Рішення

від 28.01.2008 по справі 16292-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16292-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

28.01.2008Справа №2-2/16292-2007

За позовом: Управління санаторно-курортних закладів в АРК Державного управління справами (м. Ялта, вул..Московська 33-А)

До відповідача:  ТОВ «Кримська рев'єра  ( м. Ялта , вул. Гоголя 4)  

   Про визнання недійсним договору

                                                                        Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від  позивача:  Степанов представ. дов.у справі.

Від   відповідача : не з'явився.

   Суть спору:

     Позивач -  Управління санаторно – курортних закладів в АРК Державного управління справами  звернувся  до Господарського суду АР Крим  з позовом до відповідача -  Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська рев'єра» про  визнання договору №190 від 12.06.2007р інвестування будівництва 2-х будівель апартаментів з паркінгом недійсним.

    Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.6.2007р між сторонами було укладено договір  №190 про інвестування будівництва 2-х будівель апартаментів з паркінгом. Відповідно до умов договору  управління зобов'язалось надати відповідачу під забудову земельну ділянку площею 1га за адресою м.Ялта, смт.Гаспра, Алупкінське шосе, 21, яка у подальшому мала перейти у власність відповідача, але вказана земельна ділянка не належить на праві власності чи на праві постійного користування  Управлінню, та начальник управління, уклавши договір  з ТОВ «Кримська рев'єра», вийшов за межи своїх повноважень, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у суд.

   Представник відповідача у судове засідання  двічі не з'явився, про день розгляду справи повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

   Позивачем в судовому засіданні, що відбулося 11.01.2008г, представлене додаткове пояснення до позову в якому  позивач вказує на те, що  відповідно до затвердженого  розпорядженням керівника Державного управління справами від 13.12.2004г за № 829 п. 1.2.Положення про Управління санаторно-курортних закладів в АРК Державного управління справами зазначається, що  майно управляння складають основні фонді, які є державною власністю і закріплені за ним на праві оперативного управління, управління списує, передає в оренду за згодою ДУС у порядку встановленому чиннім законодавством. Умови п.2.4.6. договору не були узгоджені з органом управління земельної ділянки. У оспорюваному договорі сторони  передбачили перехід ТОВ «Крімська рев'єра» права власності на земельну ділянку, яка належить на праві постійного користування управлінню без згоді ДУС. Указує позивач і на те, що згідно ст. 132 Земельного кодексу України, угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються. На думку позивача  при укладенні договору № 190  порушені вимоги ст.ст.13,131,132 Земельного кодексу, ст..137 Господарського кодексу, 241 ГК України.

    Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, про час  слухання був повідомлений належним чином: ухвалу суду від 11.12.2007г.№ 2-2/16292-2007 було направлене замовленою кореспонденцією. Про причини нез'явлення суд не повідомив.

   Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

  Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

   Між позивачем і відповідачем був укладений договір від 12 червня 2007г № 190 інвестування будівництва 2-х будівель апартаментів з паркінгом.

   В силу ч.1.ст.203 ГК України, зміст операції не може суперечити Цивільному Кодексу України і іншим  актам цивільного законодавства.

   У преамбулі договору визначено, що позивач є замовником, а відповідач інвестором.

   У п.п.1.1.,1.2 розділу 1 договору «Предмет договору» визначено, що відповідач на власний ризик, за власні та залучені кошти забезпечує в повному обсязі виконання проектно - вишукувальних робіт та робіт по будівництву 2-х будівель апартаментів з паркінгом на земельній ділянці площею 1,0га за адресою: АР Крім, м. Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе 21, метою договору є  будівництво об'єкту і отримання його у власність.

    Будівництво  об'єктів містобудування повинне здійснюватися відповідно до вимог ЗУ «Про планування і забудову територій».

    Згідно ст..24 ЗУ «Про планування і забудову територій» будівництво об'єкта можливо лише за наявності дозволу на будівництво об'єкту містобудування, яке видається тільки замовникові будівництва.

    Для отримання дозволу  на будівництво, фізична або юридична особа (замовник) зобов'язана звернутися до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської  міської державної адміністрації з письмовою заявою про дачу дозволу на будівництво, до якого додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою (ст.. 24 ЗУ «Про планування і забудову територій»), отже замовником може бути лише особа, у якої є документи, що встановлюють право, на землю, тобто в даному випадку замовником може бути позивач, у якого земля знаходиться в постійному користуванні  на підставі держакту на право постійного користування землею II- КМ. № 002850.

   Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно - вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних  робіт.

    Відповідно до п.1.3. договору від 12.6.2007г №190, позивач  передав відповідачеві  права  і обов'язки  замовника до введення об'єкту інвестування  в експлуатацію, що суперечить вищезгаданим нормам закону по підставах, вказаних вище.

   Не відповідає вимогам ст. 24 ЗУ «Про планування і забудову територій» п.1.1. договору, оскільки отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно- вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних  робіт може тільки замовник.

   У п.2.4.6. договору від 12.6.2007г № 190  сторони  вказали, що відповідач зобов'язаний передати позивачеві  приміщення згідно розподільчого акту та акту приймання-передачі апартаментів взамін наданої позивачем послуги - надання права інвестувати будівництво з наступнім отриманням права власності на земельну ділянку 1,0га за адресою - АР Крім, м. Ялта, смт Гаспра, Алупкінське шосе 21.

    Давши оцінку даному пункту договору, суд прийшов до висновку, що включаючи в договір дану умову, позивач фактично розпорядився земельною ділянкою, тоді як  через ст.92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування  земельною ділянкою, що знаходиться в державній або комунальній власності і у позивача відсутнє право розпорядження земельною ділянкою.

   Більш того, в договорі від № 190 указується земельна ділянка площею 1,0га по  Алупкинському шосе 21 в смт Гаспра, тоді як в постійному користуванні у позивача знаходиться земельна ділянка по Алупкинському шосе 23 в смт. Гаспра.

   Згідно ч.2. ст.. 203 ГК України особа, що здійснює операцію, повинна мати  необхідний об'єм  цивільної дієздатності.

    Позивач діє на підставі Положення, згідно якому основними завданнями   є утримання та експлуатація державних дач і державних резиденцій, розташованих в АРК, а також об'єктів, необхідних для їх обслуговування відповідно до норм і правил технічної експлуатації. Відповідно до завдань, управління може проводити поточний і капітальний ремонти  об'єктів управління ( п.3.1.,3.2.5.4. Положення).

    Правом на ухвалення рішень про будівництво об'єктів, на укладення договорів по капітальному будівництву, по інвестуванню будівництва об'єктів, позивач не наділений.

     Начальник управління, що здійснює керівництво управлінням не наділений такими повноваженнями.

      Недотримання  в момент здійснення операції вимог ч.2.ст.203 ГК України є підставою для визнання її недійсної (ст.215 ГК України).

      Позов обгрунтований і підлягає задоволенню.

      Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг відносяться на сторони в рівних частках.

       Для підготування  рішення була оголошена перерва на 28.01.2008р..

        Рішення оголошено 28.01.2008р.

        Керуючись ст. ст. 203, 215, Цивільного кодексу  України, ст. ст. 49,75,77,82,84,85  ГПК України, суд  -  

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Договір інвестування будівництва 2-х будівель апартаментів з паркінгом від 12 червня 2007г № 190, укладений між управлінням санаторно-курортних закладів в АР Крим Державного управління справами,   (м. Ялта, вул..Московська 33-А), з ТОВ «Кримська рев'єра  ( м. Ялта , вул. Гоголя буд.4) визнати недійсним.

3. Стягнути з ТОВ «Кримська рев'єра  ( м. Ялта , вул. Гоголя буд.4, ОКПО 23433196, р/р 26006010100301 в ФКВ ОКБ, МФО 324894) на користь Управління санаторно-курортних закладів в АРК Державного управління справами (м. Ялта, вул..Московська 33-А, р/р 35217005000180 , МФО 824026, ОКПО 24025140 УДК в АРК г. Сімферополь) 42грн.50коп. державного мита, 59грн. витрат по інформаційно-технічному забезпечення судового процесу .

4. Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.