Постанова

від 21.06.2006 по справі 22/61пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/61пд

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

21.06.2006 р.                                                                                      справа №22/61пд

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Запорощенка  М.Д.

суддівВолкова Р.В., Москальової  І.В.,

при секретареві судового засіданняКоломієць С.О.

за участю представників сторін:

від позивача:Мосієнко І.О., дов. № 16896, від 21.06.06р., юрист,

від відповідача 1:від відповідача 2:не з"явився, Ярош В.І., дов. № 15-459 від 06.02.06р.Лактионова І.Г., дов. № 15-458 від 06.02.06р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСпеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку м.Донецька

на ухвалу господарського суду

Донецької області

від04.05.2006 року

по справі№22/61пд

за позовомСпеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку м.Донецька

до

доТовариства з обмеженою відповідальністю " Скай" м.ДонецькДержавного Відкритого акціонерного товариства "Шахтоуправління Донбас" м.Донецьк

про визнання недійсною угоди

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.05.06р. у справі № 22/61пд закрито провадження в адміністративній справі № 22/61пд за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку до Товариства з обмеженою відповідальністю „ СКАЙ” м.Донецьк та Державного відкритого акціонерного товариства „ Шахтоуправління Донбас” про визнання договору № 574 від 06.12.02р. недійсним.       

Ухвала господарського суду мотивована тим, що позовна заява Спеціалізованої  Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку м.Донецька   підлягає  розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки спірні правовідносини не носять характеру публічно-правового спору, стосуються безпосередньо господарської діяльності цих суб‘єктів та регулюється нормами  господарського права.  

Позивач,  Спеціалізована  Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податку м.Донецька   , не погоджуючись з ухвалою господарського суду Донецької області від 04.05.06р. звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та направити позов на розгляд до суду першої інстанції.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те , що відповідно до положень ст. 4 Закону України „ Про державну податкову службу в Україні” державна податкова служба є однією з галузей державної влади та відноситься до органів виконавчої влади.  Звернення до суду з позовами про визнання угод недійсними є однією з функцій податкових органів, передбачених ст. 10 Закону України „ Про державну податкову службу в Україні”. Вважає , що  положення Господарського процесуального кодексу України не розповсюджуються на спірні правовідносини.

Відповідач, Державне відкрите акціонерне товариство „Шахтоуправління Донбас” м.Донецьк, у запереченнях № 15-2080 від 01.06.06р. проти заявлених в апеляційній скарзі доводів заперечує. Вважає ухвалу господарського суду обґрунтованою та законною. Просить суд розглянути апеляційну скаргу без участі його представника.  

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ Скай” м.Донецьк,  заперечень на апеляційну скаргу не надав. Представник відповідача в судове засідання не з‘явився, поважних  причин не з‘явлення суду не повідомлено . Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Відповідно до п. 4 ст. 196 Кодексу Адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших  осіб,  які беруть участь у справі,  належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду,  не перешкоджає  судовому  розгляду справи.   

          Розпорядженням від 02.06.06р. відповідно до ст.ст.28,29 Закону України “Про судоустрій” №3018-ІІІ від 07.02.2002 року була призначена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги  Спеціалізованої  Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку м.Донецька.

Відповідно  до положень  ст.ст. 41, 196 Кодексу адміністративного судочинства України  здійснювалась  фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд  апеляційної  інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції  в  межах  апеляційної  скарги.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, судова колегія встановила наступне.

Позивач, Спеціалізована  Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податку м.Донецька   , звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою  до Товариства з обмеженою відповідальністю „ Скай” м.Донецьк та Державного відкритого акціонерного товариства „Шахтоуправління Донбас” м.Донецьк про визнання договору № 574 від 06.12.02р. недійсним.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.05.06р. у справі № 22/61пд закрито провадження в адміністративній справі № 22/61пд за позовом Спеціалізованої  державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку до Товариства з обмеженою відповідальністю „ СКАЙ” м.Донецьк та Державного відкритого акціонерного товариства „ Шахтоуправління Донбас” про визнання договору № 574 від 06.12.02р.  недійсним.       

 Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін , що були присутні в судовому засіданні, суд  встановив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду без змін з наступних обставин.

          Скаржник в обґрунтування апеляційних вимог  посилається на наведене у статті 3 КАС України поняття "справа адміністративної юрисдикції", під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Верховний суд України у інформаційному листі від  26.12.2005  N 3.2.-2005 “Щодо застосування господарськими судами України положень процесуального законодавства стосовно розмежування компетенції між спеціалізованими адміністративними і господарськими судами” визначився, що в розумінні статті 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта  (як вбачається, даний спір не містить таких ознак).

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом (інформаційний лист Верховного суду України від  26.12.2005  N 3.2.-2005).

        Крім зазначеного, статтею  17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на певний перелік спорів за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.  Юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, згідно пункту 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України ,  можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень та у певних випадках, а саме :

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Як вбачається, в системі  законодавства України відсутній закон, норми якого  однозначно визначали, що спори про визнання угод недійсними з підстав, передбачених Цивільним Кодексом України або Господарським Кодексом України, у разі подання позову органом державної податкової служби підлягають розгляду адміністративними судами України.

У пункті 11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (зі змінами та доповненнями) закріплені лише функції органів державної податкової служби щодо подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, але конкретна юрисдикція суду щодо вирішення даної категорії спорів не визначена.

Відповідно до вимог частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства  України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно частини 3 статті 22 Закону України „Про судоустрій України” ( з змінами та доповненнями)  господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин.

За приписами ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

Крім того , судова колегія вважає необхідним зазначити таке.

Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про визнання недійсним договору № 574 від 06.12.02р. ґрунтуючи ці вимоги на нормах Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Разом з тим, предметом  регулювання  даних кодексів , як це відображено в ст. 1 Цивільного кодексу України та ст. 1 Господарського кодексу України не є публічно-правові відносини, в зв‘язку з чим також означений спір не підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином , судова колегія вважає , що місцевим господарським судом правомірно закрито провадження в адміністративній справі за позовом  про визнання на підставі ст.49 Цивільного кодексу  України ( в редакції 1963р.) недійсною угоди, укладеної між двома  суб'єктами господарювання, оскільки такий спір  носить господарський характер.          

          Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, а мотиви, з яких надана заява про перевірку рішення не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись  п.п. 1-3 ст. 160, ст. ст. 167, 195-196, п. 1 ст. 199, 200, п.1 ст.205, ст..207,п.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої  Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку м.Донецька на ухвалу господарського суду  Донецької області від 04.05.2006 р. по справі № 22/61пд –залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від  04.05.2006р. по справі № 22/61пд – залишити без змін .

Ухвала суду  апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена  в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.

Ухвала  складена в повному обсязі  26.06.2006 року.

Головуючий:          М.Д.  Запорощенко

Судді:           Р.В.  Волков

          І.В.  Москальова

          Надруковано:  5 примір.

          1 –позивачу

          2 –відповідачу

          1 –до справи

          1 –ДАГС