Постанова від 04.12.2025 по справі 240/14153/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/14153/24

Головуючий у 1-й інстанції: Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

04 грудня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2024 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця", в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у призначені та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги №1524603-16 від 01.05.2024 у сумі 200 000 (двісті тисяч) грн 00 коп.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у сумі 200 000 (двісті тисяч) грн 00 коп.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення №1524603-16 від 01.05.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у призначені та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24.02.2022 воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам у сумі 200 000 (двісті тисяч) грн 00 коп.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24.02.2022 воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам у сумі 200 000 (двісті тисяч) грн 00 коп.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1 211 грн (одна тисяча двісті одинадцять) 20 коп.

Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) понесені витрати у розмірі 3 000 (три тисячі) грн за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир, ЄДРПОУ: 13559341).

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 змінено.

Абзац третій резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року викладено наступним чином:

"Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, передбачену Законом України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України" від 20.03.2023 №2980-ІХ, на підставі заяви ОСОБА_1 від 15.02.2024 та доданих до неї документів.".

В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року залишено без змін .

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови - скасувати, задовольнити апеляційну скаргу адвоката Зінкевича Дмитра Валерійовича в повному обсязі та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, ЄДРПОУ 13559341).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідачем не надавалась заява чи заперечення щодо зменшення суми на стягнення правничої допомоги.

Також, суд першої інстанції проігнорував ряд дій, які були вчинені представником позивача для відстоювання його інтересів, а саме підготовка позову та подання позовної заяви, звернення до відповідних органів з адвокатськими запитами та подальше витребування документів через суд та подання інших клопотань та пояснень .

Відтак, враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, представник апелянта вважає, що витрати на правничу допомогу адвоката в заявленому розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також підтверджені належними доказами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).

Проте, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 ст.134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналізуючи положення чинного законодавства, суд першої інстанції вказав, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, дослідивши надані суду докази на підтвердження понесених судових витрат зі сплати витрат на правову допомогу у сумі 20 000 грн, суд першої інстанції не вважав заявлену суму витрат співмірною з наданими послугами на правничу допомогу, а їх розмір обґрунтованим та розумним. В свою чергу, співмірними витратами на відшкодування витрат на правову допомогу зі складання адміністративного позову, щодо витраченого часу, складністю справи та розгляду справи судом, є витрати у розмірі 3 000 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення поданої позивачем заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст. 132 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підстав доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з п.п. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як встановлено судом, представником позивача до поданої заяви про стягнення витрат на правничу допомогу додано в якості підтвердження понесених витрат наступні документи:

-договір про надання правничої допомоги №09-11/23 від 09.11.2023.

Згідно п. 1.1, 1.2 Договору адвокат, в порядку та на умовах, визначених Договором, надає Клієнту правничу допомогу - захищає права та інтереси Клієнта в рамках кримінального, цивільного, адміністративного провадження, представляє інтереси Клієнта (надає правничу допомогу) в органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, судах України, правоохоронних органах тощо, для чого Клієнт надає Адвокату відповідні повноваження, перераховані у п. 1.2. Договору.

Клієнт делегує Адвокату наступні права: представляти інтереси Клієнта у всіх без виключення державних органах, у відносинах з усіма юридичними та фізичними особами, правоохоронними органами, приймати участь у різноманітних засіданнях, складати від імені Клієнта будь-які документи, зокрема, проте не обмежуючись: заяви, скарги, позовні заяви, клопотання, знайомитися з матеріалами справ, робити з них витяги, знімати копи з документів, одержувати копії рішень, ухвал, будь-яких інших документів, що стосуються інтересів, прав та обов`язків Клієнта, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення суду, подавати свої доводи, міркування щодо питань, виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, змінювати підставу або предмет позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, відмовитись від позову, визнати позов повністю або частково, пред`явити зустрічний позов, укладати мирову угоду, користуватися іншими процесуальними правами встановленими Цивільним процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кримінально-процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, тощо.

Пунктом 3.1, 3.2 Договору визначено, що клієнт зобов`язується сплатити Адвокату вартість правничої допомоги адвокату (гонорар), що надається, у порядку та строки, визначені у Додаткових угодах, Актах, які є невід`ємною частиною Договору.

Додаткові витрати, що відповідно до завдання-доручення, що не були включені до загальної вартості юридичних послуг згідно Договору, сплачуються Клієнтом на підставі окремих рахунків;

-акт приймання-передачі №1 від 05.03.2025 надання правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги №09-11/23 від 09.11.2023 та Додаткової угоди №1 від 08.08.2024, згідно якого Адвокатом надана Клієнту правнича допомога за Договором та Додатковою угодою №1 по справі №240/14153/24, що складає розмір у сумі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок;

-додаткова угода №1 від 08.08.2024 до Договору про надання правничої допомоги №09-11/23 від 09.11.2023, якою визначено порядок оплати правничої допомоги Адвокату за Договором про надання правничої допомоги №09-11/23 від 09.11.2023 року у спорі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії по справі №240/14153/24. Адвокат зобов`язується здійснити аналіз норм чинного законодавства, подачу позову, заяв по суті справи, процесуальних заяв щодо належного захисту інтересів Клієнта у суді першої інстанції та вчинити від себе всі залежні дії для позитивного рішення щодо Клієнта в Житомирському окружному адміністративному суді .

Відповідно до умов п.п.1.1, 1.2, 3.1. Договору про надання правничої допомоги №09-11/23 від 09.11.2023 року, Адвокат надає правничу допомогу Барановському Миколі Васильовичу в Житомирському окружному адміністративному суді по справі №240/14153/24.

Вартість наданих послуг, згідно п. 3.1. Договору про надання правничої допомоги №09-11/23 від 09.11.2023 року та даної Додаткової угоди №1 становить 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

-квитанція до платіжної інструкції від 06.03.2025 про сплату послуг згідно додаткової угоди №1 від 08.08.2024 в розмірі 20 000,00 грн.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Вказане правило при вирішені питання про співмірність заявленої до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17 (73021615) та від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16 (73356068).

Верховний Суд у постанові від 17 серпня 2022 року у справі № 580/3324/19 дійшов висновку, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, Верховним Судом у додатковій постанові від 08 березня 2023 року у справі № 873/52/22 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.

Колегія суддів при вирішенні питання витрат на професійну правничу допомогу вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Досліджуючи надані представником позивача докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, колегія судді зазначає, що акт приймання передачі №1 від 05.03.2025 не містить деталізації наданих позивачем послуг.

Також, колегія суддів зазначає, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2025 частково задоволено апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та змінено абзац 3 резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги апелянта, та вважає, що в межах даної справи з огляду на характер спірних правовідносин та наявні матеріали справи, співрозмірним є стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно відсутності заяви відповідача щодо зменшення суми на стягнення правничої допомоги, колегія суддів зазначає, що судом не здобуто доказів, які б свідчили про направлення представником позивача заяви про стягнення судових витрат через систему "Електронний суд", або будь-яким іншим способом.

У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги частково ґрунтуються на вимогах законодавства, однак в повній мірі не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим додаткове рішення суду прешої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині з урахуванням висновків, викладених в даній постанові, а також в

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни мотивувальної та резолютивної частин додаткового рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року змінити в мотивувальній частині з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених в даній постанові.

Абзац 2 резолютивної частини викласти наступним чином:

"Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир, ЄДРПОУ: 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн/"

В іншій частині додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.