Постанова від 25.11.2025 по справі 910/11022/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2025 р. Справа№ 910/11022/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Сибіги О.М.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 25.11.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 21.11.2024 (повний текст складено та підписано 27.11.2024)

у справі №910/11022/22 (суддя Я.В. Маринченко)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс"

до Міністерства юстиції України

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ен-Кор-Лімітед", державний реєстратор Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Людмила Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукорпром", Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт"

про скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання незаконним і протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2021 №2879/5 "Про задоволення скарги".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказ Мін`юсту від 16.08.2021 № 2879/5 підлягає скасуванню, оскільки за Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" ніколи не було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно у законний спосіб, у зв`язку з тим, що рішення приватного нотаріуса від 06.12.2019 №50068890, на підставі якого воно було зареєстроване, скасовано наказом Мін`юсту від 02.06.2020 №1840/5. Крім того, позивач стверджує, що Мін`юст мав відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Цукорпром", оскільки відповідно до пункту 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася реєстрація цього права за іншою особою, а саме за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ен-Кор-Лімітед", ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промторг 2020".

Історія справи, короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" від 16.08.2021 за №2879/5. Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" суму судового збору в розмірі 2 481 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі №910/11022/22 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17.07.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11022/22 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За наслідками нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №2879/5 від 16.08.2021 "Про задоволення скарги".

Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що враховуючи положення п.2 ч.8 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у відповідача існували підстави для відмови в задоволенні скарги ТОВ "Цукорпром", а відтак суд зазначив, що часткове задоволення скарги та прийняття Міністерством юстиції України спірного рішення відбулось із порушенням вимог законодавства України, що є самостійною та достатньою підставою для скасування наказу Міністерства юстиції України №2879/5 від 16.08.2021 "Про задоволення скарги". З огляду на вищевикладене, суд дійшовдо висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Міністерство юстиції України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 21.11.2024 у справі №910/11022/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим судомпри неповному з`ясуквані обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому апелянт наголошує, що:

- Міністерство юстиції України, приймаючи оскаржуваний наказ, здійснювало лише контролюючі функції у сфері державної реєстрації, зокрема, шляхом перевірки відповідності реєстраційних дій чинному законодавству, та не могло втручатися у вирішення самого спору про право (тобто, не могло визнавати чи не визнавати укладені договори або інші правочини, пов`язані зі спірним майном), який виник між позивачем та ТОВ «Цукорпром»;

- оскільки між ТОВ «ФК «Поліс» та Міністерством юстиції України немає і не може бути майнового спору, враховуючи, що під час розгляду скарги Колегією з розгляду скарг не вирішувалось питання щодо правомірності або неправомірності (визнання або невизнання) укладених договорів чи інших правочинів, а оскаржуваний наказ прийнято під час здійснення Мін`юстом своїх контролюючих функцій у сфері державної реєстрації та стосувався виключно результатів перевірки правильності (законності) вчинення реєстраційних дій державним реєстратором, твердження позивача про вирішення Мін`юстом спору про право є безпідставним і необґрунтованим;

- рішення щодо реєстрації права власності ТОВ «ФК «Поліс» в Державному реєстрі прав не скасовувалось та не може бути скасоване в силу наявності реєстраційних дій. Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами та не зазначено яким чином оскаржуваний наказ порушує права ТОВ «ФК «Поліс» та які права останнього можуть бути відновлені внаслідок скасування наказу Мін`юсту від 16.08.2021 № 2879/5 «Про задоволення скарги».

Також, не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи, з порушенням норм процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що:

- саме безпідставність внесення запису про іпотеку, надало подальшу змогу позивачу отримати право власності, яку в свою чергу набувач зробив також із відповідними порушеннями, які встановлено Міністерством юстиції України, що в свою чергу змусило ТОВ «Цукорпром», як єдиного та законного власника нерухомого майна, звертатися із відповідною скаргою до Міністерства юстиції України, тому Міністерство юстиції України під час розгляду скарги на законних підставах прийшов до висновку, що рішення №50190486 було прийнято із порушеннями та підлягає скасуванню;

- набуття права власності позивачем є незаконним, поновлення відомостей про іпотеку є протиправним, так як право іпотеки було припинено, таким чином право власності згідно рішення від 12.12.2019 №50190468 підлягає скасуванню, а тому Наказ №2879/5 винесено обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства України;

- судом першої інстанції не враховано той факт, що на час звернення до суду та прийняття Рішення, право власності на спірний об`єкт нерухомого майна вже не було зареєстроване за ТОВ «ФК «Поліс». Таким чином, жодні права та інтереси позивача не порушені і не можуть бути порушені, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи та заперечення позивача

27.02.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому останній заперечив доводи, викладені в них, просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення місцевого суду- без змін.

Доводи відзиву зводяться до того, що Міністерство юстиції України порушило імперативне положення п. 2 ч. 8 ст. 37 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яке зобов`язує його відмовити у задоволенні скарги, якщо на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, що було цілком законного встановлено судом першої інстанції з урахуванням постанови Касаційного господарського суду від 17.07.2024 року у цій справі.

Позивач також зазначає, що скасування права власності ТОВ «ФК «Поліс» з підстав наявності на моменту вчинення реєстраційної дії зареєстрованого права власності ТОВ «Цукрпром» та відповідно відсутності вимоги про усунення порушення зобов`язання, а також доказів направлення вимоги ТОВ «Цукрпром», при наявності у Міністерства юстиції достовірної інформації щодо незаконності права власності ТОВ «Цукрпром» не відповідає принципу пропорційного втручання в право власності ТОВ «ФК «Поліс».

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг, заяв та клопотань сторін

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" у справі №910/11022/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Хриупн О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

09.01.2025 матеріали справи №910/11022/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі №910/11022/22 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

03.02.2025 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2025, у зв`язку з участю судді Хрипуна О.О. у нараді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/11022/22.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.02.2025, справу №910/11022/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі №910/11022/22. Судове засідання призначено на 18.03.2025.

Розгляд справи відкладався.

03.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від третьої особи-3 надійшла заява про виключення ТОВ "Ен-Кор-Лімітед"зі складу учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/11022/22.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.04.2025, справу №910/11022/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" та Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі №910/11022/22 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), суддів: Сибіга О.М., Кравчука Г.А., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025. Розгляд апеляційних скарг призначено на 13.05.2025.

У судовому засіданні 13.05.2025 оголошено перерву до 27.05.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 зупинено провадження у справі №910/11022/22 до закінчення касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/2546/22.

26.09.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2025, у зв`язку з перебуванням судді Сибіги О.М. на нараді та конференції у Верховному Суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/11022/22.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.09.2025, справу №910/11022/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 поновленоапеляційне провадження у справі №910/11022/22. Розгляд справи призначено на 11.11.2025.

У судовому засіданні 11.11.2025 оголошено перерву на 18.11.2025.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2025, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/11022/22.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18.11.2025, справу №910/11022/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

18.11.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшов письмовий виступ у дебатах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2025 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" та Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі №910/11022/22, колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Кравчук Г.А., Сибіга О.М., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2025. Розгляд апеляційних скарг призначено на 25.11.2025.

У судовому засіданні 25.11.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників судового процесу

У судове засідання 25.11.2025 з`явився представник відповідача, який надав свої пояснення. Представники позивача та третіх осіб в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету та шляхом направлення поштової кореспонденції.

Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача та третіх осіб про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" за відсутності представників позивача та третіх осіб.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

ТОВ "ФК "Поліс" як іпотекодержатель набуло права власності на нерухоме майно (нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 15а, 15б, 15в, 15г, XXIX, загальною площею 291,9 кв. м, в прибудові літ. "А'-l" до житлового будинку літ. "А-14" у місті Харкові на вулиці Двадцять третього серпня, будинок 51), шляхом звернення стягнення на нього в позасудовому порядку, передбаченому Законом України "Про іпотеку".

На підставі заяви ТОВ "ФК "Поліс" та долучених до неї документів державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л. В. (далі - державний реєстратор Литвиненко Л. В.) прийнято рішення від 12.12.2019 № 50190468 про державну реєстрацію права власності вищезазначеного нерухомого майна за ТОВ "ФК "Поліс".

У подальшому ТОВ "Цукорпром" подало до Мін`юсту скаргу у сфері державної реєстрації в порядку статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 26.02.2020 № 26-02/2020.

14.05.2020 Колегією Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - Колегія) розглянуто скаргу ТОВ "Цукорпром" від 26.02.2020 №26-02/2020, зареєстровану в Мін`юсті 28.02.2020 за № 6648-33-20, стосовно реєстраційних дій щодо нерухомого майна, а саме - нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 15а, 15б, 15в, 15г, XXIX, загальною площею 291,9 кв. м, в прибудові літ. "А"- l" до житлового будинку літ. "А-14" у місті Харкові на вулиці Двадцять третього серпня, будинок 51.

Предметом розгляду скарги було, зокрема, рішення від 12.12.2019 № 50190468, прийняте державним реєстратором Литвиненко Л. В.

За наслідками розгляду скарги Колегією складено висновок, оформлений наказом від 04.06.2020 № 1874/5, яким, зокрема: скаргу ТОВ "Цукорпром" від 26.02.2020 № 26-02/2020 задоволено частково; скасовано рішення від 12.12.2019 № 50190468, прийняте державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л.В.

Так, у пункті 12 висновку від 14.05.2020 Колегія дійшла висновку, що державний реєстратор Литвиненко Л. В. не додала електронні копії документів, які підлягають обов`язковому виготовленню та розміщенню в Державному реєстрі прав, тому реєстраційні дії вчинено з порушенням вимог статей 10, 16, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" та пункту 10 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, у зв`язку з чим скаргу слід задовольнити частково: оскаржуване рішення від 12.12.2019 № 50190468 скасувати, а доступ державному реєстратору Литвиненко Л. В. тимчасово блокувати строком на 1 (один) місяць.

Не погодившись із даним наказом Мін`юсту ТОВ "ФК "Поліс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання незаконним і протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 04.06.2020 №1874/5 "Про задоволення скарги" в частині пунктів 1, 2, 5 даного наказу, якими відповідно скаргу ТОВ "Цукорпром" від 26.02.2020 №26-02/2020 задоволено частково та скасовано рішення від 12.12.2019 №50190468, прийняте державним реєстратором Литвиненко Л.В.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 у справі №910/8091/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 та постановою Верховного Суду від 28.09.2021, позовну заяву ТОВ "ФК "Поліс" задоволено. Визнано незаконним і протиправним та скасовано наказ Мін`юсту від 04.06.2020 № 1874/5 "Про задоволення скарги" в частині пунктів 1, 2, 5 даного наказу, якими відповідно скаргу ТОВ "Цукорпром" від 26.02.2020 №26-02/2020 задоволено частково та скасовано рішення від 12.12.2019 №50190468, прийняте державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л. В.

У зв`язку з прийняттям вказаного рішення Колегією Мін`юсту повторно розглянуто скаргу ТОВ "Цукорпром" та складено висновок, яким рекомендовано задовольнити скаргу частково.

Мін`юстом прийнято рішення, оформлене наказом від 16.08.2021 №2879/5 "Про задоволення скарги", яким скаргу ТОВ "Цукорпром" від 26.02.2020 №26-02/2020 задоволено частково та скасовано рішення від 12.12.2019 року № 50190468, прийняте державним реєстратором Литвиненко Л.В.

Так, у пункті 3 висновку Колегії від 01.07.2021 Колегія дійшла висновку, що державний реєстратор Литвиненко Л. В. на момент прийняття оскаржуваного рішення не встановила відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та обтяженнями на нежитлові приміщення. Зокрема щодо об`єкта нерухомого майна уже був відкритий відповідний розділ (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1980013663101).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що наказ Мін`юсту від 16.08.2021 №2879/5 підлягає скасуванню, оскільки за ТОВ "Цукорпром" ніколи не було зареєстровано право власності на нерухоме майно у законний спосіб, у зв`язку з тим, що рішення на підставі якого воно було зареєстровано скасовано наказом Мін`юсту від 02.06.2020 №1840/5. При цьому, позивач вказав, що Мін`юст мав відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Цукорпром", оскільки відповідно до пункту 2 частини 8 статті Закону на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася реєстрація цього права за іншою особою, а саме за ТОВ "Ен-Кор-Лімітед", ОСОБА_1 та ТОВ "Промторг 2020".

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив, що оскільки скарга ТОВ "Цукорпром" обґрунтована тим, що на момент вчинення оскаржуваної реєстраційної дії, про реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, вже існував запис про право власності на це майно за ТОВ "Цукорпром", Мін`юстом правомірно прийнято наказ від 16.08.2021 №2879/5 "Про задоволення скарги", оскільки ТОВ "Цукорпром" було власником нежитлових приміщень на момент подачі скарги.

Третя особа-3, заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначила, що ТОВ "Цукорпром" є єдиним та законним власником нерухомого майна і реєстрація права власності на це майно за позивачем є протиправною, а тому прийнятий Мін`юстом наказ від 16.08.2021 №2879/5 "Про задоволення скарги" є законним.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників судового процесу

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані відповідачем пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Частинами першою, третьою та четвертою статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Згідно з пунктами 3, 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 26.07.2022, тобто на час видачі оспорюваного Наказу) Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо: наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав; скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі №910/2546/22, до завершення розгляду якої зупинялося апеляційне провадження у даній справі №910/11022/22, сформульовано такі загальні висновки щодо застосування положень частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та статті 48 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах, що виникли в зв`язку з визнанням протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України, яким було скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права позивача на нерухоме майно:

"9.48. Водночас Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за змістом абзацу 2 частини третьої статті 26 Закону у чинній редакції в разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, відповідні права припиняються. У разі якщо в Реєстрі, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав.

Крім того, чинний абзац 3 частини третьої статті 26 Закону містить вказівку на те, що в разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, відповідні права повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Мін`юсту, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону, посадовою особою Мін`юсту. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Реєстрі, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, якщо суд дійшов висновку, що речове право позивача було порушене та підлягає поновленню зі скасуванням рішення Мін`юсту, прийнятого згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 37 Закону, посадова особа Мін`юсту на підставі судового рішення повинна повернути таке право позивача у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації на користь позивача змін чи набуття зазначеного речового права.

Разом з цим Велика Палата Верховного Суду наголошує, що судове рішення про задоволення вказаних вище позовних вимог є підставою для державної реєстрації відповідного речового права за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою. У подібних спорах вжиття заходів забезпечення позову (глава 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України) може не допустити подальший перехід речових прав, тим самим забезпечивши позивачу ефективну можливість захистити свої права без необхідності повторного звернення до суду [див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 116, 120, 127-132 постанови від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)].

9.56. У попередніх розділах цієї постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що спір у цій справі виник щодо речових прав на земельні ділянки, а сторонами цього спору є позивачі, які посилаються на безпідставне скасування Наказом належних їм прав оренди та суборенди земельних ділянок, і ТОВ "Агро-Лан", яке ініціювало вказане скасування, оскільки вважає, що право суборенди спірної землі належить йому.

9.57. Відтак відповідачем у цій справі за вимогами ТОВ "Герман-Агро" і ТОВ "Еконива", спрямованими на введення їх у володіння речовими правами оренди та суборенди, є ТОВ "Агро-Лан", право суборенди якого оспорюється, а не сам лише Мін`юст, з яким у позивачів немає спору про речові права.

9.58. Наведеного суди попередніх інстанцій помилково не врахували і зосередились у своїх рішення на оцінці аргументів позивачів щодо стверджуваних порушень, які допустив Мін`юсту під час розгляду Скарги та ухвалення Наказу.

9.59. Дійсно, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16 та від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

9.60. Позивачі правом залучити ТОВ "Агро-Лан" співвідповідачем відповідно до статті 48 Господарського процесуального кодексу України не скористались та послідовно наполягали на необхідності задоволення їх вимог самим лише Мін`юстом, з яким у них немає спору про речові права на земельні ділянки.

9.61. За усталеними висновками Верховного Суду, звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові [див. постанови від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 (підпункт 8.18) та від 18.12.2024 у справі № 907/825/22 (пункт 103)]. Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та немає визначених процесуальним законом підстав для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача [постанови від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21 (пункт 189), від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункт 148) та від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (пункт 153)].

9.62. Оскільки Мін`юст не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку незалежно від доводів та підстав позову, а також немає визначених процесуальним законом підстав для залучення ТОВ "Агро-Лан" співвідповідачем, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що у позові слід відмовити з цих підстав".

При цьому Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі №910/2546/22 не відступила від усталених висновків про необхідність відмовляти в задоволенні позову про скасування наказу Міністерства юстиції України, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у випадку визначення Міністерства як єдиного відповідача, позаяк належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 802/385/18, від 27.11.2019 у справі № 815/1915/18, від 12.02.2020 у справі № 1840/3241/18, від 17.02.2021 у справі № 821/669/17 та постановах Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 757/34482/19, від 03.03.2021 у справі № 707/477/20, від 31.08.2022 у справі № 592/4422/20, від 31.05.2022 у справі № 727/842/20, від 19.10.2022 у справі № 369/757/20, від 07.12.2022 у справі № 607/10025/20, від 10.05.2023 у справі № 640/9468/20, від 14.06.2023 у справі № 815/1446/18, від 05.07.2023 у справі №757/53069/21.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, при поданні до Міністерства юстиції України скарги ТОВ "Цукорпром" обґрунтовувало порушення своїх прав передусім обставинами того, що останнє є власником спірного нерухомого майна, відповідно реєстрація права власності на це майно за ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" є протиправною.

Враховуючи викладене колегія суддів зазначає, що спір про речові права у даній справі виник між ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" (позивачем) та ТОВ "Цукорпром" (третьою особою-3), а не між ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" (позивачем) та Міністерством юстиції України (єдиним відповідачем у справі), з яким у позивача немає спору про речові права. Подібний висновок викладено у пункті 9.57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі №910/2546/22.

Водночас при зверненні з позовом ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" визначило відповідачем лише Міністерство юстиції України, а ТОВ "Цукорпром" - третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Беручи до уваги те, що у вказаному спорі вирішуватиметься юридична доля майнових прав та інтересів ТОВ "Цукорпром", а також виходячи з правової природи спірних відносин, колегія суддів вважає, що саме до ТОВ "Цукорпром" мають бути звернуті матеріально-правові вимоги позивача, які здатні ефективно захистити порушене, на його думку, право власності на нерухоме майно. Схожий за змістом висновок викладено в пункті 9.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі №910/2546/22.

У зв`язку з цим Міністерство юстиції України не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку незалежно від доводів і підстав позову, оскільки з ним у позивача відсутній спір про речові права на нерухоме майно.

Зважаючи на те, що сторони цього спору (ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" та ТОВ "Цукорпром") наразі не пов`язані зобов`язальними відносинами та, виходячи з мети позову про скасування Наказу як такого, що став наслідком скасування реєстрації за позивачем речового права, а також наведених у позові обґрунтувань, заявлену у цьому позові вимогу можливо інтерпретувати як спрямовану на введення позивача у володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації відповідного речового права. Такий висновок викладено в пункті 9.47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі №910/2546/22.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що залучення судом першої інстанції до участі у справі ТОВ "Цукорпром" як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, не можна ототожнювати із залученням зазначеної особи в належному процесуальному статусі відповідача, обсяг наданих законом прав якого є більшим за інших учасників справи (зокрема, відповідач має право подати зустрічний позов, заяву про застосування наслідків спливу позовної давності тощо). Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 3/5025/1379/12 (924/681/21), від 26.09.2023 у справі № 910/2392/22, від 04.11.25 у справі № 904/2414/23.

Таким чином, вміщений в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції висновок щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним і скасування Наказу, пред`явлених лише до Міністерства, не відповідає викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22 чіткому та однозначному висновку про те, що незалучення позивачем у порядку статті 48 Господарського процесуального кодексу України належного співвідповідача, яким є особа, яка оспорює речове право позивача, є самостійною підставою для відмови в позові про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України, оскільки з останнім у позивача немає спору про речові права.

При цьому колегія суддів зауважує, що за власною ініціативою суд не може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Такий висновок викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №910/7122/17.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, не встановивши належного складу відповідачів у цій справі, помилково виснував про обґрунтованість позовних вимог, оскільки такий висновок не відповідає висновку щодо застосування положень статті 48 Господарського процесуального кодексу України (в контексті визначення належного суб`єктного складу відповідачів за позовом власника нерухомого майна про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України, яким було скасовано рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації речового права позивача на нерухоме майно), викладеному в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 802/385/18, від 27.11.2019 у справі № 815/1915/18, від 12.02.2020 у справі № 1840/3241/18, від 17.02.2021 у справі № 821/669/17, від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22 та у численних постановах Верховного Суду, зокрема від 09.02.2022 у справі № 757/34482/19, від 03.03.2021 у справі № 707/477/20, від 31.08.2022 у справі № 592/4422/20, від 31.05.2022 у справі № 727/842/20, від 19.10.2022 у справі № 369/757/20, від 07.12.2022 у справі № 607/10025/20, від 10.05.2023 у справі № 640/9468/20, від 14.06.2023 у справі № 815/1446/18, від 05.07.2023 у справі № 757/53069/21, від 04.11.25 у справі № 904/2414/23, від 04.11.2025 у справі № 910/16665/21.

Тому, з`ясувавши, що у цій справі позов не заявлений до належного відповідача та немає визначених процесуальним законом підстав для залучення належного відповідача, апеляційний господарський суд, з врахуванням наведених висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №910/2546/22, вважає за необхідне скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі з наведених вище підстав.

З урахуванням наведених мотивів відмови в задоволенні позову апеляційний господарський суд не надає оцінки іншим доводам апеляційних скарг (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пункті 105 постанови від 18.12.2024 у справі № 907/825/22).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" підлягають задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги розподіляються у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" та Міністерства юстиції України задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі №910/11022/22 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на користь Міністерства юстиції України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 977 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім) грн 20 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 977 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім) грн 20 коп.

Матеріали справи №910/11022/22 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.12.2025

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

О.М. Сибіга