Рішення

від 20.12.2007 по справі 15528-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

15528-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

20.12.2007Справа №2-15/15528-2007

За позовом Кооперативного підприємства «Виробниче управління Кримспоживспілки» (95051, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Елеваторна, 2, ідентифікаційний код 31829312)

До відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Парус» (96126, АР Крим, Джанкойський район, с. Завіто-Ленінський, вул.. Шевченка, 1, ідентифікаційний код 32066209)

Про стягнення 24803,00 грн.

                                                                                                      Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Науменко О.В., довіреність № 5 від 01.01.2007 р.,  у справі

Від відповідача – Мальберг В.І., довіреність № 5 від 01.01.2007 р., у справі  

  Обставини справи: Кооперативне підприємство «Виробниче управління Кримспоживспілки» звернулося з позовом до Господарського суду АР Крим до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Парус» про стягнення 38644,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару,  в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 24803,00 грн., що і стало приводом для звернення Кооперативного підприємства «Виробниче управління Кримспоживспілки» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проте вимоги суду не виконав, відзиву на позов не надав. У судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з тих мотивів, що поставка товару позивачем була здійснена на умовах укладеного між сторонами Договору передачі товару на консигнацію від 19.01.2007 р., який передбачє інший порядок оплати, ніж вказаний позивачем у позовній заяві.

За такими обставинами, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Кооперативне підприємство «Виробниче управління Кримспоживспілки»  (позивач)  здійснило Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Парус»  (відповідач) поставку відповідного товару.

Так позивачем було поставлено на адресу відповідача запасні частини для сільськогосподарських машин (товар) на загальну суму 24803,46 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи накладною № 2504 від 23.01.2007 р. (а.с. 7).

Товар був отриманий представником відповідача про що свідчать підпис уповноваженої особи у накладній а також довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей. (а.с. 8)

Проте, відповідач не виконав свої обов'язки щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, в результаті чого за ним склалася заборгованість за поставлений позивачем товар у розмірі 24803,00 грн., що і послужило підставою для звернення Кооперативного підприємства «Виробниче управління Кримспоживспілки» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

 Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Так, 27.08.2007 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 64-юр від 27.08.2008 р. з вимогою про оплату боргу (а.с. 9).

Вказана претензія була отримана відповідачем 30.08.2007 р., про що свідчить підпис представника відповідача у картці поштового повідомлення. (а.с. 8а)

Однака дана претензія була залишена відповідачем без уваги.

Суд не погоджується з посиланням відповідача на договір б/н передачі товару на консигнацію від 19.01.2007 р., як на підставу заперечень проти позовних вимог щодо строку оплати вказаного товару, яким передбачена поставка позивачем товару для його реалізації.

Представлена сторонами накладна № 2504 від 23.01.2007 р. не має жодного посилання на підставу здійснення вказаної господарської операції, зокрема на договір б/н передачі товару на консигнацію від 19.01.2007 р.

Більш того, у вказаній накладній зазначено, що товар відпущений не для реалізації, а до оплати 24803,46 грн.

Таким чином, відповідач  відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості.  За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 24803,00 грн. заборгованості за поставлений товар, через що  вимоги позивача про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Парус» заборгованості у розмірі 24803,00 грн. підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 24.12.2007 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Парус» (96126, АР Крим, Джанкойський район, с. Завіто-Ленінський, вул.. Шевченка, 1, ідентифікаційний код 32066209) на користь Кооперативного підприємства «Виробниче управління Кримспоживспілки» (95051, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Елеваторна, 2, ідентифікаційний код 31829312, р/р 26008012656700 в АКИБ «УкрСиббанк» м. Харків МФО 351005)   24803,00 грн. заборгованості, 248,03 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.