Постанова від 25.11.2025 по справі 306/725/24

Справа № 306/725/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 листопада 2025 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача: Мацунича М.В.,

суддів: Джуги С.Д., Кожух О.А.,

за участю секретаря судового засідання Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Петрецький Сергій Іванович, на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2024 року, ухвалене головуючою суддею Жиганська Н.М., в справі за позовом Свалявської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів

встановив:

У квітні 2024 року Свалявська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Позовні вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_1 , на підставі договорів дарування: серії НМК 942590 - №НМК 942591 від 20.11.2020, серії №НРС 645549- №НРС 645550 від 18.02.2022, серії №НРС 645547- №НРС 645548 від 18.02.2022, серії №НРС 645543 - №НРС 645544 від 18.02.2022, серії №НРС645545 - №НРС645546 від 18.02.2022, отримала об`єкти нерухомого майна, набувши право власності на об`єкти нерухомості, які розташовані на п`яти земельних ділянках комунальної власності: кадастровий номер 2124010100:04:002:0026, площею 0,9605 га, за адресою АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 2124010100:04:002:0027, площею 0,7259 га, за адресою АДРЕСА_2 ; кадастровий номер 2124010100:04:002:0024, площею 0,2768 га, за адресою АДРЕСА_3 ; кадастровий номер 2124010100:04:002:0022, площею 0,3467 га, за адресою АДРЕСА_4 ; кадастровий номер 2124010100:04:002:0023, площею 0,2630 га, за адресою АДРЕСА_5 .

Відповідач належним чином не оформила та не зареєструвала речові права на дані земельні ділянки. З моменту набуття права приватної власності на нерухоме майно, яке знаходиться на землях комунальної власності відповідачкою плата за користування земельними ділянками у розмірі встановленому законодавством не здійснювалося, внаслідок чого без достатніх правових підстав збережено в себе грошові кошти. У зв`язку з чим ОСОБА_1 станом на 28.03.2024 безпідставно зберегла кошти за використання зазначених земельних ділянок в сумі, що становить: за земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:04:002:0026, площею - 0,9605 га, суму 112183,39 грн; за земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:04:002:0027, площею - 0,7259 га, суму 87782,79 грн.; за земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:04:002:0024, площею - 0,2768 га, суму 32329,40 грн.; за земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:04:002:0022, площею - 0,3467 га, суму 40494,20 грн.; ?за земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:04:002:0023, площею - 0,2630 га, суму 40378,74 грн.

Загальний розмір безпідставно збережених коштів з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, яке розташоване на землях комунальної власності становить суму 310168,52 грн.

Внаслідок такої поведінки відповідача, Свалявська міська територіальна громада недоотримала кошти у вигляді орендної плати за землю, які могла б одержати у випадку належного виконання відповідачем своїх обов`язків по оформленню землекористування.

З врахуванням наведеного Свалявська міська рада Просила суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 310 168,52 грн безпідставно збережених коштів, а також судові витрати по розгляду справи.

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Свалявської міської ради Закарпатської області безпідставно збережені кошти у розмірі 310 168,52 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Свалявської міської ради Закарпатської області судовий збір в розмірі 4 652,53 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Петрецький С.І., подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Вказує, що судом першої інстанції розглянуто справу з порушенням територіальної юрисдикції, оскільки місце проживання відповідача є м. Ужгород. При цьому судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до ухвалою суду від 13.05.2024, чим було обмежено процесуальні права сторін на подання доказів та клопотань для забезпечення об`єктивного розгляду справи. У задоволенні клопотання представника відповідача про повернення до стадії підготовчого судового засідання відмовлено.

Також зазначає, що судом розглянуто справу за наявності підстав для самовідводу. Так, до складу комісії Свалявської міської ради з визначення розміру збитків заподіяних власникам землі, входила головний спеціаліст з відділу кадрового та правового забезпечення Свалявської міської ради Жиганська Д., яка є родичкою судді.

Вказані обставини є підставами для скасування рішення суду у зв`язку з порушенням норм процесуального права.

Підставою для нарахування сум безпідставно збережених коштів стали Акти за номерами 2,3,4,5,6 від 18.01.2024 Комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Свалявської міської ради від 31.01.2024 року №33. Період нарахування - з березня 2022 року по грудень 2023 року, а по земельній ділянці кадастровий номер 2124010100:04:002:0023 - з січня 2021 року по грудень 2023 року. Правовою підставою складання вказаних актів вказано Постанову Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284.

Вказаний Порядок містить чітке вичерпне визначення неодержаного доходу: Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її: вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян. Дії ОСОБА_1 не підпадають під жодну з вказаних категорій, що б давало позивачу право стверджувати заподіяння нею збитків Свалявській міській раді та відповідно, складати і затверджувати вказані вище акти з нарахуванням суми збитків.

Крім того, правовою підставою для стягнення саме збитків є положення вимог ст. 22 та ст. 1166 Цивільного кодексу України. Тому вказані документи є неналежними та недопустимими доказами в підтвердження безпідставного збереження грошових коштів та заявлення вимоги з посиланням на положення ст. 1212 ЦК України.

Свалявська міська рада, заявляючи позов, жодним документом не доводить, що вказані в позові земельні ділянки є ділянками комунальної власності Свалявської міської ради і таке право зареєстроване за Свалявською міською радою, що не підтверджує статус позивача як належного в цій справі, що може бути самостійною підставою для відмови в задоволенні позову через заявлення такого неналежним позивачем. В ході розгляду справи представником позивача були надані документи про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки тільки в квітні 2024 року, а період нарахування безпідставно збережених коштів охоплює 2021-2023 роки.

Також судом першої інстанції не враховано, що частина земельних ділянок, на яких розташоване нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 зайнята водним об`єктом та прибережною захисною смугою, що не давало право нарахування на вказану площу земельних ділянок будь-яких нарахувань, а тим більше стягнення коштів за такі площі землі з відповідача.

Судом першої інстанції не враховано також ту обставину, що згідно ч.1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

При набутті права власності на об`єкт нерухомого майна до такого власника автоматично переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, тобто в даній конкретній справі площа забудови земельної ділянки є гарантованою площею законного землекористування на підставі прямої норми закону, і таке землекористування не залежить від наявності чи відсутності договору оренди такої земельної ділянки, тобто в даній площі земельної ділянки ОСОБА_1 є законним землекористувачем і дана земельна ділянка з користування її вилучена бути не може, як і передана в користування третім особам, тобто таким землекористуванням представницькі повноваження позивача як представника інтересів територіальної громади, не обмежуються, не порушуються і стосовно даної земельної ділянки такі повноваження як виключно надання земельної ділянки в користування або її продаж власнику будівель, реалізовані бути не можуть, а відповідно в цій частині застосування ст. 1212 ЦК України є неможливим.

Судом першої інстанції залишено поза увагою ту обставину, що нарахування безпідставно збережених грошових коштів за 2021 рік та 2022 рік відбулось при відсутності витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, що є неправомірним.

Матеріали справи не містять жодного витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, яким би підтверджувалась нормативна грошова оцінка за земельні ділянки станом на 2021 рік, 2022 рік. Застосування нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2023 рік за попередні періоди є недопустимим і на це вказує Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області в листі від 29.03.2024 року №ПІ-27/0-46/0/63-24, вказуючи на зміни в функціоналах з формування нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які мали місце в 2021 році та в 2022 році.

Вказаного суд не врахував та дійшов до помилкового висновку про задоволення позову.

Свалявська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Вказує, що суд вірно встановив фактичні обставини справи та дійшов до правильного висновку про підставність позову, у зв`язку з чим задовольнив такий.

У дане судове засідання з`явились: представник позивача ОСОБА_2 та представник відповідача адвокат Петрецький С.І.

Представник Свалявської міської ради Куцкір Е.Ю. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Адвокат Петрецький С.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлена про дату, час і місце розгляду справи шляхом надіслання їй судової повістки поштовими засобами зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення від 13.06.2025.

Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційним судом встановлено, що виконавчим комітетом Свалявської міської ради Закарпатської області прийнято рішення від 15.06.2022 за № 132 «Про створення комісії з визначення розміру збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам».

За результатами роботи комісії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» складено акт №2 від 18.01.2024, акт №3 від 18.01.2024, акт №4 від 18.01.2024, акт №5 від 18.01.2024 та акт №6 від 18.01.2024 комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам, який 31.01.2024 затверджено рішенням виконавчого комітету Свалявської міської ради №33 «Про затвердження актів №2, №3, №4, №5, №6 комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам».

Згідно наступних договорів дарування у власності ОСОБА_1 знаходяться такі об`єкти нерухомого майна:

- серії №НРС 645549 - №НРС 645550 від 18.02.2022 передано у власність виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами (літ.С, літ. ЖЖ', літ. Ф, літ.Ч, літ.Ц, літ. Щ, літ.Ш) що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,9605 га з кадастровим номером 2124010100:04:002:0026;

- серії №НРС 645547 - №НРС 645548 від 18.02.2022 передано у власність виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами (літ.М, літ. М', літ.К, літ.К`В', літ.Т) що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,7259 га з кадастровим номером 2124010100:04:002:0027;

- серії №НРС 645543 - №НРС 645544 від 18.02.2022 передано у власність виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами (літ.Б, літ.В) що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,2768 га з кадастровим номером 2124010100:04:002:0024;

- серії №НРС 645545 - №НРС 645546 від 18.02.2022 передано у власність виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами (літ.Л, літ.Р) що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,3467 га з кадастровим номером 2124010100:04:002:0022.

На підставі договору про поділ нерухомого майна серії №НМК 942590 - №НМК 942592 від 20.11.2020 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою припинення спільної власності, уклали договір про поділ в натурі цілісного майнового комплексу, що належить їм на праві спільної часткової власності і розташований за адресою: АДРЕСА_6 . 6/8 часток вищевказаного нерухомого майна належить ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 15.11.2018, за реєстровим №865, 1/8 частка вищевказаного нерухмого майна належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності на підставі договору купівлі продажу від 15.11.2018, за реєстровим №865.

Згідно рішення 10 сесії 6-го скликання Свалявської міської ради Закарпатської області від 13.12.2013 за №809 затверджено розмір орендної плати за земельні ділянки по Свалявській міській раді.

Відповідно до актів №2, №3, №4, №5, №6 від 18.01.2024 комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам за період з березня 2022 року по грудень (включно) 2023 року сплату коштів за користування вказаною земельною ділянкою ОСОБА_1 не здійснювала, внаслідок чого без достатніх правових підстав зберегла грошові кошти, на підставі чого відповідачу нараховано збитки за використання земельних ділянок (кадастровий номер: 2124010100:04:002:0026 загальною площею 0,9605 га; 2124010100:04:002:0027 загальною площею 0,7259 га; 2124010100:04:002:0024 загальною площею 0,2768 га; 2124010100:04:002:0022 загальною площею 0,3467 га; 2124010100:04:002:0023, площею 0,2630 га за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, (код.11.02), місце розташування: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 . Згідно актів №2 від 18.01.2024, №3 від 18.01.2024, №4 від 18.01.2024 №5 від 18.01.2024, №6 від 18.01.2024 комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам неодержаний дохід у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками відповідачем складає у загальній сумі (112 183,39 грн.+84 782,79 грн.+32 329,40 грн.+40 494,20 грн.+40 378,74 грн) - 310 168,52 грн.

Загальний розмір збитків, завданих Свалявській міській раді Закарпатської області становить згідно Акту №2: за 2022 рік (10 місяців): розмір орендної плати 3 % від нормативної грошової оцінки (НГО - 1 885 434,61 грн.) становить 47 135,90 грн.; за 2023 рік (12 місяців): розмір орендної плати 3 % від нормативної грошової оцінки (НГО - 2 168 249,80 грн.) становить 65 047,49 грн. Загальний розмір збитків за 1 рік 10 місяців становить: 47 135,90 грн. +65 047,49 грн. = 112 183,39 грн.

Згідно Акту №3 від 18.01.2024: за 2022 рік (10 місяців): розмір орендної плати 3 % від нормативної грошової оцінки (НГО - 1 424 921,37 грн.) становить 35 623,00 грн.; за 2023 рік (12 місяців): розмір орендної плати 3 % від нормативної грошової оцінки (НГО - 1 638 659,58 грн.) становить 49 159,79 грн. Загальний розмір збитків за 1 рік 10 місяців становить: 35 623,00 грн. + 49 159,79 грн. = 84 782,79 грн.

Згідно Акту №4 від 18.01.2024: за 2022 рік (10 місяців): розмір орендної плати 3 % від нормативної грошової оцінки (НГО - 543 350,65 грн.) становить 13 583,80 грн.; за 2023 рік (12 місяців): розмір орендної плати 3 % від нормативної грошової оцінки (НГО 624 853,25 грн.) становить 18 745,60 грн. Загальний розмір збитків за 1 рік 10 місяців становить: 13 583,80 грн. + 18 745,60 грн. = 32 329,40 грн.

Згідно Акту №5 від 18.01.2024: за 2022 рік (10 місяців): розмір орендної плати 3 % від нормативної грошової оцінки (НГО - 680 562,39грн.) становить 17 014,80 грн.; за 2023 рік (12 місяців): розмір орендної плати 3 % від нормативної грошової оцінки (НГО - 782 646,75 грн.) становить 23 479,40 грн. Загальний розмір збитків за 1 рік 10 місяців становить: 17 014,80 грн. + 23 479,40 грн. = 40 494,20 грн.

Згідно Акту №6 від 18.01.2024: за 2021 рік (12 місяців): розмір орендної плати 3 % від нормативної грошової оцінки (НГО - 469 328,75 грн. ) становить 14 079,86 грн.; за 2022 рік (12 місяців): розмір орендної плати 3 % від нормативної грошової оцінки (НГО - 516 261,63 грн.) становить 15 487,85 грн.; за 2023 рік (12 місяців): розмір орендної плати 3 % від нормативної грошової оцінки (НГО - 593 700,88 грн.) становить 17 811,03 грн. Загальний розмір збитків за 3 роки становить: 14 079,86 грн. + 15 487,85 грн. + 17 811,03 грн. = 47 378,74 грн.

Свалявська міська рада Закарпатської області надіслала на адресу ОСОБА_1 лист-претензію від 06.02.2024 за вих. №02-16/547 з пропозицією добровільно сплатити кошти в сумі 39 506,38 грн. на користь Свалявської міської ради, однак зазначені пропозиції відповідачем залишені без відповіді та без задоволення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з пунктом в) частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому орендна плата справляється у грошовій формі.

У пункті 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пункт 288.5 статті 288 ПК України).

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а також застосування передбачених законом способів захисту прав.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію розміру не отриманої орендної плати за користування земельною ділянкою в порядку, визначеному статтею 1212 ЦК України.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

У своїх доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції не врахував того факту, що вона як фактичний користувач земельної ділянки користується таким правомірно, оскільки на спірних земельних ділянках знаходиться нерухоме майно, яке належить їй на праві приватної власності повністю або в частині. Беручи до уваги положення ч.1 ст. 377 ЦК України до неї разом з правом власності на нерухоме майно перейшло й право користування даними земельними ділянками.

Проте, з такими доводами колегія суддів апеляційного суду не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 120 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з частиною шостою статті 120 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Таким чином, після укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі і державної реєстрації нотаріусом прав власності на неї у відповідача, як покупця, могло б виникнути право користування земельною ділянкою, на якій розташовані вказані нежитлові будівлі. Незважаючи на те, що нежитлова будівля не може бути відокремлена від земельної ділянки, на якій вона розташована, вказаними положеннями закону було врегульовано правовий режим нерухомого майна і правовий режим земельних ділянок, на яких воно розташовано, а отже, користувач земельної ділянки зобов`язаний сплачувати за користування нею певну плату, що відповідає положенням статті 206 ЗК України, та оформити право користування земельною ділянкою.

Вищезазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 липня 2022 року у справі №644/3932/18-ц.

Тобто, з вищезазначеного слідує, що відповідачка оформивши право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на спірних земельних ділянках отримала право на користування такими земельними ділянками, однак, таке право не передбачає, що особа може користуватися ділянками без належної на те правової підстави (без укладеного договору оренди чи без оформлення права власності).

Продовжуючи користування земельними ділянками комунальної власності відповідачка порушила права громади, а в даному випадку Свалявської міської ради, оскільки без достатньої правової підстави користувалась спірними земельними ділянками та не сплачувала за це кошти.

Також, ОСОБА_1 вважає, що позивач не довів, що земельні ділянки знаходяться у комунальній власності, а також не надав суду доказів, щодо нормативної грошової оцінки за 2021-2022 роки, а тому підстави для стягнення коштів відсутні.

Однак, такі доводи відповідачки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 виснував, що за загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.

У вищезгаданій постанові зазначено, що нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 Земельного кодексу України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об`єкт нерухомості.

Слід звернути увагу, що Свалявська міська рада додала до позовної заяви інформацію з Державного земельного кадастру про спірні земельні ділянки: кадастровий номер 2124010100:04:002:0026, площею 0,9605 га, за адресою АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 2124010100:04:002:0027, площею 0,7259 га, за адресою АДРЕСА_2 ; кадастровий номер 2124010100:04:002:0024, площею 0,2768 га, за адресою АДРЕСА_3 ; кадастровий номер 2124010100:04:002:0022, площею 0,3467 га, за адресою АДРЕСА_4 ; кадастровий номер 2124010100:04:002:0023, площею 0,2630 га, за адресою АДРЕСА_5 . Дані земельні ділянки знаходяться у комунальній власності. Датою державної реєстрації земельних ділянок є 26.10.2020. Технічну документацію на такі розроблено 23.10.2020 ФОП ОСОБА_4 .

Вищезазначене відповідачкою не спростовано, її твердження є бездоказовими та не базуються на наявних у справі матеріалах.

Щодо відсутності нормативної грошової оцінки за 2021-2022 роки, то слід зазначити, що існування актуальних даних щодо спірних земельних ділянок станом на 2021 та 2022 роки підтверджується листом заступника голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2023 за №6-28-0.222-3232-23, згідно якого зазначено коефіцієнти, які було застосовано для зміни актуальних даних про земельні ділянки у 2022 та у 2023 роках.

Про це також зазначає Свалявський районний суд Закарпатської області та позивач у відзиві на апеляційну скаргу.

Також, згідно положень статті 18 Закону України «Про нормативну грошову оцінку земель» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Тобто, враховуючи той факт, що спірні земельні ділянки було зареєстровано у 2020 році, то нормативна грошова оцінка проведена у 2023 році, на підставі якої здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів, є актуальною протягом 5-7 років.

Більше того, з листа заступника голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2023 за №6-28-0.222-3232-23 вбачається, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок була проведена враховуючи актуальні дані земельних ділянок за минулі роки.

З цього слід зробити висновок - розрахунок безпідставно збережених коштів за 2021-2022 роки було проведено позивачем без порушень, що також було правильно встановлено судом першої інстанції.

Серед інших доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що частина земельних ділянок зайнята водним об`єктом та прибережною захисною смугою, що не давало право нарахування на вказану площу земельних ділянок будь-яких нарахувань, а тим більше стягнення коштів за такі площі землі з відповідача.

Апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на те, що відповідачка не зверталась до Свалявської міської ради із заявою про вилучення із її землекористування землі, яка зайнята водним об`єктом та прибережною захисною смугою.

Землі водного фонду, а саме прибережна захисна смуга також відноситься до земель комунальної власності, такі землі відповідно до ч. 4 ст. 59 ЗК України можуть передаватись у оренду, однак обмеження у використанні земель згідно ст. 60 ЗК України зазначаються у відомостях Державного земельного кадастру.

Оскільки, відповідачка користувалась такими землями без достатньої правової підстави, то така відповідно до положень ст. 1212 ЦК України повинна відшкодувати позивачу розмір не отриманої орендної плати за користування земельними ділянками в складі яких є землі водного фонду, а саме прибережна захисна смуга.

Помилковим є також твердження відповідачки, що в даному випадку правильним буде пред`явлення позову про відшкодування збитків згідно ст. 22 та ст. 1166 ЦК України, тобто про відшкодування майнових збитків, а не згідно ст. 1212 ЦК України.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу правильно звернув увагу на висновки Верховного Суду у складі Другої колегії суддів Касаційного цивільного суду у постанові від 21.09.2019 у справі №306/1451/16-ц у якій касаційний суд виснував, що неправильне посилання ради при пред`явленні позову на статтю 22 ЦК України при мотивуванні позовуфактичним користуванням земельною ділянкою відповідачем без укладеного договору оренди та недоотриманням радою доходів у вигляді орендної плати, надає підстави касаційній інстанції для застосування частини першої статті 1212 ЦК України до виниклих правовідносин.

Тобто, правова природа ст. 22, ст. 1166 ЦК України та статей 1212-1214 ЦК України є досить різною.

Так, з урахуванням предмету спору, статті 22 та 1166 ЦК України врегульовують питання упущеної вигоди, а також майнової шкоди, яка була спричинена незаконними діями чи бездіяльністю особи.

Статті 1212-1214 ЦК України, в контексті розгляду даної справи, стосуються питання відшкодування особою, яка незаконно набула або зберегла майно, доходів, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Тобто, в даному випадку правильним є правове обґрунтування саме з посиланням на положення статей 1212-1214 ЦК України, оскільки відповідачка, як особа, яка незаконно зберігала протягом певного часу в себе нерухомість повинна відшкодувати Свалявській міській раді безпідставно збережені кошти, які остання могла отримати у разі укладених договорів оренди або внаслідок викупу та подальшого оформлення речового права власності відповідачкою на такі земельні ділянки.

Таким чином, апеляційний суд констатує, що судом першої інстанції під час розгляду даного спору не було допущено порушень матеріального права, правильно визначено предмет та підстави позовних вимог, визначено коло учасників справи, встановлено порушення прав Свалявської міської ради, які полягають у безпідставному збереженні коштів, які орган місцевого самоврядування мав отримати, що відповідає положенням статтей 1212-1214 ЦК України.

Щодо процесуальних порушень допущених судом першої інстанції, про які зазначає ОСОБА_1 .

У апеляційній скарзі відповідачка зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням територіальної юрисдикції, оскільки справа повинна була розглядатись за місцем проживання відповідачки у м. Ужгород.

Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Оскільки, всі спірні земельні ділянки знаходяться в межах с. Драчино Свалявської громади, Мукачівського району, Закарпатської області, то диспозитивним правом позивача є пред`явлення позову до відповідачки саме за місцем знаходження такого майна.

Такі самі висновки зроблено Свалявським районним судом Закарпатської області в ухвалі від 20.09.2024 якою було відмовлено про передачу справи на розгляд Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Крім цього, вказує, що були наявні підстави для самовідводу судді Свалявського районного суду Закарпатської області - Жиганської Н.М., оскільки до складу комісії Свалявської міської ради з визначення розміру збитків заподіяних власникам землі, входила головний спеціаліст з відділу кадрового та правового забезпечення Свалявської міської ради Жиганська Д., яка є родичкою судді.

Так, згідно додатку до рішення ВК Свалявської міської ради від 20.01.2023 №21 дійсно до складу комісії з визначення розміру збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам входила ОСОБА_5 , яка може бути родичкою судді.

Однак, з огляду на те, що таке твердження є бездоказовим та враховуючи те, що рішенням ВК Свалявської міської ради від 15.12.2023 було внесено зміни до рішення ВК Свалявської міської ради від 15.06.2022 №132, а саме виведено зі складу вищезгаданої комісії ОСОБА_6 , а тому твердження, що були наявні підстави для відводу судді Жиганської Н.М. є безпідставними та не знайшли свого підтвердження.

Серед інших доводів ОСОБА_1 зазначає, що судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до ухвалою суду від 13.05.2024, чим було обмежено процесуальні права сторін на подання доказів та клопотань для забезпечення об`єктивного розгляду справи.

Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 17.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, призначено підготовче судове засідання на 13.05.2024 та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву.

Копію позовної заяви та ухвали про призначення підготовчого засідання було надіслано судом супровідним листом на адресу відповідачки: АДРЕСА_8 , однак такий лист повернувся 20.05.2024 з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

У заяві відповідачки від 31.05.2024 було додано документ про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_9 .

Оскільки ОСОБА_1 не отримала копію позовної заяви та ухвали про прийняття позову до розгляду та призначення підготовчого засідання, то така фактично могла подати відзив у будь-який момент з клопотанням про поновлення пропущеного нею строку попередньо обґрунтувавши підстави для прийняття такого відзиву.

Відзив подано відповідачкою 21.06.2024 та заявлено відповідне клопотання для подачі такого.

Свою позицію щодо предмету спору відповідачкою було викладено у відзиві на позовну заяву, а також безпосередньо у судових засіданнях, а тому стверджувати, що ОСОБА_1 належним чином не змогла викласти свої пояснення чи подати додаткові докази не можна. Тобто, процесуальних порушень судом першої інстанції з приводу цього допущено не було.

За наведених доводів, апеляційний суд не знаходить процесуальних порушень про які зазначає ОСОБА_1 у діях суду першої інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з урахуванням всіх істотних обставин справи, а тому апеляційний суд керуючись положенням ст. 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись нормами статей 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Петрецький Сергій Іванович, залишити без задоволення.

Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2024 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 грудня 2025 року.

Головуючий:

Судді: