Постанова від 03.12.2025 по справі 2ц-227/2011

Справа № 2ц-227/2011

Провадження № 22-ц/801/223/2025

Категорія: 10

Головуючий у суді 1-ї інстанції Переверзєв С. В.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2025 рокуСправа № 2ц-227/2011м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Берегового О.Ю., Оніщука В.В.,

за участі секретаря судового засідання Ходакової М.Г., представника ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» - адвоката Бурятинського В.О., представника ОСОБА_1 адвоката Путіліна Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 (правонаступникомякого є ОСОБА_1 ) адвокатаПутіліна ЄвгенаВікторовича на рішення Барського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2011 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АФ «Колос» до ОСОБА_3 , Відкритого акціонерного товариства «Гніванське хлібоприймальне підприємство» Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька промислова група» про усунення перешкод в користуванні майном, визнання договорів купівлі-продажу дійсними, визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

У січні 2011 року ТОВ АФ «Колос» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 , ВАТ «Гніванське хлібоприймальне підприємство», ТОВ «Вінницька промислова група» про усунення перешкод в користуванні майном, визнання договорів купівлі-продажу дійсними, визнання права власності на нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що ТОВ АФ «Колос» придбало у ВАТ «Гніванське хлібоприймальне підприємство» по договору № 21/04 від 21.04.2010 майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 . Надалі товариство придбало у ТОВ «Вінницька промислова група» по договору № 15/10 від 15.10.2010 сушарку зернову в комплекті «GDT 200/9/1», яка встановлена на території майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 955000,00 грн.

Також 15.10.2010 між ТОВ АФ «Колос» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди на даний майновий комплекс та обладнання строком до 10.01.2011 року. Проте після закінчення терміну дії договору останній відмовився добровільно звільнити займані ним господарські споруди, будівлі та обладнання.

За таких обставин, просив усунути перешкоди в користуванні майновим комплексом та сушаркою з боку ОСОБА_3 шляхом звільнення господарських споруд та будівель від належного йому майна, визнати договори № 21/04 від 21.04.2010 та № 15/10 від 15.10.2010 дійсними та визнати за ТОВ АФ «Колос» право власності на нерухоме майно, а саме майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-Колос» до ОСОБА_3 , Відкритого акціонерного товариства «Гніванське хлібоприймальне підприємство», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька промислова група» про усунення перешкод в користуванні майном, визнання договорів купівлі-продажу дійсними, визнання права власності на нерухоме майно задоволено.

Усунуто перешкоди в користуванні майновим комплексом та сушаркою з боку ОСОБА_3 шляхом звільнення господарських споруд та будівель від належного йому майна.

Визнано дійсним договір № 21/04 від 21.04.2010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АФ-Колос» та Відкритим акціонерним товариством «Гніванське хлібоприймальне підприємство» про купівлю майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано дійсним договір № 15/10 від 15.10.2010 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АФ-Колос» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницька промислова група» про купівлю сушарки за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «АФ-Колос» право власності на нерухоме майно, а саме майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 :

Літера, номер за планомНазва об`єкта Загальна площа (кв.м.)АБудівля зерноскладу1423,6ББудівля зерноскладу475,9Б1навіс Впогріб8,5Г Г1Будівля зерноскладу Підвал}512,0ДНавіс дПрибудова19,6ЕПогріб14,9Є Є1 є є1Будівля Підвал Вхід в підвал Прибудова }137,2З зБудівля складу Прибудова}211,3З1Навіс З2Навіс ЖБудівля вагової19,7Ж1Навіс ІКотельня70,1ЇНавіс 1Сушарка 2Паркан 3Паркан 4Паркан 5Ворота 6колодязь

Не погоджуючись з таким рішенням суду представник ОСОБА_2 адвокат Путілін Є.В. подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Разом з тим, 18.12.2024 року ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» подало заяву про закриття провадження у справі, мотивуючи її тим, що рішенням Барського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2011 року права, обов`язки та інтереси ОСОБА_2 , як і ОСОБА_4 , яка є спадкодавцем майна, порушені не були.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (схожі за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі №910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Відповідно до вимог статті 51 ЦПК України, суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

За змістом наведених норм цивільного процесуального права, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивачне заявляєклопотання прозаміну неналежноговідповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє в задоволенні позову.

Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Так з матеріалів справи вбачається, що у січні 2011 року ТОВ АФ «Колос» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 , ВАТ «Гніванське хлібоприймальне підприємство», ТОВ «Вінницька промислова група» про усунення перешкод в користуванні майном, визнання договорів купівлі-продажу дійсними, визнання права власності на нерухоме майно, в якому просив усунути перешкоди в користуванні майновим комплексом та сушаркою з боку ОСОБА_3 шляхом звільнення господарських споруд та будівель від належного йому майна, визнати договори № 21/04 від 21.04.2010 та № 15/10 від 15.10.2010 дійсними та визнати за ТОВ АФ «Колос» право власності на нерухоме майно, а саме майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, при виконанні виконавчого листа, виданого 20.04.2022 року на підставі постанови Вінницького апеляційного суду від 20.04.2022 року по справі №125/1501/20 державним виконавцем Барського відділу ДВС у Жмеринському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Мориляком В.М. із залученим сертифікованим інженером землевпорядником ФОП ОСОБА_5 було складено акт приймання-передавання майна та кадастровий план земельної ділянки № 0520282000:01:005:0071, з яких вбачається, що частина будівель та споруд, позначених як «вагова», «КН», «суш.» знаходяться на вказаній земельній ділянці, належній ОСОБА_2 , а тому вирішення спору про усунення перешкод в користуванні майном, визнання договорів купівлі-продажу дійсними, визнання права власності на нерухоме майно безпосередньо стосується прав та інтересів ОСОБА_2 , правонаступником якого на даний час є ОСОБА_1 .

Таким чином, пред`явлення позовних вимог до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу його учасників.

Установлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач не заявляв клопотання про заміну неналежного відповідача належним або про залучення ОСОБА_2 (правонаступником якого на даний час є ОСОБА_1 ) до участі у справі в якості співвідповідача.

У відповідності до вимог ЦПК України, суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного розгляду не наділений повноваженнями залучати до участі у справі в якості співвідповідачів всіх спадкоємців.

Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Барського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2011 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи ухвалення оскаржуваного рішення внаслідок порушення норм процесуального права, таке рішення відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 (правонаступникомякого є ОСОБА_1 ) адвокатаПутіліна ЄвгенаВікторовича задовольнити.

Рішення Барського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2011 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю АФ «Колос» до ОСОБА_3 , Відкритого акціонерного товариства «Гніванське хлібоприймальне підприємство» Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька промислова група» про усунення перешкод в користуванні майном, визнання договорів купівлі-продажу дійсними, визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 03 грудня 2025 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: О.Ю. Береговий

В.В. Оніщук