Рішення від 03.12.2025 по справі 911/2891/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2891/25

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Тепло» (04073, місто Київ, провулок Куренівський, будинок 17, код 41009743)

до

товариства з обмеженою відповідальністю «БК Атена» (07400, Київська обл., місто Бровари, вулиця Київська, будинок 135, код 42311104)

про стягнення 101910,26 гривень,

Засобами підсистеми «Електронний суд» 09.09.2025 товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Тепло» (надалі ТОВ «Пан Тепло»/позивач) була сформована позовна заява про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «БК Атена» (надалі ТОВ «БК Антена»/відповідач) заборгованості за договором поставки № 37/1 від 02.10.2019 в загальному розмірі 101910,26 гривень, що складається з 72793,04 гривень основного боргу та 29117,22 гривень штрафу за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов зазначеного договору в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.09.2025 відкрито провадження у справі № 911/2891/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, відзив на позов не подав.

Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного договору поставки №37/1 від 02.10.2019 (надалі договір) позивач (надалі також постачальник) мав поставити та передати у власність відповідачу (надалі також покупець) будівельні матеріали (надалі товар), а відповідач зобов`язався оплатити такий товар на умовах, погоджених сторонами в тексті договору.

За змістом п. 4.1., 4.2 договору розрахунки мiж Сторонами здійснюються в нацiональнiй валюті України шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточні рахунки сторін, зазначені в цьому договорі (п. 4.1.). За замовлений за цим договором товар покупець має 100 % відстрочку по платежам так i може здійснити розрахунок у повному обсязі шляхом 100% передоплати вартості замовленого товару (п. 4.2.)

Як зазначає позивач, на виконання умов зазначеного договору протягом 2019-2021 років ним передавався на користь відповідача товар та надавалися супутні транспорті послуги та станом на 17.11.2023 за відповідачем обліковувалася заборгованість на загальну суму 72793,04 гривень, яка сформована за рахунок проведення відповідачем неповної оплати за наступними первинними документами: видаткова накладна №2991 від 17.11.2020 на суму 37808,64 гривень; акт № 2992 наданих (транспортних послуг) від 17.11.2020 на суму 4150 гривень; видаткова накладна № 2884 від 10.11.2020 на суму 56712,96 гривень; видаткова накладна № 482 від 05.05.2021 на суму 11534,46 гривень; акт № 482 наданих (транспортних послуг) від 05.05.2021 на суму 1450 гривень; видаткова накладна № 510 від 05.05.2021 на суму 37808,64 гривень.

З огляду на це позивач 17.11.2023 звернувся до відповідача із письмовою вимогою про сплату вказаної заборгованості, проте відповідач вказану вимогу не задовольнив, заборгованість не погасив, станом на 09.09.2025 розмір заборгованості не змінився, що стало підставою для звернення до суду із розглядуваним позовом про стягнення як суми основного боргу так і суми штрафу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, факт належного виконання позивачем взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару на користь відповідача, згідно перелічених вище первинних документів, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у загальному розмірі 72793,04 гривень.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України (1) якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства(2).

Як встановлено судом, згідно п. 4.2. договору за замовлений за цим договором товар покупець має 100 % відстрочку по платежам так i може здійснити розрахунок у повному обсязі шляхом 100% передоплати вapтocтi замовленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положеннястатті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Частиною 1 статті 692 цього ж Кодексу встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, у тому числі, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання. Такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17.

Суд зазначає, що сторонами в договорі фактично не встановлено строку здійснення покупцем оплати за отриманий товар, адже передбачена альтернативна форма оплати, а саме у спосіб відстрочення (при цьому період такого відстрочення договором не встановлено) або у спосіб попередньої оплати.

При цьому з первинних документів, долучених позивачем до матеріалів справи суд не може достеменно встановити в якому саме порядку товари та супутні послуги, передача і надання яких оформлена вказаними первинними документами, мали бути оплачені відповідачем.

З огляду на викладене, суд виходить із положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, та, відповідно відповідний строк необхідно відраховувати від моменту направлення позивачем на адресу відповідача письмової вимоги про сплату заборгованості від 17.11.2023.

Отже, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів, перерахування відповідачем на користь позивача оплати за товар у повному обсязі, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок з оплати отриманого товару після отримання письмової вимоги позивача, що була направлена на його адресу 17.11.2023, факт отримання якої відповідачем спростовано не було.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем свого зобов`язання по оплаті отриманого товару за вказаними вище первинними документами, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 72793,04 гривень.

Відповідач доводи позивача про наявність у нього заборгованості не спростував, доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за отриманий товар в повному обсязі не надав, заперечень щодо факту отримання товару не висловив, доказів пред`явлення позивачу претензій та зауважень щодо кількості, якості та вартості товару або накладних на повернення товару також не надано.

Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 72793,04 гривень, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та належить до задоволення.

Щодо суми штрафу суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог п.5.4 Договору сторонами погоджена додаткова відповідальність у разі тривалого порушення зобов`язання, а саме: за ухилення від сплати товару, а також у випадку прострочення оплати товару більш ніж на тридцять календарних днів від строку, зазначеного в. п. 4.2. Договору Покупець на користь Постачальника повинен сплатити десять відсотків від вартості неоплаченої своєчасно партії товару, а за прострочення оплати більш ніж на шістдесят календарних днів з моменту отримання Покупець сплачує Постачальнику сорок відсотків від суми всього отриманого, але неоплаченого за цим Договором товару.

З огляду на вказане положення договору позивачем на суму заборгованості нараховано штраф у розмірі 40% та відповідно сума штрафу становить 29117,22 гривень.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 29117,22 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

А саме суд приймає рішення про стягнення з ТОВ «БК Антена» на користь ТОВ «Пан Тепло» 72793,04 гривень основного боргу та 29117,22 гривень штрафу.

Судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача у повному обсязі, а відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Суд зауважує, що при зверненні позивача до суду з розглядуваним позовом останнім, відповідно до двох платіжних інструкцій від 22.08.2025 № 4971 та від 08.09.2025 № 5009 сплачено суму судового збору у розмірі 3028,00 гривень.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з цим позовом в електронній формі за допомогою підсистеми «Електронний суд», судовий збір мав бути сплачений ним в розмірі 2422,40 гривень (3028,00 *0,8).

Тобто, судовий збір у розмірі 605,60 гривень є зайво сплаченим та підлягає поверненню позивачу з державного бюджету шляхом постановлення відповідної ухвали, після набрання судовим рішенням законної сили та звернення із відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13,73-80, 86, 129, 232,233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Тепло» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БК Атена» (07400, Київська обл., місто Бровари, вулиця Київська, будинок 135, код 42311104) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Тепло» (04073, місто Київ, провулок Куренівський, будинок 17, код 41009743) 72793,04 гривень основного боргу, 29117,22 гривень штрафу та 2422 ,40 гривень судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2025.

Суддя Р.М. Колесник