Постанова

від 25.12.2007 по справі а15/433-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А15/433-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" грудня 2007 р.                                 м. Київ                  Справа № А15/433-07

           12 год. 30 хв.

за позовомКиївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Київ  

доТовариства з обмеженою відповідальністю “РК-Сервіс”, Київська обл.., Броварський р-н, с. Княжичі

предмет адміністративного позовустягнення 6642,00 грн.

Головуючий суддя              Рябцева О.О.

секретар судового засідання       Совенко Д.В.   

Представники:

позивачаКубишкіна Н.Г. (дов. № 03-239/468 від 17.09.2007 р.);

відповідачаНе з'явився;

Обставини справи:

Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі-позивач) звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “РК-Сервіс” (далі-відповідач) про стягнення 6642,00 грн., з яких 6264,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за недотримання в 2006 році нормативу, передбаченого ст.ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон) на підприємстві відповідача та 378,00 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2007 року відкрито провадження в адміністративній справі № А15/433-07, розгляд справи призначений на 07.12.2007 р.; зобов'язано відповідача надати господарському суду докази інформування державної служби зайнятості (форма 3 ПН), місцевих органів соціального захисту населення та відділення соціального захисту інвалідів про вільні робочі місця та вакантні посади на яких може використовуватися праця інвалідів.

Представник відповідача в судове засідання 07.12.2007 р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Розгляд справи було відкладено на 25.12.2007 р., про що на адресу відповідача була надіслана повістка про виклик від 07.12.2007 р.

Представник відповідача в судове засідання 25.12.2007 р. не з'явився. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому господарський суд Київської області відзначає, що судом було направлено учасникам судового процесу ухвалу від 19.11.2007 р., повістки від 19.11.2007 р. та від 07.12.2007 р., про що, зокрема, свідчать відмітки канцелярії суду на зворотних сторонах оригіналів згаданих документів та повідомлення № 9585816, № 9281620 про вручення рекомендованого поштового відправлення, що підтверджують отримання відповідачем ухвали від 19.11.2007 р., повісток від 19.11.2007 р. та від 07.12.2007 р.

Представник позивача в судовому засіданні 25.12.2007 р., надав суду розрахунок заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу, передбаченого статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” в 2006 році та пені за порушення термінів її сплати, з якого вбачається, що відповідачем в рахунок сплати адміністративно-господарських санкцій сплачено позивачу 1000,00 грн. До зазначеного розрахунку позивачем додана виписка з банківського рахунку, з якої вбачається, що відповідачем 12.09.2007 р. сплачено позивачу 500,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за нестворені в 2006 році робочі місця.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, та заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 3 пункту 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434, визначено, що Фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Здійснювати же зазначений контроль неможливо без стягнення Фондом соціального захисту інвалідів (його територіальними відділеннями) штрафних санкцій з підприємств, установ і організацій.  

З огляду на наведене Фонд соціального захисту інвалідів та його територіальні відділення мають право на звернення до господарських судів з позовами про стягнення відповідних адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями інвалідів.

Згідно з частиною 1 статті 19 згаданого Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 20 цього Закону передбачає, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Як вбачається з позовної заяви, згідно з даними Державної статистичної звітності за 2006 рік (Ф №10-П1), наданої відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві в 2006 р. становила 39 чоловік, отже відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідачу встановлено  норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 4 % від середньої облікової чисельності працюючих, що становить 2 чоловіка. Фактично відповідачем працевлаштовано 1 інваліда, що підтверджено звітом відповідача за 2006 рік (Ф №10-П1), чим порушено ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Враховуючи, що відповідачем не працевлаштовано одного інваліда, а середньорічна заробітна плата на його підприємстві становить 6764,00 грн., що підтверджено статистичним звітом відповідача за 2006 рік (Ф №10-П1), адміністративно-господарські санкції розраховуються виходячи з середньої річної заробітної плати і становлять 6764,00 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу, передбаченого статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” в 2006 році та пені за порушення термінів її сплати, доданому позивачем до позовної заяви, відповідачем в рахунок сплати адміністративно-господарських санкцій сплачено позивачу 500,00 грн..

Позивач звертається до суду з позовом про стягнення з відповідача 6264,00 грн. (6764,00-500,00) адміністративно-господарських санкцій. Проте, в судовому засіданні 25.12.2007 р. представник позивача надав суду розрахунок заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу, передбаченого статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” в 2006 році та пені за порушення термінів її сплати, з якого вбачається, що відповідачем в рахунок сплати адміністративно-господарських санкцій сплачено позивачу 1000,00 грн. До зазначеного розрахунку позивачем додана виписка з банківського рахунку, з якої вбачається, що відповідачем 12.09.2007 р. сплачено позивачу ще 500,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за нестворені в 2006 році робочі місця. Отже, станом на час звернення позивача до суду з позовною заявою (12.11.2007 р.), сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу, передбаченого статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” в 2006 році становила 5764,00 грн. (6264,00-500,00).

Таким чином, оскільки на час подання позову відповідачем сплачено позивачу 500,00 грн. адміністративно-господарських санкцій, позовні вимоги в частині стягнення 500,00 грн. адміністративно-господарських санкцій задоволенню не підлягають.    

На час прийняття постанови розмір адміністративно-господарських санкцій несплачених відповідачем становить 5764,00 грн.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження належного виконання свого обов‘язку щодо інформування державної служби зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення та відділення фонду соціального захисту інвалідів про вільні робочі місця та вакантні посади на яких може використовуватися праця інвалідів, як того вимагають приписи п. 3 ч. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р.  

Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70 встановлено, що підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, сплачують самостійно до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції.

Визначені статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” адміністративно-господарські санкції та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій є видом господарських санкцій, які застосовуються уповноваженими органами державної влади до суб'єктів господарювання.

З огляду на те, що відповідачем не надано доказів стосовно того, що ним вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, і відповідно ним не дотримано в 2006 році встановлений у відповідності  зі статтями 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” норматив робочих місць для інвалідів, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 5764,00 грн.  адміністративно-господарських санкцій правомірними, в зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 378,00 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за  собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Пеня у сумі 378,00грн. нарахована позивачем за період з 15.04.2007 р. по 01.11.2007 р. від суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6764,00 грн. Відповідачем порушені терміни сплати адміністративно-господарських санкцій, проте, як встановлено судом, адміністративно-господарські санкції частково сплачені відповідачем, отже згідно з вірним арифметичним розрахунком з відповідача підлягає стягненню 352,81 грн. пені, яка нарахована за період з 15.04.2007 р. по 01.11.2007 р. з урахуванням часткової сплати відповідачем 31.07.2007 р. та 12.09.2007 р. адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5764,00 грн. адміністративно-господарських санкцій та 352,81 грн.  пені.    

Зважаючи на вищенаведене та керуючись  ст.ст. 17, 160, 162, 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1.    Позов задовольнити частково.

2.  Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “РК-Сервіс” (Київська обл., Броварський р-н, с. Княжичі, вул. Слави, 19, код 32175423) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, код 19023989) 5764,00 грн. (п'ять тисяч сімсот шістдесят чотири грн. 00коп.) адміністративно-господарських санкцій, 352,81 грн. (триста п'ятдесят дві грн. 81коп.) пені.

3.   В іншій частині позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України.   

              Суддя                                                                                                 Рябцева О.О.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –09.01.2008 року.