Рішення

від 20.12.2007 по справі 10202-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10202-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

20.12.2007Справа №2-15/10202-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джі пі с трейд» (04080, м. Київ, вул.. Вікентія Хвойко, 18/14, офіс 720, ідентифікаційний код 34047937)

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна» (95010, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Ковильна, 74, кв. 2; 95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Набережна, 38А,  ідентифікаційний код 34459206)

Про стягнення 42857,81 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – не з'явився  

Від відповідача – не з'явився

        Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Джі пі с трейд»  звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна» про стягнення 42857,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару за договором № 77 від 14.08.2007 р., через що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна»  перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Джі пі с трейд»  складає 36681,00 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача   1676,86 грн. річних, 2399,95 грн. пені, 2100,00 грн. витрат на правову допомогу.

18.12.2007 р. до канцелярії господарського суду надійшли пояснення позивача разом із заявою про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, якою позивач збільшив позовні вимоги,  просить суд стягнути з відповідача 69578,24 грн., в тому числі 36681,00 грн. основного боргу, 474,16 грн. річних, 2766,48 грн. пені та 2100,00 грн. витрат  на правову допомогу.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну позовних вимог,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

За такими обставинами суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

14.08.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Джі пі с трейд» (Постачальник) (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна»  (Покупець) (відповідач) був укладений договір поставки  № 77р. (а.с. 14-16) з протоколом розбіжностей (а.с. 17-19)

Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця товар у терміни та в порядку, передбачені цим договором та додатками до нього, а Покупець зобов'язаний приймати  вказаний товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах дійсного договору.

Згідно до пункту 2.7 Договору в редакції протоколу розбіжностей постачанню на умовах цього договору підлягає товар, до кінця терміну реалізації (строку придатності) якого залишилося не менш як 2/3. При поставці товару з меншим строком придатності, Покупець має право відмовитися від прийняття товару, а при прийнятті такого товару та неможливості його подальшого продажу до закінчення строку придатності – повернути товар Продавцю без оплати його вартості та витрат Продавця у зв'язку з перевезенням, або інших витрат Продавця.

Пунктом 4.1 Договору передбачений обов'язок Покупця проводити оплату отриманого товару наступним чином: Оплата першої поставки здійснюється Покупцем на умовах 100% попередньої оплати за товар. Оплата наступних партій товару повинна здійснюватись Покупцем не пізніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів з дня поставки товару, за виключенням продукції ТМ «Lorelle», оплата за яку повинна здійснюватись з відстроченням 14 календарних днів з дати поставки продукції.

Підставою для сплати суми за товар є передання Покупцю оформлених згідно чинного законодавства товарної накладної та податкової накладної.

Зобов'язання Покупця по оплаті Товару вважається виконаним з моменту списання коштів з його банківського рахунку..

Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання умов договору здійснювалися поставки відповідного товару, загалом на суму 145353,12 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними. (а.с. 20-30).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписами уповноваженого представника відповідача у видаткових накладних, скріпленими печатками, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 31-38)

Відповідачем була здійснена часткова оплата поставленої позивачем продукції у розмірі 100411,58 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями банківських виписок. (а.с. 87-137).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було повернуто товар на суму 8260,54 грн., що підтверджується відповідними зворотними накладними (а.с. 159-174)

Відповідач не виконав свої обов'язки щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі 36681,00 грн., що і послужило підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Джі пі с трейд» із позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості за поставлений позивачем товар.  За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 36681,00 грн. заборгованості за поставлений товар, через що  вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна»  заборгованості у розмірі 36681,00  грн. підлягають задоволенню.

Крім того, сторонами був складений та підписаний акт звіряння розрахунків, з якого вбачається, що станом на 25.06.2007 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 36681,00 грн. (а.с. 86)

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 474,16 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна» 3% річних за період з 28.09.2006 р. по 09.05.2007 р. у розмірі 474,16 грн. суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

          Позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 2766,48 грн.          Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.2  Договору сторони передбачили, що за прострочення платежу Покупець сплачує на користь Постачальника неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Заявлена позивачем сума пені у розмірі 2766,48 грн., підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Також, позивачем заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача 2100,00 грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування своїх вимог в цій частині позивач посилається одночасно як на норми закону, які регулюють відшкодування збитків, зокрема статті 224, 225 Господарського кодексу України, так і на статті 44, 49 Господарського процесуального кодексу України про судові витрати.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.  Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум що підлягають сплаті за проведення  судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат,  пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Ухвалами суду неодноразово запрошувалося правове обґрунтування стягуваної суми. Проте, позивачем зазначені вказівки суду залишені поза увагою.

Судом не вбачається підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки позивачем не визначена правова природа стягуваної суми (збитки, майнова шкода, судові витрати тощо), а відповідно не надане належне чітке її нормативне обґрунтування, чи то є збитки, чи судові витрати, що у свою чергу є двома різними правовими конструкціями.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

         З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна» (95010, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Ковильна, 74, кв. 2; 95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Набережна, 38А,  ідентифікаційний код 34459206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джі пі с трейд» (04080, м. Київ, вул.. Вікентія Хвойко, 18/14, офіс 720, ідентифікаційний код 34047937, рахунок 260080276891101 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Київ, МФО 322012) 36681,00 грн. заборгованості, 474,16 грн. річних,  2766,48 грн. пені, 399,22 грн. державного мита та 112,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.