Постанова

від 19.12.2007 по справі 14/183-4182

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/183-4182

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"19" грудня 2007 р.Справа № 14/183-4182

 14 год. 30 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

при секретарі судового засідання  

Розглянув справу

за позовом  Прокуратури Зборівського району в інтересах держави     в особі Міністерства праці і соціальної політики України    в особі Зборівського районного центру зайнятості вул. Б. Хмельницького, 60, м. Зборів, Тернопільська область      

до  Спільного підприємства по агропромисловому будівництву "Зборівський агропромбуд" вул. Б. Хмельницького, 60, м. Зборів, Тернопільська область            

про  стягнення заборгованості по внесках в сумі 4432, 15 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Баб'як Н.З., довіреність № 05/852 від 16.10.07 р.;

відповідача: Прокопів М.П., наказ №8К від 08.02.2001р. 

прокуратури: Савка М.В., посвідчення № 16;

Суть справи:

Прокуратура Зборівського району в інтересах держави в особі Міністерства праці і соціальної політики України в особі Зборівського районного центру зайнятості, м. Зборів, Тернопільська область звернулася у господарський суд Тернопільської області з позовом до Спільного підприємства по агропромисловому будівництву "Зборівський агропромбуд", м. Зборів, Тернопільська область про стягнення заборгованості по внесках в сумі 4432, 15 грн.

Свої позовні вимоги, підтримані його повноважним представником, позивач обґрунтовує тим, що в порушення приписів чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, відповідачем по справі своєчасно не сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. За таких обставин, позивач просить стягнути дану суму в примусовому порядку.

У своїх запереченнях проти позову відповідач заперечує позовні вимоги, при цьому посилається на те, що позивачем пропущений строк позовної давності та не виконано вимоги Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо списання боргу, який виник станом на 31 грудня 1999 року.

В судовому засіданні представникам сторін та прокурору роз'яснено належні їм процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та думку прокурора, суд встановив наступне.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом  правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи ведуть реєстр платників страхових внесків, провадять збір страхових внесків, контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття та інші функції, визначені законодавством України.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

На підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", відповідно до пункту 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11.12.2000р. № 339, роботодавці  щокварталу  складають  у  двох  примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості за місцем реєстрації платника.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, з розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за І квартал 2004 року та розрахунку суми позову, відповідачеві належить перерахувати до Фонду прострочену заборгованість, яка виникла у період з 3 кварталу 1997 року по 1 квартал 2004 року в сумі 4360,20 грн. недоїмки та 71,95 грн. пені, яка виникла станом на 1 кв. 2000 року.

Вирішуючи спір по суті суд враховує, що відповідно до підпункту 18.1.1 пункту 18.1 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що набрав чинності 20 лютого 2001 року, списанню з платників податків підлягає податковий борг (крім пені та штрафних санкцій), який виник станом на 31 грудня 1999 року і не сплачений на день набрання чинності цією статтею. Підпункт 18.1.3 зазначеної статті Закону передбачає списання суми пені та штрафних санкцій, нарахованих на податковий борг, списаний або розстрочений відповідно до цього Закону.

Норми статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо списання з платників податків податкового боргу станом на 31 грудня 1999 року та сум пені та штрафних санкцій станом на 1 січня 2001 року на переконання суду поширюються на заборгованість із збору на обов'язкове соціальне страхування, в тому числі і збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Даний висновок суду грунтується на тому, що на час накопичення цього боргу діяли відповідні норми законів України "Про систему оподаткування" та  "Про збір на обов'язкове соціальне страхування", за якими зазначені збори включалися до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Разом з тим, суд враховує, що Постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 22.05.2001р. №338 погоджений Порядок проведення органами державної служби зайнятості списання та розстрочення боргів зі збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі Порядок). Цей Порядок розроблений  відповідно до статті  18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і регулює питання проведення органами державної служби зайнятості (далі - центрами зайнятості) списання та розстрочення боргу зі збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - борг) у зв'язку з відміною картотеки.   

У відповідності до п.4 Порядку списанню підлягають:

    - сума боргу (крім пені та штрафних санкцій), що виник станом на  31 грудня 1999 року включно і залишився не сплаченим на день набрання чинності статтею 18 Закону (станом на 21 лютого 2001 року);

    - пеня, нарахована на борг, який виник за станом на 1 січня 2001 року, і залишилася не сплаченою на день набрання чинності статтею 18 Закону (станом на 21 лютого 2001 року);

- пеня, яка була нарахована на борг, який виник за станом на 1 січня 2001 року, за період з дня набрання чинності статтею 18 Закону (станом на 21 лютого 2001 року) до дня прийняття рішення про списання та залишилася не сплаченою.

Таким чином, центром зайнятості необхідно було списати спірну суму заборгованості, що виникла до 31.12.1999 року, та пеню яка обліковувалась на 21.02.2001 року  і не були погашені.

Слід при цьому зазначити, що аналогічні позиції неодноразово висвітлювались Комітетом Верховної ради України по питанням фінансів і банківської діяльності,  Фондом соціального страхування України (копії листів у матеріалах справи) та  Міністерством юстиції України, в тому числі і  у роз'ясненні на яке посилається суб'єкт владних повноважень.

Натомість центром зайнятості приписи Порядку і Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо списання суми боргу і пені проігноровано, і, в свою чергу,  необґрунтовано заявлено до стягнення суми заборгованості, які підлягали списанню ще у 2001 році.

Щодо решти сум заборгованості (377 грн. 05 коп.) то враховуючи приписи ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" суд вважає обґрунтованими в цій частині позовні вимоги, а відтак такими, що підлягають до задоволення.

При цьому, зважаючи, що із відповідним позовом до суду в порядку представництва інтересів держави за наслідками проведеної у серпні 2008 року перевірки звернувся прокурор, а не безпосередньо центр зайнятості, з огляду на частину 2 статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (строк давності у разі стягнення страхових внесків,  пені та фінансових санкцій не застосовується), ч.2 статті 1 ЦК України та ст.2 ЦК УРСР судом критично оцінюються твердження суб'єкта підприємницької діяльності щодо пропусків позовної давності при зверненні до суду із позовом про захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

  За таких обставин, позов підлягає до часткового задоволення, а саме в частині стягнення недоїмки в сумі 377,05 грн., в іншій частині позовних вимог в позові слід відмовити.

Судові витрати в силу положень ч. 4 ст. 94 КАСУ стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2,3,7-17,70,71,87,89,94,128,158-163,167 КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Спільного підприємства по агропромисловому будівництву "Зборівський агпромбуд" (вул.Б.Хмельницького,60, м. Зборів, Тернопільська область, р/р 26006524 ТОД АППБ "Аваль" код 03586615, МФО 338501) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Зборівського районного центру зайнятості (вул. Б.Хмельницького,60, м. Зборів, Тернопільська область, р/р 37173301900237 - 1,3% код платежу: 50040100) - 377 (триста сімдесят сім) грн. 05 коп. недоїмки по внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття.

3. Видати виконавчий лист за заявою Зборівського районного центру зайнятості.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя