Рішення від 28.11.2025 по справі 347/1263/25

Справа № 347/1263/25

Провадження № 2/347/734/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2025 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі :

Головуючої - судді : Крилюк М.І.,

Секретаря : Лазорик Л.В.

Адвоката: Колтановського О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей. Зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи служби у справах дітей Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визначення місця проживання дітей,-

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.

25.07.2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи служби у справах дітей Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визначення місця проживання дітей.

Ухвалою суду від 28.07.2025 року вирішено об`єднати вимоги за первісним позовом та за зустрічним позовом в одне провадження.

Позивач за основним позовом, ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що в 2016 році він одружився з ОСОБА_2 зареєструваши шлюб 22 лютого 2016 року у виконавчому комітеті Стопчатівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської, про що складено відповідний актовий запис за №2.

В шлюбі у них народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сімейне життя з відповідачкою у них не склалося, оскільки вона не намагалася будувати їх сімейні стосунки на почуттях взаємної поваги один до одного та розуміння спільних проблем. Протягом їх спільного проживання відповідачка періодично залишала дітей а в березні поточного року виїхала за кордон на роботу, з того часу вона приїжджала один раз на кілька днів. За наведених підстав просить позов задоволити в повному обсязі.

Вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 , обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 у своєму позові із вимогою про розірвання шлюбу також просить визначити місце проживання обох дітей разом із ним, однак вона звертає увагу, що 21 липня 2025 року у справі № 347/1221/25 Косівським районним судом було винесено рішення про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_5 а відтак в цій частині вимог позов підлягає залишенню без розгляду.

Вона деякий час перебувала за кордоном, у Польщі, де працювала на сезонній роботі а діти перебували в цей період із батьком. Останнім часом у них з відповідачем постійні конфлікти, зокрема, останній маніпулює тим, що забере дітей та вона не матиме змоги з ними бачитись. Фактично зароблені кошти вона відправляла ОСОБА_6 на утримання дітей, оскільки він офіційно не працює. Окрім того відповідач створює перешкоди їй у спілкуванні з дітьми, хоча на час приїзду додому діти перебувають у нормальних відносинах із нею. Просить визначити місце проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із нею а в позові ОСОБА_1 відмовити.

В судовому засіданні позивач за основним позовом - відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 вимоги основного позову підтримав з підстав викладених в позовній заяві , вимоги зустрічного позову заперечив та просив у вказаному позові ОСОБА_2 , відмовити. Пояснив, що він фактично не чинить перешкоди ОСОБА_7 в спілкуванні із дітьми. Із народження і по даний час діти проживають разом із ним. За дітьми він здійснює належний догляд, цікавиться їх успішністю в навчанні. Також діти забезпечені задовільними умовами проживання, мають власну кімнату та всі необхідні речі для навчання та побуту. Матір дітей має можливість навідувати їх, однак враховуючи той факт що ОСОБА_2 не має постійного місця проживання а винаймає житло, то в інтересах дітей є доцільність у визначенні місця проживання саме разом із ним.

Відповідачка за основним позовом та позивачка за зустрічним позовом - ОСОБА_1 вважає вимоги позову ОСОБА_1 безпідставними, не доведеними в судовому засіданні і такими, що не підлягають до задоволення. Вимоги зустрічного позову підтримала із викладених в ньому підстав, який просила задоволити. Пояснила, що на даний час вона забезпечена постійним місцем праці, отримує стабільний заробіток та винаймає житло в м.Коломия. Умови її місця проживання є нормальними а відтак вона бажає, щоб малолітні діти проживали разом із нею. Саме з метою нормального забезпечення умов проживання дітей вона була змушена поїхати на тимчасові заробітки в Польщу, а їх діти в цей час проживали разом із батьком. Вона брала участь в утриманні дітей а саме періодично висилала ОСОБА_8 кошти на їх утримання. Підтримує вимоги зустрічного позову який просить задоволити.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_9 , що брав участь в розгляді справи в режимі відеоконференції , поза приміщенням суду, із власних джерел, вимоги позивачки ОСОБА_7 підтримав із підстав викладених в зустрічній позовній заяві яку просить задоволити в повному обсязі. Пояснив, що на даний час позивачка за зустрічним позовом працює та має стабільний заробіток, має постійне місце проживання та періодично сплачує кошти батькові дітей на їх утримання. Його довірителька має намір забрати дітей до себе де є всі умови для нормального проживання та навчання. Просить зустрічний позов задоволити.

Представник третьої особи служби у справах дітей Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області Заячук М.Б. в судовому засіданні пояснила, що комісією служби у справах дітей було розглянуто питання визначення місце проживання малолітніх дітей сторін у справі. В ході підготовки матеріалів на розгляд комісії вони спілкувались із малолітніми дітьми. Було встановлено, що діти проживають із народження в будинковолодінні батька. На засіданні комісії матір дітей була, пояснювала що вона з метою можливості належного забезпечення гідних умов проживання сім`ї та утримання дітей влаштувалась на роботу в Польщі, де отримує стабільний заробіток, частину якого щомісячно перераховує батькові дітей на їх утримання. При спілкуванні із дітьми було встановлено, що діти хочуть проживати тут разом із батьком та ходити тут до школи, де вони мають друзів та звичне оточення. При обстеженні умов проживання малолітніх дітей було встановлено, що діти мають окрему кімнату, умови проживання задовільні, батько піклується про них. Про успішність дітей в навчальному закладі цікавляться як батько так і мати. Разом із тим враховуючи інтереси дітей комісією було прийнято рішення про можливість визначення місця проживання дітей із батьком так як зміна місця проживання та навчального закладу буде травмою для дітей.

Суд, вислухавши сторони, представника відповідачки-позивачки адвоката Колтановського О.О., що брав участь в розгляді справи в режимі відео конференції із власних джерел, пояснення соціального психолога ОСОБА_10 а також думку малолітніх дітей та вивчивши матеріали справи вважає, що основний позов підлягає до часткового задоволення а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що сторони в справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі із 22 лютого 2016 року який було укладено у виконавчому комітеті Стопчатівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської, про що складено відповідний актовий запис за №2.

Сімейне життя в сторін не склалось, що стало приводом їх звернення в суд із позовними вимогами про розірвання шлюбу.

Як вбачається із долученої до матеріалів справи копії рішення суду від 21 липня 2025 року (а.с.70-72 ) в справі № 347/1221/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу вирішено позов задоволити та шлюб зареєстрований 22 лютого 2016 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у виконавчому комітеті Стопчатівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, за актовим записом №2- розірвати. При реєстрації розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище " ОСОБА_11 ".

Питання про визначення місця проживання малолітніх дітей сторін, судом не розглядалось за відсутністю такої вимоги.

Таким чином враховуючи той факт, що заявлена позовна вимога ОСОБА_1 в частині розірвання шлюбу вже судом розглянута в справі № 347/1221/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, із прийняттям в цій частині вимог рішення суду від 21.07.2025 року, яке набрало законної сили - 21.08.2025 року то аналогічна позовна вимога заявлена ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Долученими до матеріалів справи копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.8, 10) стверджено що в шлюбі в сторін народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як встановлено в судовому засіданні, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, через різні погляди на сімейне життя, протягом останнього часу сторони разом не проживають та не підтримують подружніх відносин.

Позивач стверджує що їх із відповідачкою малолітні діти із народження проживають в його будинковолодінні в АДРЕСА_1 і по даний час разом із ним. Вказаний факт не заперечила в судовому засіданні і сама відповідачка за основним позовом ОСОБА_2 .

Як вбачається із долученого до матеріалів справи Висновку про доцільність визначення місця проживання дітей (а.с.184-185), затвердженого рішенням виконавчого комітету Яблунівської селищної ради №8-8/2025 від17.09.2025 року (а.с.183) вирішено вважати за можливе визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 з батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 за їх фактичним місцем проживання в АДРЕСА_1 . Забезпечити режим спілкування дітей з матір`ю ОСОБА_2 , з урахуванням інтересів дітей нта графіку навчального процесу.

Комісією з питань захисту прав дітей Яблунівської селищної ради було встановлено, що на даний час малолітні діти зареєстровані та фактично проживають з батьком, ОСОБА_5 , у житлі за адресою АДРЕСА_1 , в якому є належні побутові умови для зростання дітей. Мати, ОСОБА_2 , періодично працює за кордоном, на момент розгляду справи перебуває на території України, бере участь у забезпеченні потреб дітей, підтримує зв`язок із навчальним закладом, має намір проживати з дітьми. Однак зареєстроване житло визнано непридатним для проживання. Перебуваючи в Україні ОСОБА_12 проживала в будинку своєї сестри. Винаймати житло ОСОБА_13 не має наміру, оскільки висловлює бажання проживати і працювати у Польщі. Між батьками наявна суперечка, щодо визначення місця проживання дітей, проте обидва- беруть участь у навчальному процесі та демонструють готовність до взаємних поступок. Мати висловлює намір вивезти дітей за кордон для постійного проживання, що викликає категоричне заперечення з боку батька та самих дітей, які , стверджують що, «хочуть проживати дома і ходити до своєї школи».

В судовому засіданні соціальний педагог Стопчатівського ліцею Косівського району ОСОБА_10 пояснила, що діти сторін ОСОБА_3 та ОСОБА_4 навчаються в Стопчатівському ліцеї. Діти завжди відвідують школу, охайні та доглянуті. Як батько так і матір цікавляться успішністю дітей. В період відсутності матері їх батько приводить та забирає дітей із школи. На даний час діти проживають разом із батьком так як мати перебуває на роботі за кордоном в Польщі, однак по приїзду вона завжди навідуються до школи. Вважає що на даний час зміна місця проживання дітей та навчального закладу буде стресовими для дітей, при чому діти висловлюють бажання проживати разом із батьком та навчатись в Стопчатівському ліцеї де мають звичне коло друзів та однолітків.

Судом заслухано думку малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 в присутності батьків та шкільного соціального педагога, який надав пояснення, що проживає в даний час із батьком в с.Стопчатів Косівського району, мати проживає окремо від них протягом останніх кілька місяців. В більшості батько допомагає готуватись до школи та готує їм із сестрою їжу. Хотів би проживати із обидвома батьками, та змінювати навчальний заклад не бажає.

В судовому засіданні малолітня ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 в присутності батьків та шкільного психолога надала пояснення, що проживає із батьком та бабусею в будинку де створені всі належні їм із братом умови. Висловила свою думку про її бажання проживати разом із батьком, змінювати місце проживання та навчальний заклад не бажає.

Довідками Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області за № 447, № 448 від 11.11.2025 року (а.с.198, 199) стверджено, що ОСОБА_1 станом на 11.11.2025 року перебуває на обліку та отримує пенсію в разі втрати годувальника а також отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю дитинства та дітям з інвалідністю. Пенсію призначено довічно.

Суд бере до уваги надані відповідачкою за основним позовом та позивачкою за зустрічним позовом ОСОБА_2 письмові докази в підтвердження факту наявності з 10.11.2025 року в неї місця роботи ТОВ «Стефайно ФЕКТОРІ» , що стверджується довідкою (а.с.206) наявністю тимчасового місця проживання в АДРЕСА_2 , підтвердженням чого є копія договору оренди житлового приміщення терміном на 6 місяців.

Однак враховуючи інтереси дітей, їх думку та бажання проживати разом із батьком а також навчатись в Стопчатівському ліцеї за їх місцем проживання, на даний час є недоцільним змінювати їх місце проживання та навчання.

За наведених підстав суд вважає за доцільне в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи служби у справах дітей Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визначення місця проживання дітей з матір`ю - відмовити.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За змістом частин третьої, четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частин другої, третьої статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (стаття 160 СК України).

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (частина перша статті 161 СК України).

У постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20 (провадження № 61-3587св22) зроблено висновок, що «рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першорядно повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. Норми міжнародного права та національне законодавство не містять положень, які б наділяли одного з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах».

Аналіз наведених норм права, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Отже, визначаючи місце проживання малолітньої дитини з матір`ю, чи батьком, розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків, суд при вирішенні спору надає першочергове значення саме найкращих інтересів дітей .

За змістом статті 19 СК України вбачається, що при розгляді спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з внутрішнього переконання, яке ґрунтується на внутрішній оцінці всіх обставин справи в їх сукупності, та погоджуючись із висновком служби у справах дітей Яблунівської селищної ради а також враховуючи думку соціального педагога Стопчатівського ліцею ОСОБА_10 яка вважає недоцільним зміни місця проживання та навчання дітей, які самі проти цього заперечують. Також враховуючи, що мати не забезпечена постійним місцем проживання, власного житла не має а винаймає житло в м.Коломия за договором оренди терміном на 6 місяців, суд вважає доцільним визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 із батьком, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 за його фактичним місцем проживання по АДРЕСА_1 із наданням матері - ОСОБА_2 можливості безперешкодного, в любий час та зручний для неї спосіб спілкуватися із малолітніми дітьми та брати участь в їх вихованні.

При цьому суд зазначає, що визначення місця проживання дітей не впливатиме на їх взаємовідносини як із батьком так і з матір`ю, оскільки визначення місця проживання дітей з одним із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє від виконання своїх батьківських обов`язків.

Батьки дітей, сторони в справі, які безсумнівно відіграють важливу роль у житті та розвитку дітей, мають право та обов`язок піклуватися про їх здоров`я, стан їх розвитку, незалежно від того з ким вони будуть проживати.

На підставі наведеного, ст. ст. 51, 56, 109 - 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України , суд , -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задоволити частково .

Визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 із батьком, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 за його фактичним місцем проживання по АДРЕСА_1 із наданням матері - ОСОБА_2 можливості безперешкодного, в любий час та зручний для неї спосіб спілкуватися із малолітніми дітьми та брати участь в їх вихованні.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи служби у справах дітей Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визначення місця проживання дітей з матір`ю - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя: М.І. Крилюк