Рішення

від 25.10.2007 по справі 10813-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10813-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

25.10.2007Справа №2-15/10813-2007

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Радгосп «Весна» (97150, АР Крим, Нижньогірський район, с. Кісточківка, вул.. Паркова, 1, код ЄДРПОУ 00413096)

До відповідача  Державного підприємства «Первомайський виноробний завод» (97520, АР Крим, Сімферопольський район, с. Первомайське, вул. Дьяченка, 5, код ЄДРПОУ 05446858)

Про стягнення 129708,07 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Перец О.І., довіреність № 7 кр від 31.07.2007 р., у справі, Саранчукова Л.П., довіреність від 02.10.2007 р., у справі

Від відповідача – не з'явився

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Радгосп «Весна» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Державного підприємства «Первомайський виноробний завод»  про стягнення 129708,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором від 08.09.2003 р. по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару, через що заборгованість Державного підприємства «Первомайський виноробний завод» перед Відкритим акціонерним товариством «Радгосп «Весна»  складає 129708,07 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов вих.. № 366 від 11.09.2007 р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на той факт, що момент оплати відповідачем за придбаний товар станом на 11.09.2007 р. ще не настав, а отже у Відкритого акціонерного товариства «Радгосп «Весна» відсутнє право вимоги заборгованості у розмірі 129708,07 грн.

У судовому засіданні оголошувалася перерва в порядку частини 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України для надання сторонами витребуваних судом документів.

Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

У судовому засіданні 25.10.2007 р. представником позивача була надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач змінив підстави позову та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 129708,07 грн. оплати за фактично отриманий товар.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну позовних вимог,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

25.10.2007 р. до канцелярії господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити представника Державного підприємства «Первомайський виноробний завод» у судове засідання, а також у зв'язку з неможливістю провести звірку взаєморозрахунків.

Судом не вбачається обґрунтованих підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача з огляду на наступне.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначає представник відповідача у своєму клопотанні, у нього відсутня можливість до дня судового засідання скласти акт звірки взаємних розрахунків. Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що з 02.10.2007 р. сторонам було надано достатньо часу для складання акту звірки.

Крім того, матеріали справи містять декілька актів звірки взаєморозрахунків, підписаних сторонами. Більш того, акт звірки – це бухгалтерський документ, що лише фіксує тотожність відображення первинних господарських операцій у обліку сторін, він не є первинним бухгалтерським документом, а отже, і належним доказом у справі.

Щодо посилань відповідача на неможливість забезпечити явку представника у судове засідання, то відповідачем не надані суду докази, що підтверджують викладені в клопотанні  обставини.

Крім того, з огляду на те, що слухання справи відкладалося (оголошувалася перерва)  неодноразово, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство «Радгосп «Весна» (позивач)  здійснювало на адресу Державного підприємства «Первомайський виноробний завод» (відповідач) поставку яблук свіжих промислових для переробки (товар).

Так позивачем було поставлено на адресу відповідача товару на загальну суму 148286,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи податковими накладними (а.с. 31-37 Т.1), товарно-транспортними накладними (а.с. 41- 151 Т. 1, 1-54 Т.2)

На оплату поставленої продукції були виставлені рахунки на суму 148286,00 грн. (а.с. 38-40)

Проте, відповідач не виконав свої обов'язки щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, в результаті чого за ним склалася заборгованість за поставлений позивачем товар у розмірі 129708,07 грн., що і послужило підставою для звернення Відкритого акціонерного товариства «Радгосп «Весна» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

Представник відповідача проти вказаної суми заборгованості не заперечує, однак вважає, що строк оплати вказаної заборгованості не настав, оскільки згідно умов договору від 08.09.2003 р. (пункт 5 ), укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Радгосп «Весна» та Державним підприємством «Первомайський виноробний завод», встановлено, що кінцевий розрахунок по продукції буде здійснений після перероблення сировини та реалізації готової продукції через 3 роки. Таким чином, відповідач вважає, що оскільки готова продукція ще не була реалізована, то і відповідно строк оплати не настав.

Однак суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на Договір від 08.09.2003 р. щодо здійснення розрахунків за поставлений товар з огляду на наступне.

В матеріалах справи наявні два Договори від 08.09.2003 р., укладені між укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Радгосп «Весна» та Державним підприємством «Первомайський виноробний завод», які містять зовсім різні умови щодо порядку розрахунків між сторонами.

Крім того, в первинних бухгалтерських документах, по яких була здійснена поставка,  відсутнє жодне посилання на договір, як на підставу здійснення господарської операції.

Отже суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на пункт 5 Договору від 08.09.2003 р. як на підставу та порядок здійснення розрахунків за поставлений позивачем товар.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Так, 29.12.2006 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 516 від 27.12.2006 р. з вимогою про оплату боргу (а.с. 104).

Вказана претензія була отримана відповідачем 05.01.2007 р., про що свідчить підпис представника відповідача у картці поштового повідомлення. (а.с. 105)

Однака дана претензія була залишена відповідачем без уваги.

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості.  За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 129708,07 грн. заборгованості за поставлений товар, через що  вимоги позивача про стягнення з Державного підприємства «Первомайський виноробний завод» заборгованості у розмірі 129708,07 грн. підлягають задоволенню.

 Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

 З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Первомайський виноробний завод» (97520, АР Крим, Сімферопольський район, с. Первомайське, вул. Дьяченка, 5, код ЄДРПОУ 05446858, п/р 26009440137260 в КРФ АКБ Укрсбербанк м. Сімферополь, МФО 3240) на користь Відкритого акціонерного товариства «Радгосп «Весна» (97150, АР Крим, Нижньогірський район, с. Кісточківка, вул.. Паркова, 1, код ЄДРПОУ 00413096, п/р 260063319 у КРД АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 314021) суму заборгованості у розмірі 129708,07 грн.,  1297,08 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.