Рішення від 17.11.2025 по справі 346/4167/24

Справа № 346/4167/24

Провадження № 2/346/216/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О. П.

з участю: секретаря Ковалюк А. І.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Греська В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Гресько Василь Васильович, до Коршівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області (далі Коршівська сільська рада), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Коломийська державна нотаріальна контора Івано-Франківської області, про визнання права власності на земельну частку в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

позовні вимоги представник позивачки обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки ОСОБА_4 , яка за залишила заповіт на користь позивачки та її брата ОСОБА_5 .

Земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Прикарпаття», площею 22, 1 умовних кадастрових гектарах, спадкодавция заповіла ОСОБА_5 , проте, останній спадщину не прийняв та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому позивачка є єдиною спадкоємицею за заповітом після смерті її матері.

З метою оформлення своїх прав на вказане спадкове майно (земельну частку) позивачка звернулася до державного нотаріуса Коломийської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Мануляк І. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті своєї матері.

Однак, цією державною нотаріусом відмовлено позивачці у видачі зазначеного свідоцтва, оскільки позивачкою не надано правовстановлюючий документ, який підтверджує право власності спадкодавці на вищевказану земельну частку. У зв`язку із цим позивачці рекомендовано звернутися з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на зазначену земельну частку (пай).

Тому представник позивачки просить визнати за останньою право власності на вказану земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом.

Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали позов та просили задовольнити його вимоги. Вказали, що єдиним спадкоємцем майна, належного спадкодавцю, є позивачка.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про місце та час судового розгляду повідомлена належним чином, жодних заяв чи клопотань не подала.

В судовому засіданні 16.10.2025 року вказана відповідачка позовні вимога не визнала та вказала, що вона та відповідач ОСОБА_3 претендують на частку вищевказаного спадкового майна. Також ця відповідачка просила відкласти судовий розгляд у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами даної справи, однак, жодних процесуальних документів після 16.10.2025 р. не подавала.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явився, про місце та час судового розгляду повідомлений належним чином. Причин своїх неявок він суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутність та не подав відзив на позов.

Представник відповідача, вказаної сільської ради судове засідання повторно не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Причин своїх неявок він суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутність та не подав відзив на позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, 16.08.2024 року надійшла її заява від 13.08.2024 року № 1304/01-16, в якій вона просить розглянути справу без її участі (а. с. 59).

Суд, заслухавши позивачку та її представника, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (актовий запис № 23 від 25.06.1954 року), виданого Коршівським районним бюро ЗАГС Івано-Франківської області 25.06.1954 року, батьками позивачки зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (а. с. 13).

Відповідно до даних свідоцтва про шлюб серії « НОМЕР_2 (актовий запис № 26 від 20.09.1975 року), виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Коломийському району реєстраційної служби Коломийського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області 23.07.2013 року, у зв`язку з реєстрацією 20.09.1975 року шлюбу позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » (а. с. 14).

Згідно з даними свідоцтва про смерть серії « НОМЕР_3 (актовий запис № 15 від 17.04.2001 року), виданого Коршівською сільською радою Коломийського району Івано-Франківської області 17.04.2001 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 16).

Відповідно до даних довідки, виданої Коршівською сільською радою 11.04.2024 року № 27/11-09, та журналу реєстрації видачі сертифікатів на земельну частку (пай) по Коршівській сільській раді, земельна частка (пай), площею 22, 1 умовних кадастрових гектарах, зареєстрована під № 225 (сертифікат серії «ІФ» № 017989) за ОСОБА_4 (а. с. 21-24).

Вказані відомості також вбачаються з технічної документації із землеустрою щодо складання схем поділу земель колективної власності, щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки (паї) та проект передачі земельних ділянок (паїв) в натурі власникам земельних сертифікатів в с. Коршів, складено Державним підприємством «Карпатигеодезкарттграфія» у 2006 році (а. с. 27-32).

Відповідно до змісту заповіту, складеного 12.04.2001 року та посвідченого секретарем Коршівської сільської ради Кобилянською С. М., спадкодавиця ОСОБА_4 заповіла все своє майно, майнові права та обов`язки, які належали їй на момент складення цього заповіту, а також майно, майнові права та обов`язки, які належатимуть їй в майбутньому, позивачці та ОСОБА_10 , тобто своїм дітям. Крім того, земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності спілки селян «Прикарпаття», розміром 22, 1 умовних кадастрових гектарах, спадкодавиця заповіла своєму сину ОСОБА_5 (а. с. 15).

Згідно з даними свідоцтва про смерть серії « НОМЕР_4 (актовий запис № 1789 від 01.12.2008 року), виданого повторно Коломийським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області 04.07.2016 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 17).

Судом встановлено,щов газеті"Вільнийголос"№17(2680)за 23.05.2024року міститься оголошення про те, щоб вважати недійним втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії «ІФ» № 017989, площею 22, 1 умовних кадастрових гектарів, виданий на ім`я « ОСОБА_4 » (а. с. 33, 34).

Судом також встановлено, що з метою оформлення прав на спадщину за заповітом, а саме на вищевказану земельну частку (пай), позивачка звернулася з відповідною заявою до вищевказаної державної нотаріуса, яка рекомендувала їй звернутися з відповідним позовом, оскільки позивачкою не надано правовстановлюючий документ, який підтверджує право власності спадкодавиці на згадану земельну частку (пай), про що 17.04.2024 року вказаною державною нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 20).

Згідно з даними спадкової справи №457/2016, заведеної після смерті ОСОБА_4 , позивачка є єдиною спадкоємцицею за заповітом, яка прийняла спадщину, оскільки постійнопроживала зіспадкодавицею начас відкриттяспадщини та11.11.2016року подала заявупро видачусвідоцтва проправо наспадщину зазаповітом (а. с. 61, 70).

Відомості про осіб, які мають право на обов`язкову частку спадкового майна відсутні, в тому числі, про ОСОБА_5 , на ім`я якого також складено вищевказаний заповіт.

Відповідно до даних спадкової справи №460/2009, заведеної після смерті ОСОБА_5 , спадщину після його смерті прийняла дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернувшись 12.05.2009 року із заявою про прийняття спадщини № 968 до державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори (а. с. 151).

Поряд з тим, згідно з даними довідки, виданої у листопаді 2016 року Коршівською сільською радою, місце проживання спадкодавиці ОСОБА_4 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , та станом на день її смерті за цією адресою не було зареєстроване місце проживання інших осіб (а. с. 71).

Відповідно до змісту частин 1 та 2 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до п. 5 постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судовупрактику усправах проспадкування якщо спадщину не прийняв спадкоємець за заповітом, застосовується норма ч. 1 ст.1275 ЦК, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Отже, ОСОБА_5 не прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , а тому не набув права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності спілки селян «Прикарпаття», розміром 22, 1 умовних кадастрових гектарах.

Крім того, кінцевим строком подання заяви на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 було ІНФОРМАЦІЯ_5 . Тому до складу спадщини ОСОБА_5 після його смерті не входить право на вищевказане земельну частку (пай).

Тому позиція відповідачки ОСОБА_2 є необгрунтованою.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»право на земельну частку (пай) мають також колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно з положеннями п.11 ч.1ст.346 ЦК Україниправо власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно дост.392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» надано роз`яснення, що спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7про те, що відповідно до статті 1225ЦКправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом (пункт 3.5.).

Положеннями пункту11постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30.05.2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» визначено,що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року # 720/95«Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям». У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 рокусертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Так,зокрема,пунктами 2та 3Указу ПрезидентаУкраїни від10.11.1994року №666/94«Про невідкладнізаходи щодоприскорення земельноїреформи усфері сільськогосподарськоговиробництва» (чинногона моментнабуття померлоюземельного паю)було рекомендованомісцевим Радам народних депутатів за участю Державного комітету України по земельних ресурсах ужити заходів щодо прискорення передачі відповідно до земельного законодавства безплатно у колективну власність земель колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, трудові колективи яких виявили бажання одержати землю у власність. Організаціям землеустрою здійснювати у якомога коротші строки поділ земель, які передано у колективну власність, на земельні частки (паї) без виділення їх у натурі (на місцевості).

Пунктами 2 та 5 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (чинного на момент набуття померлою земельного паю) встановлено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Таким чином, на підставі вищевказаних доказів судом встановлено правові підстави, передбачені ст.392 ЦК України, для визнання за позивачкою як за єдиним спадкоємцем за законом яка прийняла спадщину, права власності на спірне нерухоме майно, оскільки іншим чином набути права на це майно позивачка не може, так як чинним законодавством України не передбачено можливості отримання спадкоємцем чи іншою особою оригіналу документу чи його дублікату, виданого на ім`я померлого власника майна.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, ст. ст.346, 392,1268, 1270, 1275 ЦК України, та, керуючись ст.ст.263 -265,268,273,352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , жителькою АДРЕСА_1 , право власності на земельну частку (пай), площею 22, 1 в умовних кадастрових гектарах, яка (частка) перебуває у колективній власності Спілки селян «Прикарпаття», що за адресою: с.Коршів Коломийського району Івано-Франківської області.

Апеляційна скарга рішення може бути подана особами, які беруть участь у справі, до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення (ухвалення) рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.11.2025 року.

Суддя: Калинюк О. П.