Рішення

від 11.12.2007 по справі 14953-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

14953-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 102

РІШЕННЯ

Іменем України

11.12.2007Справа №2-7/14953-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармація» (95001,м. Сімферополь, вул. Крилова, 137, ідентифікаційний код 31885822)

До відповідача  Сімферопольської міської ради (м. Сімферополь, вул. Толстого, 15)

Про скасування рішення.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача  – не з'явився.

Від відповідача –  Медарь Н. В., предст., дов. №24/01-55/2325 від 07.11.2007 р.

        Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармація» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовною заявою, в якій просить скасувати рішення Сімферопольської міської ради від 24.10.2007 р. про скасування п. п. 2.49 п. 2 рішення 4-ї сесії Сімферопольської міської ради 24 скликання від 29.10.2002 р. №43, в частині надання Товариству з обмеженою відповідальності «Фармація» земельної ділянки площею 0,0160 га по вул. Куйбишева, 17 в довгострокову оренду строком на 10 років для будівництва аптечного павільйону, згідно з пунктом 4 статті 416 Цивільного кодексу України.

          Позовні вимоги мотивовані тим, спірне рішення таким, що не відповідає положенням чинного законодавства України. Так, позивач зазначив, що рішенням було, у тому числі, передбачено розірвання договору земельної ділянки від 14.11.2003 р. ТОВ «Фармація» зазначило, що при підготовці вказаного рішення відповідачем не була проведена перевірка законності використання земельної ділянки та не були витребувані у позивача документи, що підтверджують освоєння земельної ділянки. Позивач повідомив, що з моменту реєстрації договору оренди підприємством були виконані проектно-пошукові роботи, розроблений робочий проект будівництва, отримані всі необхідні позитивні висновки держаних органів та служб та розпочато будівництво об'єкту.

          У судовому засіданні, що відбулося 27.11.2007 р., представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в яких повідомив, що в позовній заяві була невірна вказана дата прийняття спірного рішення, оскільки в дійсності ставиться питання  про скасування рішення Сімферопольської міської ради №401 від 25.10.2007 р., а не від 25.10.2007 р., як було помилково вказано в позові. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

          Відповідач проти позову заперечував за мотивами, викладеним у відзиві на позовну заяву.

          Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

          Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника відповідача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Рішенням 4-ї сесії ХХІУ скликання Сімферопольської міської ради №43 від 29.10.2002 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Київський ряд» було припинено право оренди земельної ділянки площею 0,0160 га по вул. Куйбишева, 17 та передбачено передати в довгострокову оренду строком на 10 років Товариству з обмеженою відповідальністю «Фармація» для будівництва аптечного павільйону.

На підставі вказаного рішення 09.11.2003 р. між Сімферопольською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармація» (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, п. 1.1 якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар бере в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0160 га, що розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 17.

Відповідно до п. 2.1 Договір укладений строком на 10 років, початок дії якого обчислюється згідно чинного законодавства України.

П. 4.1 Договору оренди передбачено, що вищевказана земельна ділянка передається з ціллю несільськогосподарського використання згідно ст. 19 п. «б» Земельного кодексу України, а саме: для будівництва аптечного павільйону.

Договір оренди земельної ділянки був зареєстрований в комітеті по управлінню земельними ресурсами 14.11.2003 р. за №510.

З матеріалів справи вбачається, що після цього позивачем був розроблений робочий проект будівництва, який отримав позитивний висновок державної експертизи №416А-08-2004 (а. с. 8). Крім того, ТОВ «Фармація» був отриманий дозвіл Інспекції ДАБК Сімферопольської міської ради №190 від 05.03.2007 р. (а. с. 9) та розпочато будівництво. Право власності на об'єкт незавершеного будівництва було зареєстровано КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг з державного реєстру прав власності на нерухоме майно №16477672 від 31.10.2007 р. (а. с. 34).

Однак, п. 10 рішення 29-ї сесії У скликання Сімферопольської міської ради №401 від 25.10.2007 р. був скасований підпункт 2.49 пункту 2 рішення 4-ї сесії ХХІУ скликання Сімферопольської міської ради №43 від 29.10.2002 р. в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Фармація» земельної ділянки площею 0,0160 на по вул. Куйбишева, 17 в довгострокову оренду строком на 10 років для будівництва аптечного павільйону, відповідно до пункту 4 статті 416 Цивільного кодексу України. Договір оренди земельної ділянки від 14.11.2003 №510 розірвати у встановленому законом порядку.

Проте, суд не може погодитися з правомірністю зазначеного рішення Сімферопольської міської ради з огляду на наступне.

Питання визначення системи та гарантій місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу та відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, обсяг повноважень при здійсненні своєї діяльності органів місцевого самоврядування визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування».

Відповідно п. 1,2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та  інші акти у формі рішень.  

Ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності визнається судом таким, що кореспондується зі статтями 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. Крім того, ст. 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах  повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності передбачає також прийняття суб'єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Відповідно до Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000  «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних   з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним  є  невідповідність його  вимогам  чинного  законодавства  та/або  визначеній  законом компетенції  органу,  який  видав  цей  акт.

Ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлений виключний перелік повноважень сільських, селищних, міських рад, серед яких, зокрема, передбачено право представницького органу місцевого самоврядування на ухвалення рішень. П. 15 ч. 1 ст. 26 цього закону відповідним радам надані повноваження лише щодо скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачено право органів місцевого самоврядування на скасування раніше ухвалених рішень. Так, ч. 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, скасувавши п. 2.49 раніше прийнятого рішення №43 від 29.10.2002 р., Сімферопольська міська рада вийшла за межі наданих їй чинним законодавством України повноважень, що є підставою для скасування п. 10 спірного рішення.

Крім того, суд не може погодитися також із правомірністю підстави для ухвалення відповідачем п. 10 спірного рішення.

Так, як вже було зазначено раніше, в п. 10 спірного рішення в якості підстави для скасування п. 2.49 рішення №43 від 29.10.2002 р. Сімферопольська міська рада посилається на п. 4 ст. 416 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 416 ЦК України право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Проте, вказані посилання відповідача спростовуються матеріалами справи. Так, як вже було зазначено раніше, позивачем був розроблений проект будівництва, отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт та розпочато будівництво. Суд зазначає, що доказом здійснення позивачем будівництва є витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно (а. с. 34), яким підтверджується реєстрація за ТОВ «Фармація» права власності на об'єкт незавершеного будівництва – аптечний павільйон, розташований по вул. Куйбишева, 17а в м. Сімферополі. Наявність на переданій позивачу в оренду земельній ділянці об'єкту незавершеного будівництва зі стадією готовності 24% підтверджує також і лист КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» від 26.10.2007 р. (а. с. 35), у той час як з п. 1.3 Договору оренди земельної ділянки вбачається, що ділянка передавалася в оренду без будь-яких будівель та забудов.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.

Однак, відповідач не надав суду доказів правомірності скасування пункту 2.49 раніше прийнятого рішення №43 від 29.10.2002 р. при відсутності на це встановлених чинним законодавством України повноважень та не надав суду доказів того, що позивачем не використовувалася орендована земельна ділянка під забудову протягом трьох років.

У той же час, враховуючи те, що підпункт 2.49 пункту 2 рішення  Сімферопольської міської ради №43 від 29.10.2002 р., яким позивачу була надана в оренду земельна ділянка, був скасований саме пунктом 10 рішення Сімферопольської міської ради №401 від 25.10.2007 р., скасуванню підлягає не рішення взагалі, а лише зазначений пункт, через що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармація» підлягають частковому задоволенню

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Скасувати пункт 10 рішення 29-ї сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради №401 від 25.10.2007 р. «Про дозвіл на розробку проектів землеустрою з відведення земельних ділянок, надання, передачу громадянам України, юридичним та фізичним особам-підприємцям земельних ділянок у власність, постійне користування, оренду в м. Сімферополі».

3.          В іншій частині позову відмовити.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        (підпис)                                  Дворний І. І.

З оригіналом згідно

Суддя ГС АР Крим                                                                                           Дворний І. І.

Рішення підписано 17.12.2007 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.