Рішення від 25.11.2025 по справі 918/680/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2025 р. м. Рівне Справа № 918/680/25

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Н. Церковної, при секретарі судового засідання І.Шилан, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОФІТОН" до відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕЦЛ УКРАЇНА" про стягнення 6 902 746,22 грн

за участю представників сторін:

від позивача - Бордуніс О.В.

від відповідача - Представник відповідача - Лавренчук Т.В.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОФІТОН" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕЦЛ УКРАЇНА" про стягнення 6 902 746,22 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 03 квітня 2025 року між ТОВ «ЕЦЛ Україна» та ТОВ «Кофітон» укладено Договір про транспортне експедирування № A-7/2025. Позивачем, відповідно до Договору поставки товару № 73 від 03 січня 2025 року, укладеного із постачальником Ecom Agroindustrial Corp Ltd (Еком Агроіндастріал Корпорейшн Лтд), місце реєстрації - Швейцарія, придбано зелену каву. Відповідно до Інвойсу № 425.15176 від 14.04.2025 за вищевказаним договором поставки вартість партії товару зеленої кави - В`єтнамська робуста 1-го сорту, 18-го ґатунку, мокре полірування, Блакитний дракон становить 123 510,27 USD (Доларів США). Умови поставки визначені - Free Carrier Schwarze Hamburg. (FCA Гамбург) Зазначений інвойс Позивачем було оплачено у повному обсязі, що підтверджується SWIFT повідомленням АТ «Райфайзен банк» від 02.05.2025 . Для транспортування кави з місця поставки з території Німеччини, місця Гамбург між позивачем та ТОВ «ЕЦЛ Україна» підписано 15 травня 2025 року заявку № 80/25. 20 травня 2025 року відповідно до Заявки № 80/25 погодженої за Договором тягач-тент (22 т, 86 м?; держ. № KС1718/F300, водій - Kavka Viacheslav) був поданий і завантажений за адресою Schwarze Consort. GmbH, Afrikastr. 4, 20457 Hamburg. Після виїзду з місця завантаження зв`язок із водієм було втрачено. На погоджений строк доставки - 27 травня 2025 року транспортний засіб не прибув у пункт розвантаження ТОВ «Кофітон»: Україна, м. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 18-Є. Зі слів представників відповідача транспортний засіб зник на території Польщі. За телефонними повідомленнями представників відповідача ним було подано заяви до правоохоронних органів Польщі, а, також, дані про подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, на момент подачі цього позову додаткові данні про місцезнаходження товару Позивача - відсутні.

13 серпня 2025 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву , в якому останній зазначає, що у даній справі ТОВ «Кофітон» заявлено позовні вимоги до ТОВ «ЕЦЛ Україна», а відповідно визнано його відповідачем, але вважають, що вказане не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки в даному випадку належним відповідачем є інша особа, а саме страхова компанія - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА». 17.04.2025 року ТОВ «ЕЦЛ Україна» на виконання вказаної вимоги спеціального закону було укладено з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» Договір страхування відповідальності перевізника/експедитора, шляхом підписання Акцепту (індивідуальної частини) №312.994294186.20033, відповідно до якого було застраховано відповідальність ТОВ «ЕЦЛ Україна» як експедитора (пункт 1.5.2. у якому вказано «Так») на заявлену суму фрахту в розмірі 190 000 000,00грн. (п.1.5.3.) та визначено страхову суму в розмірі 1 000 000 EURO (п.1.10.1). Територія дії договору страхування відповідно до пункту 1.8. Акцепту є як територія України, так і територія Європи. В ході виконання договірних зобов`язань з транспортного експедирування вантажу для Позивача у цій справі настав страховий випадок, а саме - вантаж Позивача було викрадено на території Європи, про що було повідомлено як правоохоронні органи, так і страхову компанію.

В даному випадку неотримання вантажу Позивачем сталося не в результаті винних дій або бездіяльності ТОВ «ЕЦЛ Україна», а в результаті протиправних дій третіх осіб, а саме в результаті викрадення вантажу, що є предметом розслідування правоохоронних органів як України, так і Європи. На даний час провадження тривають і інформації про виявлення товару або винних осіб немає. Таким чином, ТОВ «ЕЦЛ Україна» не вчиняло жодних дій або бездіяльності, які б вказували про наявність вини цього товариства у заподіянні збитків Позивачу. З огляду на те, що обставини з якими пов`язано виникнення збитків у Позивача є деліктними, тобто такими, які виникли не у зв`язку із порушенням договірних зобов`язань ТОВ «ЕЦЛ України», а у зв`язку із протиправними діями третіх осіб, та тим, що, як зазначено вище, професійна відповідальність ТОВ «ЕЦЛ Україна» була застрахована, а отже, відшкодовувати збитки має саме страхова компанія, то з огляду на умови страхового договору таке відшкодування має відбутися - протягом 15 робочих днів після прийняття страховиком рішення про здійснення страхового відшкодування (п.6.2. Акцепту). На виконання вказаного, 27.05.2025 ТОВ «ЕЦЛ Україна» було не тільки подано відповідну заяву про настання страхового випадку, але і долучено до неї всі наявні у товариства документи, які стосувалися страхового випадку. В подальшому ТОВ «ЕЦЛ Україна» вживало активних заходів для надання повного і всебічного сприяння страховій компанії для якнайшвидшого прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування.

18 серпня 2025 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву , в якому останній зазначає, що під час укладання цього Договору та заявки № 80/25 від 15 травня 2025 року у експедитора було відсутнє зобов`язання перед замовником щодо забезпечення обов`язкового страхування вантажу. На момент замовлення перевезення відповідно до заявки № 80/25 від 15 травня 2025 року позивачу взагалі не було відомо про наявність договірних відносин між відповідачем та ПАТ «СК «ПЗУ Україна». Усі зобов`язання за вказаним Договором прийняті на себе саме Відповідачем. В договорі страхування вістуні жодні згадки про Позивача. ТОВ «Кофітон» не є ані стороною, ані винагородонабувачем за зазначеним договором страхування. Відсутні жодні передбачені законом механізми щодо прямого звернення за страховим відшкодуванням до страхової компанії третіх осіб, які не визначені в договорі страхування. Страховий договір між ТОВ «ЕЦЛ Україна» та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» є окремим правочином, стороною якого Позивач не є. На момент підписання заявки на перевезення Позивачу взагалі не було відомо про його існування. З огляду на викладений у позовній заяві та відзиві хронологічний опис обставин справи та, додані до відзиву Відповідачем документи, відсутні будь які докази про вжиття експедитором усіх заходів для належного виконання зобов`язання. Усі додані Відповідачем документи, зокрема заяви про порушення кримінальних проваджень на території Німеччини, Польщі та України вказують на дії, які було ним вчинено вже після встановлення факту зникнення вантажу. Жодних інших доказів, станом на час організації перевезення - не надано.

26 серпня 2025 року на адресу суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому останній зазначає, що саме на виконання ст.13 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», Відповідачем і було здійснено страхування своєї діяльності як експедитора, шляхом укладення Договору страхування відповідальності перевізника/експедитора з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 20782312) через підписання 17.04.2025 Акцепту (індивідуальної частини) №312.994294186.2003. Представник Відповідача повідомляв Позивача про страховика, його найменування та реквізити, а також просив надати необхідні документи та відомості для того, щоб страхове відшкодування одразу напряму було перераховано страховиком Позивачу. Експедитор несе відповідальність лише у разі, якщо втрата вантажу сталася внаслідок його вини або винних дій, залучених ним осіб, в даному випадку втрата вантажу не була наслідком винних дій ТОВ «ЕЦЛ Україна». Крім того, на даний час взагалі не відомо чиї винні дії призвели до втрати вантажу, адже слідство триває, і немає жодних відомостей про те, хто і яким чином здійснив викрадення вантажу, а також де знаходиться вантажний автомобіль та водій, який виконував перевезення. Станом на даний час страховою компанією не прийнято рішення за поданою заявою за страховим випадком, у зв`язку із чим в інтересах ТОВ «ЕЦЛ Україна» було подано до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» адвокатський запит вих.№91/25 від 21.08.2025, відповідь на який ще не отримано. Страхова сума складає 1 000 000,00 євро і покриває вона такі види страхових ризиків як: відповідальність за вантаж в розмірі ліміта 300000,00 євро (на один ТЗ), відшкодування витрат в розмірі ліміта 10000,00 євро (на один ТЗ), відповідальність, пов`язана з митними процедурами в розмірі ліміта 10000,00 євро (на один ТЗ), невиконання страхувальником договірних зобов`язань в розмірі ліміта 10000,00 євро (на один ТЗ). Вказане в повній мірі свідчить про те, що страхова компанія може в повній мірі відшкодувати збитки, заподіяні Позивачу, а відповідно відсутньою буде різниця, яку в силу ст.1194 ЦК України мав би відшкодовувати експедитор.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/680/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20 серпня 2025 року.

07 серпня 2025 року через підсистему електронний суд від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

11 серпня 2025 року через відділ канцелярії та документообігу суду від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

13 серпня 2025 року через підсистему електронний суд від відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 серпня 2025 року відкладено розгляд підготовчого засідання на 09 вересня 2025 року.

09 вересня 2025 року через підсистему електронний суд від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09 вересня 2025 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 28.10.2025 року включно та відкладено розгляд підготовчого засідання на 30 вересня 2025 року. Крім того, суд протокольною ухвалою від 09.09.2025 року в порядку ст. 50 ГПК України відмовив у задоволені клопотання відповідача про залучення у якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ УКРАЇНА" та SIA 4FRIENDS.

24 вересня 2025 року через підсистему електронний суд від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

29 вересня 2025 року через підсистему електронний суд від відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

29 вересня 2025 року через підсистему електронний суд від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

30 вересня 2025 року складено акт про те, що було виявлено несправність системи, та неможливість налагодження коректної роботи системи відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 вересня 2025 року оголошено перерву у підготовчому засіданні на 09 жовтня 2025 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі № 918/680/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 жовтня 2025 року. Також, суд протокольною ухвалою від 09.10.2025 в порядку ст.50 ГПК України повторно відмовив у задоволені клопотання відповідача про залучення у якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ УКРАЇНА".

29 жовтня 2025 року оголошено перерву до 19 листопада 2025 року.

19 листопада 2025 року через підсистему електронний суд від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів, яке задоволено та залучено до матеріалів справи лист РУП НП та витяг з ЄРДР. 19 листопада 2025 року в судовому засіданні оголошено перерву до 25 листопада 2025 року.

25 листопада 2025 року в судовому засіданні оголошено скорочене рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Заслухавши в судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Як вже зазначалось судом, 03 квітня 2025 року між ТОВ «ЕЦЛ Україна» та ТОВ «Кофітон» укладено Договір про транспортне експедирування № A-7/2025. Позивачем, відповідно до Договору поставки товару №73 від 03 січня 2025 року, укладеного із постачальником Ecom Agroindustrial Corp Ltd (Еком Агроіндастріал Корпорейшн Лтд), місце реєстрації - Швейцарія, придбано зелену каву. Відповідно до Інвойсу № 425.15176 від 14.04.2025 за вищевказаним договором поставки вартість партії товару зеленої кави - В`єтнамська робуста 1-го сорту, 18-го ґатунку, мокре полірування, Блакитний дракон становить 123 510,27 USD (Доларів США). Умови поставки визначені - Free Carrier Schwarze Hamburg. (FCA Гамбург) Зазначений інвойс Позивачем було оплачено у повному обсязі, що підтверджується SWIFT повідомленням АТ «Райфайзен банк» від 02.05.2025. Для транспортування кави з місця поставки з території Німеччини, місця Гамбург між позивачем та ТОВ «ЕЦЛ Україна» підписано 15 травня 2025 року заявку № 80/25. 20 травня 2025 року відповідно до Заявки № 80/25 погодженої за Договором тягач-тент (22 т, 86 м?; держ. № KС1718/F300, водій - Kavka Viacheslav) був поданий і завантажений за адресою Schwarze Consort. GmbH, Afrikastr. 4, 20457 Hamburg. Після виїзду з місця завантаження зв`язок із водієм було втрачено. На погоджений строк доставки - 27 травня 2025 року транспортний засіб не прибув у пункт розвантаження ТОВ «Кофітон»: Україна, м. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 18-Є. Зі слів представників відповідача транспортний засіб зник на території Польщі. За телефонними повідомленнями представників відповідача ним було подано заяви до правоохоронних органів Польщі, а, також, дані про подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, на момент подачі цього позову додаткові данні про місцезнаходження товару Позивача - відсутні.

28 травня 2025 року на адресу місцезнаходження Відповідача надіслано претензію № 523 від 27 травня 2025 року із вимогою про відшкодування вартості товару та супутніх втрат із доказами здійснених витрат. Значений пакет відправки із претензією було повернуто Позивачу у зв`язку із аакінченням терміну зберігання.

Разом з тим, зазначена претензія, також, була надіслана представникам відповідача електронними засобами зв`язку на адреси roman.lukianchuk@eclogistic.pl, anastasia.chebruchan@eclogistic.com.ua.

Електронним засобами зв`язку співробітники позивача отримали сканкопію листа із проханням Відповідача про надання додаткових документів у зв`язку із розглядом страховою компанією «ПЗУ Україна» випадку зникнення транспортного засобу із товаром.

Також, відповідь містила послання на статтю 20 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, а саме, про те, що висновки за претензією можуть бути зроблені після спливу 30 днів після закінчення узгодженого терміну доставки.

Позивачем листом №588 від 11 червня 2025 року на адресу місцезнаходження Відповідача направлено запитувані документи у повному обсязі.

Пакет із документами, було повернено поштовою установою на адресу Позивача у зв`язку із спливом часу зберігання.

Разом з тим, електронними засобами зв`язку Відповідач надіслав лист про те, що лист Позивача ним отримано та що він поінформує Позивача про подальший хід справи.

18 червня 2025 року Позивач надіслав на адресу місцезнаходження Відповідача додаткову претензію № 731 від 16 липня 2025 року про збитки, як пов`язані із товаром, а саме, нарахування штрафу та імпортного мита /ПДВ на території Німеччини, у зв`язку з тим, що Товар не залишив територію Європейського союзу.

На момент подання цієї позовної заяви жодних листів щодо предмету цього позову на адресу місцезнаходження Позивача від ТОВ «ЕЦЛ УКРАЇНА » - не надходило.

На підставі викладеного позивач вважає, правомірним звернення до суду із даним позовом в порядку стягнення збитків.

Крім того, позивач в порядку п.6.1,6.2. Договору пред`явив відповідачу вимогу про стягнення неустойки в розмірі 284 096,18 грн.

Відповідач заперечуючи щодо позовних вимог, визнав факт не поставки товару, поряд з цим зазначає, що останній не є належним відповідачем у даній справі, оскільки Відповідачем було здійснено страхування своєї діяльності як експедитора, шляхом укладення Договору страхування відповідальності перевізника/експедитора з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 20782312) через підписання 17.04.2025 Акцепту (індивідуальної частини) №312.994294186.2003. Представник Відповідача повідомляв Позивача про страховика, його найменування та реквізити, а також просив надати необхідні документи та відомості для того, щоб страхове відшкодування одразу напряму було перераховано страховиком Позивачу. Експедитор несе відповідальність лише у разі, якщо втрата вантажу сталася внаслідок його вини або винних дій, залучених ним осіб, в даному випадку втрата вантажу не була наслідком винних дій ТОВ «ЕЦЛ Україна», крім того, на даний час взагалі не відомо чиї винні дії призвели до втрати вантажу, адже слідство триває, і немає жодних відомостей про те хто і яким чином здійснив викрадення вантажу, а також де знаходиться вантажний автомобіль та водій, який виконував перевезення. Станом на даний час страховою компанією не прийнято рішення за поданою заявою за страховим випадком, у зв`язку із чим в інтересах ТОВ «ЕЦЛ Україна» було подано до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» адвокатський запит вих.№91/25 від 21.08.2025 відповідь на який ще не отримано. Страхова сума складає 1 000 000,00 євро і покриває вона такі види страхових ризиків як: відповідальність за вантаж в розмірі ліміта 300000,00 євро (на один ТЗ), відшкодування витрат в розмірі ліміта 10000,00 євро (на один ТЗ), відповідальність, пов`язана з митними процедурами в розмірі ліміта 10000,00 євро (на один ТЗ), невиконання страхувальником договірних зобов`язань в розмірі ліміта 10000,00 євро (на один ТЗ). Вказане в повній мірі свідчить про те, що страхова компанія може в повній мірі відшкодувати збитки, заподіяні Позивачу, а відповідно відсутньою буде різниця, яку в силу ст.1194 ЦК України мав би відшкодовувати експедитор.

Норми права, що підлягають до застосування, мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України (в чинній редакції на момент вчинення правочену) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також в ч.1 ст.193 ГК України (в чинній редакції на момент вчинення правочену) передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст.ст.11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до статті 316 ГК України (в чинній редакції на момент вчинення правочену) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні і спрямований на створення умов для її розвитку та вдосконалення визначає Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

У статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено:

- транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

- транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

- експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

- клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

- перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником;

- учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об`єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, внутрішнього водного та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при транспортному експедируванні вантажів усіма видами транспорту, крім трубопровідного. Положення цього Закону поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником (стаття 2 цього Закону).

Відповідно до статті 4 зазначеного Закону транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб`єкти господарювання.

Статтею 14 цього ж Закону встановлено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії. Аналогічна умова встановлена в підпункті 2.2.5, пункту 2.2 Договору про транспортне експедирування № А-7/2025, а саме: до обов`язків Експедитора, відноситься, зокрема, у випадку залучення третіх осіб до надання послуг за цим Договором нести відповідальність за дії таких осіб перед Замовником як за власні.

За приписами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України (в чинній редакції на момент вчинення правочену) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою (ч. 1 ст. 546 ЦК України). Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Статтею 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Приписами статті 230 ГК України (в чинній редакції на момент вчинення правочену) встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Верховний суд у постанові від 11.06.2019 по справі № 907/603/17 вказав, що вина перевізника за втрату, нестачу, псування та ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту, презюмується.

Крім того, на Відповідача, також, законом та договором покладено повну відповідальність за дії залучених ним третіх осіб.

Таким чином, відповідно до вищезазначеного наявний прямий причинний зв`язок між протиправною поведінкою Відповідача та збитками Позивача. Протиправні дії та бездіяльність ТОВ «ЕЦЛ Україна» є причиною, а збитки, які завдані ТОВ «Кофітон» - наслідком такої протиправної поведінки. Отже, наявні підстави для стягнення суми збитків та неустойки.

Відповідно до умов пунктів 6.1, 6.2. Договору про транспортне експедирування № А- 7/2025 Сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов`язків за даним Договором. У разі спричинення збитку одній стороні з вини іншої сторони, винна сторона зобов`язана відшкодувати збиток іншій стороні в повному об`ємі, відповідно до чинного законодавства України.

Також, договір містить умови відповідальності експедитора, які визначені в підпунктах 6.6.1. та 6.6.3, пункту 6.6 Договору, а саме: Експедитор несе наступну відповідальність: За втрату, псування і пошкодження вантажу, що виникли з його вини або винних дій залучених ним третіх осіб - в сумі фактично понесених збитків.

При цьому, Експедитор несе повну матеріальну відповідальність за втрату, недостачу та/або псування вантажу, прийнятого до перевезення, які виникли з його вини внаслідок втрати та/або пошкодження (знищення) вантажу під час його перевезення, в розмірі вартості втраченого та/або пошкодженого (знищеного) вантажу та інших збитків, пов`язаних із втраченим (зіпсованим) вантажем. До вартості втраченого та/ або пошкодженого (знищеного) вантажу Замовник має право додатково включити, в тому числі, суму сплачених митних платежів щодо такого вантажу, суму вартості транспортування та інших витрат пов`язаних із вантажем до моменту його отримання в місці кінцевої доставки.

Вартість Товару, яка не поставлена Відповідачем - кави зеленої відповідно до Інвойсу № 425.15176 від 14.04.2025 становить 123 510,27 Доларів США.

Додатково до суми компенсації вартості товару відповідно до умов статей 185-187 Податкового кодексу України має бути нараховано ПДВ 20 % - 24 702,05 Доларів США.

Таким чином - прямі збитки щодо втрати товару визначаються в розмірі- 148 212,32 доларів США, що становить еквівалент у гривні - 6 190 102,37 гривень (шість мільйонів сто дев`яносто тисяч сто дві гривні 37 коп.) в т.ч ПДВ, (за офіційним курсом НБУ на день подання цього позову- курс долара США до гривні станом на 24.07.2025 року - 41,7651 гривень за 1 долар США ).

Також, для здійснення оплати за поставлений товар постачальнику. Позивачем було залучено кредитні кошти відповідно до Кредитного договору № 010/84-14/2688 «Кредитування траншами» до Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/190-2/468 від « 25» травня 2022 (копія договору додається) Відповідно до Повідомлення про вибірку кредитних коштів № 010/84-14/2688/20 010/84-14/2688 від 27.03.2025 сума залучених кредитних коштів становить - 5 000 000,00 гривень.

Таким чином, сума відсотків та комісії, сплачених на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" за використання ТОВ «Кофітон» кредитних коштів за оплату товару, визначається, виходячи із наступного:

Відсоткова ставка: 16 % річних за користування кредитним коштами;

Комісія за користування кредитними коштами : 0,2 % річних;

Сума кредитного траншу 5 000 000,00 гривень;

Період використання кредитних коштів- з 02 травня 2025 - 27 травня 2025 (25 календарних днів);

Розрахунок: 16,2 % /365 = 0,4444%/в день 0,4444% *25 = 1,11%;

5 000 000,00грн*1,11% = 55 500 грн;

Загальна сума сплачених на користь банка відсотків та комісії - 55 500,00 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

16 липня 2025 року ТОВ «Кофітон» отримало від логістично-складського оператора Schwarze Consort GmbH вимогу про оплату суми імпортного мита /ПДВ в розмірі - 7 574,00 ЄВРО та пені за прострочену сплату податку з обороту імпорту / ПДВ в розмірі - 42,00 ЄВРО щодо товару, що знаходився у неприбулому транспортному засобі - кави зеленої відповідно до Інвойсу № 425.15176 від 14.04.2025, у зв`язку з порушенням митних правил Європейського союзу. Усього - 7 616,00 ЄВРО.

Відповідно до умов інвойсу № 425.15176 від 14.04.2025, товар був проданий ТОВ «Кофітон» на умовах FCA Hamburg (відповідно до Інкотермс 2020).

Згідно з правилами «Інкотермс 2020. Правила МТП з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі» за умовами FCA (розділ , B7, підрозділ b) визначено, що до обов`язку Покупця в частині «Очищення для імпорту» відноситься: «Де це застосовується, покупець повинен сплатити та здійснити всі формальності, що вимагаються будь-якою країною транзиту та країною імпорту, такі як: імпортна ліцензія та будь-яка ліцензія, що вимагається для транзиту; контроль безпеки товару при імпорті та будь-якому транзиті; передвідвантажувальна інспекція; і будь-який інший офіційний дозвіл.»

Підставою для нарахування зазначеного податку та відсотків є офіційне повідомлення Головного митного управління Іцего (Німеччина) (Hauptzollamt Itzehoe - Einfuhrabgabenbescheid) ?25-DE-6150-G-S-0-0002S-R-8 від 08.07.2025, видане на підставі ст. 79(1)(а) Митного кодексу Європейського Союзу (копія рішення із перекладом додається).

Згідно з Регламентом (ЄС) №?952/2013 Європейського парламенту і Ради від 9 жовтня 2013 року, що встановлює Митний кодекс Європейського Союзу визначено, у статті 77 (3) : «У випадку, коли митну декларацію подає особа, яка діє від імені іншої особи, остання також несе зобов`язання, що виникають у зв`язку з цією декларацією.»

Отже, ТОВ «Кофітон» як бенефіціар митної декларації, що була подана Schwarze Consort GmbH, несе відповідальність за зобов`язаннями, які виникають у результаті її оформлення.

Стаття 79 (1) (а) Митного кодексу Європейського Союзу визначає, що «Митний борг при імпорті виникає у разі незаконного виведення товарів з-під митного контролю, що підлягають сплаті ввізного мита.»

Статтею 114 (1) Митного кодексу Європейського Союзу встановлено, що: «Відсотки на заборгованість нараховуються на суму ввізного або вивізного мита з дня закінчення встановленого строку до дня сплати.»

Згідно зі статтею 146 (1) (b) Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року «Про спільну систему ПДВ» Держави-члени звільняються від ПДВ щодо постачання товарів, що відправляються або транспортуються до пункту призначення за межами Співтовариства постачальником або від його імені.

Таким чином, якщо товар не залишає територію ЄС, звільнення від ПДВ не застосовується. Уся сукупність зазначених нормативно-правових актів та фактичних обставин однозначно вказує, що саме ТОВ «Кофітон» повинно нести фінансовий тягар суми імпортного мита /ПДВ та нарахованих відсотків, яка була сплачена представником - Schwarze Consort GmbH, в інтересах та за рахунок українського імпортера.

Отже, наявний причино-наслідковий зв`язок між порушенням Відповідачем умов договору про транспортне експедирування № A-7/2025 та заподіяного ТОВ «Кофітон» збитку пов`язаного із застосуванням рішення Головного митного управління Іцего (Німеччина) на загальну суму 7 616 Євро, що на момент подання цієї позовної заяви становить - 373 047,67 гривень (курс ЄВРО до гривні станом на день подання цього позову - 24.07.2025 року - 48,9821 гривень за 1 Євро).

Таким чином, загальна сума збитків становить 6 618 650,04 гривень (шість мільйонів шістсот вісімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят гривень 04 коп.).

Щодо нарахування та підстав стягнення збитків.

Згідно з пунктом 6.6.2. Договору про транспортне експедирування № A-7/2025 визначено, що за порушення термінів подачі транспортного засобу Замовнику під завантаження та/або строків доставки вантажу вантажоодержувачу Експедитор оплачує Замовнику неустойку в розмірі 100 євро за кожен день прострочення при міжнародних перевезеннях вантажів, за курсом гривні, встановленим НБУ на дату виставлення відповідного рахунку. Нарахування штрафних санкцій (неустойки) припиняється з дня виконання Експедитором своїх зобов`язань та не звільняє Експедитора від компенсації збитків, завданих несвоєчасним поданням транспортного засобу під завантаження. Сума неустойки, визначена в цьому пункті в іноземній валюті, підлягає сплаті у гривнях за офіційним курсом НБУ відповідної валюти на день платежу.

Відповідно до Заявки № 80/25 погодженим терміном доставки визначено дату - 27 травня 2025 року. На день подання цієї позовної заяви кількість днів затримки становить 58 днів. Таким чином, неустойка розраховується виходячи із наступного :

58 днів * 100 євро = 5800 Євро, курс ЄВРО до гривні станом на день подання цього позову - 24.07.2025 року - 48,9821 гривень за 1 Євро

Відтак, на день подання цього позову розмір неустойки становить - 284 096,18 гривень.

Щодо твердження Відповідача про те що, що останній не є належним відповідачем у даній справі, оскільки Відповідачем було здійснено страхування своєї діяльності як експедитора, шляхом укладення Договору страхування відповідальності перевізника/експедитора з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА», то суд неодноразово зазначав Відповідачу, що у даному випадку із заявлених позовних вимог є незрозумілим яка процесуальна заінтересованість при вирішенні даної справи у ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ УКРАЇНА", оскільки як вбачається з матеріалів справи, останнім на сьогоднішній день вчиняються процесуальні дії щодо страхового випадку згідно заяви відповідача. Тобто, ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ УКРАЇНА" станом на розгляд даної справи не прийняла будь-якого рішення щодо страхового відшкодування в повному або частковому розмірі.

Крім того, судом зазначено, що право на пред`явлення позову в порядку регресу у ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ УКРАЇНА" може виникнути у майбутньому після встановлення всіх обставин страхового випадку, відповідної виплати та встановлення винних осіб.

Також, Відповідач звертав увагу суду на п.9.1. Договору транспортного експедирування, який у свою чергу звільняє від відповідальності сторін договору згідно ч.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" у зв`язку із протиправними діями третіх осіб. Суд в котре звертає увагу Відповідача, що станом на момент розгляду вказаної справи такі особи згідно наданої суду інформації не встановлені, що також підтверджується листом НП ГУНП в Рівненській області від 10.11.2025 року.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення збитків в розмірі 6 618 650,04 грн та 284 096,18 грн неустойки підлягають задоволенню.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, підтверджених доказами, залученими до матеріалів справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, враховуючи, що відповідач згідно умов договору не виконав обов`язок щодо поставки товару, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 103 541,19 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЦЛ УКРАЇНА» ( 33016, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Євгена Коновальця, будинок 10, квартира 23; ідентифікаційний код 40202337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОФІТОН" (Україна, 03189, місто Київ, вул. Здановської Юлії, будинок 75-А, офіс 125, ідентифікаційний код: 37120506), збитки в розмірі 6 618 650,04 грн, неустойку в розмірі 284 096,18 грн та судовий збір в сумі 103 541,19 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2025 року.

Суддя Н.Церковна