Рішення від 24.11.2025 по справі 916/2918/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2918/25

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НУГО» до товариства з обмеженою відповідальністю «СТ ТРЕЙД ОІЛ» про стягнення 2 351 684,88 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НУГО» (далі по тексту ТОВ «НУГО») звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «СТ ТРЕЙД ОІЛ» (далі по тексту ТОВ «СТ ТРЕЙД ОІЛ») про стягнення заборгованості у загальному розмірі 2 351 684,88 грн, яка складається із суми основного боргу у розмірі 2 313 451,50 грн, 3% річних у сумі 9 725,77 грн, збитків від інфляції у розмірі 28 507,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №НГ2025-35 від 16.04.2025 в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 12.08.2025 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

ТОВ «СТ ТРЕЙД ОІЛ», яким не було виконано обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», було повідомлено про розгляду судом даної справи шляхом направлення всіх ухвал суду на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 1/4 , офіс 315/В.

Проте направлені на адресу відповідача поштові повідомлення були повернуті до суду з відмітками про відсутність адресата за вказаною адресою.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ТОВ «СТ ТРЕЙД ОІЛ» про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

ТОВ «НУГО» у поданих до суду заявах просило розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

16.04.2025 між ТОВ «НУГО» (Постачальник) та ТОВ «СТ ТРЕЙД ОІЛ» (Покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №НГ2025-35, відповідно до п. п. 1.1, 1.3 якого Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити, нафтопродукти (надалі - товар) на умовах поставки, в кількості, якості, в асортименті, за цінами та термінами поставки відповідно до умов договору. Фактичний обсяг товару, що поставляється в рамках договору та на підставі оформлених сторонами додатків, вказується у товарно-транспортній накладній, яка видається вантажовідправником та/або відповідним перевізником, а також у видатковій накладній, яка видається Постачальником.

Згідно з п. 3.3 договору поставки нафтопродуктів №НГ2025-35 від 16.04.2025 Покупець здійснює передоплату в розмірі 100 % ціни товару, яка вказана у відповідній заявці до цього договору протягом 3 (трьох) банківських днів, в якому Постачальник виставив рахунок-фактуру, якщо інший порядок розрахунків не передбачений сторонами у заявці до цього договору.

Кількість поставленого Постачальником та прийнятого Покупцем товару фіксується сторонами у товарно-транспортних накладних та видаткових накладних, що були належним чином оформлені сторонами договору (п. 5.5 договору поставки нафтопродуктів №НГ2025-35 від 16.04.2025).

Відповідно до п. 5.6 договору поставки нафтопродуктів №НГ2025-35 від 16.04.2025 за результатами поставки товару, Постачальником складається видаткова накладна, яка підписується сторонами. В термін не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання Покупцем видаткової накладної, Покупець зобов`язаний підписати видаткову накладну та передати один оригінальний примірник Постачальнику або направити скановані копії по електронній пошті з одночасним відправленням оригіналу рекомендованим листом. Невиконання Покупцем зобов`язань з підписання та надсилання (повернення) Постачальнику документів у встановлені договором строки та/або не отримання Постачальником від Покупця мотивованої (обґрунтованої) та документально підтвердженої відмови від підписання зазначених документів, або не отримання Постачальником письмового повідомлення про не отримання Покупцем зазначених документів від Постачальника є згодою Покупця з даними, зазначеними у таких документах без додаткового оформлення такої згоди.

Положеннями п. 10.10 договору поставки нафтопродуктів №НГ2025-35 від 16.04.2025 передбачено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та проставлення печаток сторін (за умови її використання) і діє до 31.12.2025, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Дія даного договору вважається продовженою на такий саме строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором в випадку, якщо не пізніше ніж за один місяць до закінчення дії цього договору жодна зі сторін договору не заявить у письмовій формі іншого.

У розділі 12 договору поставки нафтопродуктів №НГ2025-35 від 16.04.2025 сторонами було врегульовано відносини електронного документообігу.

Відповідно до п. 12.9 договору поставки нафтопродуктів №НГ2025-35 від 16.04.2025 підписуючи цей договір Покупець підтверджує, що зареєстрований в системі електронного документообігу «М.Е.Dос» та згоден з відправкою йому документів, що стосуються договору, Постачальником в електронному вигляді з електронно-цифровим підписом засобами системи електронного документообігу в системі «М.Е.Dос».

Договір поставки нафтопродуктів №НГ2025-35 від 16.04.2025 був підписаний сторонами в електронному вигляді, що підтверджується проставленими на договорі електронними цифровими печатками.

На виконання зобов`язань, прийнятих на себе за договором поставки нафтопродуктів №НГ2025-35 від 16.04.2025 ТОВ «НУГО» було поставлено відповідачу товар на загальну суму 14 873 977,10 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: №52 від 18.04.2025 на суму 1 207 810,60 грн, №58 від 23.04.2025 на суму 1 366 862,40 грн, №60 від 24.04.2025 на суму 1 175 915,90 грн, №64 від 27.04.2025 на суму 1 223 714,40 грн, №70 від 29.04.2025 на суму 1 270 344,00 грн, №72 від 29.04.2025 на суму 1 275 879,00 грн, №105 від 17.05.2025 на суму 1 252 965,60 грн, №106 від 17.05.2025 на суму 1 211 030,40 грн, №107 від 20.05.2025 на суму 1 200 000,00 грн, №108 від 20.05.2025 на суму 1 212 000,00 грн, №110 від 21.05.2025 на суму 1 218 448,80 грн, №112 від 22.05.2025 на суму 1 259 006,00 грн. Вказані видаткові накладні були підписані сторонами в електронному вигляді, що підтверджується проставленими на договорі електронними цифровими печатками.

На підтвердження поставки товару позивачем також були надані суду товарно-транспортні накладні, складені у паперовій формі, на відпуск нафтопродуктів №52 від 29.04.2025, №45 від 18.04.2025, №46 від 23.04.2025, №49 від 24.04.2025, №50 від 27.04.2025, №51 від 29.04.2025, №70 від 17.05.2025, №69 від 17.05.2025, №73 від 20.05.2025, №72 від 20.05.2025, №75 від 21.05.2025, №77 від 22.05.2025, на яких проставлені печатки ТОВ «СТ ТРЕЙД ОІЛ» та підписи директора Бурди А.С. про прийняття товару.

06.05.2025 між ТОВ «НУГО» та ТОВ «СТ ТРЕЙД ОІЛ» було підписано в електронній формі акт звірки розрахунків №77 за період з 01.04.2025 до 30.04.2025, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 212 715,70 грн.

ТОВ «НУГО» також було складено акт звірки взаємних розрахунків №133 від 06.06.2025 за травень 2025 року, згідно з якими заборгованість відповідача на користь позивача становить 3 563 451,50 грн; акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2025 до 30.06.2025, згідно з яким заборгованість відповідача на користь позивача становить 2 313 451,50 грн. Проте вказані акти відповідачем підписані не були.

ТОВ «СТ ТРЕЙД ОІЛ» у гарантійному листі від 06.06.2025 було підтверджено наявність заборгованості перед позивачем на суму 3 363 451,00 грн, яку відповідач зобов`язався сплатити у строк до 10.06.2025.

В рахунок оплати вартості поставленого позивачем товару ТОВ «СТ ТРЕЙД ОІЛ» було перераховано на користь ТОВ «НУГО» грошові кошти у загальному розмірі 12 560 525,60 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача за період з 01.04.2025 до 22.07.2025.

Слід зазначити, що ТОВ «НУГО» зверталося до відповідача з претензією (без номера та дати), згідно з якою позивач просив сплатити заборгованість за договором поставки нафтопродуктів №НГ2025-35 від 16.04.2025 у розмірі 2 313 451,50 грн у строк до 18.07.2025. Вказана претензія була направлена 14.07.2025 на електронну пошту відповідача, що підтверджується наданим суду скриншотом, а також засобами поштового зв`язку, що підтверджується листом з описом вкладення від 15.07.2025 та накладною.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Предметом заявленого ТОВ «НУГО» позову до ТОВ «СТ ТРЕЙД ОІЛ» є вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 2 313 451,50 грн, 3% річних у сумі 9 725,77 грн, збитків від інфляції у розмірі 28 507,61 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №НГ2025-35 від 16.04.2025.

В силу приписів ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст. ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

16.04.2025 між ТОВ «НУГО» та ТОВ «СТ ТРЕЙД ОІЛ» було укладено договір поставки нафтопродуктів №НГ2025-35, на виконання умов якого позивачем було поставлено нафтопродукти на загальну суму 14 873 977,10 грн, що підтверджується підписаними між сторонами видатковими та товарно-транспортними накладними.

Проте ТОВ «СТ ТРЕЙД ОІЛ» в порушення прийняти на себе зобов`язань було лише частково сплачено вартість поставленого позивачем товару на суму 12 560 525,60 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача за період з 01.04.2025 до 22.07.2025.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення заявлених ТОВ «НУГО» позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «СТ ТРЕЙД ОІЛ» суми основного боргу у розмірі 2 313 451,50 грн, яка є різницею між вартістю поставленого та оплаченого товару (14 873 977,10 грн - 12 560 525,60 грн = 2 313 451,50 грн).

Слід зазначити, що по тексту позовної заяви позивачем було помилково вказано про поставку відповідачу товару на суму 14 873 975,90 грн, а також оплату відповідачем товару на суму 12 560 524,40 грн. Проте вказані арифметичні помилки не вплинули на розрахунок позивачем суми боргу, стягнення якої є предметом спору по даній справі.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України ТОВ «НУГО» було заявлено до стягнення 3% річних у сумі 9 725,77 грн, які були розраховані на суму боргу у розмірі 3 563 451,50 грн протягом періоду з 10.06.2025 до 16.06.2025, на суму боргу у розмірі 2 313 451,50 грн протягом періоду з 17.06.2025 до 24.07.2025; збитки від інфляції у розмірі 28 507,61 грн, розраховані на суму боргу у розмірі 3 563 451,50 грн з урахуванням показників інфляції за червень 2025 року.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість. Розмір 3% річних, розрахованих на відповідні суми та протягом вказаних вище періодів, згідно розрахунку позивача становить 2 050,20 грн та 7 225,57 грн. Вказаний розрахунок є також правильним. Водночас остаточний розрахунок 3% річних за обома періодами згідно розрахунку позивача є помилковим, оскільки загальна суму 3% річних, в такому випадку, становить 9 275,77 грн, замість помилково вказаної позивачем суми 9 725,77 грн.

Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про необхідність часткового задоволення заявлених ТОВ «НУГО» позовних вимог в цій частині позову шляхом присудження до стягнення з ТОВ «СТ ТРЕЙД ОІЛ» 3% річних у розмірі 9 275,77 грн та збитків від інфляції у розмірі 28 507,61 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку про правомірність часткового задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю «НУГО» позовних вимог шляхом присудження до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «СТ ТРЕЙД ОІЛ» суми основного боргу у розмірі 2 313 451,50 грн, 3% річних у сумі 9 275,77 грн, збитки від інфляції у розмірі 28 507,61 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СТ ТРЕЙД ОІЛ» /65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 1/4, офіс 315/В; ідентифікаційний код 45785616/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НУГО» /02132, м. Київ, Дніпровська набережна, буд. 26-Ж, офіс 14; ідентифікаційний код 44940536/ суму боргу у розмірі 2 313 451,50 грн /два мільйони триста тринадцять тисяч чотириста п`ятдесят одна грн 50 коп./, 3% річних у сумі 9 275,77 грн /дев`ять тисяч двісті сімдесят п`ять грн 77 коп./, збитки від інфляції у розмірі 28 507,61 грн /двадцять вісім тисяч п`ятсот сім грн 61 коп./, судовий збір у розмірі 28 214,60 грн /двадцять вісім тисяч двісті чотирнадцять грн 60 коп./.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 04 грудня 2025 р.

Суддя С.П. Желєзна