Постанова від 19.11.2025 по справі 909/453/25

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2025 р. Справа №909/453/25

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Зварич О.В.,

секретар судового засідання Бабій М.М.

явка учасників справи:

від позивача: Горбач А.М.;

від відповідача: Футерко В.Л.,

розглянув матеріали апеляційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, б/н від 22.09.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/2809/25 від 23.09.2025)

та приватного акціонерного товариства Івано-Франківський завод Промприлад б/н від 25.09.2025 (вх № 01-05/2829/25 від 25.09.2025)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2025, суддя Малєєва О.В., м. Івано-Франківськ, повний текст рішення складено та підписано 04.09.2025,

у справі №909/453/25

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до відповідача приватного акціонерного товариства Івано-Франківський завод Промприлад

про стягнення 1 251 606,26 грн, з яких 905 110,81 грн - пеня, 346 495,45 грн. - штраф,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог позивача

07.04.2025 товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства Івано-Франківський завод Промприлад про стягнення 1 251 606,26 грн, з яких 905 110,81 грн - пеня, 346 495,45 грн. штраф.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір від 06.07.2022 № 4600006340 про закупівлю послуг з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пунктів вимірювання витрат газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Дівички, ГРС Кучаків, ГРС Богдани). Відповідач допустив прострочення виконання робіт згідно п. 2, 3 Графіку, у зв`язку із чим позивач на підставі п. 10.2. договору нарахував пеню в розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт та штраф за порушення строку виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів в розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 526, 530, 549, 610, 612, 614 626, 627, 629, 631, 837, 846 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто приватного акціонерного товариства Промприлад на користь товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України 625 803,13 грн, з яких 454 555,41 грн - пеня, 173 247,72 грн - штраф, а також 18 774,09 грн судового збору. Відмовлено в позові в частині стягнення 625 803,13 грн, з яких 454 555,41 грн - пеня, 173 247,72 грн штраф.

Рішення суду обґрунтовано тим, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, оскільки його предметом було виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування приладів. Окрім того суд зазначив, що відповідач порушив встановлені договором підряду та графіком виконання робіт строки, що підтверджується датами підписання актів приймання виконаних робіт. Посилання відповідача на інший порядок обчислення строків суд визнав необґрунтованими та такими, що суперечать погодженим сторонами умовам договору.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що він здійснений правильно та відповідає умовам договору щодо відповідальності підрядника за прострочення виконання робіт. Щодо доводів відповідача про наявність форс-мажорних обставин, суд зазначив, що навіть за умови їх фактичного існування відповідач не виконав обов`язок щодо своєчасного письмового повідомлення замовника протягом десятиденного строку, встановленого договором. У зв`язку з цим відповідач втратив право посилатися на форс-мажор як на підставу звільнення від відповідальності.

Разом з тим суд врахував наявність підтверджених обставин непереборної сили, відсутність доказів завдання позивачу збитків, тривалість прострочення, а також правові позиції Верховного Суду щодо можливості зменшення надмірних штрафних санкцій. Керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд зменшив розмір нарахованої неустойки на 50%, визнавши її надмірною з огляду на конкретні обставини справи.

У зв`язку з викладеним позов задоволено частково: до стягнення визначено половину заявленої позивачем неустойки, у решті вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги позивача та заперечення відповідача

23.09.2025 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України б/н від 22.09.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/2809/25 від 23.09.2025), в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2025 року у справі №909/453/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд безпідставно зменшив розмір пені та штрафу на 50%, не врахувавши характер і тривалість порушення. Апелянт зазначає, що прострочення становило 449 днів, що є значним порушенням умов договору підряду, а нарахована неустойка вже обмежена шестимісячним строком, передбаченим законодавством, і не є надмірною порівняно з ціною договору.

Суд помилково послався на обставини, які не мають значення для оцінки відповідальності відповідача, зокрема на відсутність збитків позивача. Зокрема, зменшив розмір пені та штрафу, не врахувавши майновий стан та інтереси позивача, який забезпечує безпечну роботу державної газотранспортної системи, поніс значні витрати через воєнний стан та збитки від дебіторської заборгованості, що перевищує 38 млрд грн, і не врахував об`єктивні обставини, що унеможливлює визнання зменшення санкцій обґрунтованим.

Апелянт наголошує, що відповідач продовжував укладати інші аналогічні договори і здійснювати господарську діяльність, що свідчить про відсутність об`єктивних перешкод для виконання спірних робіт.

На думку апелянта, суд неправильно застосував практику Верховного Суду та не дав належної оцінки доводам позивача, у зв`язку з чим рішення в оскарженій частині підлягає скасуванню, а вимоги про стягнення неустойки задоволенню повністю.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу б/н від 06.10.2025 (вх. № ЗАГС 01-04/7672/25 від 07.10.2025) в якому заперечив доводи апелянта, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги відповідача та заперечення позивача

25.09.2025 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ПАТ Івано-Франківський завод Промприлад б/н від 25.09.2025 (вх № 01-05/2829/25 від 25.09.2025р.) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2025 року у справі №909/453/25, в якій скаржник просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2025 у справі №909/453/25 змінити, стягнути з ПрАТ Івано-Франківський завод Промприлад на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" штрафні санкції в сумі 77 366,41 грн, в задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно встановив правову природу договору та помилково застосував положення щодо нарахування неустойки. Апелянт зазначає, що договір є договором будівельного підряду, тому неустойка могла нараховуватися лише за прострочення завершення всіх робіт у цілому, а не окремих її етапів. Крім того, умови договору та графік виконання робіт не містять чітко визначених строків та моменту початку їх обчислення, що унеможливлює встановлення факту прострочення.

Також скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для врахування форс-мажорних обставин. Апелянт наголошує, що договір не містить конкретної події, з якої починається перебіг десятиденного строку для повідомлення про форс-мажор, тому такий строк мав обчислюватися з моменту, коли підрядник дізнався про неминучість прострочення.

Крім того, апелянт зазначає, що суд безпідставно не врахував усі підстави для зменшення неустойки. Позивач не зазнав жодних збитків, а заявлена неустойка фактично є надмірною та перетворюється на джерело отримання додаткового доходу, що суперечить її правовій природі. Апелянт підкреслює, що більшість робіт була виконана вчасно, а повна відповідність об`єктів вимогам у сфері метрології після виконання робіт підтверджується сертифікатами відповідності. Затримка приймання робіт частково виникла з вини позивача, який не дотримався порядку фіксації недоліків виконаних робіт, який визначений п. 5.4 Договору.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу б/н від 06.10.2025 (вх. № ЗАГС 01-04/7667/25 від 07.10.2025) в якому заперечив доводи апелянта, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заяви та клопотання

06.10.2025 до Західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ Івано-Франківський завод Промприлад б/н від 25.09.2025 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2025 року у справі №909/453/25.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач вказує, що поданий відповідачем документ під назвою «Апеляційна скарга» не відповідає процесуальним вимогам до форми та способу подання апеляційної скарги в електронному вигляді. Замість створення апеляційної скарги як окремого електронного документа в підсистемі «Електронний суд» відповідач завантажив її у вигляді доданого файлу до супровідного листа. Такий спосіб подання суперечить пункту 26 Положення про ЄСІТС і не забезпечує накладення кваліфікованого електронного підпису безпосередньо на процесуальний документ, який має бути підписаний згідно зі статтями 42 та 258 ГПК України. Оскільки відповідно до пункту 2 частини 1 статті 264 ГПК України апеляційне провадження підлягає закриттю, якщо апеляційну скаргу не підписано, позивач вважає, що вказані процесуальні порушення є достатньою підставою для закриття провадження.

У судовому засіданні 19.11.2025 суд поставив зазначене клопотання на обговорення. Позивач підтримав його подання, тоді як відповідач заперечив проти його задоволення, вказавши на необґрунтованість заявлених вимог.

Суд, перевіривши доводи клопотання про закриття апеляційного провадження, не знаходить підстав для його задоволення та зазначає таке.

Посилання заявника на те, що апеляційну скаргу необхідно формувати виключно як окремий документ у підсистемі «Електронний суд», не може бути прийнято судом, оскільки вимоги процесуального закону спрямовані на забезпечення належного підписання процесуального документа, а не на форму його технічного створення в інтерфейсі ЄСІТС. Господарський процесуальний кодекс України не містить обов`язку формувати апеляційну скаргу виключно через вбудований текстовий редактор ЄСІТС, а вимагає лише, щоб документ був поданий у письмовій формі та підписаний заявником або його представником.

Матеріали справи містять підтвердження того, що доданий файл апеляційної скарги підписаний кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи відповідача, що відповідає вимогам частини 8 статті 42 ГПК України. Супровідний лист у системі «Електронний суд» є технічним носієм для передачі документів і не впливає на дійсність поданої апеляційної скарги, якщо сам файл скарги містить належний КЕП.

Процесуальні норми щодо подання документів у електронній формі спрямовані на перевірку автентичності підпису, а не на спосіб технічного створення документа. Тому сама наявність апеляційної скарги як додатку не свідчить про її непідписання або про порушення, яке перешкоджає прийняттю скарги судом.

Оскільки апеляційна скарга відповідає вимогам щодо письмової форми та підписана у встановленому законом порядку, підстави для закриття апеляційного провадження за пунктом 2 частини 1 статті 264 ГПК України відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду постановила у задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження відмовити.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 23.09.2025 справу №909/453/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Малех І.Б., суддів Панова І.Ю., Зварич О.В..

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.09.2025 справу №909/453/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Малех І.Б., суддів Панова І.Ю., Зварич О.В..

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» б/н від 22.09.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/2809/25 від 23.09.2025) та апеляційною скаргою ПАТ Товариство «Івано-Франківський завод «Промприлад» б/н від 25.09.2025 (вх № 01-05/2829/25 від 25.09.2025р.) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2025 року у справі №909/453/25.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 22.10.2025 справу №909/453/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Панова І.Ю., Зварич О.В..

Ухвалою від 27.10.2025 справу №909/453/25 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Зварич О.В., Панова І.Ю. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.11.2025.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 17.11.2025 справу №909/453/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Зварич О.В..

Ухвалою від 18.11.2025 прийнято до спільного розгляду апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», б/н від 22.09.2025 та приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад» б/н від 25.09.2025 у справі № 909/453/25.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2025 задоволено заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - Горбач А.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.

У судовому засіданні 19.11.2025 сторони з`явилися.

Представники позивача та відповідача у судовому засіданні підтримали подані ними апеляційні скарги та просили їх задовольнити, наводячи доводи, аналогічні тим, що викладені у відповідних скаргах. Водночас представники заперечили проти задоволення апеляційної скарги іншої сторони.

В стадії ухвалення рішення Західним апеляційним господарським судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" як замовником та приватним акціонерним товариством "Промприлад" як підрядником укладено договір від 06.07.2022 № 460000340 (далі Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, підрядник за завданням замовника відповідно до умов цього Договору зобов`язується на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пунктів вимірювання витрат газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Дівички, ГРС Кучаків, ГРС Богдани) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які з урахуванням ч. 1 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями), норм ЦК України та ГК України, далі іменуються Роботи), а Замовник прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього Договору.

Склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток № 1). Договірною ціною (Додаток № 2) та Графіком виконання робіт (Додаток № 3), які є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2.).

Загальна вартість виконуваних робіт за цим Договором, що є ціною Договору згідно із Договірною ціною (Додаток №2) становить: 6 400 800 грн, в тому числі ПДВ 20% - 1 280 100 грн (п. 3.1.).

Оплата за цим Договором проводиться в такому порядку:

Замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів, але не раніше ніж через 20 (двадцять) календарних днів з моменту прийняття робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт.

При складанні актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3 (п. 3.3.).

Підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладення цього договору з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання роби (Додаток №3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною (п. 4.1.).

Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей Договір у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 4.2.).

Датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього Договору. Виконання Робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди Замовника (п. 4.3.).

Місце виконання Робіт (надалі Об`єкт):

-ГРС Дівички, с. Дівички, Бориспільський район, Київська обл.;

-ГРС Кучаків, с. Кучаків, Бориспільський район, Київська обл.;

-ГРС Богдани, с. Богдани, прилуцький район, Чернігівська обл. (п. 4.4.).

Передбачені цим Договором роботи підрядник виконує в умовах діючого виробництва, яке є об`єктом підвищеної небезпеки. При цьому підрядник виконує роботи не порушуючи режимів транспорту газу та роботи газотранспортної системи, вимог з промислової безпеки та охорони праці із залученням своїх висококваліфікованих фахівців з використанням сучасних технологій. Підрядник відповідає перед замовником за якість виконаних робіт та їх відповідність вимогам, установленим національними стандартами, будівельними нормами, локальними актами замовника іншими нормативно-правовими документами та умовами цього Договору (п. 4.5.).

Передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін (п. 5.1).

Акти приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.

Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативах документів у галузі будівництва.

Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів перевіряє достовірність отриманих акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в частині фактично виконаних робіт, їх відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації, та у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання.

При прийманні виконаних робіт замовник може витребувати сертифікати/паспорти на застосовані матеріали, документи, що підтверджують, вартість матеріалів, розрахунки та інші витрат та іншу документацію, визначену чинним законодавством (п. 5.2.).

Замовник допускає підрядника на об`єкт (зазначені в п. 4.4. Договору) для виконання робіт згідно з пп. 7.1.1. Договору (п. 6.2).

Роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акту приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за цим договором (п. 6.18).

Замовник приймає повністю виконані (завершені) роботи. Невиконання, неналежне виконання, часткове виконання робіт підрядником, вважається невиконанням робіт в цілому. В цьому випадку замовник має право вимагати повернення грошових коштів, якщо вони були сплачені за роботи, та вимагати відшкодування в повному обсязі понесених збитків (п. 6.19.).

Замовник зобов`язаний (п. 7.1.) допустити підрядника на об`єкт для проведення робіт з дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об`єктах ТОВ "Оператор ГТС України". Письмово повідомити підрядника про надання йому Допуску (п.7.1.1.).

Підрядник зобов`язаний (п. 7.3.) виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (Додаток №3) строки роботи відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик (Додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації (п. 7.3.1.). Протягом 5 (п`яти) робочих днів після підписання цього Договору надати замовнику заяву за встановленою формою та необхідний перелік документів для отримання допуску персоналу підрядника відповідно до вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об`єктах ТОВ "Оператор ГТС України" (п. 7.3.3.).

Жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація. військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантин, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (п. 8.1.).

Сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України (п. 8.2.).

Неповідомлення або несвоєчасне повідомленій однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань (п. 8.3.).

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п. 10.1.).

У випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (Додаток №3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт (п. 10.2.).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 395 календарних днів. В частині гарантійних зобов`язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків до їх повного виконання (п. 11.1.).

Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторони від виконання обов`язків взятих на себе за цим Договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 11.2.).

Сторони домовилися про те, що з метою виконання умов Договору будуть здійснювати обмін документами, як електронними документами у розумінні ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі Електронні документи). Під "обміном електронними документами" сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою системи електронного документообігу. що визначена у п. 13.6. Договору (п. 13.1.).

Сторони домовились здійснювати обмін електронними документами, у тому числі створювати, пересилати та підписувати електронні документи, із застосуванням визначеної у цьому пункті Договору системи, яка забезпечує обмін Електронними документами (далі - Система електронного документообігу): комп`ютерна програма "система зовнішнього обігу електронних документів "DEALS" та відповідно до положень ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" та"Про електронні довірчі послуги" (п. 13.6.).

Умовами п. 14.15. встановлено, що додатки до Договору є його невідємною частиною:

- Додаток № 1 - технічні, якісні та кількісні характеристики (п. 14.15.1.);

- Додаток № 2 - договірна ціна (6 400 800 грн) (п. 14.15.2.).

- Додаток № 3 - графік виконання робіт.

Відповідно до Додатку №3 до Договору Графік виконання робіт встановлений наступним чином:

- обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації, граничний термін виконання робіт 120;

- виготовлення придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи, граничний термін виконання робіт - 300;

- пусконалагоджувальні роботи - 365 днів.

Сторони додатковою угодою № 1 від 18.08.2022 вносили зміни в Договір, зокрема п. 3.1. Договору виклали в такій редакції: "Загальна вартість виконуваних робіт за цим Договором, що є ціною Договору згідно із Договірною ціною (Додаток №2) становить 6 400 800 грн, в тому числі ПДВ 20% 1 066 800 грн.

На підтвердження виконання робіт сторони підписали такі акти приймання:

1) по ГРС Богдани - акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № ПП00-000524 від 24.11.2023 за листопад на суму 18 449,60 грн та акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, від 24.11.2023 № ПП02-000524 на суму 1 341 609,89 грн, загальна вартість 1 360 059,49 грн (ІІ етап робіт);

2) по ГРС Дівички - акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № ПП00-000673 від 18.12.2023 за грудень на суму 13 025 грн та акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, від 18.12.2023 № ПП02-000673 на суму 1 440 228 грн загальна вартість 1 453 253 грн (ІІ етап робіт);

3) по ГРС Кучаків - акт приймання виконаних будівельних форми робіт КБ-2в № ПП00-000674 від 18.12.2023 за грудень на суму 12 959,42 грн та акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, від 18.12.2023 на суму 1 440 228 грн, загальна вартість 1 453 187,42 (ІІ етап робіт);

4) по ГРС Богдани - акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № ПП00-000688 від 25.12.2023 за грудень на загальну суму 140 588,71 грн, з яких 122 356,45 грн (ІІ етап робіт), 18 232,26 грн (ІІІ етап робіт)

5) по ГРС Кучаків - акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № ПП00-000034 від 25.07.2024 за липень 2024 р. на суму 369 748,14 грн, з яких 351 515,88 грн (ІІ етап робіт), 18 232,26 грн (ІІІ етап робіт),

6) по ГРС Дівички - акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № ПП00-000035 від 25.07.2024 за липень 2024 р. на суму 173 098,31 грн, з яких 154 866,05 грн (ІІ етап робіт), 18 232,26 грн (ІІІ етап робіт).

Віднесення робіт до другого чи третього етапу обумовлено їх характером. До другого етапу належать роботи з виготовлення, придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи; третій етап - пусконалагоджувальні роботи.

Відповідач листом від 22.06.2023 № 79-293 повідомляв позивача про неможливість своєчасного виконання зобов`язань за Договором, що зумовлено обставинами непереборної сили припиненнями електропостачання, повітряними тривогами, а також перебування с. Дівички під обстрілами. Вказав, що сертифікат Торгово-промислової палати буде надано додатково.

Листом від 07.07.2023 № 79-329 відповідач надіслав позивачу сертифікат Івано-Франківської торгово-промислової палати № 2600-23-3156 про форс-мажорні обставини (вих. №219-07/23 від 07.07.2023), далі - Сертифікат.

У Сертифікаті Івано-Франківська ТПП засвідчила наявність форс-мажорних обставин, що діяли з 22.11.2022 до 10.02.2023, які пов`язані з військовою агресією РФ та запровадження воєнного стану. Вказано, що часті повітряні тривоги в Івано-Франківській і Хмельницький областях унеможливили своєчасне виконання відповідачем зобов`язань за Договором.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2025 у цій справі оскаржується позивачем в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу у загальному розмірі 625 803,13 грн.

Водночас відповідач просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2025 змінити та стягнути з нього на користь позивача штрафні санкції (неустойку) в сумі 77 366,41 грн., а в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Предметом позовних вимог є стягнення з ПрАТ «Івано-Франківський завод Промприлад» 1 251 606,26 грн неустойки (905 110,81 грн пені та 346 495,45 грн штрафу), нарахованої за порушення строків виконання робіт за договором № 4600006340 від 06.07.2022.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Внаслідок укладення договору між сторонами у відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Одним із видів договору підряду є договір підряду на капітальне будівництво, за яким одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх (ч. 1 ст. 318 ГК України).

Оскільки предметом Договору є надання послуг з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів, то він за своєю правовою природою є договором підряду на виконання робіт.

Подібний висновок викладений, зокрема, в постанові КГС ВС від 28.08.2025 у справі № 910/15007/24.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги відповідача про належність договору укладеного між сторонами до договору будівельного підряду є безпідставними та спростовуються самим змістом укладеного між сторонами договору, що відповідає ознакам договору підряду, передбаченим ст. 837 ЦК України, та не містить ознак договору підряду на капітальне будівництво, визначених ст. 318 ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 1 ст. 251 ЦК України). Строк визначається, зокрема, днями (ч. 1 ст. 252 ЦК України), і його перебіг починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України).

Сторони в п. 4.1. Договору визначили строк виконання підрядником робіт 365 календарних днів з дати укладення цього договору з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт. В Графіку сторони узгодили граничний термін виконання кожного із трьох етапів робіт, зокрема виконання другого етапу - 300 календарних днів.

Договір укладений 06.07.2022, тому роботи за другим етапом мали бути виконані не пізніше 02.05.2023, за третім етапом - не пізніше 06.07.2023.

Твердження відповідача про те, що строки виконання робіт в Договорі не встановлені і що вказані строки належить обчислювати іншим чином, не відповідають умовам Договору. В Графіку чітко вказано, що в ньому встановлені граничні терміни виконання кожного етапу робіт, який узгоджується із загальним строком виконання робіт, визначеним в п. 4.1. Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як встановлено судами, відповідач не виконав роботи у визначений Договором строк і допустив прострочення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при визначенні періоду прострочення належним доказом є дата підписання сторонами актів приймання виконаних робіт відповідно до п. 5.1 Договору. Саме ці дати підтверджують фактичне завершення та прийняття результатів робіт. Тому посилання відповідача на дату видачі сертифікатів відповідності обґрунтовано відхилено, оскільки такі документи не визначають моменту виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В п. 10.2. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток №3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

За розрахунком позивача, загальний розмір нарахованої до стягнення пені та штрафу становить 1 257 046,49 грн (том 2, а.с. 6). Апеляційний суд, перевіривши наведений розрахунок, встановив його методологічну та арифметичну правильність. З урахуванням сплаченої відповідачем суми 5 440,23 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 8893_00000/9ad6bc2c-9b62-4bfb-aa42-ab6a32b45c84 від 22.02.2024 (том 1, а.с. 242) та врахованої позивачем при заявленні позовних вимог і розрахунку, остаточна сума пені та штрафу становить 1 251 606,26 грн, з яких 905 110,81 грн пеня та 346 495,45 грн штраф.

Щодо доводів апеляційної скарги про наявність підстав для врахування форс-мажорних обставин, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок непереборної сили. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини (ч. 1, 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Пунктом 8.1 Договору сторони передбачили підстави звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань у зв`язку з форс-мажорними обставинами. Пунктом 8.2 Договору встановлено обов`язок сторони, яка посилається на форс-мажор, повідомити іншу сторону протягом десяти календарних днів від початку дії таких обставин у письмовій формі та надати сертифікат Торгово-промислової палати України. Пунктом 8.3 Договору передбачено, що у разі невиконання цього обов`язку сторона втрачає право посилатися на форс-мажор як підставу звільнення від відповідальності.

Суд першої інстанції встановив, що форс-мажорні обставини, на які посилається відповідач, діяли з 22.11.2022 року. Проте сертифікат Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажору видано 07.07.2023 року, а повідомлення позивача про такі обставини надійшло лише 22.06.2023 року (лист № 79-293). Таким чином, відповідач пропустив строк повідомлення про початок дії форс-мажорних обставин, встановлений договором.

Апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про наявність форс-мажорних обставин судом першої інстанції правомірно враховано правову позицію, викладену у постанові КГС ВС від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, відповідно до якої неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором.

Відповідач у апеляційній скарзі посилається на те, що строк повідомлення про форс-мажор мав обчислюватися з моменту, коли він дізнався про неминучість прострочення. Суд апеляційної інстанції вважає такий підхід необґрунтованим, оскільки умови Договору чітко встановлюють строк у десять календарних днів для повідомлення іншої сторони про настання форс-мажору, незалежно від того, коли підрядник дізнався про його вплив на виконання зобов`язань. Відповідно, невиконання цього обов`язку є підставою для відмови у звільненні від відповідальності за ст. 617 ЦК України.

Отже, доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції форс-мажорних обставин не є обґрунтованими та не можуть вплинути на правильність прийнятого рішення. Суд першої інстанції правильно встановив, що умови договору та фактичні обставини справи не дають підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення строків виконання робіт.

Щодо зменшення місцевим господарським судом неустойки на 50%, апеляційний суд вважає, що таке зменшення є законним, обґрунтованим та відповідає принципам розумності й справедливості з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. При цьому неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20 (Провадження № 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, (провадження № 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, (провадження № 14-623цс18) (пункт 85).

У визначенні підстав для зменшення розміру неустойки апеляційний суд виходить з такого.

Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.

А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, місцевий господарський суд обґрунтовано врахував те, що неустойка нарахована не за прострочення виконання всіх робіт, а переважно за проміжний етап. Недивлячись на відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання внаслідок форс-мажорних обставин, такі обставини мали місце і підтверджені Сертифікатом Торгово-промислової палати України. Крім того належить врахувати те, що позивач не надав доказів понесення збитків чи погіршення фінансового стану, зумовлених порушенням саме відповідачем його господарських зобов`язань.

В аналогічних справах Верховний Суд з урахуванням конкретних обставин визнав правомірним зменшення розміру неустойки від 50% до 90% (постанови КГС ВС від 17.04.2025 у cправі № 910/7827/24, від 29.04.2025 у cправі № 922/2249/24, від 18.02.2025 у cправі № 910/6519/24, від 26.02.2025 у справі № 911/168/24 тощо).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду, переглянувши матеріали справи, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості зменшення неустойки на 50%. З огляду на значний період прострочення, що коливався від 205 до 449 днів, суд вважає таке зменшення розумним та справедливим. Отже, часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 625 803,13 грн, з яких 454 555,41 грн пеня, 173 247,72 грн штраф, є законним, а в частині стягнення 625 803,13 грн, з яких 454 555,41 грн пеня, 173 247,72 грн штраф, відмова обґрунтована.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку висновків суду першої інстанції вважає їх такими, що відповідають встановленим обставинам справи, умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та матеріалах справи, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2025 року у справі №909/453/25 прийнято з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Апелянтами не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржниками всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи, викладені в апеляційних скаргах, та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, посилання на норми матеріального права базуються на неправильному ним розумінні цих норм права.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційних скарг без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянтів витрат по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України та приватного акціонерного товариства Івано-Франківський завод Промприлад б/н від 25.09.2025 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2025 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянтів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.11.2025.

Головуючий суддя Бойко С.М.

СуддіБонк Т.Б.

Зварич О.В.