Рішення

від 20.12.2007 по справі 15527-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

15527-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

20.12.2007Справа №2-15/15527-2007

За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, код ЄДРПОУ 20671506)

До відповідача Підприємства «Кримська передвижна механізована колона № 6» (95494, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Зелена, 7, код ЄДРПОУ 00914881)

Про стягнення 7981,05 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача –  Міркін А.Л., довіреність № 22 від 06.08.2007 р., у справі

Від відповідача – не з'явився

         Обставини справи: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом  до  Підприємства «Кримська передвижна механізована колона № 6» про стягнення 7981,05 грн. за договором № 3479 від 04.05.2004 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію, в тому числі суму основного боргу у розмірі 6823,20 грн., 3% річних у розмірі 154,09 грн., інфляційні втрати у розмірі 626,91 грн., пеня у розмірі 376,85 грн.

Позивач позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що відповідно договору № 3479 від 04.05.2004 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків в комунальну каналізацію надавав відповідачу послуги на відпуск води із комунального водопроводу і приймання стоків в комунальну каналізацію, однак відповідач обов'язки за договором щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги виконував неналежним чином, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 6823,20 грн., що стало причиною для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку. Крім  того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 154,09 грн., інфляційні втрати у розмірі 626,91 грн., пеня у розмірі 376,85 грн.

У судовому засіданні представник позивача надав докази оплати відповідачем заборгованості у розмірі 1400,88 грн.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

За такими обставинами суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши  пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2004 року між Сімферопольським виробничим підприємством водопроводно-каналізаційного господарства (Водоканал)(позивач) та Підприємством «Кримська передвижна механізована колона № 6»  (Абонент)(відповідач) укладено договір № 3479 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію.(а.с. 7-10).

Згідно пункту 1.1 статуту  Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» є правонаступником Сімферопольського виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства на підставі постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 23.11.2005 р. № 540.

Згідно з пунктом 1 Договору Водоканал бере на себе зобов'язання забезпечувати Абонента питною водою при наявності води в джерелах та здійснювати водовідведення в необхідних об'ємах.

Згідно з пунктом 3 Договору взаєморозрахунки за відпуск води та приймання стоків здійснюється в наступні строки та в наступному порядку. Щомісячно до 10 числа здійснюється передплата у розмірі 50% суми за спожиту воду в минулому місяці.

Остаточний розрахунок за отримані послуги по водопостачанню та водовідведенню здійснюється в триденний строк з дня отримання рахунку.

Позивач обов'язки за договором виконував у повному обсязі, що підтверджується рахунками № 3479  на оплату спожитих відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення за вищевказаним Договором за період з 30.08.2004 р. по 23.07.2007 р. на суму 21863,51 грн. (а.с. 11-27).

Вказані рахунки були отримані відповідачем, про що свідчить особистий підпис уповноваженої особи відповідача у рахунках.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором призвело до утворення кредиторської заборгованості перед позивачем за надані послуги, у розмірі  6823,20 грн. за період з 30.08.2004 р. по 23.07.2007 р., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У судовому засіданні представником позивача були надані платіжні документи, згідно яких вбачається, що відповідачем була частково погашена сума заборгованості за отримані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 1400,88 грн.

Так, платіжним дорученням від 14.11.2007 р. було сплачено 1400,88 грн. заборгованості.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що частина заборгованості у розмірі 1400,88 грн., включеної позивачем до суми позову, була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку. (25.10.2007 р. – згідно штампу поштового відділення-відправника на конверті, доданому до позовної заяви)

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що  Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За такими обставинами провадження у справі в частині стягнення 1400,88 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства  зобов'язання за договором по оплаті за отримані послуги за водокористування і водовідведення по виставленим позивачем рахункам не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість та станом на  20.12.2007 р. становить 5422,32 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена,  а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 626,91 грн. та 3% річних у розмірі 154,09  грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з Підприємства «Кримська передвижна механізована колона № 6» за період з 01.09.2004 р. по 17.08. 2007 р.  становить 626,91 грн., визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, матеріалам справи підтверджується сума 3% річних у розмірі 154,09 грн. за період з 01.09.2004 р. по 17.08.2007 р., та визнається такою, що підлягає стягненню з відповідача Підприємства «Кримська передвижна механізована колона № 6».

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 376,85 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.2  Договору сторони передбачили, що у випадку порушення умов оплати за спожиті послуги, Абонент сплачує Водоканалу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення до погашення заборгованості.

  Таким чином, заявлена позивачем сума пені у розмірі 376,85 грн. за період з 01.01.2007 р. по 23.06.2007 р. підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пунктом 1-1 статті 80, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Підприємства «Кримська передвижна механізована колона № 6» (95494, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Зелена, 7, код ЄДРПОУ 00914881)  на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, код ЄДРПОУ 20671506, п/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021) 5422,32 грн. заборгованості, 154,09 грн. 3% річних, 626,91 грн. інфляційних втрат, 376,85 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині провадження у справі припинити.

4.          Наказ видати після набрання судовим рішенням|законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.