Рішення від 04.12.2025 по справі 520/12356/25

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2025 р. № 520/12356/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-болгарське багатопрофільне промислово-економічне спільне підприємство "Нак" до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-болгарське багатопрофільне промислово-економічне спільне підприємство "Нак" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною і скасувати Постанову Відділу Державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130023 від 11.02.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова Відділу Державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130023 від 11.02.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 20.05.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Представником відповідача до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для спірних правовідносин. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити в повному обсязі.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, Порядком зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013, на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області та направлення на перевірку № НР 000540 від 30.12.2024, 30.12.2024 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) проводилась рейдова перевірка на а/д Н 30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине», 718 км.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить ОСОБА_2 , проте використовується у господарській діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько-болгарське багатопрофільне промислово-економічне спільне підприємство "Нак" (далі - позивач).

На момент проведення перевірки службовою особою відповідача було встановлено, що відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до вищезазначеного транспортного засобу.

У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, державними інспекторами було складено акт № АР 086110 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.12.2024, зі змістом якого водій ознайомлений, підписавши останній.

Відповідно до пункту 25 Порядку, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Повідомленням № 8176/40/24-25 від 27.01.2025 позивача було викликано для розгляду справи на 11.02.2025 з 9.00 до 11.00, яке 04.02.2025 було вручено одержувачу.

Отже, відповідач в повній мірі виконав свій обов`язок щодо належного та своєчасного інформування позивача про час та місце розгляду справи.

За результатами розгляду акту № АР 086110 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.12.2024 винесено постанову про застосування до відповідача адміністративно-господарського штрафу № 130023 від 11.02.2025 за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Згідно з приписами пункту 29 Порядку № 1567, копію постанови № 130032 від 11.02.2025 направлено 12.02.2025 позивачу, разом із супровідним листом від 11.02.2025 № 13653/40/24-25 рекомендованим повідомленням № 0601111363157, яке було вручено одержувачу 14.02.2025.

Вважаючи винесену відповідальною особою Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-болгарське багатопрофільне промислово-економічне спільне підприємство "Нак" протиправною та такою, що порушує майнові права ТОВ "Українсько-болгарське багатопрофільне промислово-економічне спільне підприємство "Нак", позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовано положеннями Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2001 року (далі - Закон №2344-ІІІ).

Згідно із статтею 1 Закону №2344-ІІІ у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про транспортно-експедиторську діяльність», «Про транзит вантажів», інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом;

рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

За приписами частин сімнадцятої, вісімнадцятої, двадцять першої статі 6 Закону №2344-ІІІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується. Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно із абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 14 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567), передбачено, що рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За приписами пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Згідно із пунктами 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктами 25 - 27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Аналіз положень статті 48 Закону № 2344-ІІІ дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Така конструкція норми зумовлена обов`язками, які Закон №2344-III покладає на автомобільного перевізника.

Статтею 18 Закону № 2344-III визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Також статтею 34 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку установлені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 (далі - Положення №340), яке розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (пункт 1.3 розділу I Положення №340).

Вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (пункт 6.1 розділу VI Положення №340).

Пунктом 4 наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 340, передбачено, що пункт 6.1. Положення № 340 набирає чинності для: перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01.06.2015.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №946/18241 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 у цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа «k», характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу «w», ефективного кола шини «l», а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін «адаптація тахографа до транспортного засобу», за визначенням ЄУТР, - «калібрування».

Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Пунктом 2.6 Інструкції № 385 визначено, що ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Відповідно до положень пункту 1.4 Інструкції № 385 ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції «майстерні або механіка» та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання.

Пунктом 2.7 Інструкції № 385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м. або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

У постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 Верховний Суд зауважував на тому, що положеннями статті 48 Закону №2344-III визначено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу або індивідуальної контрольної книжки водія в разі необладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією №385 та Положенням №340.

Завдяки зазначеним документам здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа.

Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документів під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень (аналогійний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17, від 14.12.2023 у справі №340/5660/22).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу на те, що спірним у цій справі є питання чи є ТОВ "Українсько-болгарське багатопрофільне промислово-економічне спільне підприємство "Нак" автомобільним перевізником у розумінні положень Закону № 2344-III та відповідно особою, на яку покладається відповідальність за недотримання вимог статті 48 цього Закону.

Абзацом першим частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ визначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт - є автомобільний перевізник.

В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 (далі - Правила №363), перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами; товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.2 глави 11 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Статтею 49 Закону №2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Ще одним документом, який під час здійснення перевізником перевезення вантажів автомобільним транспортом зобов`язані пред`явити водії особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, є товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, про що прямо зазначено в частині другій статті 48 Закону №2344-III.

Також частиною другою статті 48 Закону №2344-III передбачено, що при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Суд враховує практику Верховного Суду, який у постановах від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 та від 23.11.2023 у справі №340/4637/22 зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Натомість, нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.

Тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті

Як встановлено судом, 30.12.2024 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті проводилась рейдова перевірка на а/д Н 30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине», 718 км.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить ОСОБА_2 , проте використовується у господарській діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько-болгарське багатопрофільне промислово-економічне спільне підприємство "Нак".

Водій надав уповноваженій особі Укртрансбезпеки товарно-транспортну накладну (ТТН) №54 від 30.12.2024, копія якої додана до відзиву, з якої вбачається, що замовником зазначено СУББ ТОВ «НАК», вантажовідправником - ТОВ «Антарекс», вантажоодержувачем - СУББ ТОВ «НАК». Графа "автомобільний перевізник" не заповнена.

Отже, товарно-транспортна накладна №54 від 30.12.2024 не містить всіх необхідних реквізитів, передбачених частиною третьою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, коду ЄДРПОУ замовника, дані про перевізника, серія та номер свідоцтва водія, його підпис у відповідній графі, що свідчить про її формальність.

Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин позивачем до суду не надано.

Також судом встановлено, що разом з перевіркою водієм уповноваженій особі Укртрансбезпеки було надано поліс №СА 2968045 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України), з якого вбачається, що страхувальником є СП "НАК", код ЄДРПОУ 23412900, тобто такий код ЄДРПОУ має і позивач у даній справі - ТОВ "Українсько-болгарське багатопрофільне промислово-економічне спільне підприємство "Нак".

Крім того, відповідачем до суду надано відеозаписи рейдової перевірки, з якихвбачається наступне:

1) відеозапис тривалістю 10:23 год.:

- на 02:24 год. відеозапису водій зазначає, що працює на позивача;

- на 06:29 год. відеозапису водій зазначає, що ідентифікаційний код позивача - 23412900;

2) відеозапис тривалістю 10:43 год.:

- на 01:10 год. відеозапису водій не заперечив, що перевізником є позивача.

Таким чином, вказаними відеозаписами підтверджено допущене правопорушення, а аргументи позивача є такими, що не різняться з фактами, які зафіксовані на відеозаписі уповноваженими особами Укртрансбезпеки.

У позовній заяві позивач зазначає, що він припускає, що суб`єкта господарської діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-болгарське багатогірофільне промислово-економічне підприємство «НАК» (код ЄДРПОУ 23412900) було переплутано з іншою юридичною особою - Спільним українсько-болгарським багатопрофільним товариством з обмеженою відповідальністю «ПАК» (код ЄДРПОУ 35038106), проте зазначене спростовується матеріалами справи, зокрема і зазначеним вище полісом страхування транспортного засобу.

Розбіжності в наданих водієм документах може покладатися лише на особу, яка їх створила, але зазначене не є предметом перевірки у даній справі.

Судом також встановлено, що повідомленням № 8176/40/24-25 від 27.01.2025 позивача було викликано до відповідача для розгляду справи на 11.02.2025 з 9.00 до 11.00, яке 04.02.2025 було вручено одержувачу.

Отже, відповідач в повній мірі виконав свій обов`язок щодо належного та своєчасного інформування позивача про час та місце розгляду справи

11.02.2025 під час розгляду акту позивач не надавав жодних письмових доказів (наприклад договорів оренди, актів приймання-передачі тощо), які могли б спростувати твердження відповідача, що ТОВ "Українсько-болгарське багатопрофільне промислово-економічне спільне підприємство "Нак" не є автомобільним перевізником.

Таким чином, під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем підтверджено, що позивач - ТОВ "Українсько-болгарське багатопрофільне промислово-економічне спільне підприємство "Нак" - у спірних правовідносинах був автомобільним перевізником.

Будь-яких інших документів на спростування відомостей, що саме ТОВ "Українсько-болгарське багатопрофільне промислово-економічне спільне підприємство "Нак" не є автомобільним перевізником згідно вказаної ТТН, наданої водієм транспортного засобу під час його перевірки, до суду позивачем не надано.

Суд повторно зауважує, що у кожному конкретному випадку при визначенні суб`єкта, який має відповідати за порушення законодавства про автомобільний транспорт, уповноважений контролюючий орган встановлює таку особу саме на підставі тих документів, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

З приводу тверджень позивача про те, що власником транспортного засобу є громадянин ОСОБА_2 , а не ТОВ "Українсько-болгарське багатопрофільне промислово-економічне спільне підприємство "Нак", суд зазначає наступне.

У матеріалах справи відсутні докази (договір оренди, договір позики, тимчасовий реєстраційний талон) щодо передачі від власника - ОСОБА_2 в законне користування транспортного засобу до ТОВ "Українсько-болгарське багатопрофільне промислово-економічне спільне підприємство "Нак" на момент рейдової перевірки 30.12.2024

У постанові від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20 Верховний Суд зауважував на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. При цьому, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні із обставинами цієї справи суд вважає, що ТОВ "Українсько-болгарське багатопрофільне промислово-економічне спільне підприємство "Нак" є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ, який здійснюючи перевезення вантажів за відсутності документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ (даному випадку тахокарти) має нести відповідальність, визначену абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

Інші доводи сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130023 від 11.02.2025 є правомірною.

Враховуючи вище встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позивачем не доведена протиправність дій Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях, отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-болгарське багатопрофільне промислово-економічне спільне підприємство "Нак" не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-болгарське багатопрофільне промислово-економічне спільне підприємство "Нак" (вул. Яблунева, буд. 2/3, с. Подорожнє, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., 27522, ЄДРПОУ 23412900) до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов