Південно-західний апеляційний господарський суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2025 рокум. ОдесаСправа № 915/741/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.,
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
від Товариства з обмеженою відповідальністю База відпочинку Нептун: Українець С.В.,
від Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія: Богушко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2021 (суддя Давченко Т.М., м. Миколаїв, повний текст складено 20.12.2021) про розгляд заяви кредитора
у справі №915/741/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю База відпочинку Нептун
до Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес-центр Олександрівський
про банкрутство
ВСТАНОВИВ
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.06.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський Бізнес-центр "Олександрівський", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Шульгу Д.Л., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника тощо.
28.07.2021 на адресу Господарського суду Миколаївської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" від 23.07.2021 про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 58 336 333,48 грн.
16.08.2021 до Господарського суду Миколаївської області від заявника надійшла заява від 12.08.2021 про усунення недоліків разом з новою редакцією заяви про визнання кредиторських вимог від 23.07.2021 до ТОВ "МБЦ "Олександрівський" у розмірі 20 084 721,33 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2021 грошові вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія" до боржника ТОВ "МБЦ "Олександрівський" у розмірі 20 084 721,33 грн відхилені повністю.
Ухвала обґрунтована тим, що Публічне акціонерне товариство Українська інноваційна компанія не набуло права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес-центр Олександрівський за кредитними договорами №12-061008 від 28.10.2006 та №12-080201 від 22.02.2008, тому вимоги Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес-центр Олександрівський у розмірі 20 084 721,33 грн підлягають відхиленню.
Не погодившись із ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2021 про відхилення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія у цій справі, останнє звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішенням, яким заяву Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія щодо кредиторських вимог задовольнити в повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
- зміна найменування Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк на Публічне акціонерне товариство Українська інноваційна компанія не є реорганізацією юридичної особи та жодним чином не впливає на права та обов`язки такої юридичної особи;
- Публічне акціонерне товариство Український інноваційний банк та Публічне акціонерне товариство Українська інноваційна компанія з ідентифікаційним кодом 05839888 є однією і тією ж юридичною особою з одним і тим же обсягом прав та обов`язків;
- враховуючи, що суб`єктний склад справи №925/698/16 та справи №915/741/21 не є тотожним, постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16 не є преюдиційною для справи № 915/741/21;
- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16 відсутні висновки про застосування норм права, що свідчить про невирішеність виключної правової проблеми.
Справа розглядалась неодноразово.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 у складі колегії суддів: Богатиря К.В. (головуючий), Таран С.В., Філінюк І.Г. апеляційну скаргу ПАТ "Українська інноваційна компанія" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2021 у справі №915/741/21 (за результатами розгляду грошових вимог ПАТ "Українська інноваційна компанія" до ТОВ "МБЦ "Олександрівський" (код ЄДРПОУ 30397293) у розмірі 20 084 721,33 грн.) - залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2021 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, керуючись висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16, погодився із висновками суду першої інстанції про те, що Публічне акціонерне товариство Українська інноваційна компанія не набуло права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес-центр Олександрівський за кредитними договорами №12-061008 від 28.10.2006 та №12-080201 від 22.02.2008, тому вимоги Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес-центр Олександрівський у розмірі 20084721,33 грн підлягають відхиленню. Апеляційний господарський суд визнав необґрунтованими посилання скаржника на те, що зміна найменування Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк на Публічне акціонерне товариство Українська інноваційна компанія не є реорганізацією юридичної особи та жодним чином не впливає на права та обов`язки такої юридичної особи, оскільки такі доводи були прямо спростовані висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16 щодо обсягу прав Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія, отриманих від Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2025 касаційну скаргу ПАТ "Українська інноваційна компанія" задоволено частково; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 у справі № 915/741/21 скасовано; справу № 915/741/21 направлено на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Скасовуючи постанову та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, касаційний суд зазначив про передчасне та довільне трактування судами попередніх інстанцій висновків, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2016 у справі 925/698/16 щодо переходу прав та обов`язків від Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк до Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія, водночас звернув увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.10.2024 у справі №913/266/20, за змістом якої Публічне акціонерне товариство Український інноваційний банк та Публічне акціонерне товариство Українська інноваційна компанія є однією й тією ж юридичною особою, з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888, а зміни до статуту товариства не є реорганізацією в розумінні банківського законодавства і не впливають на обсяг прав та обов`язків цієї юридичної особи щодо зобов`язань, які виникли до внесення відповідних змін до статуту зазначеної юридичної особи. За таких обставин, касаційний суд вказав, що такі зміни не спростовують наявність зобов`язань, які виникли за відповідними договорами та підтверджені відповідними судовими рішеннями.
Крім того, Верховний Суд вказав, що апеляційний господарський суд, всупереч положенням частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодекс України, не досліджував наявні в Єдиному державному реєстрі судові рішення судів, які безпосередньо пов`язані із скасуванням реєстраційних записів щодо змін в установчих документах юридичної особи, щодо скасування рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відносно Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк, який у подальшому здійснював зміни відомостей про зазначену юридичну особу, зміни в статутних документах тощо. Відтак, апеляційний суд, обмежившись посиланням на висновки місцевого суду, не здійснив самостійної та належної оцінки щодо переходу прав та обов`язків за кредитними договорами №12-061008 від 28.10.2006 та №12-080201 від 22.02.2008.
Також Верховний Суд вказав, що частиною третьою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства (як в редакції цієї статті на момент прийняття місцевим судом ухвали Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2021 за результатами попереднього засідання у цій справі, так і у подальшому) передбачено, що ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
Отже, ухвала за результатами розгляду вимог окремого кредитора не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, у відповідній частині (в частині конкретних вимог кредиторів) в силу прямої вимоги закону, а вказівка про такий порядок оскарження в абзаці другому частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства є тим винятком із загального правила оскарження судових рішень/ухвал у справі про банкрутство, що передбачено частиною другої статті 9 цього Кодексу та пунктом 17 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України (див. правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 15.02.2024 у справі № 914/791/23, від 15.04.2024 у справі № 903/780/22 а також до висновків в ухвалі Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №911/2794/21).
При цьому касаційний суд звернув увагу на те, що за змістом ухвали Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2021 грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес-центр Олександрівський (код ЄДРПОУ 30397293) у розмірі 20084721,33 грн відхилені повністю. Разом з тим, в ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2021, прийнятій за результатами попереднього засідання, жодним чином не відображено наслідки розгляду грошових вимог Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес-центр Олександрівський (код ЄДРПОУ 30397293) у розмірі 20084721,33 грн.
За результатами нового розгляду ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у складі колегії суддів: Поліщук Л.В. головуюча, Діброви Г.І., Аленіна О.Ю. закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Українська інноваційна компанія" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2021 у справі №915/741/21.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвала за результатами розгляду вимог окремого кредитора (так звана індивідуальна ухвала) не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, у відповідній частині (в частині конкретних вимог кредиторів) в силу прямої вимоги закону, а визначені про це в абзаці другому частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства положення є тим винятком із загального правила оскарження судових рішень/ухвал у справі про банкрутство, що передбачено частиною другою статті 9 цього Кодексу та пунктом 17 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, враховуючи оскарження Публічним акціонерним товариством Українська інноваційна компанія лише індивідуальної ухвали за результатами розгляду його заяви про визнання кредиторських вимог окремо від постановленої у цій справі в той же день, 14.12.2021, ухвали господарського суду за результатами попереднього засідання, можливість оскарження якої в частині конкретних вимог кредиторів передбачена частиною третьою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства, а також враховуючи, що апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2021 про розгляд заяви кредитора у цій справі, яка не підлягає оскарженню окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, у відповідній частині (в частині конкретних вимог кредиторів), колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю, як помилково відкрите.
Постановою Верховного Суду від 16.09.2025 ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі №915/741/21 скасовано. Справу №915/741/21 направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Верховний Суд зазначив, що апеляційний господарський суд не надав самостійної оцінки тому, що в ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2021 за результатами попереднього засідання про відхилення грошових вимог ПАТ "Українська інноваційна компанія" до ТОВ "МБЦ "Олександрівський" у розмірі 20 084 721,33 грн. не зазначено, на що фактично неодноразово звертав увагу Верховний Суд у постанові від 18.02.2025 (пункт 7 описової частини постанови, пункти 64 65 мотивувальної частини зазначеної постанови Верховного Суду). Відтак, оскарження такої ухвали місцевого господарського суду від 14.12.2021 за результатами попереднього засідання в зазначеній частині не є можливим з огляду на відсутність мотивування та ухвалення рішення по суті щодо відповідних кредиторських вимог.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/741/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Ярош А.І., судді Богацька Н.С., Савицький Я.Ф., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 у справі №915/741/21 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2021 у справі №915/741/21; призначено дану справу до розгляду на 02.12.2025 о 12:30.
Разом із тим, суддя зі складу колегії суддів, який не є суддею-доповідачем, Богацька Н.С. перебуває у відпустці з 01.12.2025 по 05.12.2025 згідно наказу голови суду від 27.11.2025 №329-в. У зв`язку з цим, розпорядженням керівника апарату суду від 01.12.2025 №499 призначено повторний автоматизований розподіл справи №915/741/21.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2025 для розгляду справи №915/741/21 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Ярош А.І., суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.,
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 прийнято справу №915/741/21 до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Ярош А.І., суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.
Арбітражний керуючий надав письмові пояснення, в яких зазначив, що 11.10.2022 на адресу Господарського суду Миколаївської області до справи № 915/741/21 надійшла кредиторська вимога Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.09.2022 про включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ «МБЦ Олександрівський» кредиторських вимог Фонду у загальній сумі 16 664 903,52 грн. Вимоги Фонду гарантування фізичних осіб гуртуються на постанові Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2015р. у справі № 915/938/13 та рішенні господарського суду Миколаївської області від 16.10.2014р. Згідно з якими стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський Бізнес-центр «Олександрівський» на користь Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Миколаївського центрального відділення Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк». 24 жовтня 2022р. ухвалою господарського суду Миколаївської області по праві № 915/741/21: - прийнято до розгляду кредиторську вимогу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вих. 60-9573/22 від 27.09.2022р. про включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ МБЦ Олександрівський кредиторських вимог Фонду у загальній сумі 16 664 903,52 грн.
Вказує, що 21 липня 2025р. постановою господарського суду Миколаївської області по праві № 915/741/21 задоволено клопотання голови комітету кредиторів від 15.07.2025 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес - центр Олександрівський. Визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес - центр Олександрівський. Відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес - центр.
Зазначає, що 21 липня 2025р. ухвалою господарського суду Миколаївської області по праві № 915/741/21 визнано грошові вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес - центр Олександрівський у сумі 16 664 903,52 грн. та 4962,00 грн судових витрат із задоволенням у такій черговості: 1 черга: 4962,00 грн (судові витрати); 4 черга: 16306539,48 грн (вимоги, не забезпечені заставою); 6 черга: 358364,04 грн (пеня) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є конкурсним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес - центр Олександрівський без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Отже, на переконання арбітражного керуючого, господарським судом Миколаївської області по праві № 915/741/21 вже визнано кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський Бізнес - центр «Олександрівський» саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за кредитним договором №12-041037 від 28.10.2004р.; кредитним договором №12-080201 від 22.02.2008р.; кредитним договором №12-061008 від 28.10.2006р. В разі задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» б/н від 23.07.2021р. про визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 20084721,33 грн. грн., буде відбуватися подвійне стягнення з Банкрута однієї тієї ж заборгованості. Таким чином, суд уже визнав єдиним кредитором за вказаними трьома кредитними договорами саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. У разі ж задоволення вимог ПАТ «Українська інноваційна компанія» у сумі 20 084 721,33 грн виникне подвійне стягнення однієї й тієї ж заборгованості, що суперечить вимогам ст. 512 516, 599 та 1212 ЦК України, оскільки право вимоги може належати лише одному кредитору.
В судовому засіданні 02.12.2025 брав участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю База відпочинку Нептун та Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес - центр «Олександрівський», інші учасники судового процесу не брали участь в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності інших учасників судового процесу, за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/741/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес-центр Олександрівський (далі ТОВ МБЦ Олександрівський).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.06.2021 судом відкрито провадження щодо банкрутства ТОВ МБЦ Олександрівський, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Шульгу Д.Л., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
01.07.2021 на офіційному сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення № 66753 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ МБЦ Олександрівський.
28.07.2021 на адресу Господарського суду Миколаївської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія б/н від 23.07.2021 (вх. № 11628/21) про визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 58 336 333,48 грн.
16.08.2021 до Господарського суду Миколаївської області від заявника надійшла заява від 12.08.2021 (надіслана до суду 13.08.2021) про усунення недоліків разом з новою редакцією заяви про визнання кредиторських вимог б/н від 23.07.2021 (вх.№12439/21) до ТОВ МБЦ Олександрівський у розмірі 20 084 721,33 грн.
Згідно заяви ПАТ Українська інноваційна компанія вимоги заявника ґрунтуються на заборгованості за кредитними договорами №12-041037 від 28.10.2004, №12-061008 від 25.10.2006 та №12-080201 від 22.02.2008, укладеними між АТ Український інноваційний банк (за твердженнями заявника найменування на дату подачі зави відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань є ПАТ Українська інноваційна компанія (ідентифікаційний код юридичної особи: 05839888) та Закритим акціонерним товариством Алекс Юг (ТОВ Миколаївський бізнес центр Олександрівський).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2015 у справі №915/938/13, якою змінено рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2014, стягнуто з ТОВ МБЦ Олександрівський на користь ПАТ Український інноваційний банк в особі Миколаївського центрального відділення ПАТ Український інноваційний банк: 1) за кредитним договором №12-041037 від 28.10.2004: - проценти за користування кредитними коштами в сумі 72 790 грн.; - пеня за порушення строків погашення кредиту в сумі 24 141,90 грн.; - пеня за порушення строків погашення процентів в сумі 5 973,92 грн.; 2) за кредитним договором №12-061008 від 28.10.2006: - борг в сумі 7 238 000,0 грн.; - проценти за користування кредитними коштами в сумі 1 923 565,90 грн.;- пеня за порушення строків погашення кредиту в сумі 51 206,43 грн.; - пеня за порушення строків погашення процентів в сумі 137 681,84 грн.; 3) за кредитним договором №12-080201 від 22.02.2008: - борг в сумі 6 278 921,45 грн.; - проценти за користування кредитними коштами в сумі 793 262,13 грн.; - пеня за порушення строків погашення кредиту в сумі 102 207,36 грн.; - пеня за порушення строків погашення процентів в сумі 37 152,59 грн.;
Окрім цього, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №12-061008 від 25.10.2006 укладено Договір іпотеки нежитлового об`єкту, що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25, та складається з будівель і споруд, що вказані в Договорі іпотеки, посвідчений 25.10.2006 Балкіною О.Л., приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 2258.
В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №12-080201 від 22.02.2008 року укладено Договір іпотеки нежитлового об`єкту, що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25, та складається з будівель і споруд, що вказані в Договорі іпотеки, посвідчений 22.02.2008 Балкіною О.Л., приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 370.
В подальшому, Правлінням Національного банку України 24.12.2015 прийнято Постанову №934 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Укрінбанк до категорії неплатоспроможних (надалі Постанова НБУ № 934).
24.12.2015 на підставі Постанови НБУ №934 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 239 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Укрінбанк та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку. Відповідно до вказаного рішення, запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу фонду Білу Ірину Володимирівну строком на три місяці з 25.12.2015 по 24.03.2016.
22.03.2016 Правлінням Національного банку України винесено Постанову № 180 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк (надалі Постанова НБУ № 180).
22.03.2016 на підставі вищевказаної Постанови НБУ № 180 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення № 385 Про початок процедури ліквідації ПАТ Укрінбанк та делегування повноважень ліквідатора банку. Однак, всі вищезазначені рішення та постанови Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на даний момент визнані протиправними та скасовані в порядку адміністративного судочинства. Вказана обставина сторонами не заперечується.
13.07.2016 за рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ Український інноваційний банк (код ЄДРПОУ 05839888) відбулася зміна найменування, а саме перейменування ПАТ Український інноваційний банк на ПАТ УКРІНКОМ, змінено місцезнаходження акціонерного товариства, затверджено нову редакцію його статуту, змінені види діяльності товариства за Класифікацією видів економічної діяльності (виключено діяльність комерційних банків, за КВЕД: 64.19) та призначені голова правління і члени правління. Потім, 28 березня 2017 року було проведено позачергові загальні збори акціонерів ПАТ Укрінком та знову змінено назву акціонерного товариства на ПАТ Українська інноваційна компанія.
ПАТ Українська інноваційна компанія має ідентифікаційний код 05839888, такий самий, як і мало ПАТ Український інноваційний банк до зміни найменування. На підтвердження вказаної обставини заявником надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.04.2017.
Також заявник вказує, що наразі заборгованість за кредитним договором №12-041037 від 28.10.2004 (кредит та проценти) погашена в повному обсязі.
Таким чином, заявник вказав, що ТОВ МБЦ Олександрівський має заборгованість перед ПАТ Українська інноваційна компанія у загальній сумі 20 084 721,33 грн. в т.ч.:
1) за кредитним договором №12-061008 від 25.10.2006 - 11 338 513,97 грн., з яких:
- за кредитом в розмірі 7 238 000,00 грн. (відповідно до Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015);
- за процентами в розмірі 1 923 565,90 грн. (відповідно до Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015);
- пеня за не своєчасну сплату платежів по кредиту в розмірі 51 206,43 грн. (відповідно до Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015);
-пеня за не своєчасну сплату процентів в розмірі 137 681,84 грн. (відповідно до Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31 03 2015);
- інфляційні витрати за період з 01.08.2018 по 31.05.2021 в сумі 1 988 059 80 грн.;
2) за кредитним договором №12-080201 від 22.02.2008 - 8 746 207,36 грн., з яких:
- заборгованість за кредитом в сумі 6 278 921 грн. 45 коп. (відповідно до Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015);
- проценти за користування кредитними коштами в сумі 793 262 грн. 13 коп. (відповідно до Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015);
- пеня за порушення строків погашення кредиту в сумі 102 207 грн. 36 коп. (відповідно до Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015);
- пеня за порушення строків погашення процентів в сумі 37 152 грн. 59 коп. (відповідно до Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015);
- інфляційні витрати за період з 01.08.2018 по 31.05.2021 в сумі 1 534 663, 83 грн.
В свою чергу розпорядник майна 20.09.2021 надав до Господарського суду Миколаївської області повідомлення про результати розгляду кредиторських вимог ПАТ Українська інноваційна компанія (вих. № 02/03-78 від 20.09.2021) з якого вбачається, що заявлені вимоги ПАТ Українська інноваційна компанія ним не визнаються, оскільки заявник не є належним кредитором.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна що об`єкта нерухомого майна щодо ТОВ «МБЦ «Олександрівський» - Відомості про державну реєстрацію іпотеки відсутні. Окрім цього, договори іпотеки, на які посилається Заявник припинені, що не спростовано останнім.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.01.2021 у справі №915/938/13 заяви ТОВ «МБЦ «Олександрівський» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про заміну сторони (стягувача) її правонаступником у справі №915/938/13 та у виконавчому провадженні №50016987, - задоволено. Замінено сторону (стягувача) у справі №915/938/13 та виконавчому провадженні №50016987 з Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (93404, Луганська обл., м.Сєвєродонецьк, вул.Сметаніна, буд.3-А; ідент.код 05839888) на належного стягувача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.17; ідент.код 21708016) щодо виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2015 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес центр «Олександрівський» на користь Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Миколаївського центрального відділення Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» заборгованості за кредитними договорами №12-041037 від 28.10.2004р., №12-061008 від 28.10.2006р., №12-080201 від 22.02.2008р.Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2021 грошові вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія" до боржника ТОВ "МБЦ "Олександрівський" у розмірі 20 084 721,33 грн відхилені повністю.
Так, оскаржувана ухвала Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2021 у справі №915/741/21 мотивована тим, що ПАТ Українська інноваційна компанія не набуло права вимоги до ТОВ МБЦ Олександрівський за кредитними договорами №12-061008 від 28.10.2006 та №12-080201 від 22.02.2008, а відтак, вимоги ПАТ Українська інноваційна компанія до ТОВ МБЦ Олександрівський у розмірі 20 084 721,33 грн підлягають відхиленню.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги ПАТ Українська інноваційна компанія до ТОВ МБЦ Олександрівський у розмірі 20084721,33 грн підлягають відхиленню.
Відповідно до п.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника. В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріям, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Проаналізувавши положення ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність саме на кредитора. До такого обов`язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Слід зауважити, що заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, виходячи з вимог Кодексу обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16).
Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
З матеріалів даної справи, а також з єдиного державного реєстру судових рішень вбачається наступне.
21.12.2018 ТОВ «Миколаївський бізнес центр «Олександрівський» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою, в якій просило суд замінити стягувача у даній справі ПАТ «Українська інноваційна компанія» на його правонаступника Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
07.02.2019 до суду першої інстанції звернувся Фонд гарантування вкладів фізичних осіб із заявою №27-2352/19 від 06.02.2019, в якій просив суд замінити стягувача у виконавчому провадженні №50016987 з ПАТ «Українська інноваційна компанія» на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Вказані заяви були обґрунтовані наступним.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2015 у справі №915/938/13, якою змінено рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2014, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес центр «Олександрівський» на користь Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Миколаївського центрального відділення Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»:
1) за кредитним договором №12-041037 від 28.10.2004:
- проценти за користування кредитними коштами в сумі 72790 грн;
- пеня за порушення строків погашення кредиту в сумі 24141,90 грн;
- пеня за порушення строків погашення процентів в сумі 5973,92 грн;
2) за кредитним договором №12-061008 від 28.10.2006:
- борг в сумі 7238000,0 грн;
- проценти за користування кредитними коштами в сумі 1923565,90 грн;
- пеня за порушення строків погашення кредиту в сумі 51206,43 грн;
- пеня за порушення строків погашення процентів в сумі 137681,84 грн;
3) за кредитним договором №12-080201 від 22.02.2008:
- борг в сумі 6278921,45 грн;
- проценти за користування кредитними коштами в сумі 793262,13 грн;
- пеня за порушення строків погашення кредиту в сумі 102207,36 грн;
- пеня за порушення строків погашення процентів в сумі 37152,59 грн;
4) 68820 грн витрат на сплату судового збору за подання позову.
На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2015 у справі №915/938/13 Господарським судом Миколаївської області 23.04.2015 видано відповідний наказ, за яким стягувачем визначено Акціонерне товариство «Український інноваційний банк».
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.02.2016 відкрито виконавче провадження №50016987 з виконання вказаного наказу суду.
Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України від 27.01.2017 у виконавчому провадженні №50016987 змінено назву стягувача з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на Публічне акціонерне товариство «Укрінком».
Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України від 13.05.2017 у виконавчому провадженні №50016987 змінено назву стягувача з Публічного акціонерного товариства «Укрінком» на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія».
ТОВ «Миколаївський бізнес центр «Олександрівський» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вважають, що внаслідок реєстраційних дій, вчинених з порушенням та всупереч вимог чинного законодавства, в ПАТ «Укрінком» відсутня спеціальна правосуб`єктність, відтак - відсутнє право вимагати від боржника повернення коштів, виданих банком, тобто, в розумінні ст.334 ГПК компанія ПАТ «Укрінком» є такою, що вибула як сторона виконавчого провадження.
Натомість, на переконання заявників, Фонд, який в силу приписів спеціального закону є ліквідатором неплатоспроможного ПАТ «Укрінбанк», який видав кредит, в даному випадку має виступати належним стягувачем.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.01.2021 у справі №915/938/13 заяви ТОВ «МБЦ «Олександрівський» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про заміну сторони (стягувача) її правонаступником у справі №915/938/13 та у виконавчому провадженні №50016987, - задоволено.
Замінено сторону (стягувача) у справі №915/938/13 та виконавчому провадженні №50016987 з Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (93404, Луганська обл., м.Сєвєродонецьк, вул.Сметаніна, буд.3-А; ідент.код 05839888) на належного стягувача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.17; ідент.код 21708016) щодо виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2015 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес центр «Олександрівський» на користь Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Миколаївського центрального відділення Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» заборгованості за кредитними договорами №12-041037 від 28.10.2004р., №12-061008 від 28.10.2006р., №12-080201 від 22.02.2008р.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі №915/938/13 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.01.2021р. у справі №915/938/13.
Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2021 у справі №915/938/13 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 зі справи №915/938/13.
Отже, вказана ухвала набрала законної сили.
Проаналізувавши матеріали справи, судова колегія констатує, що станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали (14.12.2021) про відхилення грошових вимог ПАТ "Українська інноваційна компанія" у розмірі 20 084 721,33 грн за постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2015 у справі № 915/938/13 належним стягувачем по справі №915/938/13 та у виконавчому провадженні №50016987 був вже Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за кредитними договорами №12-041037 від 28.10.2004р., №12-061008 від 28.10.2006р., №12-080201 від 22.02.2008.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.
Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі, в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Слід зазначити, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 в справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.11.1999 в справі "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Христов проти України" від 19.02.2009 та "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).
Таким чином, судова колегія наголошує, що в силу імперативних вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають повторному доказуванню встановлені судом в ухвалі від 26.01.2021 у справі №915/938/13 обставини щодо заміни стягувача з Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на належного стягувача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб щодо виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2015 про стягнення з ТОВ «Миколаївський бізнес центр «Олександрівський» на користь ПАТ «Український інноваційний банк» в особі Миколаївського центрального відділення Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» заборгованості за кредитними договорами №12-041037 від 28.10.2004р., №12-061008 від 28.10.2006р., №12-080201 від 22.02.2008.
Слід зауважити, що в оскаржуваній ухвалі місцевого господарського суду від 14.12.2021 було також відзначено, що належним суб`єктом, уповноваженим представляти банк у спірних правовідносинах після запровадження у банку тимчасової адміністрації, є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до положень п. 17 частини першої статті 2, статей 34, 37, 44, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Вищенаведеним спростовуються помилкові аргументи скаржника, що Фонд не є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія».
Окрім того, судова колегія зазначає, що матеріали справи містять ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2025 у справі № 915/741/21, якою визнано грошові вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ТОВ Миколаївський Бізнес - центр Олександрівський у сумі 16664903,52 грн. та 4962,00 грн судових витрат із задоволенням у такій черговості: 1 черга: 4962,00 грн (судові витрати); 4 черга: 16306539,48 грн (вимоги, не забезпечені заставою); 6 черга: 358364,04 грн (пеня). Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016) є конкурсним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес - центр Олександрівський без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Суд у цій ухвалі зазначив, що ухвалою від 26.01.2021 у справі №915/938/13, залишеною в силі апеляційною та касаційною інстанціями, заяви ТОВ «МБЦ Олександрівський» та Фонду гарантування вкладів щодо заміни стягувача були об`єднані та задоволені. У межах цієї ухвали стягувача - ПАТ «Українська інноваційна компанія» замінено на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб щодо виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2015 у справі №915/938/13 про стягнення заборгованості за трьома кредитними договорами та судового збору.
Суд підкреслив обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили (ст. 18 ГПК України, ст. 13 Закону «Про судоустрій і статус суддів»), а також принцип правової певності відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Совтрансавто-Холдинг проти України». Встановлені рішенням суду обставини щодо наявності боргу є преюдиційними (ст. 75 ГПК України) та не потребують повторного доказування.
Також суд зазначив, що на момент звернення кредитора борг не погашено й не оскаржено, даних про забезпечення вимог не подано.
З огляду на це, суд визнав грошові вимоги Фонду гарантування вкладів у сумі 16 664 903,52 грн як конкурсні та безспірні.
21.07.2025 постановою господарського суду Миколаївської області по праві № 915/741/21 задоволено клопотання голови комітету кредиторів від 15.07.2025 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес - центр «Олександрівський» (код ЄДРПОУ 30397293).
Визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес - центр Олександрівський (код ЄДРПОУ 30397293; адреса: вул. Нікольська, 25, м. Миколаїв, 54006). Відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес - центр Олександрівський (код ЄДРПОУ 30397293; адреса: вул. Нікольська, 25, м. Миколаїв, 54006). Призначено ліквідатором банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський Бізнес - центр Олександрівський (код ЄДРПОУ 30397293) арбітражного керуючого Шульгу Дмитра Леонідовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1119 від 05.06.2013; адреса: вул. Спаська, буд. 19, каб. 7, м. Миколаїв, 54030).
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги ПАТ Українська інноваційна компанія до ТОВ МБЦ Олександрівський у розмірі 20084721,33 грн підлягають відхиленню.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2021 у справі №915/741/21.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2021 у справі №915/741/21 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2021 у справі №915/741/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 04.12.2025.
Головуючий суддяА.І. Ярош
Судді:Н.М. Принцевська
Я.Ф. Савицький
| Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
| Дата ухвалення рішення | 02.12.2025 |
| Оприлюднено | 05.12.2025 |
| Номер документу | 132308768 |
| Судочинство | Господарське |
| Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: грошові вимоги кредитора до боржника |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Ярош А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні