Постанова від 23.10.2025 по справі 910/4935/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2025 р. Справа№ 910/4935/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Кравчука Г.А.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Гріщенко А.О.

за участі представників: відповідно до протоколу судового засідання від 23.10.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби безпеки України

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025

у справі № 910/4935/25 (суддя - Пукшин Л.Г.)

за позовом Служби безпеки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕКО-Центр»

про стягнення 399 730,20 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Служба безпеки України (далі - позивач, СБУ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕКО-Центр» (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 399 730,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором № 19/13-60 про закупівлю товарів за державні кошти від 22.09.2022, а саме в частині гарантійних зобов`язань, позивач нарахував до стягнення з відповідача штрафні санкції у розмірі 399 730,20 грн.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі № 910/4935/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з наступного:

- в силу умов договору, СБУ мало скласти Акт усунення недоліків (невідповідності) товару (його частини) не пізніше 17.07.2024 (13.07.2024 та 14.07.2024 є вихідними днями) та скерувати його відповідачу, однак матеріали справи не містять доказів складання позивачем відповідного Акту усунення недоліків (невідповідності) товару (його частини) у період з 12.07.2024 по 17.07.2024;

- наявний в матеріалах справи акт дефектації від 17.07.2024, складений ФОП Поплавським Сергієм Павловичем, який спеціалізується у сфері технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, не може вважатися належним та допустимим доказом виконання СБУ свого обов`язку складання відповідного Акту та, відповідно, скерування на адресу Товариства;

- позивачем належними та допустимими доказами не доведений факт прострочення виконання Товариством обов`язку, обумовленого пунктом 6.2 договору, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафу, передбаченого та нарахованого відповідно до пункту 8.4. договору.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Служба безпеки України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі №910/4935/25, ухвалити нове рішення та задовольнити позов Служби безпеки України повністю, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕКО-Центр»: - 399 730,20 грн штрафних санкцій; - 5 995,95 грн судового збору, сплаченого при поданні позову; - 8 993,93 грн судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4935/25 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Служби безпеки України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/4935/25.

31.07.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4935/25 за апеляційною скаргою Служби безпеки України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 10.09.2025.

19.08.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням керівника апарату суду від 09.09.2025 у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 у справі визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 прийнято до провадження справу №910/4935/25 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Тищенко А.І. та призначено розгляд справи №910/4935/25 на 08.10.2025 о 10 год 45 хв.

Розпорядженням керівника апарату суду від 06.10.2025 у зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 у справі визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Тищенко А.І., Кравчук Г.А.

08.10.2025 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Тарасенко К.В. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 прийнято до провадження справу № 910/4935/25 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Тищенко А.І., Кравчук Г.А., розгляд справи №910/4935/25 призначено на 22.10.2025.

22.10.2025 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 розгляд справи №910/4935/25 призначено на 23.10.2025.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, постановленим із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:

- повідомлення про зняття з гарантії відбулось не 12.07.2024, а коли ТОВ «Геко-Центр» виставило рахунок на оплату (16.07.2025), а наявність та складання акту усунення недоліків є правом СБУ, а не обов`язковою умовою договору як підстави для здійснення відповідного обслуговування;

- враховуючи те, що 12.07.2025 представником відповідача не повідомлено СБУ про зняття генератора з гарантійного обслуговування, а рахунок на оплату виставлено лише 16.07.2025 (після спливу 3-денного строку, передбаченого договором), у СБУ залишилось не більше однієї доби (до 17.07.2025) для організації складання відповідного акта за участі представників відповідача;

- ТОВ «Геко-Центр» зобов`язане здійснити гарантійне обслуговування товару в разі виявлення недоліків товару в період гарантійного обслуговування, і не важливо чи був складений акт дефектації чи ні (наявність такого акту, в даному випадку, є фіксуванням цього випадку, який визнано представником ТОВ «ГЕКО-Центр);

- суд визнав наявність дефектів генератора, їх фіксацію відповідачем 12.07.2024, однак повідомив, що відсутність акта, оформленого в 3-денний строк, нівелює всі ці та інші обставини;

- відповідач сам визнав недоліки товару, однак відмовив у гарантійному обслуговуванні, виставивши рахунок на оплату, що є прямим порушенням п. 6.2 договору;

- рішення ґрунтується виключно на відсутності формального документа (акта), не враховуючи при цьому: - наявність дефектів, визнаних обома сторонами; - факт звернення до відповідача; - факт виставлення рахунку за гарантійний ремонт; - відсутність доказів належного обслуговування з боку відповідача;

- у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації) презумпція вини постачальника, як у справі, що розглядається, існує у виробника. У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу, що не було враховано судом першої інстанції.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач у поданому відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на наступне:

- відповідно до умов Договору оформлення (складання) Акту усунення недоліків (невідповідності) товару (його частини) є для сторін обов`язковим, після чого настають правові наслідки щодо усунення недоліків у порядку гарантійного або не гарантійного ремонту в залежності від того, якого висновку дійдуть сторони;

- суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відсутність відповідного Акту усунення недоліків (невідповідності) товару (його частини), яким зафіксовані несправності, виявлені 12.07.2024, та як наслідок відсутність доказів його скерування на адресу відповідача, нівелює твердження позивача про порушення відповідачем п`ятиденного строку виконання обов`язку з усунення недоліків товару;

- позивачем належними та допустимими доказами не доведений факт прострочення виконання відповідачем обов`язку, обумовленого пунктом 6.2 Договору, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафу, передбаченого та нарахованого відповідно до пункту 8.4 Договору;

- дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу, що у даному випадку спростовує презумпцію вини постачальника;

- ТОВ «ГЕКО-Центр» вважає, що при виконанні Договору ним не були порушені зобов`язання продавця, передбачені розділом 6 Договору, а тому відсутні підстави для застосування до ТОВ «ГЕКО-Центр» санкцій, передбачених пунктами 8.1 і 8.4Договору, і для сплати ТОВ «ГЕКО-Центр» штрафних санкцій на суму 399 730,20 грн. на рахунок СБУ.

З наведених підстав відповідач просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.4. явка в судове засідання

У судове засідання 23.10.2025 з`явилися представники учасників справи.

Позивач підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

22.09.2022 між Службою безпеки України, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕКО-Центр», як продавцем, був укладений договір № 19/13-60 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - договір).

За умовами пункту 1.1 укладеного правочину продавець зобов`язався у терміни, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність покупцю дизельний генератор, код ДК 021:2015 - 31120000-3 (генератори) (далі - товар), у кількості, номенклатурі та по ціні згідно із Технічною специфікацією (додаток № 1), а покупець зобов`язався прийняти цей товар та оплатити його вартість у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з Технічною специфікацією найменування товару - дизельний генератор типу EnerSol STSS - 500 CS в кількості 1 шт, вартістю 3 997 302,00 грн (у тому числі ПДВ 666 217,00 грн).

На виконання умов укладеного договору 25.10.2022 Товариство передало, а позивач прийняв товар - дизельний генератор типу EnerSol STSS - 500 CS в кількості 1 шт, вартістю 3 997 302,00 грн.

Гарантійний строк на товар, що поставляється (передається) продавцем покупцю за цим договором становить - 24 місці, але не менше гарантійного строку, наданого (визначеного) заводом/фірмою виробником в технічній документації на товар і обраховується від дати його передачі продавцем у власність покупця, що оформлюється підписанням сторонами усіх товарно-супровідних документів (видаткової накладної). Продавець забезпечує гарантійне обслуговування товару в авторизованих заводом/фірмою виробником сервісних центрах в Україні (пункти 6.1, 6.1.1 договору).

Поставка товару здійснена на підставі видаткової накладної від 25.10.2022 № УТ-536, прибуткового ордеру від 15.11.2022 № 82 та накладної (вимоги) від 15.11.2022 № 22-39-Н2085-00462, за якими товар було прийнято покупцем - 15.11.2022.

Відповідно до пункту 6.2 договору у разі виявлення покупцем недоліків (дефектів/браку, некомплектності), у тому числі прихованих недоліків (дефектів/браку, некомплектності) у товарі (його частині) під час його зберігання і експлуатації в період гарантійного строку, продавець зобов`язаний за власний рахунок (силами, засобами та транспортом) за погодженням покупця усунути виявлені недоліки або замінити його новим якісним товаром у строк, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання продавцем від покупця оформленого (складеного) і підписаного сторонами Акта усунення недоліків (невідповідності) товару (його частини).

Прихованими недоліками визнаються такі недоліки (дефекти/брак, некомплектність), що не могли бути виявлені покупцем при звичайній перевірці під час прийому-передачі для такого виду товару і були виявлені лише в процесі його зберігання і експлуатації (пункт 6.2.1 договору).

Згідно з пунктом 6.2.2. договору протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту (дати) виявлення таких недоліків товару покупцем оформлюється (складається) Акт усунення недоліків (невідповідності) товару (його частини), з обов`язковою присутністю продавця (його уповноваженого представника) для підписання означеного Акта.

У разі неприбуття останнього у триденний термін з дати отримання виклику (повідомлення, рекомендованого листа або цінного листа з описом вкладення та обов`язковим дублюванням факсимільним зв`язком) для оформлення (складання) такого Акта або відмови продавця від його оформлення (складання) і підписання, покупець має право самостійно, в односторонньому порядку оформити (скласти) вказаний Акт, який у цьому разі буде підтверджуючим документом і належним доказом наявності недоліків (дефектів/браку, некомплектності) товару (його частини) та достатнім доказом для усунення виявлених недоліків або заміни продавцем на новий товар належної якості і комплектності (пункт 6.2.3 договору).

Пунктом 6.2.4 договору передбачено, що Акт усунення недоліків (невідповідності) товару (його частини) має бути складений покупцем (сторонами), у межах встановленого гарантійного строку на товар.

Виконання гарантійного обслуговування товару забезпечує продавець у порядку та у строк, передбачений пунктом 6.2 договору. В окремих випадках, за письмовим узгодженням з покупцем строк усунення виявлених недоліків або заміни товару продавцем може бути продовжено (пункт 6.3 договору).

Як вказано сторонами, 21.02.2023 була здійснена гарантійна заміна товару. Вказані обставини не заперечуються сторонами в межах розгляду даної справи.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин, а також доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Позивач стверджує, що 03.07.2024 при запуску генератора у штатному режимі виявлено підтікання мастила, про що в телефонному режимі повідомлено ТОВ «ГЕКО-Центр».

12.07.2024 представниками ТОВ «ГЕКО-Центр» проведено огляд генератора та 16.07.2024 надіслано рахунок на проведення технічного огляду, в який включено роботи по гарантійному обслуговуванні на загальну суму 38 087, 69 грн (рахунок на оплату від 16.07.2024 № УТ-1409) та додаткові платні послуги, не передбачені договором.

Пропозиція відповідача була позивачем відхилена, оскільки гарантійні зобов`язання за договором, навіть на попередній товар (генератор типу EnerSol STSS - 500 CS, який вийшов з ладу та був замінений на новий STSS - 700 SNP), на його переконання, діяли до 15.11.2024.

У подальшому, 17.07.2024 ФОП Поплавським Сергієм Павловичем, який спеціалізується у сфері технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, був складений акт дефектації, в якому останній зазначив несправності в результаті огляду генератора.

Позивач зазначає, що з метою врегулювання спору, скеровував на адресу відповідача листи від 03.09.2024 № 19/13-6827 ВС, від 05.09.2024 №19/13-6906 ВС в яких просило усунути несправності.

06.09.2024 СБУ склало Акт усунення (невідповідності) недоліків дизельного генератора на об`єкті № 2 ВГС КСО «Конча-Заспа» ДГЗ СБ України за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 21 км.

19.11.2024 після закінчення гарантійного терміну по генератору, у зв`язку з неналежним виконанням договору відповідачем, з метою досудового врегулювання спору СБУ на адресу Товариства надіслало претензію № 19/18-5717 ВС, в якій вимагало сплатити штрафні санкції, передбачені пунктом 6.2, 8.1., 8.4 договору, у розмірі 399 730,20 грн.

У відповідь на вказану претензію Товариство 03.12.2024 (отримано позивачем 11.12.2024) скерувало лист, в якому вказало про відсутність порушення з його боку умов розділу 6 договору, що унеможливлює застосування санкцій, передбачених пунктами 8.1. та 8.4 договору.

Вказані вище обставини стали підставою звернення СБУ із позовом до суду, в межах якого позивач просить суд стягнути з Товариства на свою користь 399 730,20 грн штрафу, розрахованого відповідно до пункту 8.4. договору.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням критерію вірогідності доказів, судова колегія не погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Внаслідок укладення 22.09.2022 договору № 19/13-60 про закупівлю товарів за державні кошти між сторонами виникли правовідносини щодо купівлі-продажу товару.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем поставлений був товар за договором, а СБУ прийнятий. Сторонами будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду не представлено, у межах даного спору вказані обставини не заперечувались.

Пунктом 8.4. договору передбачено, що у разі порушення визначеного у пункті 6.2 договору строків усунення виявлених недоліків, заміни товару та/або виконання гарантійного обслуговування у період гарантійного строку продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % вартості такого товару.

З наведеного вбачається, що застосуванню до продавця (відповідача) відповідальності у вигляді стягнення штрафу передує факт порушення пункту 6.2. договору, яким, зокрема, обумовлений обов`язок Товариства у строк, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання від покупця оформленого (складеного) і підписаного сторонами Акта усунення недоліків (невідповідності) товару (його частини) усунути виявлені недоліки або замінити товар.

Судова колегія враховує, що гарантійний строк на товар, що поставляється (передається) продавцем покупцю за цим договором становить - 24 місяці, але не менше гарантійного строку, наданого (визначеного) заводом/фірмою виробником в технічній документації на товар і обраховується від дати його передачі продавцем у власність покупця, що оформлюється підписанням сторонами усіх товарно-супровідних документів (видаткової накладної). Продавець забезпечує гарантійне обслуговування товару в авторизованих заводом/фірмою виробником сервісних центрах в Україні (пункти 6.1, 6.1.1 договору).

Отже, гарантійний строк відповідно до договору тривав до 15.11.2024, тобто спірні правовідносини виникли в межах строку дії гарантійних зобов`язань відповідача.

Судом встановлено, 12.07.2024 представниками ТОВ «ГЕКО-Центр» проведено огляд генератора за місцем його знаходження на наявність недоліків в роботі. Вказані обставини засвідчуються обома сторонами.

У подальшому, 16.07.2024 відповідачем надіслано рахунок на проведення технічного огляду, в який включено роботи по гарантійному обслуговуванні на загальну суму 38 087, 69 грн (рахунок на оплату від 16.07.2024 № УТ-1409.

Отже в силу умов договору, СБУ мало скласти Акт усунення недоліків (невідповідності) товару (його частини) не пізніше 17.07.2024 (13.07.2024 та 14.07.2024 є вихідними днями) та скерувати його відповідачу.

У матеріалах справи наявний акт дефектації від 17.07.2024 (а.с. 40), складений ФОП Поплавським Сергієм Павловичем, який спеціалізується у сфері технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, у якому зазначено наступне:

« 1. Назва товару - генераторна установка STSS - 700 SNP, серійний номер 202302256;

6. Опис несправності, результати огляду: підтікання оливи з усіх шести головок двигуна; підтікання оливи з оглядових кришок; підтікання оливи з заднього сальника колін валу; підтікання охолоджуючої рідини з корпуса водяної помпи;

7. Ознаки наявності виробничого браку: неякісні прокладки головок двигуна; неякісні прокладки оглядових кришок; неякісний задній сальник коленвалу (сліди амортизації, які свідчать про їх використання понад встановлений строк - відсутні);

8. Опис стану взаємодіючих деталей: вирваний болт натягування натяжної станції ремнів приводу вентилятора охолодження та немає циркуляції підігріву охолоджуючої рідини (зовнішнє втручання для маніпуляцій із деталями - відсутнє).

Після 17.07.2024 відсутня можливість використовувати генератор. Поломка перешкоджає його експлуатації. Причиною несправностей є неякісні його деталі. Окрім цього, досліджено Паспорт-керівництво з експлуатації генератора відповідно до якого роботи з обслуговування від яких залежать описані несправності, не передбачені.».

Суд першої інстанції, зазначив, що вказаний доказ не може вважатися належним та допустимим доказом виконання СБУ свого обов`язку складання відповідного Акту та, відповідно, скерування на адресу Товариства, однак колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та досліджує Акт дефекації від 17.07.2024 в сукупності з іншими доказами.

У подальшому, СБУ надсилало листи від 03.09.2024 № 19/13-6827 ВС, від 05.09.2024 №19/13-6906 ВС з метою врегулювання спору та належним чином виконанням ТОВ «ГЕКО-Центр» своїх зобов`язань за Договором, які відповідачем залишені без відповіді.

06.09.2024 СБУ склало акт усунення (невідповідності) недоліків дизельного генератора на об`єкті № 2 ВГС КСО «Конча-Заспа» ДГЗ СБ України за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 21 км.

19.11.2024 після закінчення гарантійного терміну по генератору, у зв`язку з неналежним виконанням Договору Відповідачем, з метою досудового врегулювання спору СБУ на адресу ТОВ «Геко-Центр» надіслало претензію № 19/18-5717 ВС, в якій вимагало останніх сплатити штрафні санкції, передбачені п. 6.2 Договору, у розмірі 399 730, 00 грн.

У відповіді на претензію від 03.12.2024 за вих. № 0312/2 ТОВ «ГЕКО-Центр» повідомили СБУ, що Покупець неналежним чином здійснював обслуговування у відповідності до вимог гарантійних зобов`язань, що є підставою для зняття генератору з гарантії і відмови продавця у безкоштовному гарантійному обслуговуванні через пропуск покупцем періодичного обслуговування згідно з інструкцією з експлуатації.

Таким чином з сукупності обставин вбачається, що 12.07.2025 представниками ТОВ «ГЕКО-Центр» проведено огляд генератора за місцем його знаходження на наявність недоліків в роботі, тобто відповідач був обізнаний про недоліки роботи товару, за яким передбачено гарантійне обслуговування, натомість відповідачем не було вчинено дій щодо виконання п. 6.2.2. Договору, а саме - прибуття для оформлення Акту усунення недоліків (невідповідності) товару (його частини), у зв`язку з чим позивачем було здійснено такі дії самостійно з огляду на пункт 6.2.3. договору - складено такий акт в односторонньому порядку.

Натомість, відповідач, будучи обізнаним по наявність у нього відповідних зобов`язань (щодо складення акту та щодо гарантійного обслуговування) 16.07.2025 надіслав рахунок на проведення технічного огляду, у який включено роботи по гарантійному обслуговуванню на загальну суму 38 087, 69 грн - рахунок на оплату від 16.07.2024 № УТ-1409.

Вказані дії відповідача щодо направлення рахунку фактично слід розцінювати як відмову від усунення недоліків товару, тобто від виконання своїх гарантійних зобов`язань. Слід зауважити, що такі дії фактично свідчать водночас і про визнання відповідачем необхідності ремонту товару.

За викладених обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявний в матеріалах справи акт дефектації від 17.07.2024, складений ФОП Поплавським Сергієм Павловичем, який спеціалізується у сфері технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, не може вважатися належним та допустимим доказом виконання СБУ свого обов`язку складання відповідного Акту та, відповідно, скерування на адресу Товариства - оскільки з огляду на те, що відповідач ухилився від виконання обов`язку щодо складення Акту, позивачем було складено такий акт в односторонньому порядку (що відповідає умовам договору), із залученням відповідного фахівця.

У подальшому, позивачем знову вчинялись дії щодо ініціювання складення акту та ремонту товару, однак відповідач зазначив про наявність підстав для зняття генератору з гарантії і відмови продавця у безкоштовному гарантійному обслуговуванні через пропуск покупцем періодичного обслуговування згідно з інструкцією з експлуатації.

Позивач стверджує, що технічне обслуговування генератора виконувалось згідно із періодичністю, вказаною у паспорті керівництва з експлуатації дизель-генераторної установки, що фіксувалось в журналі обліку роботи та ТО дизель-генератора. Відповідно до гарантійних зобов`язань, за умови роботи ДГУ як резервне джерело електро-енергії менше ніж 80 годин на місяць, сервісне обслуговування проводиться кожні 400 мото годин (сторінка 35 Паспорту - Керівництва з експлуатації). На час виявлення підтікання мастила, тобто 03.07.2024, Генератор відпрацював всього 100 мото годин та виконано в загальному 73 запуски.

За статтею 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Тобто, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Разом з цим, відповідачем не доведено порушення покупцем правил експлуатації або зберігання виробу.

Підсумовуючи викладене в сукупності, колегія суддів вбачає наявність підстав застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафу, передбаченого та нарахованого відповідно до пункту 8.4. договору у зв`язку із простроченням виконання відповідачем обов`язку, передбаченого пунктом 6.2 договору.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 399 730,00 грн штрафу є доведеними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Усі інші доводи учасників справи судом враховано, однак вони не впливають на наведені вище висновки суду апеляційної інстанції.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, не погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення суду.

З огляду на встановлені обставини, судова колегія вбачає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Стаття 14 Господарського процесуального кодексу України визначає принцип диспозитивності господарського судочинства та встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (частина 3 статті 509 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частини 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів учасників справи

Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів визнає доводи скаржника про неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи та наявних в ній доказів обґрунтованими.

Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, доводи позивача знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Натомість, доводи відповідача колегія суддів вважає необґрунтованими, а також такими, що спростовуються матеріалами справи та встановленими вище колегією суддів обставинами.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідно до п.1 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі № 910/4935/25 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

У зв`язку з цим, апеляційна скарга Служби безпеки України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі № 910/4935/25 підлягає задоволенню.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Пунктом 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розподіл судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги здійснюється у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, покладається на відповідача: за подання позовної заяви у розмірі 4 796,76 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 7 195,14 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Служби безпеки України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі №910/4935/25 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі №910/4935/25 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕКО-Центр» (04114, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Автозаводська, буд. 71, кв. 111, ідентифікаційний код 32962186) на користь Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33, ідентифікаційний код 00034074) штраф у розмірі 399 730,00 грн (триста дев`яносто дев`ять тисяч сімсот тридцять гривень 00 копійок).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕКО-Центр» (04114, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Автозаводська, буд. 71, кв. 111, ідентифікаційний код 32962186) на користь Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33, ідентифікаційний код 00034074) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4 796,76 грн (чотири тисячі сімсот дев`яносто шість гривень 76 копійок).

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕКО-Центр» (04114, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Автозаводська, буд. 71, кв. 111, ідентифікаційний код 32962186) на користь Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33, ідентифікаційний код 00034074) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 7 195,14 грн (сім тисяч сто дев`яносто п`ять гривень 14 копійок).

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

8. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржені до Верховного Суду протягом 20 днів відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.12.2025.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.А. Кравчук

А.І. Тищенко