Постанова

від 24.01.2008 по справі 24/217а     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/217А     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ          

24.01.08                                                                                           Справа№ 24/217А

За позовом: Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, м.Львів

До відповідачів:  1. Науково-виробничого приватного підприємства „Спаринг-Віст центр”, м.Львів

                                 2.  Приватного підприємства „Контакт-Техно”, м.Ужгород

Про визнання недійсним господарського зобов'язання та застосування наслідків передбачених ст. 208 ГК України.

                                                                                                   Суддя         Хабіб М.І.

                                                                                                   Секретар    Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Кармелюк Т.Б. –гол. державний под. інспектор.

Від відповідача-1 –Лотоцький Г.М. –представник

                                  Гузар Р.М. –представник

                                  Смук Р.Т. - представник

Від відповідача-2 –не з'явився

Представникам сторін роз”яснено права та обов”язки, передбачені ст.ст.30,49,51 КАС України.

В судовому засіданні  24.01.2008р. проголошено вступну та резолютивні частини постанови.

Суть спору: Позов подано ДПІ у Франівському районі до НВПП „Спаринг-Віст центр” та ПП „Контакт-Техно” про:

-          встановлення недійсності господарського зобов'язання у зв'язку з нікчемністю;

-          застосування наслідків, передбачених ст.208 ГК України як при наявності умислу в однієї сторони - ПП „Контакт-Техно” до господарських зобов”язань, які виникли між відповідачами, а саме:

      зобов'язати ПП „Контакт-Техно” повернути НВПП „Спаринг-Віст центр” грошову суму в розмірі 195656,50грн.;

      стягнути з НВПП „Спаринг-Віст центр” в дохід держави суми 195656,50грн;

- вирішення в порядку ст.216 ЦК України питання відшкодування ПП „Контакт-Техно” збитків НВПП „Спаринг-Віст центр” у зв”язку із вчиненням недійсного правочину.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем була проведена перевірка  відповідача-1 - НВПП „Спаринг-Віст центр” з питань дотримання податкового законодавства, за результатами якого складено акт № 2472/23 -2/22362867 від 06.07.2007р. Перевіркою встановлено факт проведення в 2004році господарських операцій з відповідачем-2 - ПП „Контакт-Техно”  на загальну суму 195 656,50 грн., в т.ч ПДВ на суму 32 609,42грн., яка віднесена відповідачем-1 до податкового кредиту на підставі  податкових накладних, отриманих від ПП „Контакт-Техно”. Однак, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.05.2007р.   визнано недійсним статут, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника ПДВ ПП „Контакт-Техно” з моменту реєстрації. Судом встановлено, що власник підприємства Кільметов Р.Р. в лютому-березні 2004р. за винагороду надав гр. Феделеш М.М. нотаріальну довіреність на реєстрацію від його імені підприємства, проте наміру займатися підприємницькою діяльністю не мав, статутний фонд не формував, про його діяльність не знав, жодної бухгалтерської чи податкової звітності не вів. Позивач вважає, посилаючись наст.ст.203,215 ЦК України, ст..207 ГК України, що господарське зобов”язання є недійсним у зв”язку із його нікчемністю та вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства , оскільки  у відповідача-1 виникає неправомірно виникає право на податковий кредит.

Відповідач-1 у поясненні за №641 від 13.11.2007 р. проти позову заперечує, посилаючись на те, що 18.06.2004р. ПП „Контакт-Техно” та НВПП „Спаринг-Віст центр” укладено договір купівлі-продажу № 18/06-01, згідно із яким  продавець ( відповідач-2) зобов”язувався поставити, а покупець(відповідач-1 ) прийняти та оплатити товар. На виконання цього договору ПП „Контакт-Техно”  поставило комплектуючі вироби на суму 195 656,50 грн, в т.ч. ПДВ -32609,42 грн., а НВПП „Спаринг-Віст центр” оплатило товар. На момент укладення та виконання  договору  ПП „Контакт-Техно”  було внесено до ЄДРПОУ, мало свідоцтво платника податку. Посилаючись на ч.1 ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, відповідач-1  стверджує, що мав право на укладення договору з відповідачем-2, оскільки відомості Єдиного державного реєстру вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін. На думку відповідача-1, рішення  Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.05.2007р  не є доказом наявності умислу на укладення ПП „Контакт-Техно” та НВПП „Спаринг-Віст центр” договору № 18/06-01 від18.06.2004р   та на здійснення господарських операцій з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки предметом дослідження у цій справі була відповідність установчих документів вимогам чинного  законодавства. Сам факт визнання недійсними установчих документів не є підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації юридичної особи та до моменту виключення з державного реєстру. Жодною нормою чинного законодавства не встановлено обов”язку покупця перевіряти повноваження особи, яка склала і підписала податкову накладну, якщо підпис особи на цій накладній скріплений печаткою продавця. Крім того, на  думку відповідача-1, наслідки, передбачені ст..208 ГУ України, які просить застосувати позивач, є адміністративно-господарськими санкціями, які застосовуються згідно із ст..250 ГК України протягом 6 місяців з дня виявлення порушення , але не пізніше як через 1 рік з дня порушення суб”єктом правил здійснення господарської діяльності, тому відповідач-1 вважає, що позивач звернувся з позовом до суду поза межами строку, передбаченого ст.250 Господарського кодексу України.

Відповідач-2 явку представника в судові засідання не забезпечив, ніяких пояснень не подав. Ухвали суду та судові повістки, надіслані на адресу відповідача-2: м. Ужгород, вул.Іштвана Сечені,33 кв.2  повернені суду відділенням зв”язку з відміткою „ не знаходиться”.

Однак, на запит суду Головне управління статистики у Закарпатській області надало витяг з ЄДРПОУ, що станом на 04.12.2007р. в ЄДРПОУ значиться ПП „Контакт-Техно”, ідент.код 32858082, адреса якого: 88000, м. Ужгород, вул.Іштвана Сечені,33 кв.2., керівник Кільметов Р.Р.

В судових засіданнях  оголошувались перерви: 27.11.2007р –до 25.12.2007р.; 25.12.2007р. –до 24.01.2008р.

24.01.2008р. позивач подав заяву від 16.01.2008р. за № 744/9/10-010 про уточнення позовних вимог, в якій просить:

- визнати недійсним господарське зобов”язання, яке виникло між та НВПП „Спаринг-Віст центр” та ПП „Контакт-Техно”, згідно податкових накладних № 30 від 18.06.2004р. на суму 9600,00грн., №31 від 18.06.2004р. на суму 9 684,00грн., №35 від 18.06.2004р. на суму 10 716,00 грн., № 33 від 22.06.2004р. на суму 4 300,00 грн., №40 від22.06.2004р. на суму 16 972,80 грн.,  №12від02.07.2004р. на суму 7497,00 , №13 від 02.07.2004р. на суму 22711,50грн., № 20 від 16.07.2004р. на суму 10296,00грн., №21 від 16.07.2004р. на суму 12342,00 грн., №31 від 19.07.2004р. на суму 1314,00 грн., №40 від 22.07.2004р. на суму  13356,00 грн., №28 від 27.07.2004р. на суму 8820,00грн.,  № 57 від 27.07.2004р. на суму 11180,00 грн., №20 від 04.08.2004р. на суму 10200,00грн., №21 від 04.08.2004р. на суму 9702,00 грн.,  №71 від 31.08.2004р. на суму 19650,00грн., №72 від 31.08.2004р. на суму 17316,00грн., на загальну суму 195 657,30 грн.;

- застосувати наслідки, передбачені ст.208 ГК України як при наявності умислу в однієї сторони - ПП „Контакт-Техно” до господарських зобов”язань, які виникли між відповідачами, а саме:

    зобов'язати ПП „Контакт-Техно” повернути НВПП „Спаринг-Віст центр” грошову суму в розмірі 195 657,30грн.;

 стягнути з НВПП „Спаринг-Віст центр” в дохід держави суми 195657,30грн.

Відповідач-1 заперечує проти  вимог, викладених в заяві від 16.01.2008р.про уточнення позовних вимог, з підстав, викладених у поясненні за №641 від 13.11.2007 р.   

Отже, судом розглядаються позовні вимоги, викладені у заяві від 16.01.2008р. за № 744/9/10-010 про уточнення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

18.06.2004р. ПП „Контакт-Техно” та НВПП „Спаринг-Віст центр” укладено договір  № 18/06-01, згідно із умовами якого  ПП „Контакт-Техно” зобов”язується поставити, а НВПП „Спаринг-Віст центр”  прийняти та оплатити товар на суму 500 000 грн. На виконання цього договору ПП „Контакт-Техно”  поставило в червні –серпні 2004р. комплектуючі вироби на загальну суму 195 657,30грн., а НВПП „Спаринг-Віст центр” прийняло товар та оплатило його в червні-вересні 2004р., що підтверджено видатковими накладними і платіжними дорученнями, які є у матеріалах справи.

На суму поставленого товару ПП„Контакт-Техно” надав НВПП „Спаринг-Віст центр” податкові накладні, а саме: № 30 від 18.06.2004р. на суму 9600,00грн., в т.ч. ПДВ 1600грн., №31 від 18.06.2004р. на суму 9 684,00грн. ,в т.ч ПДВ 1614,00 грн., №35 від 18.06.2004р. на суму 10 716,00 грн. в т.ч. ПДВ 1786,00 грн., № 33 від 22.06.2004р. на суму 4 300,00 грн., в т.ч. ПДВ 716,67 грн., №40 від22.06.2004р. на суму 16 972,80 грн., в т.ч. ПДВ 2828,80 грн., №12 від 02.07.2004р. на суму 7497,00 , в т.ч. ПДВ 1249,50 грн., №13 від 02.07.2004р. на суму 22711,50грн., в т.ч. ПДВ 3785,25 грн., № 20 від 16.07.2004р. на суму 10296,00грн., в т.ч. ПДВ 1716,00грн., №21 від 16.07.2004р. на суму 12342,00 грн., в т.ч. ПДВ 2057,00 грн.,№31 від 19.07.2004р. на суму 1314,00 грн., в т.ч. ПДВ 219,00грн., №40 від 22.07.2004р. на суму  13356,00 грн., в т.ч. ПДВ 2226,00грн., №28 від 27.07.2004р. на суму 8820,00грн., в т.ч. ПДВ 1470,00грн., № 57 від 27.07.2004р. на суму 11180,00 грн. ,в т.ч. ПДВ 1863,33 грн., №20 від 04.08.2004р. на суму 10200,00грн., в т.ч. ПДВ 1700,00грн., №21 від 04.08.2004р. на суму 9702,00 грн., в т.ч ПДВ 1617,00грн., №71 від 31.08.2004р. на суму 19650,00грн., в т.ч. ПДВ 3275,00грн.,№72 від 31.08.2004р. на суму 17316,00грн., в т.ч. ПДВ 2886,00грн.  Як вказано у податкових накладних, ці  накладні підписані Кільметовим Р.Р., підпис якого скріплений печаткою підприємства.

Названі факти вказані також в акті перевірки від 06.07.2007р. № 2472/23 -2/22362867, складеному позивачем.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.05.2007р.   у справі № 2п-2154/07  за позовом ДПІ у м. Ужгороді до ПП„Контакт-Техно” та Кільметова Р.Р. визнано недійсним  з моменту реєстрації статут від 09.03.2004р. ПП „Контакт-Техно”та свідоцтво № 10121140 від 09.03.2004р. про реєстрацію ПП „Контакт-Техно” як платника ПДВ.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

На обґрунтування позову позивач посилається на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.05.2007р., яким, на думку позивача, встановлені факти, які  не потребують повторного доведення та вказують на те, що господарське зобов”язання між відповідачами вчинено з метою приховування від сплати податків, а отже є таким, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Згідно із ст. 179 ГК України майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

За змістом ст.207 ГК України господарське зобов”язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, може бути визнано недійсним. Правові наслідки визнання недійсним господарського зобов”язання залежать від наявності умислу в обох чи однієї сторони, та від виконання господарського зобов”язання –обома сторонами чи однією ( ст.208 ГК України).

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням  того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно із частиною 1 ст.203 та частиною 2 ст.215 ЦК України є нікчемним, тобто недійсним в силу закону,  у зв”язку з чим визнання такого правочину недійсним  судом не вимагається.

Необхідними умовами для визнання господарського зобов”язання недійсним відповідно до ст.207 ГК України є, зокрема,  вчинення його з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків за даним зобов”язанням. Наявність умислу у сторін             (сторони) означає, що вони (вона) усвідомлювали чи повинні були усвідомлювати протиправність угоди, суперечність її інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Пленум Верховного суду України в п.6 постанови №3 від 28.04.1978р. „Про судову практику в справах про визнання угоди недійсною” роз”яснив, що до таких угод належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної, приватної власності з корисливою метою тощо. Умисел юридичної сособи –сторони удоговорі визначається умислом посадової особи, яка підписала угоду від імені такої юридичної особи і яка мала повноваження на момент її підписання.

Як зазначено вище,  згаданим рішенням Ужгородського міськрайонного суду визнаний недійсним статут  ПП „Контакт-Техно” та свідоцтво про реєстрацію ПП „Контакт-Техно” як платника ПДВ.

В рішенні суду вказано, що з пояснень Кільметова Р.Р. вбачається, що в лютому-березні 2004р. за винагороду надав гр. Феделеш М.М. нотаріальну довіреність на реєстрацію від його імені підприємства, проте наміру займатися підприємницькою діяльністю не мав, статутний фонд не формував, про його діяльність не знав. Однак, в рішенні суду також вказано, що вироком  Ужгородського міськрайонного суду  від 19.07.2006р. встановлено, що засуджений по даній справі Бойко В.М. в період з 18.02.2004р. по 18.06.2004р. від імені цього підприємства займався незаконно фінанасово-господарською діяльністю.

Отже, даним рішенням встановлено лише той факт, що інша особа займалася незаконно фінансово-господарською діяльністю від імені ПП „Контакт- Техно” до моменту виникнення господарських зобов”язань, що є предметом даного спору.

У рішенні суду відсутні обставини,  встановлені на підтвердження того, що господарські зобов”язання, що виникли між ПП„Контакт-Техно” та НВПП „Спаринг-Віст Центр” за період з  18.06.2004р. по 31.08.2004р., які позивач просить визнати недійсними, укладені  з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Окрім того, предметом дослідження у цій справі була відповідність установчих документів вимогам чинного  законодавства, а не наявність протиправного умислу під час  укладення чи виконання договору №18/06-01 від 18.06.2004р.

Сам факт визнання недійсними статуту та свідоцтва про реєстрацію ПП „Контакт-Техно” як платника ПДВ не є підставою для визнання недійсними всіх господарських  зобов”язань, що виникли на підставі угод, укладених з моменту державної реєстрації юридичної особи і включення його до ЄДРПОУ до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Згідно із ч.1 ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”,  якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не буде внесено відповідних змін.

Матеріалами справи, зокрема, витягом з ЄДРПОУ та довідкою  з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданою державним реєстратором виконавчого комітету Ужгородської міської ради, підтверджено, що ПП „Контакт- Техно” на момент укладення договору №18/06-01 від 18.06.2004р., його виконання та на момент вирішення даного спору включене до ЄДРПОУ, свідоцтво про його державну реєстрацію не скасоване. Доводи позивача про скасування державної реєстрації ПП„Контакт-Техно”  не відповідають дійсності , оскільки рішенням Ужгородського міськрайонного суду визнаний недійсним статут  ПП „Контакт-Техно” та свідоцтво про реєстрацію ПП „Контакт-Техно” як платника ПДВ.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість”, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов”язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Санкції, встановлені частиною 1 ст.208 ГК України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків однією із сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування таких санкцій необхідною умовою є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

У листі ДПА у Закарпатській області від 18.06.2007р. № 2825/7/35-010 „ Про надання інформації”,  доданому до позовної заяви, зазначено , що НВПП „Спаринг-Віст центр”  перераховувало кошти ПП „Контакт- Техно”,  вказані дати отримання останнім цих коштів, та їх суми,  що сторонами не заперечується.  У названому листі не вказано , що ПП „Контакт- Техно” не сплачені податки із тих коштів, які від отримав від відповідача-1 в рахунок оплати поставленого товару.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що господарське зобов”язання, яке позивач просить визнати недійсним, виникло на підставі  договору №18/06-01 від 18.06.2004р., укладеного відповідачами 1 і 2.

Зміст договору  №18/06-01 від 18.06.2004р. не суперечить актам цивільного законодавства, судом не встановлено фактів, що зміст договору та зобов”язання, які виникли на підставі цього договору, не відповідають дійсним намірам сторін та вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

На підставі викладеного, суд вважає, що у задоволенні позову належить відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 49, 51, 71, 76, 86, 122-124, 126-128, 135, 138, 139, 140, 153, 154, 158-167, п.6. Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд

                                                              ПОСТАНОВИВ:

1.          У задоволенні позову відмовити.

          Постанова набирає законної сили у строки, встановлені ст..254 КАС України, і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. В порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

          Суддя                                                                                                                      

                        Постанова складена і підписана у повному обсязі 28.01.2008р.