Постанова від 03.12.2025 по справі 925/281/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2025 р. Справа№ 925/281/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 03.12.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства «Крупське»

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025 (повний текст складено 25.09.2025)

у справі № 925/281/23 (суддя - Зарічанська З.В.)

за позовом першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Кабінет Міністрів України

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Знань»,

2. Приватного підприємства «Крупське»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Всеукраїнської громадської організації Товариство «Знання» України,

2. Черкаської міської ради

про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025 у справі № 925/281/23 закрито провадження за скаргою Приватного підприємства «Крупське» на дії державного виконавця та на постанову державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності (вх. №13140/25 від 09.09.2025).

Вказана ухвала обґрунтована наступним:

- в даній справі оскаржуються дії по винесенню постанови та, безпосередньо, постанова, відповідно до якої призначено суб`єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості майна, що підлягає передачі, виключно задля досягнення єдиної мети - визначення розміру виконавчого збору, що підлягає стягненню з ПП «Крупське» на користь Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);

- за загальними правилами чинних процесуальних кодексів, скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що знаходиться на виконанні, однак, крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України «Про виконавче провадження»;

- Закон України «Про виконавче провадження», зокрема, ч. 2 ст. 74 вказаного Закону, відносить до справ адміністративної юрисдикції спори, зокрема, але не винятково постанови щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження, тоді як до суду, який ухвалив рішення підлягають оскарженню рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення;

- відповідно до практики Верховного Суду юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження постанов виконавця про стягнення витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, зокрема й судом якої юрисдикції, вони видані;

- частина 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» установлює, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом;

- частина 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» установлює, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом;

- покликаючись на практику Верховного Суду, суд першої інстанції виснував, що в ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» наведено перелік постанов, що можуть бути оскаржені до адміністративного суду, який не є вичерпним;

- відтак, судом першої інстанції зроблено висновок, що незазначення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості майна з метою з`ясування розміру виконавчого збору у невичерпному переліку ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (адміністративна юрисдикція спору) не є підставою для застосування частини першої цієї статті та віднесення розгляду оскарження такої постанови до суду господарського юрисдикції в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

Отже, суд першої інстанції, з`ясувавши, що:

- винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності державним виконавцем здійснене виключно задля визначення суми виконавчого збору, що підлягає стягненню;

- оскаржувана постанова фактично прийнята під час примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору,

дійшов висновку, що скарга ПП «Крупське» не підлягає розгляду в порядку ст. 339-343 ГПК України, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства шляхом звернення з позовом до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Застосувавши аналогію закону на підставі ч. 10 ст. 11 ГПК України, суд першої інстанції у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрив провадження у справі за скаргою Приватного підприємства «Крупське» на дії державного виконавця та на постанову державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Приватне підприємство «Крупське» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025 у справі № 925/281/23, а справу № 925/281/23 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що спірна ухвала прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, в мотивувальній частині ухвали суд дійшов до помилкових висновків, що призвело до прийняття незаконної ухвали.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- при зверненні до суду зі скаргою боржник наголосив, що він не оскаржує постанову про стягнення виконавчого збору, а звертається до суду в порядку, визначеному ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», та ст. 339, 339-1 ГПК України, а саме: оскаржує протиправність дій державного виконавця щодо визначення оцінки майна, яке до відкриття виконавчого провадження звільнено боржником та зареєстровано за стягувачем. Тому, на переконання скаржника, дана скарга підсудна Господарському суду Черкаської області, як суду, що видав виконавчий документ. В обґрунтування вказаного твердження скаржник покликається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.11.2023 у справі № 906/142/13-г;

- висновок суду, що оскаржувана постанова, незважаючи на номер виконавчого провадження, фактично прийнята під час примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору є помилковим, оскільки в резолютивній частині спірної постанови державний виконавець чітко вказує « 1. Призначити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Приватне підприємство «АЖІО», який має Сертифікат, видану (видане) 26.02.2024 за №100/2024, виданий Фонд державного майна України (строк дії: 09.01.2024) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області № 925/281/23 виданий 04.08.2025». Відтак, державний виконавець не зазначає в резолютивній частині оскаржуваної постанови «з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору»;

- при зверненні з позовом до суду позивач вказав ціну позову - 152 000,00 грн., позивач сплатив судовий збір, виходячи з такої ціни позову, а суд прийняв цю вартість, відтак, вартість майна, яке є предметом виконавчого провадження, визначена в рішенні суду та прийнята судом;

- метою судового контролю при примусовому виконанні наказу Господарського суду про витребування майна, в даному випадку є забезпечення рівності та справедливості як до позивача, котрий сплачував судовий збір в розмірі 1,5 % від вартості предмета спору, так і до відповідача, котрий повинен буде сплатити виконавчий збір в розмірі 10% від вартості майна;

- саме суд, що розглядав справу, приймав рішення та видавав наказ, може здійснити контроль щодо правильності застосування вже визначеної вартості майна, яке є предметом виконання на стадії виконавчого провадження і не має значення, чи для обрахування виконавчого збору, чи для зазначення вартості майна в акті державного виконавця для застосування цієї вартості в бухгалтерському обліку;

- відтак, суд першої інстанції допустив порушення норми матеріального права, а саме не застосував ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», котру повинен був застосувати в даному випадку та помилково послався на ч. 2 ст. 74 вказаного Закону, враховуючи, що перелік постанов державного виконавця, які можуть бути оскаржені до адміністративного суду, є вичерпним;

- посилання суду першої інстанції до адміністративного суду в даному випадку тільки ускладнить питання щодо правильності визначення вартості майна, оскільки саме в господарській справі вже визначено його вартість. Задля розгляду справи в порядку адміністративного провадження необхідно буде витребовувати матеріали судової справи у Господарського суду для її фактично повторного дослідження у вже новій судовій справі;

- не релевантним є посилання суду першої інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 310/2210/21, оскільки предметом розгляду у даній справі було встановлення витрат виконавця на проведення виконавчих дій.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 справа № 925/281/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., Хрипун О.О., Тищенко О.В.

З урахуванням того, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 витребувано матеріали справи № 925/281/23 у Господарського суду Черкаської області, а розгляд питання щодо подальшого руху апеляційної скарги відкладено до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали 17.10.2025 матеріали справи № 925/281/23 надішли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Крупське» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025 у справі № 925/281/23 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України; надано Приватному підприємству «Крупське» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів сплати судового збору в сумі 2 147,20 грн. у встановленому порядку.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржник 27.10.2025 подав заяву, в додатках до якої міститься платіжна інструкція № 446 від 24.10.2025 про сплату 2 147,20 грн., в призначенні платежу вказано: «Судовий збір, за позовом ПП Крупське, на ухвалу від 25.09.2025 по справі 925/281/23, Північний апеляційний господарський суд».

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 № 09.1-08/2396/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/281/23 у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці у період з 28.10.2025 по 31.10.2025, у зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці у період з 27.10.2025 по 31.10.2025.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 справа № 925/281/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Коробенко Г.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Крупське» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025 у справі № 925/281/23; справу призначено до розгляду на 03.12.2025 о 13 год. 00 хв.

04.11.2025 до суду від прокурора Черкаської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечив, зауваживши на тому, що:

- скаржником не наведеного жодного нормативного обґрунтування своєї позиції, апеляційна скарга зводиться лише до незгоди з висновками суду першої інстанції та твердженням про ускладнення питання правильності визначення вартості майна;

- ПП «Крупське» оскаржено до суду постанову, відповідно до якої призначено суб`єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості майна, що підлягає передачі виключно задля досягнення єдиної мети - визначення розміру виконавчого збору, що підлягає стягненню з ПП «Крупське» на користь Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);

- до справ адміністративної юрисдикції відносяться публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір;

- до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень;

- за змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами, тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й певні постанови виконавця;

- відповідно до практики Верховного Суду юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження постанов виконавця про стягнення витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, зокрема й судом якої юрисдикції, вони видані;

- оскаржувана постанова державного виконавця від 29.08.2025, незважаючи на номер виконавчого провадження, прийнята під час примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, а не під час безпосереднього виконання рішення суду у справі № 925/281/23 про витребування майна від ПП «Крупське» на користь Кабінету Міністрів України, тому, в даному випадку, відсутні підстави для здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 339 ГПК України.

10.11.2025 від Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління юстиції України надійшло клопотання про долучення заявника до справи № 925/281/23 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний суд».

13.11.2025 до суду від Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління юстиції України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на ті ж доводи, що й в суді першої інстанції (вказані доводи детально будуть викладені далі по тексту постанови - примітка суду).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Мальченко А.О. про самовідвід від розгляду справи № 925/281/23 задоволено; відведено суддю Північного апеляційного господарського суду Мальченко А.О. від розгляду справи № 925/281/23; матеріали справи № 925/281/23 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду відповідно до ст. 32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 № 09.1-08/2605/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/281/23.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 справа № 925/281/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Коробенко Г.П., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 справу № 925/281/23 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Коробенко Г.П., Гончаров С.А.), учасників справи повідомлено, що розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства «Крупське» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025 у справі № 925/281/23 відбудеться у раніше визначені дату та час, а саме 03.12.2025 о 13:00 год. в режимі відеоконференції.

Станом на 03.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу, додаткових пояснень, інших клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач, відповідач 1, треті особи представників в судове засідання не направили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників позивача, відповідача 1, третіх осіб, за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача 2 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні та залишити ухвалу суду першої інстанції в силі.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів, інших письмових пояснень, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції зміні або скасуванню, з наступних підстав.

В лютому 2023 заступник керівника Черкаської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Кабінет Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Знань» (далі - ТОВ «Центр Знань», відповідач 1), Приватного підприємства «Крупське» (далі - ПП «Крупське», відповідач 2) з вимогами:

- визнати недійсним договір від 07.05.2001, зі змінами від 10.05.2001, про відчуження нежитлового приміщення: Планетарію з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд, загальною площею 583,5 кв.м, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 14, укладений між Черкаською обласною організацією товариства «Знання» України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Знань»;

- витребувати з володіння приватного підприємства «Крупське» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нежитлове приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького, 14 у місті Черкаси.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що нежитлове приміщення Планетарію з прибудовами та підвалом вибуло з державної власності неправомірно, поза волею держави, у власність Приватного підприємства «Крупське», а тому підлягає витребуванню.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 у справі № 925/281/23 позов задоволено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 у справі № 925/281/23 скасовано; позов залишено без розгляду.

Постановою Верховного суду від 20.03.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 925/281/23 скасовано, справу № 925/281/23 передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 у справі № 925/281/23 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 20.11.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 925/281/23 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 у справі № 925/281/23 залишено без змін.

04.08.2025 Господарський суд Черкаської області на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі № 925/281/23 видав судові накази про:

- витребування з володіння приватного підприємства «Крупське» (ідентифікаційний код 31369471, вул. Крупської, буд. 27, с. Крупське, Золотоніський р-н, Черкаська обл., 19760) на користь держави в особі Кабінету Міністрів України (ідентифікаційний код 00031101, вул. Михайла Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008) нежитлового приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького, 14 у місті Черкаси;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Знань» (ідентифікаційний код 30147432, вул. Байди Вишневецького, буд. 14, м. Черкаси, 18001) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, р/р UA 138201720343160001000003751, в ДКСУ у м. Київ) судового збору у розмірі 2 684 грн.;

- стягнення з Приватного підприємства «Крупське» (ідентифікаційний код 31369471, вул. Крупської, буд. 27, с. Крупське, Золотоніський р-н, Черкаська обл., 19760) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, р/р UA 138201720343160001000003751, в ДКСУ у м. Київ) судовий збір у розмірі 2 684 грн.

Постановою Верховного Суду від 11.11.2025 постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 та рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 у справі № 925/281/23 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

08.09.2025 від ПП «Крупське» до Господарського суду Черкаської області надійшла інша скарга на дії державного виконавця та на постанову державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності (вх. № 13140/25) з наступними вимогами:

- дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зайцевої Наталії Вікторівни, при примусовому виконанні наказу господарського суду Черкаської області № 925/281/23 від 04.08.2025, виданого на виконання рішення Господарського суду Черкаської області про витребування з володіння ПП «Крупське» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нежитлового приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького 14 у місті Черкаси, щодо винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.08.2025 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 - визнати протиправними;

- постанову старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зайцевої Наталії Вікторівни про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.08.2025 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 - скасувати.

Вказана скарга обґрунтована наступним:

- старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зайцевою Наталією Вікторівною, при примусовому виконанні наказу господарського суду Черкаської області № 925/281/23 від 04.08.2025, виданого на виконання рішення Господарського суду Черкаської області про витребування з володіння ПП «Крупське» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нежитлового приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького 14 у місті Черкаси, винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.08.2025, виконавче провадження № НОМЕР_1;

- в свою чергу раніше, 21.08.2025 старший державний виконавець виніс постанову про стягнення виконавчого збору, в котрій зазначив стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі: 10 відсотків суми вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом;

- дії державного виконавця при винесенні постанови від 29.08.2025 про призначення суб`єкта оціночної діяльності є незаконними, як і сама спірна постанова, оскільки дії старшого державного виконавця щодо визначення ринкової вартості майна суперечать ст. 1, 57 Закону України «Про виконавче провадження»;

- при зверненні з позовом до суду позивач вказав ціну позову - 152 000,00 грн., позивач сплатив судовий збір, виходячи з такої ціни позову, а суд прийняв цю вартість, відтак, вартість майна, яке є предметом виконавчого провадження, визначена в рішенні суду та прийнята судом;

- Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено прав для державного виконавця змінювати вартість майна на стадії виконання судового рішення, яка вже була визначена на стадії судового розгляду;

- Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено, що виконавчий збір обраховується виходячи саме з ринкової вартості майна, а не з вартості, яка визначена в позовній заяві. Крім цього, вартість витребуваного у відповідача майна фактично погоджена сторонами на стадії судового розгляду, зазначена в договорі купівлі-продажу від 31.08.2022 та прийнята судом, наслідком чого стало відкриття провадження у справі № 925/281/23;

- порядок визначення вартості майна регламентовано в ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», однак, старший державний виконавець не накладав арешт на майно, не надавав сторонам виконавчого провадження 10-денний строк для погодження вартості майна, тому передчасно виніс спірну постанову;

- оскільки сторони погодили вартість майна на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, державний виконавець має можливість ознайомитись з описовою та мотивувальною частиною судового рішення господарського суду, котре ним виконується;

- відсутність у виконавчому документі вартості майна та наявність вартості майна в судовому рішенні, на підставі якого видано виконавчий документ, надає підстави державному виконавцю, якщо йому незрозуміла вартість майна, звернутись до суду, котрий видав виконавчий документ, для роз`яснення виконання судового рішення.

- обчислення судового збору при зверненні позивача до суду за однією вартістю - 152 000,00 грн., а обчислення виконавчого збору за іншою ринковою вартістю, на думку скаржника, порушить засаду справедливості, неупередженості, об`єктивності та співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Окрім цього, скаржник зазначив, що він не оскаржує постанову про стягнення виконавчого збору, а звертається до суду в порядку, визначеному ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», та ст. 339, 339-1 ГПК України, а саме: оскаржує протиправність дій державного виконавця щодо визначення оцінки майна, яке до відкриття виконавчого провадження звільнено боржником та зареєстровано за стягувачем. Тому, на переконання скаржника, дана скарга підсудна Господарському суду Черкаської області, як суду, що видав виконавчий документ. В обґрунтування вказаного твердження скаржник покликається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.11.2023 у справі № 906/142/13-г.

Другий відділ Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав відзив на позовну заяву, який за своїм змістом є запереченнями на скаргу боржника, в яких зазначив наступне:

- 21.08.2025 старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зайцевою Наталією Вікторівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою було постановлено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, а примусове виконання рішення буде здійснюватися 05.09.2025 року об 11 год. 00 хв. за адресою: вул. Байди Вишневецького, 14 у місті Черкаси;

- 21.08.2025 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою на виконання ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено стягнути з боржника ПП «Крупське» виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом;

- стаття 27 Закону України «Про виконавче провадження» чітко вказує на порядок визначення виконавчого збору за даною категорією, а саме: у розмірі 10 відсотків суми вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом;

- 29.08.2025 старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, а саме: Приватне підприємство «АЖІО.», яке має Сертифікат, виданий 26.02.2024 за № 100/2024 Фондом державного майна, для участі у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з метою встановлення вартості майна, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, для визначення суми виконавчого збору, що підлягає стягненню;

- норма, закріплена у ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює порядок оцінки майна боржника у процесі звернення стягнення на таке майно з метою його подальшої реалізації;

- враховуючи, що рішеннями судів у справі № 925/281/23 фактично визнано право власності на Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького, 14, у місті Черкаси, за державою в особі Кабінету Міністрів України, а також враховуючи, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником Планетарію з прибудовами та підвалом за адресою: вул. Байди Вишневецького, 14, у місті Черкаси є Кабінет Міністрів України, не можна встановити право власності на дане майно за боржником ПП «Крупське» та застосовувати положення ст. 48, 50, ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні наказу Господарського суду Черкаської області № 925/281/23 від 04.08.2025;

- оскільки наказом № 925/281/23, виданим 04.08.2025 Господарським судом Черкаської області, передбачено зміст дій, що підлягають примусовому виконанню, а саме витребувати з володіння ПП «Крупське» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нежитлового приміщення, при примусовому виконанні даної категорії проваджень не передбачається звернення стягнення на майно боржника та його подальша реалізація;

- відтак, положення ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» про те, що сторонам дається 10-денний строк для досягнення згоди щодо вартості майна, що застосовується саме при звернені стягнені на майно боржника для її подальшої реалізації у даній категорії виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу № 925/281/23, виданого 04.08.2025 Господарським судом Черкаської області, про витребування з володіння ПП «Крупське» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нежитлового приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького, 14, у місті Черкаси, не може бути застосована при примусовому виконанні наказу № 925/281/23, виданого 04.08.2025 Господарським судом Черкаської області;

- у ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна;

- згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

- щодо доводів боржника стосовно того, що вартість Планетарію з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького, 14, у місті Черкаси, вже була визначена у розмірі 152 000,00 грн. договором від 31.08.2022, що був укладений між ПП «Крупське» та ТОВ «Центр Знань», державний виконавець зазначає, що даний договір був укладений між особами, які судом у справі № 925/281/23 так і не були визнані власниками даного майна, відтак, дана вартість майна була встановлена в обхід дійсного законного власника - держави в особі Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025 у справі № 925/281/23 закрито провадження за скаргою Приватного підприємства «Крупське» на дії державного виконавця та на постанову державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності (вх. №13140/25 від 09.09.2025), що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Колегією суддів встановлено і підтверджується матеріалами справи наступне.

21.08.2025 старший державний виконавець Зайцева Н.В. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 про примусове виконання наказу № 925/281/23 від 04.08.2025 про витребувати з володіння ПП «Крупське» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нежитлове приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького, 14 у місті Черкаси. Боржником зазначено Приватне підприємство «Крупське», стягувачем - Кабінет Міністрів України.

21.08.2025 старший державний виконавець Зайцева Н.В. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесла постанову про стягнення виконавчого збору, зокрема постановила, стягнути з боржника Приватне підприємство «Крупське» виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Стягувач - Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник - Приватне підприємство «Крупське».

29.08.2025 старший державний виконавець Зайцева Н.В. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесла постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (оскаржувана постанова).

У мотивувальній частині оскаржуваній постанові вказано, що:

- згідно судового наказу № 925/281/23 від 04.08.2025, виданого Господарським судом Черкаської області, про витребування з володіння ПП «Крупське» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нежитлове приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького 14 у місті Черкаси;

- на підставі ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» необхідно стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 10 відсотків суми вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом;

- у зв`язку з чим виникла необхідність оцінки майна, що підлягає витребуванню з володіння ПП «Крупське» згідно судового наказу № 925/281/23 від 04.08.2025, виданого Господарським судом Черкаської області.

Ураховуючи викладене, керуючись статтею 20 Закону України «Про виконавче провадження» оскаржуваною постановою, зокрема, постановлено:

1. Призначити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Приватне підприємство «АЖІО», який має Сертифікат, видану (видане) 26.02.2024 за № 100/2024, виданий Фонд державного майна України (строк дії: 09.01.2024);

у виконавчому провадженні з примусового виконання:

назва документу: наказ № 925/281/23 виданий 04.08.2025

документ видав: Господарський суд Черкаської області

про: витребувати з володіння ПП «Крупське» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нежитлове приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького 14 у місті Черкаси.

2. Суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання Приватне підприємство «АЖІО», надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення вартості майна за ринковими цінами на території України, а саме: нежитлового приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького 14 у місті Черкаси.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності виконавців.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Натомість, згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за ч. 1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Як передбачено у ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення зокрема шляхом винесення постанов або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

При цьому, частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору (основної винагороди) та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 127/9870/16-ц, від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15, від 20.09.2018 у справі № 821/872/17, від 17.10.2018 у справі № 826/5195/17, від 16.01.2019 у справі № 279/3458/17-ц, від 09.10.2019 у справі № 758/201/17, від 18.12.2019 у справі № 759/15553/14-ц.

Колегія суддів робить висновок, що Закон України «Про виконавче провадження» відносить до справ адміністративної юрисдикції спори щодо, зокрема, але не винятково, постанов щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження, тоді як до суду, який ухвалив рішення підлягають оскарженню рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення.

У своїй скарзі ПП «Крупське» оскаржує дії державного виконавця щодо винесення та саму постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який призначається для визначення вартості майна з метою з`ясування суми виконавчого збору, що підлягатиме стягненню з ПП «Крупське» на користь Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При визначенні юрисдикції даного спору колегія суддів звертається до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 310/2210/21, а саме:

- право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, визначених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу (п. 7.3);

- юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України) (п. 7.6);

- до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір (п. 7.10);

- у постановах від 18.12.2019 у справі № 759/15553/14-ц (провадження № 14-579цс19) та від 19.02.2020 у справі № 382/389/17 (провадження № 11-1009апп19) Велика Палата Верховного Суду зробила правові висновки, згідно з якими імперативним правилом частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні (п. 7.24);

- у постанові від 26.10.2022 у справі № 229/1026/21 (провадження № 14-205цс21) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи частину другу статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на принципи визначення юрисдикції спорів, пов`язаних з виконанням виконавчих документів, виснувала, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції (п. 7.25);

- Велика Палата Верховного Суду має послідовну і сталу практику щодо того, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження постанов виконавця про стягнення витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, зокрема, й судом якої юрисдикції, вони видані (п. 7.26);

- відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження (п. 7.35);

- сплата судового збору є одним із видів витрат виконавчого провадження (пункт 8 розділу І Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5) (п. 7.36);

- у статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» розмежовано юрисдикцію спору за об`єктом оскарження. Якщо оскаржується рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання саме судового рішення, то спір підлягає розгляду у суді, який видав виконавчий документ (частина перша цієї статті). У разі оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо безпосередньо виконання рішень інших органів (посадових осіб), спір розглядається у порядку адміністративного судочинства (фрагмент частини другої цієї статті) (п. 7.40);

- частина друга статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» установлює, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (п. 7.41);

- водночас за допомогою конструкції «у тому числі» у цей припис уведено постанови, перелік яких не є вичерпним, оскільки за змістом Словника української мови «у тому (тім) числі» означає «серед інших, між іншими» (п. 7.42);

- тобто у фрагменті частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» «у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів» наведено лише кілька видів постанов виконавця, які оскаржуються в порядку адміністративного судочинства (п. 7.43).

У п. 7.44 вказаної постанови Верховний Суд зверну увагу на невичерпний характер переліку постанов виконавців, який закріплено у ч.2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», що підлягають оскарженню у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів звертає увагу, що, як вбачається з оскаржуваної постанови державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 29.08.2025, виконавцем у мотивувальній частині постанови зазначено, що необхідність оцінки майна, що підлягає витребуванню з володіння ПП «Крупське» згідно судового наказу № 925/281/23 від 04.08.2025, виданого Господарським судом Черкаської області, виникла на підставі припису ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено порядок стягнення виконавчого збору з боржника.

Зокрема, ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відтак, для визначення розміру виконавчого збору виконавцю необхідно встановити вартість майна боржника.

Аналізуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що висновок суду першої інстанції, що оскаржувана постанова, незважаючи на номер виконавчого провадження, фактично прийнята під час примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору є правильним, з огляду на те, що вказана постанова стосується безпосереднього виконання рішення інших органів (посадових осіб), а саме виконавця, а не судового рішення, оскаржувана постанова фактично є похідною від постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 21.08.2025, оскільки винесена саме з метою забезпечення можливості її виконання.

Колегія суддів бере до уваги, що, як зазначено у постанові Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 310/2210/21 перелік постанов виконавців, який закріплено у ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», що підлягають оскарженню у порядку адміністративного судочинства, не є вичерпним.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що незазначення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості майна з метою з`ясування розміру виконавчого збору у невичерпному переліку частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для застосування частини першої цієї статті та віднесення розгляду оскарження такої постанови до суду господарського юрисдикції в порядку судового контролю за виконанням судового рішення, оскільки вказана постанова має подібну правову природу до тих постанов державних виконавців, перелік яких зазначено у ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», які підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене колегія суддів відхиляє доводи скаржника стосовно того, що скаржник звернувся до Господарського суду Черкаської області з метою оскарження постанови державного виконавця на підставі ст. 339-1 ГПК України, оскільки вказана норма закріплює право особи на звернення зі скаргою до суду в разі, якщо вона вважає що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права, позаяк колегією суддів встановлено, що фактично скаржником оскаржуються постанова державного виконавця, прийнята не на виконання судового рішення, а для забезпечення виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що провадження у справі № 925/281/23 за скаргою Приватного підприємства «Крупське» на дії державного виконавця та на постанову державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності підлягає закриттю, оскільки заявлені скаржником вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства шляхом звернення з позовом до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025 у справі № 925/281/23.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025 у справі № 925/281/23, отже підстав для її скасування в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Приватного підприємства «Крупське» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Крупське» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025 у справі № 925/281/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025 у справі № 925/281/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 03.12.2025.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді Г.П. Коробенко

С.А. Гончаров