Рішення

від 17.01.2008 по справі 13/365-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/365-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" січня 2008 р.                                                                             Справа № 13/365-07

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт", м. Васильків, Київська область

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвермікуліт", м. Васильків, Київська область

про відшкодування завданої майнової та моральної шкоди на суму 86610,50 грн.

  Суддя           С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Кладько Д.А. - директор (протокол № 4 від 19.12.2005р.);

від відповідача Підобід Т.В. - довіреність б/н від 10.09.2007р.;

суть спору:

           До господарського суду Київської області надійшла позовна заява  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт" (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвермікуліт" (далі –відповідач) про відшкодування завдвної майнової та моральної шкоди на суму 86610,50 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач неправомірно використовував власність позивача на нові види продукції, такі як вермикуліт спучений та плити із спученого вермикуліту і неорганічного зв'язуючого, які були розроблені позивачем, що в свою чергу, було закріплено в технічних умовах ТУ У В.2.7.31101383.001-2001 та ТУ У В.2.7-26.8-31101383-002-2002, які погоджені та зареєстровані в установленому порядку. Внаслідок цих неправомірних дій відповідача позивачем понесена матеріальна шкода, яку позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача.

Згідно відзиву відповідача від 23.11.2007 р. останній проти позову заперечує з наступних підстав.

- при укладення договору № 1797Д(2005) від 28.12.2005 р. між Відповідачем та ВАТ „Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, Відповідачем було поінформовано ВАТ „ЗАлК”, що Відповідач є новим підприємством з якісно новою технології спучення вермикуліту і виробів з нього. зазначене підтверджується отриманим відповідачем в законом порядку протоколу №01/1 про результати фізико-механічних випробувань взірців виробів із спученого вермикуліту який є доказом виготовлення відповідачем продукції по іншій технології без застосування технічних умов позивача.

- недобросовісна конкуренція зі сторони відповідача не доведена;

- співпраця між Відповідачем , яка є предметом розгляду цієї справи, здійснювалася на підставі договору та додаткової угоди до договору № 1797Д(2005) від 28.12.2005 р. , а тому Відповідач ніяким чином не використовував технічні умови Позивача

- при укладення договору № 1797Д(2005) від 28.12.2005 р. між відповідачем та ВАТ „Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, відповідачем було поінформовано ВАТ „ЗАлК”, що відповідач є новим підприємством.

03.12.2007 р. позивачем подана заява про зміну предмету позову згідно якого останній погоджується з аргументами відповідача , викладеними ним у відзиві на позовну заяву від 23.11.2007 р., щодо того, що за результатами розгляду судами всіх рівнів матеріалів справи № 61/12-06 позивачу було відшкодовано майнової шкоди на суму 65209,96 грн.

Таким чином, відшкодуванню на користь позивача майнової шкоди у даному судовому процесі підлягає сума упущеної вигоди, яка розраховується як різниця між отриманими відповідачем  від ВАТ „Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” в межах договору № 1797 Д (2005) від 28.12.2005 р. коштами в сумі 125805,70 грн. та сумою відшкодованої відповідачем на користь позивача упущеної вигоди на підставі рішення господарського суду Київської області від 16.03.2006 р. у справі  № 61/12-06 в сумі 65209,96 грн., тобто відшкодуванню підлягає 60595,74 грн. (125805,70 –65209,96 = 60595,74 ).

Поставка відповідачем на користь ВАТ „Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” продукції невідомої якості у таких значних розмірах негативно впливає на ділову репутацію позивача та підриває довіру до діяльності позивача у зв'язку з чим, позивач просить суд на підставі  положень ст. 94 ЦК України, ст. 23 глави 3 ЦК України стягнути з відповідача завдану моральну шкоду в розмірі 26014,76 грн.

Загальна сума, що підлягає стягненню , складає 86610,50  грн., що складається із 60595,74 грн. завданої позивачу майнової шкоди та 26014,76 грн. завданої позивачу моральної шкоди .

Заява відповідає ст. 22 ГПК України та таким чином подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 60595,74 грн. завданої позивачу майнової шкоди та 26014,76 грн. завданої позивачу моральної шкоди.

11.12.2007 р. представником відповідача подано клопотання про призначення  експертизи.

Клопотання обгрунтовано необхідністю встановлення факту використання (не використання) відповідачем технічних умов позивача ТУ У В.2.7.-26.8-31101383-002-2002 внаслідок помилкового посилання на них у договорі №1797Д (2005) від 28.12.2005 р. Для проведення експертизи відповідач просить суд зобов'язати позивача надати взірці виробів із спученого вермикуліту (плита) виготовлених відповідно до ТУ У В.2.7.-26.8-31101383-002-2002.  Враховуючи матеріали справи, мотиви клопотання та положення ст.ст. 32-34, 41, 43 Господарського процесуального кодексу України  зазначене питання  відноситься до суто правового і оцінки доказів, що є прерогативою суду, у зв'язку з чим клопотання залишено без задоволення як безпідставне та необґрунтоване беручи до уваги також той факт, що на час розгляду справи у позивача (та і відповідача)  вже не існує взірців виробів із спученого вермикуліту (плита) виготовлених відповідно до ТУ У В.2.7.-26.8-31101383-002-2002 щодо дослідження яких клопоче відповідач.

В судових засіданнях 26.11.2007 р. оголошувалась перерва до 11.12.2007 р. на 11-25, 11.12.2007 р. оголошувалась перерва до 17.01.2008 р. на 10.30, про що сторони були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

На підприємстві позивача були розроблені та запроваджені такі види продукції, як вермикуліт спучений та плити із спученого вермикуліту і неорганічного зв'язую чого, що було закріплено в технічних умовах ТУ У В.2.7.31101383.001-2001 та ТУ У В.2.7-26.8-31101383-002-2002, які погоджені та зареєстровані в Українському державному науково-виробничому центрі стандартизації, метрології та сертифікації у 2001-2002 роках.

Відповідно до ст.15 Закону України “Про стандартизацію”, право власності на технічні умови, прийняті чи схвалені іншими органами та організаціями, що займаються стандартизацією, належить організаціям, установам, за кошти яких вони створені. Позивач є власником вищенаведених технічних умов на “плити із спученого вермикуліту і неорганічного зв'язуючого”та “вермикуліт спучений”, що підтверджено технічними умовами, договором №39 від 11.04.2002р., укладеним з державним підприємством Технічний комітет з стандартизації “Будівельні матеріали” Держбуду України, договором №203-691/2001 від 05.05.2001р., укладеним з Українським державним науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації, та платіжними дорученнями №67 від 07.05.2001р. та №89 від  01.04.2002р. про оплату виконаних згідно договорів робіт.

Відповідно до п.3 ст.386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

У 2005 році відповідач почав використовувати власність позивача на вищезазначені технічні умови, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст.32 Господарського кодексу України - недобросовісної конкуренції. Недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. Недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання.

Так, під час спроби позивача укласти черговий договір на поточний рік зі своїм контрагентом ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” було з'ясовано, що відповідач раніше уклав з цим підприємством договір на постачання спученого вермикуліту та плити із спученого вермикуліту і неорганічного зв'язую чого При цьому в договорі є чітке посилання на наведені вище технічні умови, які не мають відношення до відповідача і є власністю позивача. Позивач зазначив, що співпраця між ТОВ “НВП “Укрвермікуліт” та ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” продовжувалася понад два роки, про що свідчать договір №1573Д (2004) від 06.10.2004 р.; договір № 2005Д (2004) від 20.12.2004р.; договір № 1074Д (2005) від 11.07.2005р.

Внаслідок вище наведених неправомірних дій відповідача позивачу завдано значної матеріальної шкоди, оскільки позивач втратив замовлення від контрагента ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” за один місяць - січень 2006 року.

Якщо протягом січня 2005 року позивачем було отримано від контрагента - ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” доход в розмірі 91880 грн., то у січні 2006 року такий доход відсутній, оскільки замовлення на січень місяць неправомірно отримано відповідачем. При цьому, середній щомісячний розмір доходу позивача у 2005 року за договором ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” становив 97972,24 грн. Відсутність замовлень та доходів від контрагента - ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” в січні місяці 2006 року прямо пов'язано із діями відповідача, про що свідчать факти укладення ним договору із ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” та отримання ним відповідних замовлень.

Факт неправомірного використання відповідачем права власності позивача на технічні  умови  на  виробництво  вермикуліту та  плит  із  спученого  вермикуліту підтверджується договором купівлі-продажу №1797Д (2005) від 28.12.2005 року між відповідачем та ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”,  в якому міститься чітке посилання (п.1.1; п.2.1) на технічні умови, які належать виключно позивачу, а відповідач не мав будь-яких підстав для їх використання.

Судом встановлено, що зазначені вище факти та обставини вже були предметом судового розгляду по справі №61/12-06. Так, рішенням господарського суду Київської області від 16.03.2006 по справі №61/12-06, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду  від 17.06.2006, постановою Вищого господарського суду України  від 01.08.2006 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвермікуліт"  задоволено повністю на підставі  ст.ст.22, 23, ч.3 ст.386 ЦК України та ст.32 ГК України та вирішено стягнути з відповідача 65209,96 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 26670,04 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. завданої з вини відповідача неправомірними діями по використанню технічних умов позивача в січні-лютому 2006р.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони

Таким чином, при розгляді справи №13/365-07 суд вважає за необхідне враховувати зазначені судові рішення, які є чинними і не скасованими та мають преюдиційне значення для даної справи.

Судами всіх рівнів в процесі розгляду справи № 61/12-06 було встановлено, що  відповідач 28.12.2005 р. уклав з ВАТ „Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15, ідентифікаційний код 00194122),  договір №1797 Д (2005)  на постачання спученого вермикуліту та плити із спученого вермикуліту і неорганічного зв'язуючого, що виготовлені у відповідності до   ТУ У В.2.7.31101383.001-2001 та ТУ У В.2.7-26.8-31101383-002-2002. При цьому у наведеному договорі ( п.1.1 та п.2.1 ) є чітке посилання на наведені вище технічні умови, які не мають відношення до відповідача і є власністю позивача.

Внаслідок вище наведених неправомірних дій відповідача позивачу завдано значної матеріальної шкоди, оскільки позивач втратив замовлення від наведеного клієнта  ( ВАТ „Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15, ідентифікаційний код 00194122)

На виконання цього договору ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” надіслав відповідачеві лист від 30.12.2005 року №26/10-4-0290 замовлення на січень-лютий 2006 року в такому обсязі:

1.          Плита ПВН-Т-450 ( розмірами 600x600x65 мм ) в кількості 46,80 куб. м.-2000 штук;

2.          Плита ПВН-Т-450 ( розмірами 600x600x30 мм) в кількості 11,88 куб. м. –1100 штук;

3.          Вермикуліт спучений марки 110, фракції 2 в кількості 25 куб. м.

За результатами розгляду цього замовлення відповідач виставив рахунок -фактуру №СФ0000002 від 08.01.2006 року на суму 232 520,74 грн.

Як встановлено судом в межах даної справи замовлення було виконано відповідачем частково на суму 125805,70 грн., про що свідчить виписка з банківського рахунку відповідача від 01.03.2006 р. надана суду самим відповідачем та яка міститься в матеріалах справи.

Неправомірність дій відповідача при укладанні, виконанні  договору № 1797 Д (2005) від 28.12.2005 р., укладеного відповідачем з ВАТ „Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” на постачання спученого вермикуліту та плити із спученого вермикуліту і неорганічного зв`язуючого, що виготовлені у відповідності до   ТУ У В.2.7.31101383.001-2001 та ТУ У В.2.7-26.8-31101383-002-2002, доведена позивачем у межах розгляду справи № 61/12-06 , а тому на підставі положень ст. 35 ГПК України, повторному доказуванню не підлягає.

Згідно із ст.22 ЦК України  збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Встановлюючи розмір збитків, які підлягають відшкодуванню, суд виходив з положень ч.3 ст.22 ЦК України, згідно якої в разі одержання порушником доходів розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Судами в межах справи №61/12-06 встановлено наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача по неправомірному використанню належних позивачу технічних умов за договором №1797Д (2005) та упущеною вигодою позивача від реалізації своєї продукції в січні-лютому 2006 року, оскільки в цей період у позивача були відсутні замовлення від свого постійного контрагента –ВАТ “Запорізький ВАК”.

Щодо заперечень відповідача, що ним використовувалися власні технічні умови на плити вермикулітові, які відрізняються від тих, які належать позивачеві то судом встановлено, що зазначені технічні умови відповідач зареєстрував і вони набрали чинності лише 27.03.2006р. Таким чином відповідач не міг виготовити і поставити на підставі них плити вермикулітові  у січні 2006р.

Враховуючи, що згідно рішенням господарського суду Київської області від 16.03.2006 по справі №61/12-06 з відповідача вже стягнуто 65209,96 грн. майнової шкоди, то таким чином, відшкодуванню на користь позивача майнової шкоди у даному судовому процесі підлягає сума упущеної вигоди, яка розраховується як різниця між отриманими відповідачем  від ВАТ „Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” в межах договору № 1797 Д (2005) від 28.12.2005 р. коштами в сумі 125805,70 грн. та сумою відшкодованої відповідачем на користь позивача упущеної вигоди на підставі рішення господарського суду Київської області від 16.03.2006 р. у справі  № 61/12-06 в сумі 65209,96 грн. , тобто відшкодуванню підлягає 60595,74 грн. (125805, 70 –65209,96 = 60595,74 ).

З огляду на вищевикладене суд визнав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 60595,74 грн. майнової шкоди правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо інших заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, то вони не можуть бути прийняті судом оскільки безпідставність даних обставин вже було встановлено судами різних інстанцій при розгляді та перегляду в апеляційному та касаційному порядку справи №61/12-06.

Щодо наявності підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди,  що негативно вплинуло на ділову репутацію та авторитет підприємства-позивача у відносинах з контрагентами, оскільки позивач, як легітимний власник об'єкта інтелектуальної власності, змушений був відновлювати господарські відносини з ВАТ “Запорізький ВАК”, то суд відмовляє позивачу у задоволенні зазначеної вимоги з тих підстав, що згідно рішенням господарського суду Київської області від 16.03.2006 по справі №61/12-06 з відповідача вже було стягнуто 26670,04 грн. моральної шкоди, що виникла зі спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 26014,76 грн. є необгрунтваною та задоволенню не підлягає.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

          2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвермікуліт" (Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська 92; код ЄДРПОУ 33909284) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт" (Київська обл., м. Васильків, вул. Прорізна 1; код ЄДРПОУ 31101383) 60595 (шістдесят тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 74 коп. збитків, а також судові витрати: 605 (шістсот п'ять) грн. 96 коп. державного мита та 82 (вісімдесят дві) грн. 56 коп. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 26014,76  грн. моральної шкоди відмовити.

              Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                Наріжний С.Ю.