді, з огляду на достатність підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України, накладення арешту на майно, з метою забезпечення спеціальної конфіскації майна як виду покарання» є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження. …4.56. Водночас. внаслідок арешту коштів ОСОБА_3 шляхом встановлення заборони на їх відчуження, розпорядження та користування ними, вона упродовж певного часу буде обмежена у своїх правомочностях щодо них. що однак є необхідним для виконання завдань кримінального провадження. Попри це» арешт не спричинить блокування можливостей використовувати інші належні їй кошти, а тому таке втручання є пропорційним».

02.06.2023 постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 об`єднано матеріали досудових розслідувань, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2022 за №42022000000001276 та 05.04.2023 за № 52023000000000158, в одне провадження, якому присвоєно №42022000000001276, оскільки «Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2022 за ( №42022000000001276 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, за фактом набуття службовою особою Державної митної служби України активів, вартість яких перевищує законні доходи, зокрема об`єктів нерухомості в Україні, Об`єднаних Арабських Еміратах, транспортних засобів. Також детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.04.2023 за №52023000000000158 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, за фактом набуття службовою особою Державної митної служби України активів, вартість яких перевищує законні доходи більш ніж на 6 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Хоча у цих кримінальних провадженнях не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються розслідування у них, вчинені однією особою (особами)».

05.12.2023 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_18 у справі №991/9228/23 у кримінальному провадженні №52023000000000158 від 05.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_19 , який діє в інтересах власника майна (третьої особи, щодо майна якої вирішене питання про арешт) ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 23 травня 2023 року, оскільки «Слідчим суддею в ухвалі від 23 травня 2023 року була встановлена наявність достатніх підстав вважати, що майно, на яке було накладено арешт та частково зазначене у клопотанні про скасування арешту, підлягатиме спеціальній конфіскації, оскільки ймовірно було одержане внаслідок незаконного збагачення або є доходами від такого майна… Також, адвокатом не було надано будь-яких документів, які б підтверджували те, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_3 , є її доходом від здійснення господарської діяльності або коштами, отриманими від інших осіб у борг. За таких обставин, слідчий суддя погоджується з висновками викладеними слідчим суддею у вказаній вище ухвалі, та вважає, що арешт був накладений обґрунтовано, а в подальшому застосуванні цього заходу потреба не відпала».

17.01.2024 ухвалою слідчої судді ВАКС ОСОБА_8 у справі №991/11030/23 у кримінальному провадженні №42022000000001276 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчої судді ВАКС у справі №991/4463/23 від 23.05.2023 у частині грошей у безготівковій формі в сумі 23 832,71 євро на рахунку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , IBAN НОМЕР_13 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», оскільки «98. Водночас, слідча суддя вважає слушними доводи представників ОСОБА_3 про необґрунтованість арешту грошей у безготівковій формі в сумі 23 832,71 євро на рахунку ОСОБА_3 IBAN НОМЕР_13 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». 99.Так, в ухвалі про арешт майна слідча суддя встановила наявність обґрунтованих підстав вважати, що ці кошти, джерелом походження яких були грошові перекази, здійснені з 24.08.2022 року по 16.03.2023 року від литовських компаній UAB «Medihub group» та UAB «Innovatum», є доходами від майна, набутого внаслідок незаконного збагачення. 100. 3 цього приводу, слідчою суддею під час розгляду клопотання про арешт майна встановлено, що 01.06.2022 ОСОБА_3 уклала акціонерну угоду щодо участі в компанії UAB «Medihub group», дочірніми підприємствами якої є, зокрема, компанії UAB «Innovatum» та UAB «Medihub». Звідси, наявні підстави вважати, що вивезені ОСОБА_3 14.03.2022, 22.04.2022, 22.06.2022 кошти могли були використані нею на сплату акціонерних внесків компанії UAB «Medihub group», які та мала внести з 10.06.2022 по 10.09.2022 загалом у сумі 1 300 000 євро. Відповідні обставини встановлювались слідчим суддею в ухвалі від 02.03.2023 у справі № 991/1872/23, зокрема, слідчий суддя встановив, що відповідні внески ОСОБА_3 сплатила саме за ці кошти до 18.07.2022 та набула у власність 33,7% акцій цієї компанії. 101.Однак, під час цього розгляду представниками ОСОБА_3 надано документальні підтвердження тому, що арештовані грошові кошти надійшли ОСОБА_3 , як фізичній особі - підприємцю внаслідок продажу медичного обладнання литовській компанії UAB «Medihub». 102.Слідчою суддею встановлено, що відповідно до контракту № 1-09.05.2022 від 09.05.2022 ОСОБА_3 мала продати компанії UAB «Medihub» обладнання, яке використовувалось нею на загальну суму 162 000 євро… 103.Висновується, що такий контракт було укладено до підписання ОСОБА_3 акціонерної угоди щодо участі в компанії UAB «Medihub group». 104.3а цим контрактом на рахунок ОСОБА_3 , як фізичної особи - підприємця, НОМЕР_13 16.02.2023 надійшло 9 988 євро, 16.03.2023 - 5 000 євро. 105. 0крім того, ОСОБА_3 , як фізичною особою - підприємцем, здійснювалось постачання компанії UAB «Medihub» фізіотерапевтичних комплексів BTL EMSELLA та ВТЕ EMSCULPT .., за які 24.08.2022 вона отримала 5 000 евро та 24.11.2022 ще 7 000 евро .106. Отже, загалом ОСОБА_3 унаслідок таких господарських операцій на рахунок НОМЕР_13 було отримано 26 988 евро. Із виписки про рух коштів на цьому рахунку висновується, що це були єдині надходження на нього. Проте, з огляду на здійснені витрати, на дату накладення арешту сформувався баланс у розмірі 23 832,71 евро . 107. 3 огляду на зазначене, натепер відсутні підстави стверджувати, що такі активи набуті ОСОБА_3 унаслідок незаконного збагачення відповідно до обставин, викладених в ухвалі слідчої судді про арешт майна. 108. Тому, арешт на ці кошти слід скасувати. 109. Щодо решти арештованого майна, необхідність у його арешті продовжує існувати».

02.05.2024 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_20 у справі №991/2906/24 у кримінальному провадженні №42022000000001276 відмовлено у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_19 про скасування арешту, оскільки «51. Принаймні на цьому етапі кримінального провадження, доводи прокурора видаються слідчому судді переконливішими, що свідчить про те, що підстав для скасування арешту наразі немає. 52 .Слід зауважити, що під час розгляду клопотання, представники власника майна наводили й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя у цій ухвалі. Водночас, розглядаючи це клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження».

27.12.2024 постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_17 об`єднано матеріали досудових розслідувань, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2022 за №42022000000001276 та 27.04.2021 за №52021000000000224, в одне провадження, якому присвоєно №52021000000000224, оскільки «Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2022 за № 42022000000001276 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5 КК України, за фактами набуття службовою особою Державної митної служби України активів, вартість яких перевищує законні доходи, зокрема об`єктів нерухомості в Україні, Об`єднаних Арабських Еміратах, транспортних засобів. Також детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2021 за №52021000000000224 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2 КК України та ч.3 ст. 209 КК України, за фактами внесення службовою особою Державної митної служби України недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік та вчинення нею ж дій, спрямованих на приховування, маскування злочинного походження майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, та яке зокрема знаходиться закордоном. Хоча у цих кримінальних провадженнях не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються розслідування у них, вчинені однією особою (особами)».

21.08.2025 ухвалою слідчої судді ВАКС ОСОБА_8 у справі №991/8359/25 у кримінальному провадженні №52023000000000158, що 02.06.2023 об`єднане з кримінальним провадженням №42022000000001276, згодом 27.12.2024 із кримінальним провадженням під № 52021000000000224, відмовлено в задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчої судді від 23.05.2023 у справі №991/4463/23 у кримінальному провадженні № 52023000000000158, а саме на гроші у безготівковій формі на рахунках ОСОБА_3 в AT «СЕНС БАНК», оскільки «28.Вирішуючи питання арешту майна, слідча суддя установила достатність підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, за яке може бути застосовано спеціальну конфіскацію, а також наявність умов для цього. 29. До того ж, це питання досліджувалось слідчою суддею у межах розгляду клопотання про скасування арешту, поданих представниками ОСОБА_3 раніше, у т.ч. з аналізом банківських документів про рух коштів на відповідних рахунках, за результатами чого не встановимо того, що арешт накладено необгрунтовано або що у арешті відпала потреба. Відповідна ухвала долучена самою представницею, отже вона з нею обізнана. 30. Водночас, представник не навела жодних доводів, які б викликали обґрунтовані сумніви щодо встановленого слідчою суддею. 31. Поряд з цим, не здобуття органом досудового розслідування додаткових доказів на підтвердження злочинності походження арештованого майна, не спростовують того, що в такому заході забезпечення кримінального провадження існує потреба та його застосовано обґрунтовано. 32.Так, КПК України не визначає переліку обставин, за наявності яких потреба у застосуванні арешту майна, як засобу забезпечення кримінального провадження, припиняється. Однак логічне тлумачення відповідної норми, дає підстави зробити висновок, що вказане може мати місце у випадку, коли перестануть існувати підстави, з огляду на які було накладено арешт. 33. Нині ж ці обставини продовжують існувати».

3.5. Відповідно до частини 1 статті 96-1 КК, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 96-2 КК, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Окрім того, частинами 5, 6 статті 96-2 КК визначено, що гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини 1 цієї статті. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів. Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача. Спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В пункті 5.7 рішення Конституційного Суду України від 30.06.2022 № 1-р/2022 у справі №1-22/2020(391/20) щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 96-1, 96-2 Кримінального кодексу України (щодо спеціальної конфіскації) зазначено, що оцінюючи конституційність статей 96-1, 96-2 КК України, Конституційний Суд України виходить з того, що володіння майном, набуте внаслідок вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, визначеного Особливою частиною КК України, не може бути кваліфіковане ні як «визначений законом» порядок набуття права власності на майно (частина друга статті 41 Конституції України), ні як «не заборонена законом» підстава набуття права власності або права добросовісного володіння майном (стаття 328 Цивільного кодексу України). Окрім того, ухвалене судом на підставі приписів КПК України судове рішення (вирок, ухвала) про застосування спеціальної конфіскації є юридичним актом індивідуальної дії, що встановлює факт незаконності та недобросовісності набуття певною особою конкретного майна і також спростовує презумпцію правомірності набуття права власності, встановлену в частині другій статті 328 Цивільного кодексу України. Унаслідок цього саме судове рішення є підставою для вилучення такого майна в особи, стосовно якої може бути застосовано спеціальну конфіскацію згідно з оспорюваними статтями КК України.

3.6. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. В той же час обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96), та будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява № 8793/79).

Суд бере до уваги, що 27.04.2021 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000224 із таким коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366-2 КК: «Особа, обіймаючи посаду заступника керівника центрального органу влади при поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік умисно внесла недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, не відобразивши право власності на ряд об`єктів нерухомості площею 53,67 кв. м., 129,3 кв. м. та 303.8 кв.м., що знаходяться закордоном» (епізод №1), і кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 209 КК: «Особа, обіймаючи посаду заступника керівника центрального органу влади та перебуваючи на державній службі безперервно понад 30 років набула у володіння майно в особливо великому розмірі у вигляді ряду об`єктів нерухомості загальною площею близько 486 кв.м., що знаходяться закордоном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним» (епізод №2).

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) із 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб, та згодом строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, зокрема наразі указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025 (затверджений Законом України №4643-IX від 30.10.2025) продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб до 03.02.2026 включно.

08.03.2022 набув чинності Закон України від 03.03.2022 №2111-IX, яким зокрема запроваджено пункт 2 частини 1 статті 615 КПК (яка визначає особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану) у такій редакції - у разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та якщо відсутня об`єктивна можливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170,173, 189, 233, 234, 235, 245, 247, 248 та 294 цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог глави 37 цього Кодексу за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

22.03.2022 набув чинності Закон України від 15.03.2022 №2137-IX, яким зокрема статтю 615 КПК доповнено новою частиною 8, згідно із якою у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, строк від дати введення до дати скасування або закінчення відповідного стану або заходів не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього кодексу.

01.05.2022 набув чинності Закон України від 14.04.2022 №2201-IX, яким запроваджена нова редакція статті 615 КПК, зокрема й пункту 2 частини 1, згідно з якою у разі введення воєнного стану та якщо відсутня об`єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 цього кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152-156-1, 185, 186, 187, 189-191, 201, 255-255-2, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог статті 37 цього Кодексу за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором) та частини 8 (згідно з якою у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього кодексу.

13.09.2022 у кримінальному провадженні №52021000000000224 внесено відомості до ЄРДР із таким коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК: «за фактом набуття службовою особою Державної митної служби України активів, котрі перевищують його законні доходи, зокрема набуття права власності та користування на об`єкти нерухомості є Україні, Об`єднаних Арабських Еміратах та транспорті засоби» і 05.04.2023 внесено відомості із таким коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК: « ОСОБА_9 , який займав посаду заступника Голови Державної митної служби України, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набув активи, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, а саме грошові кошти, об`єкти нерухомого майна, транспортні засоби та інше майно, у тому числі: готівкові кошти в розмірі 150 000 доларів США, набуття яких оформлено 11.06.2020 як дарунок від його батька ОСОБА_14 ; готівкові кошти в еквіваленті 1 645 551 евро, які його співмешканка ОСОБА_3 вивезла готівкою з України у 2022 році; об`єкти нежитлової нерухомості по вул. Електриків в м. Києві, вартістю приблизно 775 956 евро, з оформленням вказаного майна у власність його племінника ОСОБА_15 та співмешканки ОСОБА_3 ; житловий будинок в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області, вартістю приблизно 420 000 доларів США, з оформленням вказаного майна у власність його співмешканки ОСОБА_3 ; автомобіль BENTLEY CONTINENTAL GT, державний номерний знак НОМЕР_9 , вартістю не менше ніж 225 000 доларів США, який оформлений 21.02.2020 у власність його тестя ОСОБА_21 ; автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, державний номерний знак НОМЕР_11 , вартістю 2 557 631 гривень, який оформлений 05.03.2020 у власність ОСОБА_13 ; годинник F.P. Joume, вартістю приблизно 58 000 доларів США, придбаний ним в травні 2020 року; годинник Graff, вартістю приблизно 49 500 доларів США, придбаний ним в серпні 2020 року».

24.08.2023 набув чинності Закон України від 23.08.2023 №3341-IX, яким знову викладено в новій редакції частину 8 статті 615 КПК, згідно з якою у кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених частиною 2 статті 219 цього кодексу. Окрім того, КПК доповнено пунктом 20-8 розділу XI «Перехідні положення» в такій редакції «20-8. Положення абзацу 2 частини 8 статті 615 цього Кодексу поширюються також і на кримінальні провадження, в яких відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесена постанова про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, від дати введення воєнного стану і до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей обчислення строків досудового розслідування в умовах воєнного стану».

З огляду на вищенаведене, оскільки момент закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000224 від 27.04.2021 (який відповідно до чинної на той час редакції статті 219 КПК становив 18 місяців з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження) припав на 27.10.2022, тобто на час дії воєнного стану, й враховуючи, що жодній особі не було повідомлено підозру, то відтак строк досудового розслідування у такому кримінальному провадженні не спливає з 24.02.2022.

Окрім того, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000224 від 27.04.2021 наразі не спливає, ще з огляду на те, що 01.01.2024 набув чинності Закон України від 08.12.2023 №3509-IX, яким зокрема внесено зміни до частини 1 статті 219 КПК шляхом викладення такої у новій редакції (згідно з якою строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження), виключено частину 8 статті 615 КПК і пункт 20-8 розділу XI «Перехідні положення» КПК викладено в такій редакції «20-8. Положення частини першої статті 219 цього Кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Арешт майна ОСОБА_3 , зокрема коштів на банківських рахунках, накладено винятково з метою забезпечення спеціальної конфіскації, та у слідчих суддів ВАКС на час накладення цього арешту та згодом під час розгляду клопотань про скасування такого, були наявні підстави вважати, що ОСОБА_3 обізнана із обставинами можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК, за наявності ознак, передбачених пунктами 1-4 частини 1 статті 96-2 КК, а саме щодо набуття такого майна прямо чи опосередковано кримінально протиправним шляхом.

Відтак, дослідивши клопотання з доданими матеріалами, суд вважає, що втручання у право власності ОСОБА_3 було пов`язано із здійсненням кримінального провадження щодо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, тому таке обмеження права власності не було свавільним та відповідало вимогам законності із дотриманням справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності особи, тобто відсутні підстави вважати необґрунтованим накладений арешт.

Разом з тим, фактично детективом надано суду лише протоколи оглядів у кримінальному провадженні №52023000000000158 від 19.05.2023 від 05.04.2023 (щодо огляду виписок руху коштів за рахунками ОСОБА_3 в AT «СЕНС БАНК» та АТ КБ «ПриватБанк») і 22.05.2023 (щодо огляду виписок руху коштів за рахунками ОСОБА_3 в AT «СЕНС БАНК»), складені ще до постановлення ухвали слідчої судді у справі №991/4463/23, й не надано жодних доказів того, що з часу накладення арешту у травні 2023 року (тобто вже більш ніж 2,5 роки) органом досудового розслідування взагалі здійснювались би будь-які слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів відповідно до статті 223 КПК, також наразі жодній особі не повідомлено про підозру.

У той же час, суд не бере до уваги надані детективом протоколи оглядів від 16.02.2023 (огляд документів щодо грошових активів та отриманих доходів ОСОБА_9 та членів його сім`ї), від 05.04.2023 і 06.04.2023 (щодо огляду резервної копії мобільного пристрою Apple iPhone 11 Pro Max, серійний номер: НОМЕР_21 , IMEI: НОМЕР_22 (яка була виявлена на накопичувану інформації в моноблоці Apple iMac А1419 EMC 2834 s/п: «C02RD1KEGG7J», вилученому під час обшуку 13.03.2023 року в житлі ОСОБА_9 та ОСОБА_3 ), оскільки такі складені у іншому кримінальному провадженні №52022000000000085 від 26.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 209 КК, не пов`язаного із кримінальним провадженням №52021000000000224 від 27.04.2021 (об`єднаним з кримінальними провадженнями №42022000000001276 від 13.09.2022 і №52023000000000158 від 05.04.2023).

Водночас надані заявником податкові декларації платника єдиного податку-фізичної особи підприємця, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, виписки про рух коштів на банківських рахунках за 2023-2025 роки свідчать про реальне здійснення ОСОБА_3 господарської діяльності з отриманням значного доходу (7 663 607,63 грн. за 2024 рік, 7 263 988,28 грн. за 9 місяців 2025 року).

Таким чином, обмеження права власності ОСОБА_3 шляхом арешту її коштів триває вже понад 2,5 роки, й фактично строк такого є абсолютно невизначеним в часі та може тривати ще роками без жодної перспективи припинення, що у свою чергу нівелює потребу такого, враховуючи, що орган досудового розслідування мав достатньо часу для належного отримання доказів вчинення кримінальних правопорушень.

З огляду на таке, суд висновує, що арешт коштів на банківських рахунках ОСОБА_3 порушує справедливий баланс між її законними інтересами як власника майна та інтересами досудового розслідування й вочевидь порушує розумні строки у кримінальному провадженні, й застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не відповідає принципу пропорційності, що нівелює потребу подальшого арешту майна.

3.7. Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним задовольнити клопотання та скасувати арешт грошей у безготівковій формі на рахунках ОСОБА_3 в AT «СЕНС БАНК», зазначених у резолютивній частині ухвали.

Керуючись статтями 131, 132, 170-174, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити клопотання.

2. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.05.2023 у справі №991/4463/25, в частині арешту шляхом встановлення заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном:

- гроші у безготівковій формі на рахунках ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в AT «СЕНС БАНК», а саме:

19 000 000 гривень на рахунку IBAN НОМЕР_1 ;

1 218 468,84 гривень на рахунку IBAN НОМЕР_2 ;

1 400 580,83 гривень на рахунку IBAN НОМЕР_3 ;

1 102 886,12 гривень на рахунку IBAN НОМЕР_4 .

Ухвала не підлягає оскарженню і набирає законної сили негайно після оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 01.12.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1