Постанова

від 31.05.2007 по справі 16089-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16089-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 317

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.05.2007Справа №2-16/16089-2006А

За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Завод « Вимпел» (97409, м. Євпаторія, Чорноморське  шосе, 2, тел.  5-55-29 (06569) , р/р 26007485305811 в Євпаторійському відділенні № 485 Кримська  республіканська філія «АКБ» Укрсоцбанк» МФО 324010, ОКПО 14312482)

До відповідача  -  Державної податкової інспекції в м. Євпаторії  ( 97416, м. Євпаторія, вул.. Дм. Ульянова, 2/40)

Про    скасування   рішень

                                                                      Суддя В.А.Омельченко

                                                                      Секретар судового засідання  Хлебнікова Н.С.                                                                                                     

ПРЕДСТАВНИКИ:

21.05.2007 року

Від позивача –  Логутенко Н.В., ю/к, дов. № 201/01 від 09.06.2006 року, Вецько О.В., гол.  Бухг., дов. № 390/01 від 23.10.2006 року

Від відповідача –  Безверха Ю.А. – гол. Держ. под. інспектор, дов. № 3006/10/100 від 19.02.20077 року

31.05.2007 року

Від позивача –  Логутенко Н.В., ю/к, дов. № 201/01 від 09.06.2006 року, Вецько О.В., гол.  Бухг., дов. № 390/01 від 23.10.2006 року

Від відповідача – Липницька Г.Ю., гол. Держ. под. інспектор дов. № 3329/10/100 від 05.03.2007 року

Суть спору -   Позивач ВАТ «Завод  «Вимпел» , м. Євпаторія  звернувся до господарського суду АРК  з позовною заявою до  відповідача  Євпаторійської об'єднаної  Державної податкової інспекції  про  скасування  податкового повідомлення – рішення № 0000402301/0 від 20.02.2006 року по ПДВ в сумі 6923,05 грн. та  штрафні санкції в розмірі 3461,52 грн. всього 10 384,57 грн.  податкового  повідомлення рішення № 0000412301/0 від 20.02.2006 року  про зменшення  суми бюджетного   відшкодування по ПДВ в  розмірі 571,75 грн. та  штрафні санкції в сумі 285,87 грн., а також прохає суд   податкове повідомлення – рішення № 0000392301/0 від 20.02.2006 року  у відношенні  податку на прибуток в сумі 1981,25 грн., та штрафні санкції в сумі 990,62 грн.  всього 2971,87 грн.  скасувати частково  на суму  податку  133,41 грн. та  штраф 66,70 грн., всього 200,11 грн.

Як вбачається з матеріалів справи в ході розгляду  позивачем було   надано доповнення до  адміністративного позову  та заяву про збільшення позовних вимог  відповідно до яких позивач  прохає суд   податкове повідомлення – рішення № 0000392301/0 від 20.02.2006 року   по відношенню  податку на прибуток  в сумі  1981,25 грн., та  штрафні санкції  в сумі 990,62 грн., всього  2971,87 грн.  скасувати   частково   на суму  податку 133,41 грн., та штраф 66,70 грн., всього 200,11 грн., скасувати  податкове  повідомлення – рішення № 0000402301/0 від 20.02.2006 року по ПДВ  в сумі  6923,05 та штрафні санкції в розмірі 3461,52 грн., всього 10384,57 грн., скасувати  податкове  повідомлення – рішення № 0000412301/0 від 20.02.206 року  про зменшення  суми бюджетного відшкодування  по ПДВ в розмірі  571,75 грн., та штрафні санкції   285,87 грн., скасувати  рішення  ДПІ  в м. Євпаторія від 16.03.2006 року № 2489/10/23-1 про зменшення  суми  від'ємного значення  податку на прибуток на 6,6 тис. грн., визнати нечинним  першу податкову  вимогу  від 07.09.2006 року № 1/375/24-0 ДПІ  в м. Євпаторія на суму  основного  платежу  - 11 116,81 грн. та пені  - 62.14, а всього 11 178,95 грн., стягнути з Державного бюджету України   03,40 грн. державного мита та 3 800,00  грн. витрат  зв'язаних з проведенням   судово – бухгалтерської  експертизи.

Ухвалою  господарського суду  АРК від  20.11.2006 року  провадження по справі   було зупинено  у зв'язку з призначенням  по справі судово – бухгалтерської експертизи.

Ухвалою ГС АРК  від 15.03.2007 року  провадження по справі було поновлено  у зв'язку з тим, що  усунені  обставини, що зумовили   зупинення провадження по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  винесені   податкові повідомлення – рішення  та  податкова вимога винесені з порушенням норм чинного законодавства та йому суперечать.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, вважає, що  винесені  податкові повідомлення – рішення повністю відповідають Закону України «Про  податок на додану вартість» та йому не суперечить.

В ході розгляду справи була оголошена перерва судового засідання в порядку ст. 150 КАС України, після закінчення якої  провадження по справі було  продовжено.

   Після  вияснення  усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося  31.05.2007 року.

           Після закінчення дебатів  сторін, суд  виходив   для  ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши  матеріали справи та дослідивши  письмові докази, а також заслухавши  представників сторін, суд, -

                                        В С Т А Н О В И В :

З 18 січня  по 10  лютого 2006 року Євпаторійською  ОДПІ  була проведена планова документальна перевірка з питань дотримання  вимог податкового та валютного законодавства  Відкритим акціонерним товариством «Завод «Вимпел»  за період з 01.10.2004 року по 30.09.2005 року за  результатами якої складено акт  № 21 від 10.02.2006 року   відповідно до якого   донараховано  податку на прибуток  за 2004 рік в сумі 1981,25 грн., донараховано ПДВ в сумі 6923,05 грн.,  зменшено  суму  бюджетного відшкодування  по ПДВ в розмірі 571,75 грн., а також в  акті вказано,  що  підлягає зменшенню сума  від'ємного значення  податку на прибуток за три квартали 2005 року в розмірі 6,6 тис. грн..

Не погодившись з висновками  вказаними в акті  № 21  від 10.02.2006 року  позивач направив  на адресу відповідача  заперечення на акт.

16.02.2006 року  Євпаторійська   Об'єднана  державна податкова інспекція  направила   позивачу  відповідь на заперечення по акту,  та вказує, що  порушення  викладені в акті  перевірки ВАТ «Завод «Вимпел» правомірні, та по матеріалам  документальної перевірки  будуть винесені  податкові повідомлення – рішення.

20.02.2006 року  на підставі  акту документальної перевірки  у відношенні ВАТ «Завод «Вимпел»  визначено  податкове зобов'язання  та  винесені податкові повідомлення – рішення № 0000392301/0 по податку на прибуток в сумі 1981,25 грн., та штрафні санкції в сумі 990,62 грн., всього 2971,87 грн.;  № 0000402301/0 по ПДВ в сумі 6923,05 грн.,  та штрафні санкції в розмірі 3461,52 грн., всього 10384,57 грн.; № 0000412301/0 про зменшення  суми бюджетного  відшкодування по ПДВ в розмірі 571,75 грн. та штрафні санкції  в сумі 285,87 грн.

28.02.2006 року  позивач  подав до Євпаторійської ОДПІ  первинну  скаргу   відповідно до п.п. 5.2.2. ст.. 5  Закону України «Про порядок погашення заборгованості  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III  від 21.12.2000 року.

Рішенням  від  16.03.2006 року № 2489/10/23-1 про результати розгляду  первісної скарги відповідач залишив без змін податкові повідомлення – рішення , а також рішення  про зменшення суми  від'ємного значення  об'єкту оподаткування  податком на  прибуток в сумі 6,6 тис. грн..

Суд розглянувши матеріали справи  приходить до висновку, що позовні вимоги  обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до довідки ЄДРПОУ № 05.3-06-19/137 ВАТ «Завод «Вимпел»  - юридична особа  приватної  форми власності, вид діяльності   по КВЕД – 31.20.1 «Виробництво ( без ремонту)  електророзподільної та контрольної апаратури»

На балансі ВАТ «Завод «Вимпел»  знаходяться  три житлових будинку  які є  об'єктом  державною власністю, що не увійшли до  статутного фонду підприємств при приватизації.  

Підприємство не   включає у склад  квартирної сплати  вартість  послуг  по опаленню та  ГВС житлового фонду.

Відповідно до правил використання  теплової енергії затверджених Наказом  Міністерства енергетики України, Держкомітетом  будівництва, архітектури та житлової політики України від 28.10.1999 року № 307/262  постачальник  теплової енергії  здійснює  розрахунки за споживану   тепло енергію та ГВС тільки з власниками житлових будинків ( в тому числі балансоутримувачами).

Для опалення та ГВС жилфонду, між ЄФ ОП «Кримтеплокомуенерго»  постачальником енергоресурсів  та ВАТ «Завод «Вимпел» балансоутримувачем  за договором ( споживач)  укладений договір  № 627 від 01.10.2000 року на відпуск  та споживання теплової енергії  на об'єкти  житлового  фонду  по встановленим тарифам.

У зв'язку з чим власники квартир  виконують  абонентську плату на розрахунковий рахунок  з  постачальником  енергоресурсів  по  мірі  надходження  абонентської плати від  жильців.

Відповідно до  п.п. 8.2.2. ст.. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97 ВР житлові будинки  як  основний фонд  розподілені в групу 1.

Згідно з абз. 2 п.п. 8.1.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» капітальні активи які підпадають  під визначення групи 1  основних фондів, які не використовуються  в господарської діяльності платника податку  визначені  як «невиробничі фонди». Відповідно до п. 1.32. ст.. 1  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність – будь – яка  діяльність особи, направлена  на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.  Споживання теплової енергії  на житловий  фонд не тягне  за собою  отримання прибутку, оскільки тариф  на відпущену  теплову енергію  встановлюється постачальником  («Кримтеплоенерго») виходячи з вартості  паливно – енергетичних ресурсів.

Відповідно до ст..  3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю  розуміється діяльність  суб'єктів  господарювання  направлена  на  вироблення та  реалізацію продукції, виконання робіт або  надання послуг   вартісного   характеру, що мають  цінову  визначеність.

Згідно до договору № 627  позивач  являється  споживачем  теплової енергії  на житловий фонд,  тому у нього  відсутня  діяльність направлена  на   вироблення та  реалізацію продукції, виконання робіт або  надання послуг   по теплопостачанню. Споживання  теплової енергії не являється  господарською діяльністю.

Однак,  відповідач  споживання теплової енергії  на   об'єкти  житлового фонду  розцінює  як  господарську діяльність ВАТ «Завод «Вимпел», що являється порушенням  п.п. 8.2.2., п.п. 8.1.4 ст. 8, п. 1.32 ст. 1 Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств». Також,  відповідно до  п. 4.1.1. ст.. 4 Закону України № 283/97 –ВР передбачено  валовий  доход включає  загальні доходи від продажу  товарів, послуг) однак, як  вказано вище   позивач не здійснює  продажу теплової енергії, а  являється  споживачем.

Тому виходячи  з вищевикладеного,  необґрунтовано  вказувати на те, що  позивачем  порушені вимоги  п.п. 4.1.1 ст. 4 Закону №  283/97-ВР.

Відповідно до п.п. 5.1, п.п. 5.2.1   ст.. 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати  виробництва та обігу -  це сума  будь – яких витрат  платника податку  у грошовій матеріальній  або нематеріальних формах, здійснюваних  як компенсація вартості  товарів         (робіт послуг), які придбаваються ( виготовляються) таким  платником податку для їх подальшого використання  у власній  господарській діяльності.  До складу валових витрат  включаються  суми будь – яких витрат, сплачених (нарахованих)  протягом звітного періоду у зв'язку з  підготовкою, організацією веденням виробництва, продажем продукції  (робіт, послуг) з урахуванням  обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.8 цієї статті.

Приписи  абз. 2  п.п. 5.4.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають  не включати  до складу валових  витрат  витрати  платника  податку  на утримання  і експлуатацію приміщень  житлового фонду ( крім житлового фонду , визначеного у п.п. 5.4.9 цієї статті).

Однак, відповідно до п. п. 5.4.9. п. 5.4 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР до валових витрат відносяться витрати платника податку на   утримання   та   експлуатацію   таких   об'єктів   соціальної інфраструктури,  що  перебували  на  балансі  та  утримувалися  за рахунок  такого  платника  податку на момент набрання чинності цим  Законом (крім капітальних затрат, які підлягають амортизації): багатоквартирного житлового  фонду,   включаючи   гуртожитки, одноквартирного житлового фонду в сільській місцевості та об'єктів житлово-комунального  господарства,  які  перебувають  на  балансі юридичних осіб, щодо яких платником податку прийнято документально  оформлене рішення про передачу на баланс місцевих рад.

Документально оформлене рішення  про передачу  до комунальної власності Євпаторійською  радою не прийнято  до наступного часу.

Тому, суд приходить до висновку, що  з боку позивача не має  порушення  п.п. 5.1 , п. 5.1.2 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, а також  не має підстав для включення  до складу  валових витрат  сум  сплати  за споживану теплоенергію  на житловий фонд. Споживання послуг,  наданих постачальників енергоресурсів на опалення та гаряче водопостачання житлового фонду, також не являється  господарською діяльністю  підприємства.

Так, ВАТ «Завод «Вимпел» відповідно до п.п. 5.4.9, п.п.5.4.10  п. 5.4 ст. 5  Закону № 283/97-ВР правомірно  не включає у валові витрати  затрати  по утриманню  на балансі  житлового фонду, відповідно не включає в валові доходи  суми  які надходять від власників  квартир за  послуги надані  ЄФ ОП «Кримтеплокомуненерго» оскільки вони не зв'язані з господарською діяльністю.

Тому  необґрунтована вимога Євпаторійської ОДПІ  про зменшення  від'ємного значення  по податку на прибуток.

            Що стосується  скасування  податкового  повідомлення – рішення № 0000402301/0 від 20.02.2006 року по ПДВ  в сумі  6923,05 та штрафні санкції в розмірі 3461,52 грн., всього 10384,57 грн. та скасування   податкового  повідомлення – рішення № 0000412301/0 від 20.02.206 року  про зменшення  суми бюджетного відшкодування  по ПДВ в розмірі  571,75 грн., та штрафні санкції   285,87 грн., то  відповідно до акту № 21 від 10.02.2006 року  та рішення  ЄОДПІ № 2489/10/23-1 від 16.03.2006 року  в порушення  п.4.1. ст.. 4 п. 11.11. ст.. 11 закону України  «Про податок на додану вартість» 168/97 –ВР від 03.04.1997 року  підприємством не була включена  в базу  оподаткування  отримана  оплата  від жильців  житлових  будинків, які знаходяться на балансі ВАТ Завод «Вимпел»  за споживану  тепло енергію за 4 квартал 2004 року в сумі 9349,75 грн., 9 місяців 2005 року в сумі 29494, 16 грн., та занижений податок на  додану вартість в сумі 6923,05 грн. завищено  бюджетне відшкодування ПДВ в декларації за квітень 2005 року  в   сумі 571,75 грн. однак, вказані  податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню  у зв'язку з наступним.

Відповідно до  п.п  3.1.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку  з поставки  товарів  та  послуг. В даному випадку  позивач  не являється постачальником  енергоресурсів, а здійснює споживання  теплоенергї на  житловий фонд  який знаходиться на балансі  підприємства, що не призводить  до виникнення «доданої вартості».

Також, відповідно до п.п. 4.1  ст. 4 закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування  визначається  по постачанню   товарів (послуг), виходячи з договірної  вартості. Оскільки господарська діяльність підприємства позивача не зв'язана  з виробництвом   та постачанням  тепло енергії, то не має  підстав  для визначення бази оподаткування  податком на додану вартість.

Крім того, згідно до  п.п. 3.2.9. п. 3.2  ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»  у разі  передачі  об'єктів  соціальної інфраструктури з балансу  одного платника податку на баланс іншого, такі операції по передачі  не являються  об'єктом оподаткування.

Відповідач  при винесенні рішення застосовує  п. 11.11. ст.. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» однак,  суд вважає , що   застосування   вказаної норми  суперечать фактичним обставинам справи , такої ж думки  дотримується  експерт, яким  при проведенні експертизи дана  нормативно – правова  оцінка  та підтверджено, що позивач  не порушує   п. 11.11. ст.. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки не являється продавцем  тепло енергії, не надає послуги, вартість  яких включається у  склад квартирної плати  або плати  за утримання  житла, не входить  у склад організації, яким дозволено  працювати  по касовому  методу.

Таким чином, отримання  грошових коштів від жильців   будинків  в рахунок оплати за тепло та гарячу воду з метою  послідуючого  перерахування  даних грошових коштів продавцю таких  послуг нормативно не урегульовано.

Тому  донарахування ПДВ  в сумі 6923,05 грн. та штрафні санкції  в розмірі 3461,52 грн. всього 10 384,57 грн.  необґрунтовано.

Позивач   застосовує загальну систему  податкового  обліку ПДВ та визначає  зобов'язання  та податковий кредит  по ПДВ   за правилом першої події, а не по факту оплати.

Відповідно до  п.7.4.4. Закону України «Про податок на додану вартість» якщо   платник   податку   придбаває   (виготовляє) матеріальні    та   нематеріальні   активи   (послуги),   які   не призначаються  для  їх  використання  в  господарській  діяльності такого  платника,  то  сума  податку, сплаченого у зв'язку з таким  придбанням  (виготовленням),  не включається до складу податкового кредиту.

За перевіряємий період  в 4 кварталі  2004 року – 77,45 грн., за 9 місяців 2005 року – 751, 74 грн. не відносилися  до податкового кредиту по ПДВ, а погашалися за рахунок прибутку, який  залишався  в розпорядженні  підприємства ( в бухгалтерському звіті)  по витратам на аварійні роботи по жит фонду  та оплату  опалення  полупідвального  приміщення  будинку  як не зв'язані  з господарською діяльністю  підприємства.

За перевіряємий період  с 01.10.2004 по 30.09.2005 року  отримано за  тепло енергію  від жильців 46 606,71 грн.  Перераховано  до ЄФ ОП «Кримтеплокомуненерго» 48 028,74 грн.

ЄФ  ОП «Кримтеплокомуненергія» працює   по касовому  методу. На суму  оплати   позивач  отримав  накладні, які дають йому право включати в податковий кредит по ПДВ в IV кв. 2004 року – 4088,12 грн., а за 9 місяців 2005 року – 4071,29 грн. всього 8159,41 грн.

Відповідно до податкових накладних ВАТ «Завод «вимпел»  має право  відобразити  в податковому кредиті по ПДВ  суму 8988,60грн., за перевіряє мий період з 01.10.2004 року. Ця величіна перевищує  суму донарахування  по акту  перевірки  6923,05+571,75=7494,80 грн.

Грошові кошти  за опалення  та гаряче водопостачання, отримані  від жильців  та  перераховані на  розрахунковий рахунок ЄФ ОП «Кримтеплокомуенерго» не являються результатом господарської діяльності  позивача.

Тому виходячи з вищевикладеного зменшення  бюджетного відшкодування  ПДВ  в декларації  за квітень 2004 року  в сумі 571,75 грн. неправомірно.

Податкова  вимога  від 07.09.2006 року № 1/375/24-0 Євпаторійської ОДПІ  винесена з порушенням  діючого законодавства  та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно  до п. 1.0. ст.. 1  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181- III  від 21.12.2000 року  ( далі Закон № 2181 – III) встановлено, що  податкова вимога – це  письмова  вимога  податкового органу  до платника податків  погасити суму  податкового  боргу.

Відповідно до п.  1.3  ст. 1 Закону  № 2181 – III податковий борг (недоїмка) - податкове  зобов'язання  (з урахуванням   штрафних   санкцій   за  їх  наявності),  самостійно узгоджене  платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але  не сплачене у встановлений строк, а також пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2  ст. 5 Закону № 2181 –III податкове зобов'язання платника  податків,  нараховане контролюючим  органом  відповідно  до  пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону,  вважається узгодженим у  день  отримання  платником податків   податкового   повідомлення,   за   винятком   випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно до  п.п. 5.2.2  п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181–III у разі коли платник податків вважає,  що  контролюючий орган  невірно  визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке  інше  рішення,  що  суперечить  законодавству  з  питань оподаткування або виходить за межі його компетенції,  встановленої законом,  такий  платник  податків   має   право   звернутися   до контролюючого  органу  із скаргою про перегляд цього рішення, яка  відповідно до п.п. 5.2.3. п. 5.2 Закону України № 2181  зупиняє виконання платником податкового зобов'язання, визначених  в податковому повідомленні,  на строк з дня  подачі  такої заяви  до контролюючого органу до дня закінчення  процедури  адміністративного оскарження. На протязі вказаного строку  податкові вимоги по  податку, що  оскаржується  не направляються, а  сума  податкового  зобов'язання, що оскаржується  вважається неузгодженою.

Приписами   п. 5.2.4  п. 5.2  ст. 5 Закону України № 2181 – III  встановлено, що день закінчення  процедури  адміністративного оскарження вважається днем узгодження  податкового зобов'язання  платника податків. При зверненні  платника податків до  суду з позовною заявою про визнання  недійсними рішення  контролюючого органу  податкове зобов'язання  вважається  неузгодженим до розгляду  судом справи по суті  та до  прийняття  відповідного рішення.

Приписами Закону № 2181  встановлено, що на протязі строку  адміністративного оскарження  платником податків нарахованого йому  податкового зобов'язання податкові вимоги не направляються, а сум  податкового зобов'язання  яка оскаржується  вважається  неузгодженою.

Так, адміністративний позов  про  скасування  податкових повідомлень – рішень ЄОДПІ № 0000392301/0, № 0000402301/0, № 0000412301/0 від 20.02.2006 року  надійшов до господарського суду АРК 04.09.2006 року, податкова вимога  винесена   07.09.2006 року, оскільки  податкове зобов'язання, визначене ЄОДПІ  по відношенню  до позивача являється спірним, а тому у відповідача не було законних підстав  для прийняття  податкової вимоги   № 1/375/24-0 від 07.09.2006 року.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи  та  підлягають задоволенню.  

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.      

Вступна та резолютивна частини постанови оголошені у судовому засіданні 31.05.2007 р.

Постанова складена в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ та підписана 08.06.2007 року .

           На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 –164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                     П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити

2.          Податкове повідомлення – рішення № 0000392301/0 від 20.02.2006 року   по відношенню  податку на прибуток  в сумі  1981,25 грн., та  штрафні санкції  в сумі 990,62 грн., всього  2971,87 грн.  скасувати   частково   на суму  податку 133,41 грн., та штраф 66,70 грн., всього 200,11 грн.

3.          Скасувати  податкове  повідомлення – рішення № 0000402301/0 від 20.02.2006 року по ПДВ  в сумі  6923,05 та штрафні санкції в розмірі 3461,52 грн., всього 10384,57 грн.

4.          Скасувати  податкове  повідомлення – рішення № 0000412301/0 від 20.02.206 року  про зменшення  суми бюджетного відшкодування  по ПДВ в розмірі  571,75 грн., та штрафні санкції   285,87 грн.

5.          Скасувати  рішення  ДПІ  в м. Євпаторія від 16.03.2006 року № 2489/10/23-1 про зменшення  суми  від'ємного значення  податку на прибуток на 6,6 тис. грн.

6.          Визнати нечинним  першу податкову  вимогу  від 07.09.2006 року № 1/375/24-0 ДПІ  в м. Євпаторія на суму  основного  платежу  - 11 116,81 грн. та пені  - 62.14, а всього 11 178,95 грн.

7.          Стягнути з Державного бюджету України (р/р № 31115095700002, отримувач Державний бюджет м. Сімферополя, код платежу 22090200, ЄДРПОУ 34740405, Банк ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026)  на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод « Вимпел» (97409, м. Євпаторія, Чорноморське  шосе, 2, тел.  5-55-29 (06569) , р/р 26007485305811 в Євпаторійському відділенні № 485 Кримська  республіканська філія «АКБ» Укрсоцбанк» МФО 324010, ОКПО 14312482)  03,40 грн. державного мита та 3 800,00  грн. витрат  зв'язаних з проведенням   судово – бухгалтерської  експертизи.

          Постанова  може бути оскаржена  до Севастопольського апеляційного господарського суду через  господарський суд АР Крим шляхом  подачі заяви  про апеляційне оскарження постанови в  десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, з  подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

          Постанова  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Омельченко В.А.