Постанова

від 10.12.2007 по справі 9/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "10" грудня 2007 р.                                                                   Справа № 9/124

Суддя господарського суду Чернівецької області Чорногуз Михайло Георгійович

розглядаючи справу

за позовом  Сільськогосподарський  кооператив "Топорівський"

до відповідачів  Новоселицька міжрайонна державна податкова інспекція

про скасування податкового повідомлення-рішення №1175/23/0000212300/2  від  25.06.2007р. на суму - 520616,84 грн.

за участю представників:

позивача:  не з'явився

відповідача:  Лучкіна Г.В. довіреність №200/9/10-007 від 16.01.2007р        Молованюк Л.В. довіреність №10735/9/10-009 від 14.11.2007р..

СУТЬ СПОРУ:

СГК «Топорівський» звернувся із позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Новоселицької МДПІ, щодо донарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість №1175/23/0000212300/2 від 25.06.2007 року на суму 520616,84 грн.

Позивач мотивує свою позицію тим, що він був позбавлений можливості перерахувати кошти на спецрахунки у зв'язку із накладенням арешту на його рахунки, також посилається на те, що у ДПІ немає повноважень накладення штрафу за нецільове використання ПДВ.

Позивач належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №370860, проте явку свого представника не забезпечив, витребуваної ухвалами від 05 жовтня 2007 року та 15 листопада 2007 року виписки з особового банківського рахунку не надав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представники в судовому засіданні заперечують проти позову, обґрунтовуючи законністю прийнятого рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення проти позову, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив наступне.

26 січня 2007 року Новоселицькою МДПІ проведено виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства Сільськогосподарським кооперативом «Топорівський», код ЄДРПОУ 03802027, за період з 01.04.2004 р. по 30.09.2006 року.

За результатами проведення перевірки, складено акт № 36/23-03802027 від 26.01.2007 року. Згідно до акту перевірки позивачу за неперерахування на окремий рахунок податку на додану вартість донараховано податкове зобов'язання в сумі 520616,84 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №322/23/0000212300/0 від 28.02.2007 року, за результатами розгляду скарги Новоселицькою МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №944/10/0000212300/1 від 10.05.2007 року, за результатами розгляду повторної скарги ДПА в Чернівецькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення №1175/23/0000212300/2 від 25.06.2007 року про визначення сум податкового зобов'язання (основний платіж ) по податку на додану вартість на загальну суму 520616 грн. 84 коп.

Перевіркою по податку на додану вартість встановлено: «Станом на 01.04.2004 року згідно даних обліку Новоселицької МДПІ по платежу 14010110 «ПДВ для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за молоко, м'ясо» рахується недоїмка в сумі, 16996,59 грн.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету кооперативом за реалізовані ним м'ясопродукти, вироблені у власному переробному цеху (п. 11.21 ст.11 ЗУ "Про ПДВ") за період з 01.04.2004 року по 30.09.2006 року становить всього 607430 грн.

- за період з 01.04.2004 року по 31.12.2004 року - 127815 грн.

- за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року - 291465 грн.

- за період з 01.01.2006 року по 30.09.2006 року - 188150 грн.

Протягом перевіреного періоду кооперативом перераховано з поточного рахунка на спецрахунок 256209,75 грн. (карточки рахунку 313.31 по роках додаються, додаток до акту перевірки №6), в тому числі погашено недоїмки станом на 01.04.2004 року по платежу 14010110 «ПДВ для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за молоко, м'ясо» в сумі 169396,59 грн.:

- за період з 01.04.2004 року по 31.12.2004 року - 63700 грн.

- за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року - 95757,89 грн.

- за період з 01.01.2006 року по 30.09.2006 року – 96751,86 грн.

На кінець перевіряє мого періоду залишок не перерахованих коштів з основного рахунку на спецрахунок становить 520616,84 грн. (169396,59 грн.+607430 грн.-256209,75 грн.).

Документальною перевіркою встановлено порушення п.15 "Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі", затвердженого Постановою КМУ від 12.05.1999 року №805 (із змінами та доповненнями) - не перераховані на спецрахунок кошти в сумі 520616,84 грн., вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням.»

Згідно з п. 11.21 ст. 11 Закону «Про податок на додану вартість», дію якого продовжено до 01.01.2007 року згідно із Законом № 2987-IV від 18.10.2005 року, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Відповідно до п. 11.29 ст. 11 зазначеного Закону, (дію пункту продовжено до 01.01.2007 року згідно із Законом № 2987-ІV від 18.10.2005 року), зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Пунктом 12 "Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі " , затвердженого Постановою КМУ від 12.05.1999 року №805 (із змінами та доповненнями) передбачено: «Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому сума акумульованого на окремому рахунку податку на додану вартість за поставлені молоко та молочну продукцію спрямовується на придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення показників якості молока і молочної продукції, фільтрувальних матеріалів, холодильного обладнання та доїльних установок у разі неналежного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств.

Сільськогосподарські підприємства ведуть бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість на окремому аналітичному рахунку.

У разі одержання за договорами товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах зазначеної в абзаці першому цього пункту продукції, сплачену суму податку на додану вартість з операцій поставки таких товарно-матеріальних цінностей, надання послуг відносять на податковий кредит по розрахунках з таких сільськогосподарських операцій.

На підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Разом з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням з Мінагрополітики.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість з поставленої зазначеної продукції, тобто різниця між податком на додану вартість, що надходить від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок.

Залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів.

Кошти, перераховані сільськогосподарськими підприємствами на окремий рахунок, використовуються ними для підтримки власного виробництва продукції тваринництва та птахівництва. У разі нецільового використання зазначені кошти стягуються до державного бюджету відповідно до законодавства.

Залишок коштів на окремому рахунку в кінці року вилученню до бюджету не підлягає і використовується підприємством на зазначені цілі в наступному році, а починаючи з 1 березня 2008 р. перераховується до державного бюджету.»

Пунктом 9 даного Порядку передбачено: «Контроль за правильністю визначення сум податку на додану вартість та їх перерахування за платіжними дорученнями на небюджетні рахунки здійснюють органи державної податкової служби.».

Механізм акумуляції та використання коштів податку на додану вартість, що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, визначений «Порядком акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини» затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. № 271 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 р. №374).

Пунктом 4 Порядку встановлюється, що на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.

Крім того, переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку перелік платіжних доручень на фактично зараховані на окремий рахунок кошти і виписку банку з окремого рахунка.

В порушення вищезазначених норм СГК «Топорівський» разом з поданням податкових декларацій з ПДВ не подано платіжні доручення на фактично зараховані на окремий рахунок кошти і виписки банку з окремого рахунка, тому згідно облікових даних з ПДВ спрямованого на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення рахується заборгованість. Таким чином, СГК «Топорівський» не перераховано на окремий рахунок ПДВ на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Посилання позивача на те, що він був позбавлений можливості перерахувати кошти на спецрахунки у зв'язку із накладенням арешту на його рахунки, згідно постанов відділу ДВС Новоселицького району лише доводить його не платіжоспроможність та не знімає відповідальності.

Позиція суду ґрунтується на тому, що не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються  податковим боргом і відповідно такими, що використовуються не за цільовим призначенням і відповідно до п. 11.29 ст. 11 ЗУ «Про ПДВ» підлягають стягненню до Державного бюджету України у безспірному порядку.

Дії податкової служби відповідають вимогам чинного законодавства, а податкові повідомлення рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. За таких умов підстави для задоволення позову – відсутні.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             М.Г. Чорногуз