Рішення від 08.12.2025 по справі 513/1119/25

Справа № 513/1119/25

Провадження № 2/513/926/25

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Вельчевої Наталі Михайлівни до Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

у с т а н о в и в:

Представник позивача звернулася до суду з позовом в якому просить визначити позивачу ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалістю в два місяця, початок якого відрахувати з дня набрання рішення законної сили.

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно у вигляді: житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельної ділянки АДРЕСА_2 . 15 січня 2019 року ОСОБА_2 , склала заповіт, посвідчений Чухрай Т.Ю., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області, за реєстровим №36 згідно якого спадкоємцем житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки АДРЕСА_2 призначила ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачка ОСОБА_1 не перебуває у родинних відносинах зі спадкодавцем ОСОБА_2 . У зв`язку з чим, 07 серпня 2025 року позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, звернулась до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. із заявою про прийняття спадщини за заповітом на майно ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . 07 серпня 2025 року Сулаковим І.І., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області заведена спадкова справа №183/2025 до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . 25 серпня 2025 року позивачка ОСОБА_1 , через представника, звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та земельну ділянку. Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. від 25 серпня 2025 року позивачці ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та земельну ділянку у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановлений статтею 1270 ЦК України та рекомендовано звернутися до суду. Позивачці ОСОБА_1 ні на момент складання заповіту, ні на час смерті заповідача не було відомо про існування заповіту. Про існування заповіту позивачка дізналася в серпні 2025 року, тобто після спливу строку для подання заяви про прийняття спадщини. У зв`язку з чим позивачка звернулася до органів нотаріату з заявою про прийняття спадщини. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту та смерть спадкодавця є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Таким чином неможливість прийняття спадщини у відведений законом строк був обумовлений непереборними і незалежними від позивача обставинами. У зв`язку з чим позивачка ОСОБА_1 вимушена звернутись до суду із даним позовом, оскільки іншого шляху поновити пропущений строк чинне законодавство не передбачає.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 08 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

06 жовтня 2025 року на адресу суду від приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. на виконання ухвали суду від 08 вересня 2025 року надійшла спадкова справа до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Вельчевої Наталі Михайлівни до Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,- до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 08 грудня 2025 року о 09:00 годині в приміщенні Саратського районного суду Одеської області.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Вельчева Н.М. у судове засідання не прибула, надала заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримала, просила суд його задовольнити.

Відповідач, Кулевчанська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, надали заяву відповідно до якої позов визнають в повному обсязі, просять справу розглядати без представника сільської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 11 лютого 2020 року органом 5145, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Одеса.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00052878662, сформованого 07 серпня 2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) складений актовий запис про смерть № 272.

Згідно довідки № 692 від 07 серпня 2025 року виданої Кулевчанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована АДРЕСА_1 . На момент смерті за даною адресою проживала одна.

15 січня 2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю., та зареєстрований в реєстрі за № 36. Відповідно до змісту заповіту, ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 належний їй на праві приватної власності житловий будинок та земельну ділянку, розташовані в АДРЕСА_3 .

Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №80328618, сформованого 14 лютого 2017 року, власником будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №85510838, сформованого 21 квітня 2017 року, власником земельної ділянки з кадастровим номером 5124581700:02:001:0269, площею 0,18 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), є ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. від 25 серпня 2025 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,18 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п.1 ч.1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат».

Судом була досліджена спадкова справа № 183/2025 року до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої вбачається, що 07 серпня 2025 року до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. звернулась ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), за вказаними параметрами запиту інформація відсутня.

Також судом досліджено копію закордонного паспорту ОСОБА_1 , з якого вбачається, що остання 18 січня 2022 року виїхала за межі території України та повернулась 07 липня 2025 року.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо); вживають заходів щодо охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину.

На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом (частина друга статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Предметом спору є встановлення додаткового строку для прийняття спадщини позивачем, оскільки остання після смерті ОСОБА_2 , будучи спадкоємцем за заповітом, пропустила строк для прийняття спадщини. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що вона не знає про існування вищевказаного заповіту, дізнались від сусідки про заповіт, після повернення додому, тому не зверталася до нотаріуса з відповідною заявою протягом визначеного законом строку.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення спадкодавця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 76 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окрему, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Застосування принципу змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно згаданий принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32).

У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32).

«Законне сподівання» на отримання спадщини також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Як встановлено судом, про заповіт позивач дізналася після спливу шестимісячного строку та одразу звернувся до нотаріуса. Отже наведені позивачем причини є об`єктивними та істотними труднощами, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в межах визначеного законом строку.

Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, з урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк два місяці для подачі нею заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вона пропустила вказаний строк з поважних причини.

На підставі ст. 1272 ЦК України, керуючись 2, 7, 19, 48, 76-81, 200, 211, 247, 258-259, 263-265, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Вельчевої Наталі Михайлівни до Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в два місяця.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 08 грудня 2025 року.

Відомості щодо учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 11 лютого 2020 року органом 5145, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Вельчева Наталя Михайлівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №004529 від 27 серпня 2021 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса для листування: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Кулевчанська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ04380643, адреса: вул. Центральна, 52, с. Кулевча, Білгород-Дністровський район, Одеська область.

Суддя К. Ю. Рязанова