15264-2007
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 102
РІШЕННЯ
Іменем України
04.12.2007Справа №2-7/15264-2007
За позовом Відділу капітального будівництва Судацької міської ради (98000, м. Судак, вул. Леніна, 85-А, ідентифікаційний код 20705435)
До відповідача Закритого акціонерного товариства «Промспецбуд» (98600, м. Ялта, вул. ЮБШ, 43, ідентифікаційний код 33756634)
Про стягнення 21000,00 грн.
Суддя Дворний І. І.
представники:
Від позивача – Жардецький В. В., посв. №60.
Від відповідача - не з'явився.
Суть справи: Відділ капітального будівництва Судацької міської ради звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства «Промспецбуд» про стягнення 21000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час приймання виконаних відповідачем за договором №16/06 від 22.11.2006 р. підрядних робіт було встановлено необґрунтоване завищення вартості матеріалів на суму 30000,00 грн. Враховуючи те, що ЗАТ «Промспецбуд» була повернута частина коштів у сумі 9000,00 грн., Відділ капітального будівництва Судацької міської ради просить стягнути з відповідача іншу частину коштів у розмірі 21000,00 грн. в примусовому порядку.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ :
22.11.2006 р. між Відділом капітального будівництва Судацької міської ради (Замовник) та Закритим акціонерним товариством «Промспецбуд» (Підрядник) був укладений договір №16/06 на виконання підрядних робіт по об'єкту, п. 2.1 якого передбачено, що Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання власними та залученими силами виконати підрядні роботи по об'єкту «Каналізаційний колектор від кварталу Суук-Су, реконструкція» та здати об'єкт робочій комісії.
Вартість робіт визначається договірною ціною. Договірна ціна є твердою (п. 2.2 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору ціна договору є твердою, визначається протоколом узгодження договірної ціни та складає 298,585 тис. грн.
З матеріалів справи вбачається, що під час приймання робіт було встановлено необґрунтоване завищення вартості матеріалів на загальну суму 30000,00 грн., про що свідчить розрахунок завищення вартості робіт, підписаний обома сторонами та скріплений печатями підприємств (а. с. 15).
Частина завищення у сумі 9000,00 грн. була повернута відповідачем в добровільному порядку, про що свідчать наявні в матеріалах справи виписки з банківських рахунків.
Отже, сума неповернутих грошових коштів на час розгляду справи складає 21000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Частиною третьою вказаної статті встановлено, що положення цієї глави застосовуються також, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Відповідач не надав суду доказів повернення позивачу суми завищеної вартості матеріалів у розмірі 21000,00 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.
Таким чином, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи документи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відділу капітального будівництва Судацької міської ради підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Промспецбуд» (98600, м. Ялта, вул. ЮБШ, 43, ідентифікаційний код 33756634) на користь Відділу капітального будівництва Судацької міської ради (98000, м. Судак, вул. Леніна, 85-А, ідентифікаційний код 20705435) грошові кошти у розмірі 21000,00 грн., 210,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2007 |
Оприлюднено | 05.02.2008 |
Номер документу | 1323393 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Дворний І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні