Постанова

від 22.11.2007 по справі 10/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "22" листопада 2007 р.                                                                   Справа № 10/124

м. Чернівці                                                                             12-45 год.

За позовом прокурора Кельменецького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Кельменецькому районі Чернівецької області

до  сільськогосподарського кооперативу “Бабинський”, с. Бабин Кельменецького району

про стягнення боргу в сумі 7709,18 грн.

Суддя       Т.І. Ковальчук

Секретар судового засідання  Нікуліца І.С.

За участю представників:

Від позивача –Мойсова С.В., головний спеціаліст-юрисконсульт, дор. № 1109/07 від 10.09.2007 р.

Від відповідача –не з'явився

В засіданні приймали участь –прокурор Швець О.А.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Кельменецького району Чернівецької області звернувся з позовом в інтересах держави в особі позивача до відповідача про стягнення заборгованості  зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 7709,18 грн., що підлягають сплаті за липень 2007 року.

Ухвалою від 05.10.2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 30.10.2007 р. за участю представників сторін та прокурора, відповідачу запропоновано надати пояснення на позов.

У судове засідання 30.10.2007 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, пояснень на позов відповідач не надав, у зв'язку з чим розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 22.11.2007 р.

У судове засідання 22.11.2007 р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, пояснень на позов не надійшло.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується належне повідомлення відповідача про час і місце судових засідань, неявка його представника на виклик суду та неподання пояснень на позов не перешкоджають вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.11.2007 р. прокурор і представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора  і представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов є обгрунтованим, таким, що підлягає задоволенню.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України у Кельменецькому районі Чернівецької області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і згідно з поданим позивачу розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень 2007 року, зобов'язаний сплатити 7709,18 грн. страхових внесків до Пенсійного фонду  (а.с. 4-5).

Зазначену суму в установлені строки відповідач не сплатив, у зв'язку з чим позивачем було сформовано і направлено відповідачу вимогу про сплату боргу від 01.09.2007 р. № 193 (а.с. 9).

Будь-яких доказів на спростування позовних вимог, документів про сплату боргу від відповідача не надійшло.

01 січня 2004 року за винятками, зазначеними у Прикінцевих положеннях, набув чинності Закон України “Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування”, який визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні.

Згідно зі статтями 1 та 14  Закону України “Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058-ІV) страхувальниками є, зокрема, фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані  нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Ч. 6 ст. 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом, зокрема, для відповідача є календарний місяць.

Згідно з частиною 2 статті 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За наслідками розгляду матеріалів справи в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що сума належних до сплати страхових внесків за липень 2007 р. в сумі 1704,45 грн. узгоджена відповідачем згідно із Законом № 1058-ІV та не сплачена ним у встановлені законодавством строки.

У відповідності до частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після  отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку  і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 94, 160-163, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з сільськогосподарського кооперативу “Бабинський” (с. Бабин Кельменецького району Чернівецької області, вул. Шевченка, 14, р/р 2600128 в ЧОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, ід. код 30823922):

- на користь Управління Пенсійного фонду України у Кельменецькому районі Чернівецької області (смт. Кельменці Чернівецької області, вул. Бессарабська, 39, р/р 25605300141001 в Кельменецькому відділенні Ощадбанку, ід. код 21430638) 7709,18 грн. боргу зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

- до Державного бюджету України 77,09 грн. судового збору (стягувач –ДПІ у Кельменецькому районі Чернівецької області).

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративого судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  КАС України,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі, проголошена і підписана 22 листопада 2007 року.

Суддя                                                             Т.І. Ковальчук